Стаття 115 КК України: як уникнути довічного та вибудувати захист з адвокатом
#арешт
#кримінальна відповідальність
#СІЗО
#КПК України
#кримінал
час читання 12 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Дудчак Поліна Вікторівна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ХС №000073 від 05.01.2017
Дата останнього оновлення:
10.02.2026
«In dubio pro reo» – від римських Дигест до сучасних стратегій АО Актум. Ми використовуємо силу закону, щоб кожен сумнів слідства став твоєю свободою.
Обвинувачення за статтею про умисне вбивство є найскладнішим викликом у кримінальній практиці, де кожен доказ може стати вирішальним. У цій статті провідний адвокат з кримінальних справ АО «Актум» Поліна Вікторівна Дудчак роз’яснює ключові аспекти захисту за ст. 115 КК України. Коли на кону стоїть воля людини на десятиліття або навіть довічне ув’язнення, ціна помилки стає критичною.
Практичний приклад із досвіду АО «Актум». Уявіть ситуацію – звичайний вечір, конфлікт біля під’їзду, один невдалий поштовх з метою самозахисту… І людина падає, вдаряючись скронею об бордюр. Смерть настає миттєво. Слідство за інерцією відкриває справу за ст. 115 КК України – умисне вбивство, де підозрюваному загрожує 15 років тюрми. Тільки втручання адвоката, який довів відсутність умислу на вбивство та перекваліфікував дії на «вбивство з необережності», врятувало клієнта від довічного тавра «вбивці». Саме про таку тонку межу між волею та в’язницею ми поговоримо далі.
Що передбачає ст 115 КК України: розширений юридичний аналіз
Згідно з нормами кримінального права, умисне вбивство ККУ є протиправним заподіянням смерті іншій людині. Проте юридична конструкція цього злочину набагато складніша, ніж здається на перший погляд. Щоб суд міг винести вирок, сторона обвинувачення зобов’язана довести наявність «складу злочину». Це конструктор, який складається з чотирьох обов’язкових елементів.
Об’єкт – те, на що посягає злочинець. У випадку ст 115 КК – це право на життя людини, яке гарантується статтею 27 Конституції України, згідно з якою кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Об’єктивна сторона – характеризується трьома обов’язковими елементами: суспільно небезпечним діянням (посягання на життя), наслідком у вигляді фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого та причинним зв’язком між діянням і смертю. Злочин вважається закінченим з моменту настання смерті.
Суб’єкт – це осудна фізична особа, якій на момент вбивства виповнилося 14 років, адже за вбивство відповідальність настає раніше, ніж за більшість інших злочинів.
Суб’єктивна сторона – характеризується виключно умисною формою вини — прямим або непрямим умислом. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер дій, передбачає смерть іншої людини і бажає (прямий умисел) або свідомо припускає (непрямий умисел) її настання. Обов’язковими є мотив та мета, особливо при кваліфікованих видах.
При ухваленні вироку, суд має встановити всі складові складу злочину. Відсутність (недоведеність) однієї з них є підставою для виправдання особи — акцентує Поліна Дудчак.
Витоки правосуддя. Чому це важливо? Чому треба дати точну характеристику об’єктивних ознак умисного вбивства. Тому що принцип In dubio pro reo (сумнів – на користь обвинуваченого) працює саме тут. Якщо слідство довело, що був «об’єкт» (смерть людини) та «суб’єкт» (ви на місці події), але не змогло беззаперечно довести «суб’єктивну сторону» (ваш умисел вбити, а не просто захиститися), – справа має бути закрита або перекваліфікована. Цей принцип бере свій початок у VI столітті з «Дигест Юстиніана», де зазначалося – «наказання слід швидше пом’якшувати, ніж посилювати». Сучасну формулу вивів юрист Егідіус Штух у 1811 році і саме на цей історичний фундамент спираються адвокати з кримінальних справ АО «Актум» при побудові вашого захисту.
Дійсно, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
При цьому адвокат додає: всі викладені в обвинувальному акті обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі, фабулу, викладену у обвинувальному акті, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні злочину, винуватість у скоєнні якого стороною обвинувачення має доводитися в суді. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтями 62, 129 Конституції України закріплено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Враховуючи, що висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а виключно на доказах, які оцінюються з точки зору допустимості, достовірності та належності, сторона захисту має поставити під сумнів доказове забезпечення кожного доказу, наданого стороною обвинувачення. Недотримання належного доказового забезпечення стороною обвинувачення може бути підставою для визнання доказів недопустимими та сприяти виправданню обвинуваченого.
Суб’єктивна сторона: прямий та непрямий умисел
Це «серце» статті 115. Адвокат Дудчак наголошує – без встановлення умислу на вбивство стаття не працює:
прямий умисел – особа усвідомлювала небезпеку своїх дій, передбачала смерть і бажала її настання;
непрямий умисел – особа усвідомлювала небезпеку, передбачала смерть, не бажала її, але свідомо допускала наступ таких наслідків – байдуже ставлення.
Різниця між «бажав» та «допускав» часто стає ключем до пом’якшення вироку або зміни кваліфікації на статтю 119 – вбивство з необережності.
Кваліфікуючі ознаки умисного вбивства та їх характеристика
Для правильної кваліфікації слідство вивчає об’єктивні ознаки умисного вбивства:
дія або бездіяльність – активний вчинок, наприклад, постріл чи удар або ненадання допомоги, якщо особа була зобов’язана її надати;
наслідки – біологічна смерть людини;
причинний зв’язок – доказ того, що саме дії обвинуваченого призвели до смерті, а не сторонні фактори, наприклад, хронічна хвороба жертви чи лікарська помилка.
Кваліфікація умисного вбивства починається не з факту смерті, а з аналізу дій обвинуваченого за секунди до події, визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого. Для цього необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: обстановки, яка передувала вчиненню злочину, — наголошує адвокат Поліна Дудчак.
Стадії вчинення злочину: готування та замах
Не кожне вбивство доводиться до кінця, але відповідальність настає навіть за спробу:
готування до вбивства – пошук знаряддя, розробка плану або пошук співучасників, причому покарання за готування настає лише у випадку, якщо готувався особливо тяжкий злочин за ч. 2 ст. 115;
замах на вбивство – коли особа зробила все необхідне для вбивства, але смерть не настала з причин, що не залежать від її волі, наприклад, жертву врятували лікарі,
і зауважте, що у таких випадках термін покарання не може перевищувати 3/4 від максимального строку статті.
Види умисних вбивств та кваліфікація за частинами статті
Кримінальний кодекс чітко розділяє «просте» вбивство від вбивства за обтяжуючих обставин.
Чим відрізняється ст 115 ч 1 КК України від частини 2
Перша частина статті стосується побутових конфліктів та раптових сварок. Ст. 115 ч. 1 КК України передбачає покарання від 7 до 15 років. Натомість ст. 115 ч. 2 КК України застосовується при наявності обтяжуючих ознак.
Детальний розбір 14 пунктів частини 2 статті 115 КК
Частина друга передбачає найсуворіше покарання за різні види умисних вбивств – від 10 до 15 років або довічне ув’язнення. Слідство зобов’язане довести хоча б одну з наступних ознак.
1. Двох або більше осіб – вбивство має бути охоплене єдиним умислом.
2. Малолітньої дитини або вагітної жінки за умови, що винний завідомо знав про ці обставини.
3. Заручника або викраденої людини – вбивство особи, воля якої була обмежена.
4. З особливою жорстокістю – свідоме бажання завдати нестерпного болю або вчинення дій у присутності близьких жертви.
5. Небезпечним способом для багатьох осіб, наприклад, вибух або вогонь у громадському місці.
6. З корисливих мотивів, приміром, заради отримання майна, грошей або звільнення від боргів.
7. З хуліганських мотивів – вбивство без причини або з нікчемного приводу.
8. Службовий обов’язок, наприклад, помста поліцейським, суддям або активістам.
9. З метою приховати інший злочин – вбивство свідка крадіжки чи іншого діяння.
10. Поєднане із зґвалтуванням – категорія справ, де вирішальними є ДНК-експертизи.
11. Рецидив – якщо особа раніше вже вчинила умисне вбивство.
12. За попередньою змовою групою осіб – навіть якщо один тримав, а інший бив, все одно обоє йдуть за ч. 2.
13. На ґрунті нетерпимості – расові, національні чи релігійні мотиви.
14. На замовлення – кваліфікується і для виконавця, і для організатора.
Кримінальна відповідальність та статистика 2024-2026
Ситуація у 2026 році вимагає від адвоката ще більшої пильності при аналізі реєстрів.
Аналіз злочинів за ст. 115 КК України (статистика)
Примітка. Статистичні дані за 2024 /2025 рр. сформовані на основі звітів
Показники на 2026 рр. є аналітичним прогнозом експертів АО «Актум» з урахуванням динаміки воєнного стану та тенденцій судової практики.
Ступені тяжкості та види покарань за ст. 115 КК України
У справах про вбивство ми боремося не просто з фактом події та обвинуваченням, а доводимо суб’єктивне ставлення обвинуваченого. Наша мета – розкрити суду реальний мотив та мету. Часто те, що виглядає як умисний злочин, є правом на захист свого життя та здоров’я від протиправних посягань, — пояснює Поліна Дудчак.
Для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов’язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
При цьому згідно з роз’ясненнями, які містяться у абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди.
При з’ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання. Згідно із ч. 5 ст. 36 КК України незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищення меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність навіть застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи.
Доказова база та роль експертиз
В справах за ст. 115 ключову роль відіграють експертизи. Адвокат має контролювати кожен етап:
- судово-медична експертиза – визначає точну причину смерті;
- ДНК-експертиза – перевіряє належність біологічних слідів;
- психолого-психіатрична експертиза – встановлює стан афекту (ст. 116 КК).
Стратегія перекваліфікації та суміжні склади
Відмінність умисного вбивства від суміжних складів
Міжнародна практика та досвід ЄСПЛ
Українське правосуддя все частіше орієнтується на стандарти ЄСПЛ і адвокат Поліна Дудчак використовує ці прецеденти для скасування недопустимих доказів.
Ключові принципи ЄСПЛ у справах за ст. 115 КК України
*Офіційний текст рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» доступний на сайті Верховної Ради України за посиланням тут.
Судова практика АО «Актум»: кейси адвоката Дудчак
Теорія права оживає лише в залі суду. Адвокат Поліна Дудчак та команда «Актум» мають десятки успішних справ, де завдяки глибокому аналізу доказів вдалося змінити долю людини. Ось три показові приклади нашої роботи.
Кейс №1: Від довічного ув’язнення до 8 років позбавлення волі
Обвинувачений – Олексій К.
Фабула справи. Олексія звинувачували за ст. 115 ч 2 КК України – умисне вбивство з особливою жорстокістю. Слідство наполягало на тому, що велика кількість нанесених ударів свідчила про бажання завдати жертві нестерпних мук. Прокурор вимагав для підсудного найвищої міри покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Стратегія захисту. Адвокат ініціював проведення додаткової комплексної психолого-психіатричної експертизи та залучив незалежного судово-медичного експерта. Нам вдалося довести, що дії Олексія були спровоковані тривалим знущанням з боку потерпілого, а велика кількість ударів була наслідком стану сильного душевного хвилювання – афекту, а не свідомою жорстокістю. Ми вимагали виключити кваліфікацію умисного вбивства «особливої жорстокості».
Результат. Суд погодився з аргументами захисту, зняв обвинувачення за ч. 2 та перекваліфікував дії на ч. 1 ст. 115 КК України. Замість довічного ув’язнення Олексій отримав 8 років, що з урахуванням часу в СІЗО дало йому шанс на швидке повернення додому.
Кейс №2: Доведення межі необхідної оборони та закриття справи
Підозрюваний – Віталій М.
Фабула справи. У нічний час до приватного будинку Віталія вдерлися троє невідомих з метою пограбування. Захищаючи свою дружину та дітей, Віталій застосував зареєстровану мисливську зброю, внаслідок чого один із нападників загинув. Поліція затримала Віталія, інкримінуючи йому умисне вбивство – ст. 115.
Стратегія захисту. Захист наполіг на проведенні детального слідчого експерименту та балістичної експертизи. Ми довели, що траєкторія пострілу та положення тіл свідчили про виключно захисний характер дій господаря. Адвокат аргументував, що згідно зі ст. 36 КК України, застосування зброї для відбиття нападу групи осіб або для захисту від вторгнення у житло є законним незалежно від тяжкості шкоди, завданої нападнику.
Результат. Завдяки втручанню АО «Актум» підозру було змінено, а згодом кримінальне провадження було повністю закрите на стадії досудового розслідування за відсутністю складу злочину. Віталій залишився з родиною.
Кейс №3: Захист через алібі та цифровими доказами
Підозрюваний. Дмитро П.
Фабула справи. Дмитра затримали через два місяці після скоєння резонансного вбивства. Ключовим доказом обвинувачення було «впізнання» свідком по відео з камери спостереження, де обличчя зловмисника було розмитим. Дмитрові загрожувало 15 років позбавлення волі.
Стратегія захисту. Адвокат розпочав власне розслідування. Ми витребували білінг мобільного телефону Дмитра, який показав, що в момент злочину він перебував за 300 кілометрів від місця події. Додатково було зібрано записи з камер банкомату та АЗС в іншому місті, де Дмитро розплачувався своєю карткою саме в час скоєння злочину.
Результат. Прокурор був змушений відкликати клопотання про обрання запобіжного заходу. Дмитра було повністю виключено з числа підозрюваних та проведена процедура звільнення від кримінальної відповідальності. Справжня особа злочинця була встановлена пізніше, а Дмитро уникнув незаконного засудження за чужий злочин.
Висновки: чому не варто зволікати із захистом
Підсумовуючи, варто наголосити: стаття 115 КК України не прощає помилок. Умисне вбивство – це категорія справ, де державне обвинувачення налаштоване максимально суворо. Будь-яка неточність у показаннях на початку слідства може коштувати волі. Професійна робота адвоката дозволяє змінити кваліфікацію, знайти процесуальні помилки слідства або довести стан необхідної оборони.
Опинилися у складній ситуації? Не втрачайте час. Зверніться до кримінальних адвокатів АО «Актум» вже зараз – ми знаємо, як захистити вашу свободу.
FAQ: Розширені відповіді на запитання
Що вважається умисним вбивством згідно зі статтею 115 КК України?
Це протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з прямим або непрямим умислом. Тобто, коли особа усвідомлювала небезпеку своїх дій, передбачала настання смерті та бажала її або свідомо допускала. Без доведеного наміру вбити, наприклад, при випадковому ударі, дія має кваліфікуватися за іншими статтями (ст. 119 або ст. 121 ч. 2).
Чи можна отримати умовний строк за статтею 115 КК України?
За загальним правилом – ні. Стаття 115 КК України належить до категорій тяжких та особливо тяжких злочинів, де санкція передбачає виключно реальне позбавлення волі. Стаття 75 КК України може бути застосована лише у разі призначення покарання до 5 років. Оскільки мінімальний поріг за ч. 1 ст. 115 становить 7 років, «умовний» строк юридично неможливий. Єдиний шлях до звільнення від в’язниці – це повна перекваліфікація дій на статтю 118 – самооборона або 119 – необережність, де санкції дозволяють застосування іспитового строку.
Що робити, якщо вас несправедливо звинувачують у вбивстві?
Найперше правило – негайно скористатися статтею 63 Конституції України – право на мовчання. Не намагайтеся самостійно переконати слідство без адвоката, адже будь-яке ваше слово буде використане проти вас. Вимагайте присутності приватного захисника. Головне завдання на старті – чітко зафіксувати алібі, приміром, геолокація телефону, транзакції, відеокамери та наполягати на незалежних експертизах. Не підписуйте жодних документів без детального вивчення їх адвокатом, оскільки первинні протоколи є фундаментом всієї справи.
Скільки зазвичай триває слідство та судовий розгляд у таких справах?
Справи за ст. 115 є дуже тривалими. Досудове розслідування триває від 6 до 12 місяців через необхідність проведення складних експертиз, таких як ДНК, балістика, психіатрія. Судовий розгляд може затягнутися на 1–3 роки, особливо з судом присяжних. Весь цей час особа зазвичай перебуває в СІЗО, оскільки за цією статтею запобіжні заходи, альтернативні триманню під вартою, застосовуються вкрай рідко. Лише активна позиція захисту може прискорити процес або змінити запобіжний захід на більш м’який.
Чи впливає відшкодування збитків родичам на вирок суду?
Так, добровільне відшкодування шкоди офіційно визнається судом як обставина, що пом’якшує покарання – ст. 66 КК України. Хоча це не звільняє від кримінальної відповідальності за умисне вбивство, активна позиція обвинуваченого щодо допомоги родині жертви є вагомим аргументом для призначення мінімального терміну, наприклад, 7 років замість 15.
Крім того, примирення та відсутність претензій з боку потерпілих значно полегшують процес отримання позитивного рішення в апеляції або при поданні на умовно-дострокове звільнення
Яка роль судово-психіатричної експертизи у стратегії захисту?
Ця експертиза є вкрай важливою для встановлення стану осудності. Якщо адвокат доведе, що особа перебувала в стані сильного душевного хвилювання – афекту, справу перекваліфікують на статтю 116 КК України, де покарання становить лише до 5 років. Також експертиза може встановити стан обмеженої осудності, що обов’язково враховується судом як пом’якшувальний фактор. Це часто стає «рятівним кругом» у випадках, коли факт заподіяння смерті заперечувати неможливо, але потрібно кардинально зменшити строк.
Чи враховується стан алкогольного сп’яніння як обтяжуюча обставина?
Так, згідно зі ст. 67 КК України, вчинення злочину у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння є обтяжуючою обставиною. Суд обов’язково враховує це при призначенні покарання, що зазвичай призводить до вибору максимальної межі строку, передбаченого статтею. Крім того, сп’яніння ускладнює доведення стану афекту чи самооборони.