Стаття 255-4 ККУ: межа між найманим працівником та свідомим учасником шахрайського кол-центру
#кримінальна відповідальність
#кримінал
#арешт
#шахрайство
#обшук
час читання 9 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Редакція Актум, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #null
Дата останнього оновлення:
01.10.2026
Обшук у сучасному офісі – це завжди стрес, вилучення техніки та необхідність за лічені хвилини визначити, хто є хто у складній організаційній структурі. Особливо це стосується компаній, які підозрюються у телефонному шахрайстві, де в одному приміщенні можуть працювати оператори, менеджери, ІТ-фахівці та рекрутери. Фізична присутність в офісі та виконання завдань керівництва ще не відповідають на головне кримінально-правове питання: що саме знала і усвідомлювала конкретна людина?
Експрес-відповіді на головні питання
- Чи загрожує кримінальна відповідальність за роботу в кол-центрі? ➽ Сам факт працевлаштування, наприклад, на посаду оператора чи програміста, не є злочином. Відповідальність настає виключно за умови усвідомлення протиправного характеру діяльності.
- Яке покарання передбачає закон? ➽ Стаття 255-4 ККУ встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років за участь або свідоме сприяння шахрайській організації.
- Що робити, якщо почався обшук в офісі? ➽ Зберігати спокій, вимагати копію ухвали суду, не давати поспішних свідчень без адвоката та фіксувати всі дії правоохоронців у протоколі.
- Як довести, що не знав про злочинну схему? ➽ Захист базується на встановленні індивідуальної хронології дій працівника, відсутності доступу до фінансової інформації та відсутності доказів прямого умислу.
Розібратися у тонкощах застосування нової статті 255-4 КК України, відрізнити звичайну трудову діяльність від свідомої співучасті та захистити свої права під час слідчих дій допоможе адвокат об'єднання Актум Юліан Мунтяну. Спираючись на аналіз процесуальних норм та практичного захисту громадян у складних кримінальних провадженнях, він детально роз'яснює ключові ризики та алгоритми захисту в цьому матеріалі…
Суть статті 255-4 ККУ та кримінальна відповідальність за роботу в шахрайському кол центрі
Після набрання чинності 18 вересня 2026 року Законом України № 4986-IX Кримінальний кодекс було доповнено новою нормою. Відтепер стаття 255-4 ККУ («Створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організованою групою або участь у ній») переводить питання про межу між звичайним працівником та учасником злочинної групи у площину жорсткої практичної реальності. На відміну від поодиноких схем з єВідновленням, діяльність таких організацій має системний та груповий характер.
Важливо розуміти: Нова стаття не означає, що робота в кол центрі – кримінальна відповідальність за замовчуванням. Закон безпосередньо пов'язує відповідальність із усвідомленням особою протиправного характеру діяльності.
Саме ці елементи складу злочину, на нашу думку, стануть одними із центральних питань майбутньої слідчої та судової практики за ст. 255-4 КК України.
За участь у такій групі, а також за свідоме надання засобів чи послуг, 255-4 ККУ покарання передбачає у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Тобто сама лише назва посади, функціональні обов'язки та виконання рутинних завдань не замінюють обов'язку слідства довести психічне ставлення особи до злочину.
Межа між найманим працівником та співучасником злочину
Ключова конструкція для ст 255-4 Кримінального кодексу україни – це «усвідомлення участі» в організації та «свідоме сприяння» її діяльності.
Інфографіка 1. Ключові критерії кваліфікації дій за ст. 255-4 ККУ
Окремі ризики притягнення до кримінальної відповідальності можуть поширюватись і на інших фізичних або юридичних осіб, які безпосередньо не є працівниками «офісу», але надають послуги для забезпечення його діяльності. Так, потенційні питання у правоохоронців ще і до внесення змін у Кримінальний кодекс виникали до орендодавців приміщень, провайдерів, постачальників послуг телефонії, продавців або постачальників обладнання тощо.
Тут для сторони захисту принципово важливо встановити момент, коли особа могла усвідомити протиправний характер своєї діяльності та вплив цього усвідомлення на її подальшу поведінку. Саме тому процес підготовки до захисту особи починається не з аналізу протоколу обшуку офісу, а з індивідуальної хронології дій конкретного працівника або іншої особи щодо дій якої є претензії від правоохоронних органів.
Залежно від ступеня обізнаності людини та її фактичної ролі у робочих процесах, у слідчій та судовій практиці зазвичай виокремлюють чотири базові сценарії. Розглянемо детально, як саме рівень усвідомлення протиправності впливає на кваліфікацію дій та наявність вини у кожному з цих випадків.
Отже, чотири різні ролі – чотири різні ситуації:
Перша – працівник call-центру, якого організатори ввели в оману
Така особа може фактично спілкуватися з потерпілими, використовувати IP-телефонію та виконувати сценарій розмови, але не знати, що за декларованою діяльністю стоїть шахрайська схема. Працівник може бути переконаний, що працює у службі підтримки, маркетинговій компанії або інвестиційному проєкті. Він використовує готовий скрипт, телефонує клієнтам та отримує заробітну плату за результат роботи. Сам по собі такий набір обставин не відповідає на питання, чи усвідомлював він протиправний характер діяльності організованої групи.
У такому разі участь у злочинній організації кол центру виключається через відсутність прямого умислу. Показовим є вирок Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, який набрав законної сили 18.09.2023 (справа № 215/3451/23). У цьому рішенні суд встановив, що організатор кол-центру повідомив працівникам, що вони працюватимуть в агенції з надання інвестиційних послуг. Працівники, введені в оману, телефонували потерпілим через IP-телефонію, тоді як кошти фактично привласнював організатор.
Це рішення не є практикою за новою ст. 255-4 КК України, а ухвалене до її появи. Проте воно добре ілюструє принципову проблему: функція людини в шахрайській схемі та її усвідомлення цієї схеми не є тотожними поняттями і підлягають окремому встановленю у кримінальному провадженні. Однак, реєстр судових рішень містить і чисельну кількість ухвал про застосування запобіжних заходів щодо учасників шахрайських організацій, в яких судам не надавалась оцінка обставин усвідомленості особи своїй ролі в межах перевірки обставин обґрунтованості пред’явленої підозри.
Друга – працівник, який дізнався про злочин пізніше
Інша ситуація виникає тоді, коли працівник поступово отримує інформацію, яка об'єктивно вказує на шахрайську мету діяльності компанії або організації. Наприклад його навчають представлятися співробітником банку, отримати коди автентифікації або доступ до платіжних інструментів, приховувати справжнє ім’я, змінювати номери телефонів, видаляти листування, знищувати інші сліди своїх дій.
Для такого працівника ключовим стає питання: що він знав, коли дізнався, в який спосіб, що робив після цього. Факт звернення особи до правоохоронних органів та сприяння у відкритті діяльності організації надасть можливість особі уникнути кримінальної відповідальності за її дії. Однак, у випадку не вжиття таких заходів та за умови доведеності ознак обізнаності про протиправність своїх дій та злочинної діяльності групи, будуть наявні всі підстави для повідомлення про підозру. Іншими словами у цьому випадку відповідальність за роботу в шахрайському кол центрі залежатиме від того, що працівник робив після усвідомлення незаконності. Якщо він продовжив працювати, то з'являються підстави для притягнення до відповідальності.
Третя – свідомий учасник
Наступна роль, коли оператор використовує вигадане ім'я, представляється працівником банку, отримує від потерпілих коди автентифікації, орієнтується у русі коштів і отримує винагороду, безпосередньо пов'язану з результатом шахрайства. У такій ситуації його дії розцінюються як співучасть, де окрім спеціальної норми застосовуються й загальні норми стосовно шахрайства. Це вже усвідомлене включення до спільного злочинного плану з подальшими ризиками притягнення до кримінальної відповідальності.
Четверта – зовнішній підрядник або технічний спеціаліст
Окремо розглядається відповідальність айтішника в шахрайському кол центрі, рекрутерів та орендодавців. Ці спеціалісти можуть:
ІТ-фахівець – налаштовувати IP-телефонію, CRM, сервери або ботів;
рекрутер – розміщувати вакансії;
орендодавець – надавати приміщення;
провайдер – надавати послуги інтернет зв’язку, виділені IP-адреси, DNS та проксі-сервери.
Водночас корисність послуги для шахрайської організації сама по собі не може мати наслідком кримінальну відповідальність. Частина третя статті 255-4 прямо вимагає, щоб особа, яка не є учасником групи, усвідомлювала протиправний характер її діяльності. Як і у складних справах про контрабанду чи економічні злочини, ключовим елементом обвинувачення залишається доведення прямого умислу. Але за цим сценарієм наявні також і ризики вжиття заходів кримінального-правового характеру і до юридичних осіб, які також можуть бути постачальниками таких послуг, з умови доведеності причетності їх посадових осіб.
Раптовий обшук в кол центрі: що робити працівнику
Кримінальні провадження за цією категорією справ зазвичай супроводжуються раптовими та масовими слідчими діями. Коли поліція накрила кол центр, підозра може впасти на кожного присутнього в офісі.
Затримання працівників шахрайського кол-центру під час поліцейського обшуку (Джерело: npu.gov.ua)
У разі візиту правоохоронців головне правило – не панікувати. Якщо у вас вилучили особистий телефон в кол центрі, вимагайте внесення серійного номера та моделі до протоколу. Правоохоронці часто намагаються отримати паролі від пристроїв або змусити підписати пояснення прямо на місці. Якщо відбувається масове затримання працівників кол центру, пам'ятайте про статтю 63 Конституції України та враховуйте базові поради щодо обшуку від юристів.
У такій стресовій ситуації життєво необхідним є фаховий захист при обшуку.
Зауважте! Своєчасна юридична допомога необхідна, щоб запобігти неправомірному тиску, вилученню речей та подальшому арешту вилученої техніки.
Повідомлення про підозру учаснику злочинної організації та запобіжні заходи
Якщо слідчий вважає докази достатніми, вручається підозра оператору кол центру 255-4 ККУ або іншим працівникам. Оскільки цей злочин належить до категорії тяжких, органи досудового розслідування майже завжди клопочуть перед судом про обрання найсуворішої міри. Судова практика показує, що тримання під вартою за роботу в шахрайському кол центрі є дуже реальним ризиком, адже прокурори наполягають на небезпеці знищення доказів чи переховування підозрюваних. Тому боротьба в суді на етапі обрання запобіжного заходу за статтею 255-4 ККУ має бути максимально активною з першої хвилини.
Важливо! Якщо вас викликають на допит, вам знадобиться досвідчений адвокат у справах про шахрайство та спеціаліст з кіберзлочинів, який проаналізує вашу реальну роль та захистить від штучного обтяження кваліфікації.
Що насправді доводить обізнаність?
Найпоширенішим способом доказування ознак ймовірної співучасті та причетності кожного з учасників злочинної групи або організації для органів досудового розслідування завжди є негласні слідчі (розшукові) дії (прослуховування, негласне спостереження, негласний доступ до листування у месенджерах тощо) та цифрові сліди у мобільних телефонах та вилучених пристроях.
Для сторони обвинувачення очевидний інтерес становитимуть скрипти з неправдивими легендами, бази даних потерпілих, корпоративні чати, облік переказів, інформація про винагороду, використання псевдонімів, листування у месенджерах та електронній пошті, інструкції щодо вжиття заходів конспірації. Але кожен такий доказ потребує індивідуального обґрунтування його значення для доведення обставин обізнаності або усвідомлення незаконності діяльності організації.
Так, файл на робочому комп'ютері не доводить автоматично, що його створила, прочитала або використала конкретна особа. Перебування у корпоративному чаті не означає ознайомлення з кожним повідомленням, а отримання бонусів не обов'язково означає отримання частини злочинного доходу – це може бути звичайна система преміювання. Наведені обставини і можуть бути використані стороною захисту для визначення стратегії подальшої поведінки у кримінальному провадженні.
Однак, для забезпечення ефективного захисту принципово важливим є встановлення наступних обставин:
коли працівник отримав доступ до конкретного скрипту або відомостей;
які саме файли та чати були йому доступні;
чи полягали його дії у безпосередньому введені в оману потерпілого та чи усвідомлювалось це нею;
чи мав він доступ до фінансової частини діяльності організації;
чи мав дані про рух коштів від потерпілого до організації та в межах злочинної структури;
як формувалася його винагорода;
хто фактично користувався вилученим пристроєм та обліковими записами;
якою була поведінка працівника після того, як дізнався про можливу протиправну діяльність.
Інфографіка 2. Ключові обставини для доказування відсутності умислу та побудови захисту за ст. 255-4 ККУ
Важливо: Доказування причетності до інкримінованого правопорушення має полягатиме не в: «працювала там», а «була обізнана, у чому полягає незаконна мета, і свідомо продовжувала сприяти її реалізації».
Важлива новела – можливість звільнення від кримінальної відповідальності за участь в злочинній організації.
Стаття 255-4 містить і спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка вчинила діяння, передбачене частиною другою або третьою цієї статті, за винятком творця чи керівника організованої групи, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо до повідомлення їй про підозру добровільно повідомила правоохоронний орган про створення або діяльність групи та активно сприяла викриттю її організаторів, керівників чи учасників або припиненню діяльності групи.
Це не є «угодою зі слідством» у процесуальному значенні. Йдеться про спеціальну кримінально-правову підставу звільнення від відповідальності, умови якої потребують окремої оцінки в кожному конкретному випадку. Для сторони захисту це означає, що рішення про будь-яке добровільне звернення до правоохоронного органу не може прийматися ситуативно. Необхідно попередньо оцінити фактичну роль особи, наявні докази, момент виникнення обізнаності та потенційний процесуальний статус людини.
Висновок: головна межа
Нова стаття 255-4 Кримінального кодексу України безумовно посилює кримінально-правовий захист від діяльності шахрайських кол-центрів. Водночас її застосування неминуче поставить перед слідством і судами питання про індивідуалізацію відповідальності.
Електронно-комунікаційна шахрайська організована група за законом – це об'єднання щонайменше трьох осіб, попередньо організованих для систематичного заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронних комунікацій, за наявності узгодженого плану та розподілу функцій. Але встановлення існування такої групи ще не означає автоматичної вини кожної людини, яка перебувала в її офісі, надавала послуги або приміщення. Для кожного потенційного учасника потрібно встановити власну роль, власні дії та, що найважливіше, власну обізнаність ставлення до протиправної мети діяльності.
Саме тому у справах за ст. 255-4 КК України одним із ключових питань для обвинувачення, захисту та суду під час з’ясування обґрунтованості підозри та доведеності обвинувачення буде не лише «що робила ця людина?», а й «коли та з чого вона зрозуміла, що саме відбувається?»
Межа між працівником і свідомим учасником проходить не по лінії офісного столу, посади чи посадової інструкції. Вона проходить через доведення усвідомлення протиправної мети та свідомого сприяння її реалізації.
ЮРИДИЧНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ (дисклеймер):
Інформація в цій статті має виключно ознайомчий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Законодавство України та судова практика регулярно змінюються. Для розробки лінії захисту у вашій справі звертайтеся за індивідуальною допомогою до адвокатів адвокатського об'єднання Актум.
FAQ: Поширені запитання
Чи є кримінальна відповідальність за роботу оператором?
Сама по собі посада оператора не є кримінально караною. Відповідальність настає лише тоді, коли слідство зможе беззаперечно довести, що оператор розумів протиправну мету своїх дзвінків (заволодіння чужими коштами) і свідомо сприяв цьому.
Чи посадять якщо працював в кол центрі?
Усе залежить від вашого умислу та зібраної слідством доказової бази. Якщо вас затримали в шахрайському кол центрі, але ви доведете, що були введені в оману роботодавцем щодо справжньої природи компанії, ризик ув'язнення зводиться до мінімуму.
Яка відповідальність айтішника в шахрайському кол центрі та чи є ризики?
Технічні фахівці (програмісти, адміністратори баз даних, налаштувальники ІР-телефонії) несуть відповідальність за ч. 3 ст. 255-4 ККУ (сприяння діяльності). Ризики високі, якщо у листуванні чи ТЗ є докази того, що ІТ-спеціаліст розумів, для яких саме цілей він налаштовував обладнання або ботів.
Як довести що не знав про шахрайство кол центр під час допиту?
Як довести відсутність умислу робота в кол центрі: надайте докази того, що ви реагували на оголошення про легальну роботу (скріншоти вакансій), не мали доступу до фінансових потоків організації, користувалися стандартними загальними інструкціями і не використовували методи конспірації (зміна номерів, приховування IP-адрес).
Як захиститися від звинувачень по 255-4 ККУ?
Ключова стратегія захисту полягає в індивідуалізації відповідальності. Захисник має довести відсутність узгодженого плану з іншими учасниками та підтвердити статус особи як виключно найманого співробітника, який виконував трудові функції без спільного злочинного умислу.