Кейс: Бойові виплати ЗСУ — успішне судове стягнення 1 млн грн
#адміністративна відповідальність
#виплати за поранення
#військові виплати
#військовий стан
#військові
#УБД
час читання 7 хв.
Автор статті: Дмитренко Вікторія
Юридична відповідність:
Зуєв Михайло В'ячеславович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ОД №005173 від 17.01.2024
Дата останнього оновлення:
05.02.2026
Клієнт: військовослужбовець Державної прикордонної служби України
Адвокат: Зуєв Михайло (Актум)
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Справа: про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії
Права не зникають під час воєнного стану — навпаки, саме тоді вони проходять найжорсткіші випробування.
Урядова Постанова 153 закріплює право громадян віком від 18 до 25 років на отримання грошової виплати за визначених умов.
Однак хоч бойові виплати військовослужбовцям і є законним правом, на жаль, його нерідко доводиться виборювати у судових залах.
На прикладі даного кейсу хочемо продемонструвати, як Адвокат Михайло Зуєв професійно довів право колишнього строковика, який уклав контракт уже під час повномасштабної війни та був поранений під Вовчанськом, на отримання так званого «мотиваційного мільйона».
Попри відмову військової частини, суд підтвердив: держава зобов’язана виконувати власні гарантії перед тими, хто став на її захист.
Фабула справи
Позивач — військовослужбовець ДПСУ. Реально брав участь у бойових діях, перебував у складі підрозділу, дислокація якого здійснювалась безпосередньо в районі виконання бойових завдань, що підтверджується довідкою (форма №6).
У серпні 2025 року, виконуючи бойове розпорядження, військовослужбовець отримав травму внаслідок удару дроном-камікадзе — садна обох нижніх кінцівок, про що отримав відповідні медичні висновки та довідку про обставини травми.
Наприкінці серпня цього ж року клієнт подав рапорт із проханням виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень за тривалість служби в бойових умовах. Така мотиваційна виплата під час воєнного стану передбачена пунктом 4 урядової Постанови №153.
Однак прикордонний загін відмовив у задоволенні рапорту, аргументуючи це тим, що клієнт був призваний ще у 2021 році, а у 2023 році уклав контракт на проходження служби, і тому, на їхню хибну думку, підстав для виплати немає.
Фактично, військове командування проігнорувало вимоги Постанови №153, позбавивши військовослужбовця належної винагороди.
Ця ситуація продемонструвала, що одного лише розуміння своїх прав недостатньо — потрібні ще знання та досвід, які дозволяють реально досягти справедливого результату.
Тож військовослужбовець був вимушений змінити бойовий фронт на фронт правосуддя, до справи долучився лідер практики військового права АО «Актум» — Михайло Зуєв.
Дії та правова позиція адвоката АО «Актум»
Старт правової підтримки: від аналізу документів до стратегії захисту
Для розуміння ситуації адвокату необхідно було встановити, чи дійсно клієнт мав право на таку виплату, що потребувало детальної експертизи обставин його служби.
До загону, де служив клієнт, було направлено адвокатські запити на отримання документів, зокрема:
довідки форми №6;
довідки про травми;
службову картку заохочень та стягнень;
службова характеристика;
витяги з журналів бойових дій та бойові накази.
На підставі отриманих документів, адвокат встановив ключові обставини:
випадок підпадає під дію Постанови КМУ 153;
клієнт дійсно, отримав тілесні ушкодження під час виконання бойових завдань на передовій;
військовослужбовець не притягався до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за військові правопорушення (виключає право на отримання коштів на період дії дисциплінарних стягнень).
Після аналізу документів та обговорень було ухвалено однозначне рішення відстоювати інтереси клієнта в суді — визнати відмову у задоволенні рапорту протиправною та змусити військову частину виплатити заслужену одноразову грошову винагороду.
Нормативне обґрунтування та аргументи, які підтверджують право клієнта на задоволення вимог
Постанова КМУ № 153 визначає учасниками експериментального проекту громадян віком від 17 до 25 років, які виявили бажання служити за контрактом.
Четвертим абзацом пункту 4 зазначеної постанови передбачено, що військовослужбовці, які на момент набрання нею чинності брали участь у бойових діях загальною тривалістю менш як шість місяців, зберігають право на отримання повної суми грошової винагороди. Зазначена норма поширюється на осіб, які під час захисту України зазнали поранень, травм, контузій, каліцтва або захворювань, а також на військовослужбовців, що перебували в полоні та були з нього звільнені, за винятком випадків добровільної здачі.
Адвокат також звернув увагу суду на те, що клієнт був зарахований на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану з числа осіб, які раніше проходили строкову військову службу, що повністю узгоджується з вимогами абзацу 6 пункту 4 Постанови №153.
Боротьба за справедливість у суді
Апелюючи отриманими від відповідача доказами та нормами Постанови №153, адвокат крок за кроком розкрив протиправність дій військової частини та довів реальне право клієнта на грошову компенсацію.
Дисциплінарні та адміністративні обтяжуючі обставини також були повністю виключені адвокатом, під час судового засідання, що ще більше зміцнило позицію Клієнта у суді.
Від відповідача суд не отримав жодних доказів, які б ставили під сумнів законне право позивача на винагороду.
Результат
Суд встановив, що позивач відповідає умовам пункту 4 Постанови КМУ №153:
він уклав контракт на військову службу під час воєнного стану (перед цим проходив строкову службу);
має вік до 25 років;
брав участь у бойових діях та отримав поранення.
Що дало підстави дійти висновку, що військовослужбовець має право на виплату одноразової грошової винагороди.
Позов було задоволено у повному обсязі: дії військової частини, щодо невиплати винагороди, визнані протиправними та зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу 1 млн. грн.
Що у підсумку?
Самостійний захист є ризикованим — і це очевидно. Без професійної оцінки обставин і чітко вибудуваної стратегії легко проґавити неочевидні, але критично важливі нюанси, що можуть унеможливити досягнення бажаного результату.
Цей кейс показово демонструє: результат можливий тоді, коли справою займаються професіонали. Чи був би він таким самим, якби справу вів юрист без свідоцтва адвоката? Сумнівно, адже саме адвокат має унікальний інструмент — можливість швидко й ефективно здобувати докази завдяки адвокатським запитам.
Поради від адвоката
Якщо ви громадяни віком від 18 до 25 років, та бажаєте взяти участь у експериментальному проекті відповідно до Постанови №153, шляхом укладення контракту на службу у ЗСУ, ДПСУ або Національній Гвардії України — знайте про свої права.
Ви маєте право на виплату якщо:
Безпосередньо залучалися до виконання завдань із забезпечення оборони України протягом сукупного періоду, що становить щонайменше шість місяців станом на день набрання чинності Постановою №153.
Якщо участь менше 6 місяців: виплата здійснюється пропорційно: 1/6 від 1 млн грн за кожні 30 днів.
Якщо брали участь менше 6 місяців, але є поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання, перебували у полоні або звільнені з нього (крім добровільної здачі) — виплата має бути здійснена у повному обсязі (1 млн грн).
Врахуйте! Втрачають право на виплату: особи, які були засуджені, двічі й більше притягнуті до адмінвідповідальності за військові правопорушення, або мають не зняті дисциплінарні стягнення. Це прямо передбачено абз. 5 п. 4 Постанови №153.
Якщо ваші права порушуються військовим командуванням, держава має перед вами борг або потрібен перерахунок виплат, не варто чекати. Час у таких ситуаціях найцінніший ресурс.
Команда АО «Актум» з юридичної допомоги військовим знає, як діяти: ми перетворимо заборгованість на реальну виплату, використовуючи всі законні інструменти захисту.