Actum Logo
Actum Logo
Публікації
bg
Поиск

Затримали за підозрою у вживанні наркотиків – що робити?

#відповідальність за наркотики

#наркотики

#кримінал

#кримінальна відповідальність

#адміністративна відповідальність

час читання 15 хв.

Автор статті: Сергій Березин

Юридична відповідність:

Пронін Руслан Олександрович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№3174/10 від 21.12.2006

Дата останнього оновлення:

22.09.2025

Тема наркотиків останнім часом набуває нового звучання. З одного боку в Україні зроблено кроки у бік легалізації медичного канабісу, а суспільна дискусія про свободи стає дедалі гучнішою. З іншого – закон і практика правоохоронців залишаються суворими, і навіть проста підозра у вживанні наркотиків може призвести до серйозних проблем.

Європейський досвід демонструє: ставлення до наркотиків змінюється. У своєму свіжому звіті European Drug Report 2025: Trends and Developments Європейська агенція з наркотиків (EUDA) відзначає трансформацію наркоринку та нове бачення наркоспоживання.

Прикладів багато:

- в Португалії та Нідерландах у спеціалізованих магазинах «Cannabis Store Amsterdam» можна вільно купити льодяники, шоколад, олію CBD, каву, енергетичні напої і навіть вино з каннабідіолу – похідного від канабісу;

- у Глазго відкрито кімнату «Thistle» для ін'єкційного вживання нелегально придбаних наркотиків, приєднавши цим Великобританію до глобальної світової мережі подібних місць, розташованих у 14 країнах по всьому світу;

- Нідерланди, Швейцарія та Чехія в Європі, Колумбія та Мексика в Новому Світі, Індія та Таджикистан в Азії та Марокко в Африці вже давно стали справжніми столицями наркотуризму, де можна привозити із собою наркотики з галюциногенами та «уникати реальності»;

- у Ванкувері (Канада) декриміналізували навіть героїн та кокаїн;

- в Ірані, який розташований поряд зі світовою фабрикою з виробництва героїну - Афганістаном, взагалі наркотична епідемія – перше місце у світі щодо вживання опіуму та близько 14.3% на душу населення героїнових наркоманів.

Десь легалізація і лібералізація — це відповідь на високу смертність від передозувань, десь — спроба зменшити шкоду для суспільного здоров’я. Для інших країн — це спосіб наповнити бюджет.

А що ж Україна? У нас все не так просто. Попри окремі кроки на шляху до європейської політики, національне законодавство залишається жорстким. Саме тому ми вирішили розібратися:

чи можуть в Україні затримати за підозру у наркотиках (вживанні);

що робити коли поліція звинувачує у вживанні наркотиків;

які права має людина у такій ситуації.

Всі ці питання ми поставили одному з провідних адвокатів з наркотиків АО Актум Руслану Проніну, попросивши його дати рекомендації стосовно конкретних дій, коли виникають проблеми з поліцією.

Чи можна вживати наркотики, що каже законодавство України? Аналітичні кейси та практика

Давайте з самого початку розставимо всі крапки над «і» та скажемо відразу – в нашій країні вживання наркотиків розцінюється як хвороба і загроза суспільству. Саме тому їх незаконний обіг заборонено. Наркотики заборонено виготовляти, зберігати, купувати, продавати, транспортувати, переносити, надсилати поштою, перевозити через державний кордон. І, увага! Їх заборонено вживати публічно чи в складі групи у громадських місцях.

Отже, вживання наркотиків у більшості випадків призводить до кримінальної відповідальності. У Кримінальному кодексі виділено окремий розділ ХІІІ присвячений злочинам з наркотичними речовинами, в якому понад 20 статей описують правопорушення та санкції за їх вчинення.

Переслідуватись по закону будуть за протиправне вживання наркотиків у людних місцях на підставі статті 316 Кримінального кодексу України.

Кримінальна відповідальність за статтею 316 КК України

Для відповідальності за цією правовою нормою необхідна наявність кількох умов: вживати відкрито «серед людей» або разом із іншими особами наркотичні речовини у громадських місцях, скверах, парках, спортмайданчиках, фестивальних та музичних майданчиках, тощо.

При цьому, за статтею 316 КК України покарання настає лише за споживання наркотиків та не поширюється на психоактивні (психотропні) речовини чи їх аналоги.

Кримінальна відповідальність за вживання наркотиків відповідно до ч. 1 ст. 316 ККУ передбачає поміщення у виправний центр до чотирьох років або перебування «за гратами» у виправній колонії до трьох років.

Важливо розуміти, що стаття 316 Кримінального кодексу (КК) передбачає притягнення до кримінальної відповідальності за вживання наркотичних речовин у складі групи незважаючи на послідовність вчинення цього злочину. Іншими словами, у разі, коли учасники групи вживали наркотичні засоби одночасно, і за послідовному вживанні, тобто один за одним, покарання буде однаковим.

З позиції міри покарання за ст. 316 КК не має значення також вид наркотичних препаратів, що вживався у громадському місці. Так, в п. 15 Постанови Пленуму ВС 26.04.2002 р. за № 4 стосовно судової практики про злочини у сфері обігу наркотиків зазначено, що це можуть бути ін'єкції наркотичних рідин, споживання макової соломи, куріння гашишу, опію, крепу тощо.

Обтяжуючими обставинами таких злочинних дій є повторюваність аналогічних або інших дотичних до обігу наркотичних засобів діянь за статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 КК, а строк у колонії як кара за таке може призначатися від 3 до 5 років.

За вживання наркотиків на публіці можна загриміти у в'язницю, а за споживання вдома відповідальності не настає. Але ж як їх принести додому, якщо кримінальний закон забороняє їх зберігати, виготовляти, купувати та переносити? Виходить, що у разі вживання наркотиків межа між законними діями та злочином дуже тонка.

Судова практика розгляду кримінальних справ та допомоги адвоката з наркотиків: приклад реальної ситуації

Нерозривний зв'язок процесу вживання наркотичного засобу із певною формою зберігання чи другого виду незаконного обігу наркотиків доводить і судова практика.

Приклад. Євгена Д. патрульна поліція зупинила на вулиці для перевірки документів, що засвідчують особу та пояснивши це тим, що підозрюють споживання ним наркотиків та їх зберігання у даний момент. В ході опитування Євген визнав, що перебуває під наркотиками, але їх вже немає, тому що раніше їх вжив із товаришами вдома і пішов гуляти.

Ось вам яскравий приклад взаємозв'язку, коли прямий доказ вживання наркотиків є, а побічний злочин у вигляді попередньої наявності у затриманого наркотику та зберігання раніше відсутній.

Згодом втручання адвоката допомогло довести відсутність вини загалом. Водночас цей випадок явно демонструє, що якби правоохоронці будь-яким способом довели зберігання заборонених наркотичних речовин (ст.ст. 307, 309 ККУ) або вживання їх у групі в громадському місці (ст. 316 ККУ), то Євген опинився б за ґратами.

Як адвокат домігся закриття за відсутності доказів у справі Євгена Д за обвинуваченням його у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 309, 316 КК?

Перед першим допитом адвокат з кримінальних справ вивчив матеріали, долучені до кримінальної справи, зустрівся із затриманим до його офіційного допиту, вислухав його пояснення та розробив стратегію захисту. Для того, щоб її реалізувати, він знайшов і взяв пояснення свідків того, що вживання наркотиків відбулося у квартирі затриманого, а не в громадському місці, як сформулював слідчий. Ними виявилися:

доставник піци для «веселої компанії», який бачив, як обвинувачений був п'яний і робив собі укол;

а також молода мама з коляскою і дві жінки похилого віку, які підтвердили, що з квартири Євгена, розташованої на першому поверсі 9-поверхового будинку, долинала гучна музика, сміх і крики, а потім він сильно п'яний з друзями вийшов з під'їзду.

Таким чином адвокат довів безпідставність обвинувального акту в частині ст. 316 КК. Крім того, він звернув увагу суду на той факт, що звинувачення за ст. 309 КК побудоване на побічному аргументі, а саме на припущенні того, що Євген зберігав наркотичні речовини до їх вживання. Цим адвокат довів, що доказ є неприпустимим.

Підсумок – справа закрита через відсутність складу злочину та Євгена звільнено прямо в залі суду.

Юридична допомога у справах з наркотиків: позитивні рішення у схожих справах на користь клієнта

Приклад 1. Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області (2023 р.) Справа за звинуваченням Володимира Ч. у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК (виготовлення, придбання та зберігання наркотиків без мети збуту у великих розмірах), а також ст. 316 (вживання наркотичних препаратів у громадському місці).

Обвинувачений свою провину не визнавав, а адвокат, вивчивши матеріали справи, розробив ефективну стратегію захисту, спрямовану на доведення, що частина доказів, поданих прокурором, отримана з порушенням встановленого законом порядку. В результаті суд визнав неприпустимість доказів, поданих стороною обвинувачення. Він послався на зміст ч. 3 ст. 373 КПК, де зазначено, що обвинувальний вирок не може бути заснований лише на припущеннях, визнав Володимира невинуватим та звільнив його із-під варти у залі суду.

Приклад 2. Приморський районний суд міста Одеси (2024 р.). Справа за звинуваченням Марії К. у вчиненні двох злочинів за ст.ст. 307, 316 КК (продаж наркотиків та вживання у нічному клубі). Адвокату вдалося довести відсутність складу злочину за ст. 307. Результат – дівчина отримала умовний строк.

Законодавче регулювання процессу затримання

Загалом відповідно до кримінально-процесуального законодавства України затримання може бути здійснене двома способами:

на підставі ухвали слідчого судді чи суду;

у виняткових обставинах без судової ухвали.

Якщо ж вести мову конкретно про затримання на підставі підозри у незаконному вживанні заборонених препаратів, то на практиці поліцейські переважно застосовують захід без дозволу суду на підставі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу (КПК).

При затриманні за підозрою у вживанні наркотиків має бути доведено факт незаконного вживання наркотичних препаратів. Іншими словами, при затриманні за підозрою у вживанні наркотиків має бути доведено факт вживання наркотичних засобів у громадському місці. Тобто, виходячи з положень ст. 316 КК, завдання поліцейського – довести, що:

по-перше, вживання наркотиків відбулося саме у конкретному громадському місці;

по-друге, що затриманий знаходиться саме у стані наркотичного, а не будь-якого іншого сп'яніння.

Для встановлення цих фактів проводиться:

поверхнева перевірка затриманого та місця події із вилученням речей та предметів, які вказують на факт вживання наркотиків;

опитування свідків із документальним оформленням їх показань;

медогляд затриманого;

тести на зміст в його організмі наркотичних препаратів.

Не слід плутати медичний огляд із медичним обстеженням. Медогляд проводиться амбулаторно для того, щоб встановити стан наркотичного сп'яніння, а обстеження – у стаціонарних умовах для діагностування захворювання на наркоманію.

Порядок затримання за підозрою у незаконному вживанні наркотиків

Розглянемо основні етапи затримання за ст. 316 КК.

Момент затримання. Цей забезпечувальний кримінальне провадження захід починається з того, що поліцейський підходить, представляється, називаючи свою посаду та прізвище, і зрозуміло для затриманого називає причину затримання. У нашому випадку він повідомляє про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 316 КК – незаконне вживання наркотиків. Крім того, працівник нацполіції має повідомити, на яких підставах затримано без судового рішення.

У разі спроби втекти з місця подій або при перешкоджанні поліцейським вони мають право застосувати фізичну силу, прийоми рукопашного бою та спецзасоби, такі як наручники, кийки і навіть вогнепальну зброю.

Роз'яснення прав. В обов'язковому порядку поліцейський повинен перерахувати та роз'яснити затриманому його права, серед яких найважливішими саме у перші моменти є:

право на правовий захист та адвоката;

право не свідчити проти себе та зберігати мовчання;

право повідомити родичів про затримання та фактичне місце перебування;

право на невідкладну медичну допомогу у разі застосування поліцією сили під час затримання або у зв’язку із погіршенням здоров’я внаслідок сильного наркотичного сп’яніння.

Забезпечення прав. Наступними діями, які зобов'язані вжити поліцейські перед продовженням превентивного заходу, повинні бути:

повідомлення про затримання до центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги для забезпечення протягом 2-х годин з моменту фактичного затримання захисника, наданого державою;

надання можливості затриманому зв'язатися зі своїм адвокатом;

надання можливості зателефонувати чи будь-яким іншим способом зв'язатися з родичами.

Поверхнева перевірка. При затриманні поліцейські здійснюють перевірку міста події та огляд самого затриманого з метою виявлення заборонених препаратів та ознак їх вживання. Це можуть бути шприци, голки, самокрутки, скляні та пластмасові флакони, закопчені ложки, ватні тампони, гумові джгути, фольга та ін.

Особистий обшук. При необхідності прямо на місці затримання поліція може провести обшук затриманого та при виявленні предметів, що вказують на незаконне вживання заборонених речовин, їх вилучити. Насправді під час затримання за ст. 316 КК особистий обшук затриманого проводиться практично завжди та фактично є частиною процедури цього превентивного заходу.

При затриманні підозрюваного вдома та за наявністю окремої судової ухвали може бути проведений обшук будинку чи квартири.

Медогляд. Ще одним обов'язковим заходом при підозрі у незаконному вживанні заборонених речовин є медичний огляд з метою встановлення факту знаходження затриманого під дією наркотиків. Після завершення медогляду та отримання медичного висновку затриманий доставляється до органу досудового розслідування, приміром, до відділення поліції.

Складання протоколу. За підсумками затримання складається протокол у якому вказується дата та точний час час початку цього запобіжного заходу, підстави для підозри у скоєнні злочину, передбаченого ст. 316 КК, обставини та перелік вилучених під час обшуку речей. Протокол підписується поліцейським, який проводив затримання, та самим затриманим, якому також видається його копія.

Сам факт затримання в обов'язковому порядку має бути зареєстрований у встановленому законом порядку.

Вручення підозри. Наступний крок – вручення затриманому підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 316 КК. «Підозра» є процесуальним документом, який посуті являється основою для подальшого обрання запобіжного заходу та підготовки обвинувачення.

Обрання запобіжного заходу. Останнім етапом процесу затримання є обрання підозрюваному запобіжного заходу. Для цього він доставляється до суду або до кабінету слідчого судді, який розглядає клопотання слідчого чи прокурора про обрання запобіжного заходу у формі тримання під вартою. У разі, коли суд задовольнить клопотання, підозрюваний буде направлений до СІЗО для тримання під вартою на визначений судом час. Якщо клопотання буде відхилено, він буде негайно звільнений з-під варти та зможе перебувати на волі під час попереднього розслідування та розгляду справи в суді.

Підстави затримання: що поліція має вам повідомити? Роз’яснення юриста у контексті ст. 316 КК

Винятковими випадками, що дають підстави для затримання, можуть бути, коли:

підозрюваного заскочили прямо на місці вживання наркотиків, наприклад, у нічному клубі чи зупинці автобуса, тобто у громадському місці;

можна припустити, що затриманий щойно вжив наркотик, наприклад, його зовнішній вигляд і поведінка вказують на стан наркотичного сп'яніння або, наприклад, на місці події знаходяться шприц або залишки хімічних препаратів.

Треба розуміти, що припущення щодо вживання наркотиків здійснюють самі правоохоронці на місті події шляхом огляду.

Ознаки наркотичного сп’яніння правоохоронці можуть визначити з:

порушення координованості рухів;

розладу мовлення;

посиленого тремтіння обох рук;

значного почервоніння або, навпаки, сильної білизни обличчя;

неадекватної за обставинами поведінкою;

вузьких або помітно збільшених зіниць, які ніяк не реагують до світла;

сповільненості чи, навпаки, зайвої рухливості та мовлення;

Наявність однієї чи кількох зазначених ознак вживання наркотичних препаратів дає право поліції доставити затриманого на медичний огляд. А якщо до того на місці затримання знайшли наркотики, то вони вилучаються та передаються на експертизу, яка встановлює вид забороненого препарату та його вагу.

Порядок вилучення речовини та передача на експертизу

Ми вже торкались питань огляду місця події та особистого обшуку, в ході яких у затриманих за підозрою у вживанні наркотиків часто виявляють заборонені препарати або їх залишки після споживання.Ці дії поліцейських часто нерозривно пов'язані з процедурами вилучення таких речовин та передачі їх на експертизу.

На практиці практично в кожному кримінальному провадженні, пов'язаному з розслідуванням справ у сфері незаконного обігу наркотиків, потрібне проведення комплексу експертних досліджень.

Загальний порядок вилучення речових доказів, включаючи наркотичні препарати, встановлений спільним Наказом Генпрокуратури, МВС, ДПА, СБУ, Верховним судом та Державною судовою адміністрацією від 27.08.2010 р. за № 1/401/649/471/23/125. Відповідно до цього наказу усі речовини та інші предмети, які дозволяють припускати, що мав місце факт скоєння злочину, передбаченого ст. 316 КК, поліцейські пред'являють понятим та іншим учасникам затримання. Усі вилучені предмети уважно оглядаються, за можливістю фотографуються та перелічуються у протоколі з детальним описом кожного. За потреби вилучені препарати в установленому порядку упаковуються, після чого передаються на експертизу.

У ході експертизи вилучених під час затримання речовин проводиться:

оптична мікроскопія – вивчення морфологічних ознак досліджуваного зразка;

хімічний аналіз – встановлення наявності у зразку тих чи інших наркотичних препаратів;

тонкошарова хроматографія – визначення якісного складу наркотиків шляхом поділу компонентів;

дослідження інструментальними методами, такими як спектрографія, газорідинна хроматографія, хроматомасспектрометрія та ін.

За результатами проведення лабораторних досліджень готується експертний висновок, в якому вказані вид та вага наркотиків, які були вилучені та передані на експертизу. Цей документ має статус доказу у кримінальному провадженні.

Долучення доказів до справи здійснюється за постановою слідчого або окремою ухвалою суду.

Процедури вилучення речових доказів, долучення їх до справи, обліку та зберігання законодавчо чітко прописані, тому будь-яке навіть незначне на перший погляд порушення є потужним ресурсом для захисту.

Часто запитують, якщо відбулося затримання за наркотики без доказів, чи може сам поліцейський встановити наявність наркотичного сп'яніння?

Ні, не може.

У ст. 12 ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» чітко зазначено, що встановлення цього факту є виключно компетенцією лікаря, який уповноважений проводити такий медичний огляд.

Процедура огляду на явку ознак сп’яніння

Додаткових роз'яснень вимагають питання, що таке медичний огляд, які аналізи беруть при підозрі у вживанні наркотиків і як взагалі проходить тест на наркотики при затриманні? Давайте на всіх цих питаннях залишимося докладно.

Що таке аналіз на наркотики у поліції? Тести на вміст в організмі наркотичних препаратів є процедурою, що дозволяє виявити, які саме види заборонених наркотиків доставлений до медустанови затриманий нещодавно вживав. Причому сучасний рівень медичного діагностування дозволяє визначити в організмі практично всі наркотичні речовини і зробити це з ймовірністю практично 100%. Наявність наркотичних препаратів або їх метаболітів можна виявити та оцінити їхню концентрацію в різних біологічних зразках. Це може бути кров, сеча, слина, нігті, волосся.

Метаболіти є речовинами, що утворюються в тканинах організму внаслідок хімічного перетворення (метаболізму) наркотичних препаратів.

Найпоширенішими дослідженнями є тести сечі, крові та слини. Вони виявляють наркотики протягом 1-3 днів після вживання, залежно від його виду. А аналіз крові за деякими наркотичними препаратами взагалі може довести прийом деяких заборонених речовин через кілька годин після вживання. Саме аналіз крові, який є інвазивним, дає найточніші показники, тому його результати часто стають головним доказом у суді.

Час виведення наркотиків з організму: довідкова інформація

Часто запитують, чи можна обдурити тести на наркотичні речовини, як довго вони виводяться та чи можна відмовитися від тесту на наркотики для того, щоб його зробити пізніше, коли організм очиститься? На першу частину питання відповідь – ні і навіть не варто намагатися.

Щоб розвіяти сумніви, наведемо у вигляді довідки невелику табличку з даними медиків про час виведення з організму найпоширеніших наркотичних препаратів.

Наркотичний препарат

Канабіс (маріхуана)

ЛСД

Амфетамін

Метамфітамін

Кокаїн

Героїн

Морфін

Барбітурати

Солі

Кров

до 14 діб

від 3 до 12 годин

12 годин

38 годин

2 доби

12 годин

8 годин

2 доби

від 3 до 4 діб

Сеча

до 8 діб

до 5 діб

14 діб

9 діб

4 доби

14 діб

6 діб

2 доби

7 діб

Волосся та нігті

до 1 місяця

до 3 діб

до 6 місяців

до 6 місяців

до 2 місяців

до 3 місяців

7 діб

до 1 місяця

Стосовно відмовлення від тестування відповідь – теж ні, тому що згідно законодавства у випадку затримання за ст. 316 КК, ця процедура є примусовою.

Як проводиться медичний огляд і експертиза

Процес проведення тестування зазвичай включає кілька етапів:

відбір зразків – залежно від виду тесту у затриманого можуть бути взяті зразки сечі, крові, слини, волосся;

хімічний аналіз зібраних зразків, що проводиться у лабораторних умовах, де вони досліджуються на наявність наркотичних препаратів чи метаболітів;

інтерпретація результатів на основі концентрації виявлених у зразку наркотичних препаратів чи метаболітів.

У деяких випадках можуть проводитися так звані скринінгові тести (експрес-тести). Наприклад, комплексний тест «Снайпер», якій працює на зміні кольору сечі на тест-смужці може визначити в організмі відразу декілька наркотиків всього за 4-7 хвилин. Але для підтвердження результатів подібних експрес-тестів все одно необхідний подальший лабораторний аналіз.

Результат тесту зазвичай інтерпретується як позитивний чи негативний:

позитивний – наркотики чи метаболіти в організмі виявлено та їх концентрація перевищує граничне значення;

негативний – наркотичні засоби чи метаболіти не виявлено чи їх кількість не перевищує поріг.

Якщо тест позитивний, але у вас виникає питання, як довести що не вживав наркотики, треба вимагати проведення незалежної судово-медичної експертизи. Висновки її стануть вашими доказами у справі.

Підозра у скоєнні злочину за ст. 316 КК: скільки часу можуть утримувати у відділку за таке затримання?

Повідомлення затриманого про підозру оформляється окремим процесуальним документом та займає особливе місце у системі досудового слідства. Фактично підозра є своєрідним результатом проведеної на той час стороною обвинувачення роботи зі збирання доказів. Цей документ найчастіше визначає вектор подальшого кримінального провадження та є початком процесу притягнення затриманого до кримінальної відповідальності.

Після вручення підозри затриманий набуває статусу підозрюваного і стає основною фігурою у кримінальному провадженні з усіма правами та обмеженнями.

Недостатня обґрунтованість, процесуальні порушення та помилки, допущені слідчим або прокурором при повідомленні про підозру у скоєнні злочину, можуть призвести до порушення прав та свобод затриманого та є широким полем для діяльності кримінального адвоката з наркотиків.

Що стосується тривалості тримання під вартою, то вона залежить від виду затримання: без дозволу суду або на підставі ухвали:

за відсутності ухвали підозрюваний має бути доставлений до суду протягом 60-ти годин і протягом ще 12-ти годин суд може приймати рішення про обрання запобіжного заходу, тобто загальний час затримання не повинен перевищувати 72 години;

за наявності ухвали протягом 36-ти годин підозрюваний доставляється до суду, якому знову ж таки законом надана можливість розглянути питання про обрання запобіжного заходу протягом ще 12 годин, тобто. загальний час затримання у цьому випадку може становити не більше 48.

Законодавцем чітко окреслено момент початку затримання, від якого проводиться відлік часу всієї процедури. Цей час відраховується не від підписання протоколу, як вважає багато хто, а коли затриманий позбавлений можливості вільно пересуватися і змушений перебувати поруч із поліцейським або у певному приміщенні.

Як себе поводити якщо затримали за підозру у вживанні наркотиків - рекомендації адвоката

Перше, що радять робити адвокати, якщо особа опинилася у полі зору правоохоронних органів та підозрюється у вживанні наркотиків, скористатися професійною допомогою правозахисника та до його прибуття зберігати мовчання та не підписувати будь-які документи з посиланням на статті 63 та 64 Конституції України.

Адвокат Руслан Пронін наголошує: Підозра у вживанні наркотиків та наявність ознак наркотичного сп’яніння має бути фактично встановлена правоохоронцями на підставі показань свідків, результатів медичного огляду, тестування та процесуально зафіксована у відповідних документах.quote

Якщо вас затримали за підозру у вживанні наркотиків правовий супровід захисника включатиме в себе аналіз обставин події, процесуальних документів, встановленні порушень та протиріч, розробка стратегії захисту.

Ваші права під час затримання

Ми вже говорили про те, що поліцейський, який затримав вас за підозрою у вживанні наркотиків, має роз'яснити ваші права у статусі затриманого. На практиці часто цього не відбувається або носить формальний характер, тому ми вважаємо, що буде не зайвим озброїти вас знаннями про те, що ви маєте робити якщо зупинила поліція і підозрює вживання наркотиків, а які ваші дії небажані з точки зору правової позиції сторони захисту.

Спочатку, які права має людина при затриманні за наркотики та її діїї. Ви можете:

отримати чітке пояснення причин затримання та підстав для підозри;

нічого не пояснювати, не свідчити проти себе та зберігати повне мовчання;

зателефонувати комусь із родичів, знайомих чи друзів;

зателефонувати своєму адвокату для надання юридичної допомоги під час затримання;

скористатися гарантованою державою безкоштовною правовою допомогою, причому незалежно від свого стану;

відмовитися від захисника, якого пропонує слідчий;

отримати невідкладну медичну допомогу та у разі застосування поліцейськими фізичної сили або спецзасобів зафіксувати побої;

вимагати перевірки обґрунтованості та законності проведення затримання;

вносити до протоколу свої зауваження;

відмовитись підписувати протокол;

зустрітися з адвокатом конфіденційно ще до першого допиту;

подавати заяви, клопотання та скарги.

Чого краще не робити?

Від вашої поведінки, спілкування з поліцейськими та дій під час затримання багато в чому залежить стійкість правової позиції сторони захисту, причому як під час досудового розслідування, так і в суді.

Наші рекомендації:

не чинити опір працівникам поліції, не намагатися тікати, не суперечити, не піднімати скандал, а, навпаки, говорити про те, що ви не перешкоджаєте працівникам поліції і весь час на цьому акцентувати увагу;

не виправдовуватись, не давати жодних свідчень і тим більше не погоджуватися на допит без адвоката;

не піддаватися на провокації, розуміючи, що в арсеналі поліцейських є багато способів домогтися від вас свідчень проти себе саме у перші хвилини, наприклад, вони можуть загрожувати, що посадять за грати на тривалий строк чи відправлять до армії або зовсім протилежне, що відпустять, якщо ви все розкажете;

не передавайте поліції добровільно свій смартфон та пароль від нього, тому що часто саме телефон з вашою особистою інформацією стає засобом тиску на вас;

не давайте згоду на обшук свого автомобіля чи житла, т.к. у поліції на це має бути окрема ухвала суду;

не давайте згоди на захисника, який пропонує вам слідчий;

не залишайте порожніми графи протоколу, особливо місце для зауважень;

не підписуйте протокол не дивлячись, уважно прочитайте, проаналізуйте чи вся інформація, викладена в ньому відповідає дійсності, наприклад, чи вказаний там точно саме момент затримання, а не час складання протоколу;

не підписуйте протокол, якщо вам щось не зрозуміло і дочекайтеся адвоката.

Якщо ви прислухаєтеся до наших порад, згодом адвокату буде значно легше відстоювати ваші права.

Алгоритм дій після затримання за вживання наркотиків та професійний правовий захист

Набір конкретних дій після затримання за злочин, передбачений ст. 316 КК безпосередньо залежить від конкретних обставин, які склалися. Приміром, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і якщо ви вважаєте, що мотивація прокурора недостатня, то можна оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді або суду чи, наприклад, подумати, як оскаржити підозру у вживанні наркотиків. При цьому якщо узагальнити всі можливі алгоритми дій після затримання, то можна виділити з них основні і типові для кожного:

залучити до свого захисту професійного адвоката, який спеціалізується саме на кримінальних справах у сфері незаконного обігу наркотиків;

ретельно проаналізувати наявні у справі матеріали, які зібрані стороною обвинувачення;

провести власне розслідування обставин та сформувати доказову базу сторони захисту;

виробити стратегію захисту;

провести незалежну медичну експертизу на наркотики;

оскаржити дії працівників нацполіції під час затримання;

оскаржити підозру;

оскаржити постанову про обрання запобіжної міри.

Все це можна зробити за участю кримінального адвоката адвокатського об'єднання «Актум».

Знає як потрібно поводитись та яку допомогу надати якщо наявна підозра у зберіганні наркотиків.

Допомога адвоката за частиною 1 статті 316 КК України - вживання наркотиків

Досвідчений адвокат з наркотиків стане помічником при визначенні правильної кваліфікації інкримінованих особі злочинних дій за вживання наркотичних речовин, адже вчинки, передбачені нормами статей 307 Кодексу (незаконне використання наркотичних засобів з метою збуту) та 315 (налаштовувати на споживання наркотиків) також можуть вчинятися привселюдно та не одноособово, шляхом пропозиції чи пригощання будь-якою наркотичною речовиною, що може мати схожі риси із кримінально караними діяннями за ч. 1 ст. 316 ККУ.

Юрист, що спеціалізується на злочинах у сфері незаконного обігу наркотиків розуміє всі тонкощі процесуальних дій та правової оцінки протиправних діянь під час їх розслідування. У свою чергу кожний підозрюваний та обвинувачений має право на юридичний захист під час слідства і суду.

Поширені запитання та роз'яснення адвоката з наркотиків

Як закон захищає право мовчати?

В Україні право мовчати та не свідчити проти себе закріплено у ст. 63 Конституції. У цьому законодавчому акті зазначено, що людина не несе відповідальності за те, що відмовляється дати свідчення щодо себе, членів своєї сім'ї та родичів. На превеликий жаль, сьогодні правова система нашої країни взагалі та органи правопорядку зокрема не надають цьому праву великого значення, але в будь-якому випадку ви завжди можете ним скористатися.

Цікавий факт! У судовій практиці США стався історичний прецедент, який перетворився в справжню сенсацією та отримав відому на весь світ назву «Правило Міранди». В 1966 році Ернесто Міранда був затриманий поліцією, на допиті зізнався у скоєнні злочину і був засуджений до позбавлення волі. Проте адвокат зміг домогтися ухвалення Верховним судом США у здавалося б очевидній справі Міранди проти штату Арізона, скасування вироку. Підставою стала та обставина, що при затриманні поліцейські не повідомили підозрюваному, що він має право зберігати мовчання, не давати свідчення та скористатися послугами адвоката. На цій підставі суд його признання, зафіксоване у протоколі допиту, не визнав доказом та, враховуючи що інших доказів у справі немає, виніс виправдальний вердикт.

Наведений приклад судової практики США доводить важливість необхідності при затриманні скористатися «Правилом Міранди», зберігати мовчання та не давати покази, залишивши функції доказування стороні обвинувачення.

Чи можуть затримати без доказів вживання наркотиків і робити, якщо їх підкинули?

Просто так – безпідставно затримати поліція не має права. Для цього потрібні вагомі причини у вигляді наявності підстав підозрювати вчинення вами злочину, передбаченого ст. 316 КК – вживання наркотиків у громадському місці.

Стосовно питання, що робити якщо підставили з наркотиками та намагаються притягнути до кримінальної відповідальності:

ні до чого не торкайтеся та викликайте адвоката;

вимагайте зняття відбитків пальців з упаковки наркотиків і в себе для їх порівняння;

вимагайте проведення медичного огляду, який включав би змив рук, відбір інших біологічних зразків та проведення лабораторних досліджень;

зафіксуйте порушення у протоколі;

оскажуйте незаконні дії поліції.

Чи можуть взяти відбитки пальців при затриманні за наркотики?

Так. Можливість зняття відбитків пальців під час затримання за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, зокрема, за ст. 316 КК, передбачено у межах формування органами правопорядку спеціалізованих інформаційних ресурсів. Так, у ст. 26 ЗУ «Про Національну поліцію» прямо зазначено, що поліція наповнює реєстри та бази даних шляхом накопичення різної мультимедійної та біометричної інформації, а саме:

відео-, фото- та звукозапису;

оцифрованих обличчя та відбитків пальців затриманого;

спеціальних дактилокарт.

Чи можу я відмовитися від тесту на наркотики?

Ні, не можете. Тест на наркотики проводится в ході медогляду, який в свою чергу є заходом примусу. У ст. 13 ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» прямо вказано, що медоогляд на наркотики проводиться за направленням працівника нацполіції, а той, хто ухиляється від цієї процедури, підлягає приводу до наркологічного закладу.

Це свідчить про те, що питання, що буде якщо відмовитися від проходження тесту на наркотики та чинити фізичний опір, буде все одно вирішене. Поліцейські застосують до вас силу, доставлять до лікаря та можуть змусити здавати аналізи на наркотики.

Коротко про ваші дії:

насамперед залишайтеся максимально холоднокровним та послідовним;

вимагайте адвоката та не підписуйте без нього жодних документів;

вимагайте проведення незалежної судово-медичної експертизи;

вимагайте перевірки законності затримання;

оскаржуйте підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 316 КК.

Що робити якщо викликають до поліції за підозрою у наркотиках?

Якщо вас викликають, то не поспішайте кидати все і стрімголов бігти у відділ поліції. Треба розуміти, що так звані «запрошення» не можуть здійснюватися безладно і не передбачені КПК.

При цьому якщо ви вже є учасником кримінального провадження, то слідчий може викликати вас повісткою, в якій чітко вказані:

ПІБ слідчого;

адреса відділення поліції;

дата та час прибуття;

номер та назва кримінального провадження;

ваш процесуальний статус;

причина виклику у вигляді процесуальної дії, яку планується проводити, наприклад, допит;

відповідальність та можливі наслідки неприбуття, наприклад, попередження про застосування приводу.

Якщо повістка правильно оформлена, то обов'язково потрібно з'явитися в поліцію у призначений день та годину. Ми рекомендуємо підготуватися до цього візиту шляхом завчасного звернення до адвоката, щоб він зміг ознайомитися з наявними матеріалами та прибув до поліції разом з вами з метою захисту ваших прав.

У жодному разі не ігноруйте виклик у поліцію за повісткою та не намагайтеся втекти. Тим самим ви дасте слідчому можливість клопотати про обрання для вас запобіжного заходу у вигляді тримання за вартою і адвокату буде дуже важко його змінити на більш м’яку міру.

Дослухайтесь до наших порад і ви зможете впевнено протистояти поліції, грамотно обгунтовуючи свою позицію. Також ми рекомендуємо додатково ознайомитися з нашими іншими матеріали з роз'ясненнями та коментарями адвокатів з наркотиків: