Відповідальність за зберігання наркотиків
#наркотики
#відповідальність за наркотики
#кримінал
#кримінальна відповідальність
#адміністративна відповідальність
час читання 15 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Пронін Руслан Олександрович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№3174/10 від 21.12.2006
Дата останнього оновлення:
12.09.2025
Наркотики в Україні й надалі залишаються серйозною соціальною проблемою, боротьба з якою ведеться шляхом їх заборони та запровадження суворих санкцій. Сьогодні ми зосередимося на одному з аспектів цієї теми — зберіганні наркотичних засобів. Розглянемо реальний стан справ, з’ясуємо, яка відповідальність передбачена за такі дії, проаналізуємо судову практику та спробуємо відповісти на ключове питання: як уникнути покарання за зберігання наркотиків і чи можливо це взагалі.
Сумна статистика за 2025 рік
Донедавна аналітики вважали, що війна мала би знизити кількість правопорушень у сфері незаконного обігу наркотиків через перекриття злочинних каналів доставки в Україну наркотиків транзитом з Афганістану через Росію, адже кордони закриті. Однак, наразі митна служба повідомляє про активізацію каналів з Молдови, Польщі та ін. країн ЄС. До того ж статистика правоохоронців, які займаються боротьбою з наркотиками усередині країни, свідчить про буквально лавиноподібне зростання кількості незаконних лабораторій з виробництва «українських» наркотиків.
Якщо проаналізувати кількість скоєних злочинів у цій сфері з 2022 року до теперішнього часу, цифри поліцейської статистики м'яко кажучи невтішні:
2022 р. – 34398;
2023 р. – 39124;
2024 р. – 48233
6 міс. 2025 р. – 33789.
І якщо злочинність такими темпами й надалі зростатиме, то ще до кінця цього року ми станемо свідками встановлення чергового рекорду кількості «правопорушень за наркотики». За дуже скромними розрахунками їх кількість у 2025 році перевищить кількість злочинів за 2024 рік на 70%.
Статистика щодо злочинів за роками виглядає так.
Говорячі про статистику злочинів, не можна обійти ще одну дуже серйозну проблему – наркотики у ЗСУ. Офіційні дані озвучені 06.06.2025 р. на VIII Київському полілозі професором кафедри права та громадського управління Івано-Франківського державного університету М. Корчевським. У 2022 році за придбання, зберігання та продаж наркотичних препаратів було засуджено 188 військовослужбовців, у 2023 році – 1057, а у 2024 році кількість засуджених за ст. ст. 307, 309 КК зросла вже у 8 разів.
До речі цей форум був присвячений, зокрема, зловживаннями правоохоронцями та суддями своїми процесуальними правами. Мусимо констатувати, що поряд з об'єктивними причинами, зростання шкали злочинності відбувається ще й через заорганізованість та бюрократичність системи обліку злочинів у Національній поліції, звітності щодо них та заохочень за їх розкриття. Нерідко відбувається, що високі показники розкриття досягаються шляхом - підкидання наркотиків, провокацій, упередженості, безпідставних звинувачень та ін. зловживань. І це не пусто-порожні балачки, а обставини, які підтверджуються реальною юридичною практикою останніх років адвокатського об'єднання «Актум».
За зберігання наркотиків, а юридично правильно - виявлення наркотичних речовин - загрожує винній особі покаранням. У залежності від мети зберігання наркотиків, різновиду самої речовини, її розміру, законодавець розмежував різні види відповідальності. Як саме це зроблено?
Розмежування та юридичний розбір відповідальності за зберігання
Національне законодавство передбачає відповідальність двох видів:
адміністративну: ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) стосовно зберігання наркотичних засобів у невеликих розмірах;
кримінальну:
ст. 309 Кримінального кодексу (КК) стосовно зберігання наркотиків без мети збуту,
ст. 307 КК стосовно зберігання наркотиків з метою їх подальшої реалізації.
Як бачимо, законодавець юридично розділив відповідальність за зберігання наркопрепаратів, причому цей розподіл заснований на кількості наркотиків, вилучених у обвинуваченого, а також на кінцевій меті подальшого розпорядження ними, тобто для продажу чи власного споживання. При цьому саме вага вилучених наркотиків розмежовує адміністративну і кримінальну відповідальність за правопорушення у разі їх зберігання.
Зберігання наркотиків є незаконним, крапка. Тобто, якщо правоохоронці виявили у вас наркотики, то ви у будь-якому випадку понесете відповідальність. Причому це не залежить від кількості вилучених препаратів та мотивів зберігання. Інше питання — яка саме відповідальність буде застосована до правопорушника: адміністративна чи кримінальна, а також яке покарання йому призначать. І до речі, національний закон не поділяє відповідальність за зберігання наркотиків та психотропних речовин, заборонених до обігу, а це означає, що зберігання психотропних речовин карається так само як і за наркотики.
Розглянемо всі три перелічені законодавчі акти докладніше.
Адміністративна відповідальність: об'єктивні та суб'єктивні аспекти, санкції
Поглянемо на об'єктивний та суб'єктивний аспекти цього адміністративного правопорушення та на санкції, які передбачені за його вчинення.
Об'єктивний аспект. Об'єктами адмінправопорушення є:
безпосередній – суспільні правовідносини у галузі обігу наркотиків;
родовий - здоров'я населення.
Названі правовідносини законодавчо регулюються двома основними законами: «Про обіг в Україні наркотичних засобів…» та «Про заходи протидії незаконному обігу …». Об'єктивною стороною адмінправопорушення за ст. 44 КУпАП, є зокрема зберігання наркотичних речовин. По суті, поняття «зберігання» означає фактичне володіння наркотичними засобами та їх знаходження у певному місці.
Суб'єктивний аспект. Загальним суб'єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річчя, а суб'єктивна сторона – прямий умисел, однак без наміру збуту.
Санкції. Санкційна частина цієї статті фактично є альтернативною, тобто нею передбачені:
штрафи, розміри яких можуть бути визначені від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів;
громадські роботи на період від 20 до 60 годин;
адміністративний арешт до 15-ти діб.
Більш жорсткі санкції застосовуються за винятковими обставинами, коли вчинене правопорушення оцінено як суспільно небезпечне та наближене до злочину.
Важливо розуміти, що кримінальна відповідальність за зберігання наркотичних речовин настає виключно у випадках, коли вага наркопрепаратів перевищує малі розміри. Тобто можна сказати, що посадити за зберігання наркотиків можуть лише у разі, коли вага наркотиків не дозволяє пред'явити звинувачення у скоєнні правопорушення за ст. 44 КУпАП.
Стосовно кримінальної відповідальності, то найпоширеніші кримінально карані діяння за зберігання наркотичних засобів охоплюються ст. 307 і 309 Кримінального кодексу. Вказані злочини стосуються лише наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Тепер розглянемо їх більш детально.
Ст. 309 КК – відповідальність за кримінальним законом за зберігання наркотиків без мети збуту
Якщо проаналізувати офіційну статистику, яка час від часу розповсюджується правоохоронними органами, то за кількістю засуджених 309 стаття разом із ст. 307 КК є безумовними лідерами серед усіх кримінальних законодавчих актів у сфері незаконного поводження з наркотиками, які викладені у розділі XIII Кримінального кодексу.
Яка може бути відповідальність за зберігання наркотиків?
Якщо особа зберігає наркотики не маючи наміру їх розповсюджувати, вчинене підпадає під частину 1 ст. 309 ККУ. Як наслідок - винного можуть оштрафувати від 17 до 51 тисячі гривень, засудити до виправних робіт протягом 2 років, призначити до 5-ти років нагляду органами пробації, або перебування у виправному центрі (аналогічний строк).
Злодіяння, передбачені частиною 1 ст. 309 КК, відносяться до кримінальних проступків (менш тяжких правопорушень) та щодо них проводиться «спрощена» процедура розслідування - дізнання, а обвинувальний акт за згодою порушника з усіма встановленими обставинами розглядається судом без присутності прокурора, обвинуваченого, потерпілого, свідків та інших осіб. Консультація захисника з наркотиків занурить у всі тонкощі та позбавить зайвої тяганини.
Перелік наркотичних засобів та психотропних речовин, які віднесені, зокрема, до особливо небезпечних із обмеженим обігом, затверджено Постановою Уряду № 770 06.05.2000. Така градація береться до уваги правоохоронними органами та судом під час визначення кваліфікуючих ознак вчиненого діяння. Маса заборонених речовин також впливає на кваліфікацію правопорушення, визначаючи суворість покарання. Вага наркотиків для порушення кримінальної справи розподілена на особливо великі, великі та незначні розміри.
Міністерством охорони здоров’я визначено переліки наркотичних засобів та психотропних речовин, які розподілені за таблицями та списками із розбивкою по вказаним критеріям, зазначенням ваги необхідної для віднесення до однієї з трьох категорій, а також які наркотичні засоби із переліку віднесено до особливо небезпечних. Відповідні таблиці та списки затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я № 188 від 01.08.2000. Невеликий розмір ідентифікованих заборонених речовин без подальшої реалізації підпадає під ознаки адміністративного правопорушення за ст. 44 КУпАП.
При цьому, об'єм речовин для кваліфікації за 1 частиною має бути більший за незначний, але менший за великий розмір з урахуванням даних Таблиці І, затвердженої наказом Мінохоронздоров’я № 188 від 01.08.2000.
Частини 2 та 3 передбачають суворіші покарання за тяжчі злочини відповідно:
- зберігання наркотиків двома і більше особами за змовою, наявність судимості за цією статтею та повторення злочину на протязі року, великий розмір речовин –загрожує штрафом від 34 до 85 тисяч гривень або тюремним ув’язненням до 3 років;
- вищеописані діяння, обтяжені участю неповнолітнього або особливо великим розміром наркотичних речовин - призведе до тюремного строку від 5 до 8 років.
Якщо вести мову про суб'єктивну сторону злочину за ст. 309 КК, то у цьому питанні все аналогічно до адмінправопорушення за ст. 44 КУпАП:
суб'єктивною стороною цього кримінального правопорушення є прямий умисел при відсутністі наміру збуту наркопрепаратів;
суб'єктом злочину є 16-річна особа.
Ведучи мову про статтю 309 КК, не можна оминути увагою можливість звільнення від кримінальної відповідальності, яку у двох аспектах передбачає частина 4 статті 309 КК:
Визнання особи, яка досягла 16-ти років, винною у вчиненні злочину за ч. 1 с. 309 КК.
Добровільне звернення до лікувального закладу та початок лікування від наркоманії. При цьому, якщо дотримуються призначення лікаря, це вважається за початок лікування, незалежно від того, відбувається воно стаціонарно чи амбулаторно.
Важливо розуміти, що добровільно звернутися до медзакладу і розпочати проходити у ньому лікування може лише хворий на наркоманію, тобто той, кому за наслідками медичного обстеження встановлено діагноз «наркоманія». І найголовніше – звернутися він може як до, так і після скоєння злочину у будь-який момент до завершення судового слідства.
Судова практика за ст. 309 ККУ
Часто саме момент добровільного звернення до лікувального закладу та початку лікування від наркоманії.стає причиною суперечок під час розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК:
сторона обвинувачення наполягає на вироку, тому що обвинувачений не звертався до медзакладу до порушення справи, а зробив це вже у період відкритого кримінального провадження;
сторона захисту доводить, що добровільно звернутися до клініки можна будь-коли до завершення розгляду справи.
Часто трапляються ситуації, коли суди, приймаючи сторону обвинувачення, відмовляють у звільнення від кримінальної відповідальності за злочин, який передбачений ч. 1 ст. 309 КК, фактично порушуючи право на свободу обвинуваченого.
Приклад. Обвинувачений Андрій Ц. (Суворовський районний суд м. Одеси, 2013 р.). Судом винесено обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 309 КК. При цьому в тексті вироку зазначено, що обвинувачений добровільно звернувся до приватної наркоклініки і почав лікуватися наркоманії, проте зробив це вже після порушення кримінальної справи. Більше того, Апеляційний суд Одеської області також відмовив у звільненні засудженого від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК, залишаючи без змін вирок суду першої інстанції.
Тільки залучення адвоката з наркотиків АО «Актум» до справи та оскарження судових рішень у касаційній інстанції дозволило відновити справедливість. Верховним судом рішення судів першої та апеляційної інстанцій було скасовано і засудженого звільнено від кримінальної відповідальності.
Ключовий аргумент – самостійне звернення обвинуваченого до медзакладу до завершення судового розгляду справи. У рішенні суду чітко зазначено, що «кримінальне законодавство не пов'язує звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК із часом порушення кримінальної справи».
З наведеним прикладом пов'язане ще одне питання, яке часто ставлять адвокатам. Воно стосується саме початку добровільного лікування наркоманії: Якщо добровільно звернувся до наркоклініки, а в ній не було вільних ліжкомісць чи необхідних ліків? Це може стати підставою для звільнення від кримінальної відповідальності за зберігання наркотиків без мети їх збуту?
Для відповіді на ці запитання слід звернутися до п. 23 Пленуму ВС «Про судову практику у справах про злочини у сфері обороту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26.04.2002 р. за № 4. У цьому нормативному документі зокрема зазначено, що при розгляді питання стосовно звільнення від кримінальної відповідальності за цією підставою суд повинен переконатися, що:
обвинувачений справді страждає від наркоманії і за медичними показниками потребує лікування;
до медзакладу він звернувся добровільно, а не вимушено;
реальна мета звернення до клініки є вилікуватися від наркоманії, а не тим чи ін. способом ухилитися від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
З урахуванням усіх цих обставин пояснення, що в клініці не було місць або необхідних ліків, суд не врахує та, відповідно, не звільнить від кримінальної відповідальності.
Приклад. Кримінальна справа у відношенні до Петра В. (Печерський районний суд м. Києва, 2021 рік). У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений страждав на опійну наркоманію та ще до порушення кримінального провадження добровільно звернувся до медслужби стосовно надання наркологічної допомоги. Однак лікування не отримав у зв'язку з обмеженими можливостями Київської міської наркологічної служби, в якій не було на той час вільних ліжкомісць, тому його було поставлено в чергу.
У ході судового засідання обвинувачений повідомив, що неодноразово звертався до Київського об'єднання «Соціотерапія» та дізнавався про своє просування по черзі до стаціонару, але продовжував шукати, купувати і вживати наркотики, бо позбутися залежності самостійно не міг. Суд його доводи не прийняв, визнав винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, призначив покарання з випробувальним терміном та направив його на примусове лікування від наркоманії.
За звинуваченням за ст. 309 крім третьої її частини може бути призначений штраф за зберігання наркотиків в Україні. Головне – правильно вибудувати стратегію захисту та переконати суд у правильності своїх аргументів.
Ст. 307 КК (зберігання наркопрепаратів з метою збуту): що загрожує і що треба знати
Найжорсткішою за санкціями є стаття за зберігання наркотичних речовин з метою збуту – ст. 307 Кримінального кодексу України. І це логічно, адже саме збут наркотиків у будь-яких розмірах є загрозою суспільству, тому підлягає максимальному покаранню.
З позицій теми нашої розмови об'єктивною стороною правопорушення за ст. 307 КК, так само як і за ст. 309 КК та ст. 44 КУпАП є зберігання наркотиків, але але з тією різницею, що має бути ознаки наміру збуту. Іншими словами, суду для визнання вини та визначення міри покарання за ст. 307 КК вистачає лише встановлення факту зберігання наркотиків та мети їх збуту і не має значення, скільки часу винний ними володів.
Ст. 307 КК: покарання і наслідки
Відповідальність за зберігання наркотиків з метою розповсюдження закон передбачив тяжчу та відповідно до частини 1 ст. 307 ККУ в «найлегшій» варіації цієї норми сулить виправною колонією від 4-8 років.
Повторність аналогічного правопорушення, змова осіб, судові вироки за статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 Кодексу, участь неповнолітнього, великі розміри та особлива небезпека наркотичних засобів або психотропів – тягне засудження за грати від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Найсуворіша санкція статті 307 ККУ передбачає 9-12 років виправної колонії з конфіскацією майна за злочинні дії, визначені частинами першою та другою статті. Обтяжуючими обставинами виступають організована група в якості виконавців, особливо великий розмір речовин або участь малолітнього.
Обвинувачення за цією статтею передбачає арешт та подальше з’ясування обставин події, а тому краще не зволікати з викликом вашого адвоката.
Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 307 КК
Попри те, що покарання, передбачене за зберігання наркотичних засобів з метою збуту найжорстокіші, кримінальний кодекс, зокрема частина 4 статті 307, припускає можливість звільнення від кримінальної відповідальності. Для цього потрібна наявність певних передумов та підстав. У даному випадку передумовою є здійснення злочину у формі зберігання наркотичних засобів, що має базуватися на двох підставах:
добровільна здача наркотичних препаратів;
вказівка на джерело придбання наркотиків або сприяння розкриттю злочинів, які пов'язані з їх незаконним обігом.
Ці дві підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 307 КК є особливо складними і проблемними, причому це спостерігається як у правовій теорії, так і в судовій практиці. Справа в тому, що кримінальний закон не визначає чіткі критерії цих понять, що і викликає різні трактування і в результаті призводить до по суті різних судових рішень за однаковими обставинами скоєння злочину, передбаченого ст. 307 КК.
Давайте в цьому розберемося, а почнемо з семантичного аналізу тексту ч. 4 ст. 307 КК. Якщо уважно його прочитати, можна помітити присутність двох сполучників: сполучного «і» та роздільного «або». Перший об'єднує дієслова «здати» і «вказати», а другий поділяє – «вказати» і «сприяти». У результаті можна дійти до висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307 КК може бути здійснено за умови одночасного поєднання загальної ознаки – «добровільної здачі» та однієї з тих, що ми назвемо альтернативними ознаками: «вказівки джерела» або «сприяння слідству». Будь-яке інше тлумачення є помилковим, оскільки заміна понять «і ↔ або» іноді призводить до судових помилок і порушення прав обвинувачених.
Як висновок можна сказати, що підстава для звільнення за ч. 4 ст. 307 є двоєдиним і дуже складним юридичним актом.
Точне визначення та адекватне трактування цих підстав у кожному випадку істотно впливає на судові рішення і при належній стратегії захисту допомагає уникнути кримінального покарання.
Судова практика за ст. 307 КК
Ми вже говорили про те, що у судовій практиці стосовно звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307 КК не вироблено єдиного підходу. Такий стан речей призводить до того, що в аналогічних справах суди застосовують різні тлумачення і, відповідно, приймають різні рішення щодо схожих випадків.
Приклад 1. Обвинувачений Павло Д. У мотивувальній частині рішення зазначено, що під час проведення обшуку у квартирі обвинуваченого в кишені його куртки було виявлено наркопрепарати та зроблено особливий акцент на тому, що він активно сприяв розкриттю злочину. Зокрема він повідомив про час та обставини скоєння цього злочину, а також визнав свою участь та розповів про іншій – придбання та зберігання заборонених препаратів. При цьому очевидно, що сам факт виявлення в куртці наркотичних речей без його показів не доводів би його провину.
Результат. Суд звільнив Павла Д. від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 у зв'язку з його активним сприянням у розкритті злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Приклад 2. Кримінальна справа стосовно Ольги А. У цьому випадку за наявності правдивих показань обвинуваченої стосовно обставини злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК суд не визнав її активну участь у розкритті поточного злочину як підставу для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307 КК і прийняв це лише в якості пом'якшувальної обставини.
Результат. Ольгу А. визнано винною у вчиненні злочину із призначенням їй позбавлення волі.
Що трапилося?
приклад №1 – судом визнано підставою звільнення від кримінальної відповідальності активне сприяння розкриттю іншого злочину;
приклад №2 – сприяння розкриттю іншого злочину судом не враховано як підстава для звільнення від відповідальності за ч. 4 ст. 307 КК, рахуючи, що «активне сприяння» має стосуватися саме цього злочину, а не іншому.
Два суди, розглядаючи аналогічні справи щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК, прийняли прямо протилежні рішення. Це ще раз підтверджує необхідність залучення досвідченого адвоката, який спеціалізується саме на справах, пов’язаних з наркотиками.
При цьому ми не говоримо про ще один аспект, який часто присутній при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307 КК. Це ступінь допомоги у розкритті злочину, тобто наскільки обвинувачений своїми свідченнями сприяв слідству. Цей аспект також законодавчо не врегульований, що призводить до спірних питань.
До кого звернутися за допомогою: роль адвоката АО «Актум» у захисті за ст. 307 та ст. 309 КК
Пересічні громадяни, опинившись у полі зору правоохоронців, через відсутність фахових знань процедури кримінального розслідування припускають або залишають поза увагою помилки, що призводить до реального строку ув’язнення.
Юристи Адвокатського об’єднання «Актум» радять підозрюваним та обвинуваченим за ч. 1 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України сприяти слідству та суду, лікувати наркоманію, викривати ринки збуту, що дає підстави звільнитися від кримінального переслідування.
Як правило, роль адвокатів об'єднання «Актум» у кримінальних провадженнях за звинуваченнями стосовно зберігання наркотиків носить комплексний характер і безпосередньо включає:
первинну консультацію;
оцінку ситуації, з'ясування обставин та вивчення матеріалів справи;
визначення правової позиції захисту, розроблення загальної стратегії та тактики дій;
збір документів та підготовку доказової бази сторони захисту;
підготовку заперечень, клопотань та інших правових документів;
активну взаємодію з правоохоронними та судовими органами;
представлення інтересів підзахисного у суді;
апеляційне оскарження та представництво в апеляційній інстанції.
Довіряючи юридичний захист адвокату з кримінального права Актум ви можете розраховувати на чіткі та професійні інструкції та рекомендації. Всі процесуальні дії відбуватимуться за участю адвоката та піддаватимуться правовому аналізу.
Часті запитання
Чи карається зберігання наркотичних засобів у малих розмірах?
Так. Якщо вага наркотиків для порушення кримінальної справи недостатня, то настає адміністративна відповідальність за ст. 44 КУпАП.
Чи карається зберігання марихуани в Україні?
Так. Марихуана з сушених верхівок, квітів та листя рослини Cannabis sativa, а також інші форми канабісу містять природні канабіноїди та входять до переліку препаратів, обіг яких в Україні заборонений.
Яка відповідальність за зберігання канабісу в Україні без мети збуту?
Все залежить від ситуації та розміру (ваги) вилучених наркотичних засобів. Зокрема при вилученні цілих або подрібнених частин конопель певної ваги може наступати відповідальність:
до 5 г – адміністративна (ст. 44 КУпАП) у вигляді штрафу 50-100 неоподатковуваних мінімумів чи громадських робіт 20-60 годин або адміністративний арешт протягом до 15 діб;
від 5 до 500 г – кримінальна (ч. 1 ст. 309 КК) у формі штрафу 1-3 тис. неоподатковуваних мінімумів або виправних робіт 1-2 роки або апробаційного нагляду чи обмеження волі до 5 років;
від 500 до 2500 г – кримінальна за ч.2 ст. 309 КК у вигляді штрафу 2-5 тис. неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі до 3 років.
2500 г і більше – кримінальна за ч. 3 ст. 309 КК у вигляді позбавлення волі 5-8 років.
Наркотики вилучили з кишені на вулиці. Чи вважається це перевезенням?
Все залежить від того, чи був задіяний транспорт. Якщо так, то це перевезення, якщо ні, то – зберігання. До речі, що перевезення, що зберігання какаються однаково.
Чи вважатиметься метою збуту, якщо препарати планувалося передати у рахунок сплати боргу?
Так. Будь-яка відплатна чи безоплатна форма реалізації наркотиків – це розповсюдження. Це може бути їх продаж, дарування, ін'єкція іншій особі за її згодою, обмін, позичка і, зокрема передача в рахунок боргу.
Як уникнути покарання за зберігання наркотиків?
Законом передбачена можливість звільнення від кримінального відповідальності за умови добровільної здачі наркотиків та сприянні слідству у виявленні джерела наркотиків або іншої допомоги у розкритті злочину. При цьому у будь-якому разі участь адвоката з питань наркотиків є ключовою умовою прийняття позитивного судового рішення.
Ви також можете ознайомитись з іншими матеріалами на тему наркотиків: