КЕЙС: Як адвокат Петренко, через суд домоглася виплати 100 000 військовим за поранення
#виплати за поранення
#військовий стан
#військові
#військові виплати
#ВЛК
#встановлення інвалідності
#кейс
#компенсація
#медична комісія
#ОГД
#Розклад хвороб ВЛК
#УБД
час читання 6 хв.
Автор статті: Олена Печерська
Юридична відповідність:
Петренко Катерина Дмитрівна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№475 від 11.02.2010
Дата останнього оновлення:
24.02.2026
Клієнт: військовослужбовець ЗСУ
Адвокат: Петренко Катерина
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Рішення: справа № 400/6563/24
Коли бюрократія стає перепоною справедливості
Отримання поранення на фронті це не лише фізичний біль та тривала реабілітація, а й початок паперової війни з фінансовими службами військових частин. Багато захисників стикаються з цинічною практикою: замість автоматичного нарахування додаткової винагороди за час лікування, вони отримують відмови через формальні приводи. Часто, після отримання першої відмови фінансової служби, вони складають руки.
Адвокат АО «Актум» Катерина Петренко у своїй практиці керується принципом: закон це не прохання, а обов'язок для виконання. Коли боєць отримує поранення на «нулі», він розраховує на підтримку держави, за яку проливав кров. Виплата 100 000 військовим має бути беззаперечною, натомість боєць часто стикається з бюрократичною стіною фінансових частин.
Судова справа № 400/6563/24, яку супроводжувала Катерина Петренко, стала яскравим прикладом того, як професійний юридичний захист ламає незаконні вимоги командування та повертає бійцю належне.
Фабула справи: чому командування економить на поранених?
Військовослужбовець, виконуючи бойове завдання, отримав вогнепальне осколкове поранення. Після евакуації він пройшов кілька етапів безперервного лікування у спеціалізованих закладах охорони здоров`я. Відповідно до наказів командира військової частини йому була виплачена додаткова грошова винагорода, але не за весь час перебування на лікуванні.
Наказами ці періоди не були охоплені, але, згідно із законодавством, на період перебування у стаціонарі за ним мала зберігатися додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн на місяць. Однак, після подання рапорту на виплату, командир видав наказ про відмову.
Аргументи сторін
Адвокатом Катериною Петренко, після звернення бійця, було подано позов в якому наголошено, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок хворого повідомляти військову частину про своє знаходження на стаціонарному лікування, та ніде не зазначені строки повідомлення військової частини про виписку з медичного закладу. Натомість саме медичний заклад має направляти всі необхідні документи, які свідчать про перебування пораненого на лікуванні.
При цьому правова позиція базувалася на відсутності умови про «тяжкість поранення»: адвокат довела, що Постанова КМУ №168 та Наказ МОУ №260 пов’язують право на виплату 100 000 грн з фактом стаціонарного лікування після поранення, отриманого на фронті. Умова про «тяжкість» стосується лише одноразової грошової допомоги при отриманні групи інвалідності, а не щомісячної оплати при госпіталізації.
Командування заперечило викладені факти, спираючись лише на те, що документи, які підтверджують перебування бійця на лікування, не були надані в установлені строки та належним чином.
На чому ґрунтувалася стратегія перемоги
Для доведення безперервності лікування було систематизовано медичні документи з різних установ, що стало ключовим моментом у справі, адже військовий адвокат по виплатам довів, що військова частина «викинула» з наказів окремі періоди.
Для цього виконані наступні дії:
здійснено аналіз відповідності медичних документів та наказів в/ч;
витребування бракуючих документів через адвокатські запити.
Наступним етапом стало спростування аргументів нібито боєць «не надав документи вчасно» оскільки:
закон не зобов’язує хворого солдата особисто повідомляти в/ч про етапи лікування;
саме медичні заклади та в/ч мають здійснювати електронний або паперовий документообіг.
Юрист наполягав на визнанні саме бездіяльності протиправною, оскільки наявність поранення була підтверджена довідкою, а отже, виплата мала бути автоматичною при наявності виписок.
Нормативна база
Правова позиція будувалась на поєднанні таких нормативно-правових актів:
- Постанова КМУ № 168 від 28.02.2022. Це головний документ, який встановлює виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні.
- Наказ Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (Порядок виплати ГЗ), зокрема, розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період воєнного стану). Посилання на цей наказ відбувається для підтвердження процедури: виплата за поранення військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира, а підставою для наказу є довідка про обставини травми та виписки з лікарень.
- Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як фундамент права на належне грошове забезпечення.
- Кодекс адміністративного судочинства України: допомога для обґрунтування того, що обов'язок доказування законності своїх дій лежить на державній структурі (військовій частині), а не на бійцеві.
Позиція суду
Суд офіційно встановив незаконність дій військової частини і своїм рішенням зафіксував чітку вказівку здійснити нарахування та виплату коштів у повному обсязі, що означає обов’язок фінансової служби частини видати відповідний наказ.
Ключове виправдання відповідача було відхилено. Військова частина запевняла, ніби солдат «сам винен», бо вчасно не приніс довідки. Суд же вирішив:
Відсутність документів у частині не є виною солдата. Військовий не зобов'язаний бігати по кабінетах, поки він лікується.
Обов'язок частини - самостійно отримувати інформацію про лікування підлеглого через систему документообігу або за запитами до медзакладів.
Суд задовольнив позовні вимоги та підтвердив, що оскільки поранення (зокрема травматична ампутація гомілки, контузія) було отримане під час бойового завдання, право на стягнення 100 000 грн є безумовним на весь час стаціонарного лікування.
Результат
Кейс справи № 400/6563/24 є показовим та доводить, що «бюрократична стіна» у військових частинах це не вирок, а лише юридична перепона, яку можна і треба долати. Суд чітко дав зрозуміти: держава, армія, не мають права перекладати відповідальність за внутрішній документообіг на пораненого бійця. Якщо факт лікування підтверджений медичними закладами, виплата має бути здійснена незалежно від того, наскільки вчасно паперова довідка потрапила до рук фінансиста частини.
Перемога адвоката АО «Актум» Катерини Петренко у цьому процесі це не просто компенсація 100 000 гривень для одного клієнта, а підтвердження права кожного захисника на повагу та фінансову стабільність від держави.
Поради пораненим військовослужбовцям
Щоб не дати фінансовій службі шансу на незаконну відмову, дотримуйтесь наступного алгоритму:
Завжди робіть копії виписок, лікарських висновків, довідок ВЛК. Навіть якщо документ здається вам «проміжним», для суду він є частиною безперервного ланцюга доказів.
Переконайтеся, що в довідці про обставини травми (додаток 5 до Положення, затвердженого наказом МОУ №402) вказано, що поранення отримано «під час захисту Батьківщини», а не просто «під час проходження служби», від цього залежить розмір виплат.
Перевіряйте причину відмови. Якщо кажуть про «відсутність тяжкості поранення» це прямий сигнал, що вас намагаються ошукати.
У разі припинення виплат не обмежуйтесь усними запитами до побратимів чи командира. Подавайте офіційний рапорт на отримання роз'яснень щодо нарахувань.
Якщо виплата за поранення ЗСУ не надходить понад два місяці, це вже привід для звернення до юриста. Строк позовної давності в адміністративних справах обмежений, тому зволікання може коштувати вам законних грошей.
Не зволікайте
Не дозволяйте бюрократії знецінити ваш подвиг. Якщо ви зіткнулися з несправедливістю, не знаєте як отримати виплату за поранення – дійте негайно. Адвокатське об’єднання «Актум» бере на себе весь юридичний супровід від запитів до госпіталів до виконання судового рішення. Ми, з великою повагою та вдячністю, повернемо належне за законом, поки ви відновлюєте сили. Виплата військовим за поранення через суд є дієвим механізмом оскарження, не зволікайте!