Кейс: виправдання за ст. 119 ККУ - як адвокат Поліна Дудчак довела необхідну оборону
#арешт
#КПК України
#кримінал
#кримінальна відповідальність
#обшук
#побиття людини
#СІЗО
#Ст. 126 КК побої
#компенсація
час читання 5 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Дудчак Поліна Вікторівна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ХС №000073 від 05.01.2017
Дата останнього оновлення:
02.03.2026
Клієнт: обвинувачений за КК України ч. 1 стаття 119 вбивство через необережність
Адвокат: Дудчак Поліна Вікторівна (адвокат Актум)
Суд: Білозерський районний суд, Апеляційний суд Херсонської області
Рішення: справа №648/2923/18 – виправдувальний вирок
Смертельний конфлікт – чому вбивство через необережність ледь не стало вироком
Життя часом ставить людину в умови, де вибір стоїть між власною безпекою та фатальними наслідками для нападника. Трагічна подія, що стала основою цієї справи, почалася з агресії потерпілого. Клієнт опинився на лаві підсудних, оскільки правоохоронні органи кваліфікували його дії як вбивство через необережність.
Звинувачення за частиною 1 статті 119 ККУ передбачає суворе покарання – обмеження чи позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Ситуація ускладнювалася тим, що межі між злочином та правомірним захистом у суді часто виявляються розмитими. Справа вимагала не просто формальної присутності юриста, а глибокої роботи з доказами, щоб пояснити суду, що дії підзахисного є виключно необхідною обороною, а не кримінальний злочин.
Фабула справи – від нападу з битою до зали суду
Того вечора звичайна побутова ситуація переросла у смертельний конфлікт. Потерпілий, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп’яніння та агресивного збудження, ініціював бійку. Не обмежившись словами, він дістав із автомобіля біту та почав наносити удари клієнту в різні частини тіла. Ситуація розвивалася миттєво – нічний час, обмежений простір та реальна загроза життю не залишали місця для роздумів. Клієнт, захищаючись, змушений відштовхнути нападника, щоб припинити посягання. Внаслідок цього фізичного контакту потерпілий не втримав рівновагу, впав на асфальтне покриття, вдарився потилицею та отримав травму, яка стала фатальною…
Слідство наполягало, що обвинувачений не перебував у стані необхідної оборони, мотивом його були неприязні стосунки, які виникли під час раптово виниклого конфлікту, та нібито він не передбачив смертельних наслідків свого поштовху, хоча за обставинами справи повинен був це зробити. Проте адвокат Поліна Дудчак мала принципово іншу позицію, наполягаючи на тому, що дії її підзахисного є законною необхідною обороною, а не кримінальним злочином.
Дудчак П.В. (адвокат об'єднання Актум)
Правова кваліфікація та межі необхідної оборони
Для розуміння справи важливо знати, що необхідна оборона це дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи від суспільно небезпечного посягання. Головне питання, яке поставила адвокат Поліна Дудчак перед судом – чи були перевищені межі необхідної оборони у момент, коли на кону стояло життя клієнта?
«У кримінальних справах, де межею є людське життя, найскладніше – доводити миттєвість прийняття рішення. Коли на тебе замахуються битою, у тебе немає часу на юридичний аналіз, працює інстинкт самозбереження. Моє завдання як адвоката полягало в тому, щоб через експертизи та показання свідків реконструювати ці секунди та довести, що підсудний діяв у межах закону і, що його дії були саме інстинктом самозбереження», — зазначає адвокат Актум Поліна Дудчак.
Ключовим правовим фундаментом захисту стала Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону». Захисник акцентувала увагу суду на важливому роз'ясненні, а саме – застосування будь-яких інструментів або знарядь з метою відбиття агресії суб'єкта зі зброєю визнається законним без огляду на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, завданих нападнику. Оскільки потерпілий використовував дерев'яну биту, дії клієнта щодо відбиття такого посягання повністю охоплюються поняттям правомірної оборони, що виключає відповідальність за вбивство через необережність.
Процесуальні кроки та обґрунтування правової лінії адвоката
Поліна Дудчак розробила стратегію, яка базувалася на комплексному аналізі подій. Було проведено наступні дії:
1. Глибокий критичний аналіз доказової бази. Захисник виявила суттєві суперечності у свідченнях сторони обвинувачення, які намагалися виставити дії клієнта як агресію. Вона наполягла на детальному дослідженні характеру дій потерпілого та відповідність дій обвинуваченого. Це дозволило змінити акцент у справі – з «випадкової бійки» на «відбиття озброєного нападу», що є ключовим для застосування статті про самооборону.
2. Ініціювання та супровід судово-медичних експертиз. Завдяки активній позиції захисту було проведено додаткові дослідження, які стали фундаментом перемоги. Експертиза підтвердила, що клієнт отримав тілесні ушкодження саме від ударів битою, а траєкторія та сила його захисної реакції були миттєвою відповіддю на загрозу. Це спростувало тезу прокурора про те, що клієнт мав час «подумати та втекти».
3. Фундаментальне обґрунтування застосування ст. 36 КК України. Поліна Дудчак довела суду, що напад був раптовим і здійснювався з використанням предмета, спеціально підготовленого для нанесення ударів. За таких обставин закон дозволяє захищатися всіма доступними засобами. Було юридично доведено, що межі необхідної оборони не були порушені, оскільки дії клієнта були спрямовані виключно на припинення небезпечного посягання.
В обґрунтування своєї позиції адвокат послалася на фундаментальну прецедентні рішення Європейського суду з прав людини. Зокрема у п. 146 справи «Barberà, Messegué and Jabardo v. Spain» (Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії) від 06.12.1998 року Страсбурзький суд акцентував на тому, що засади презумпції невинуватості зобов’язують суд уникати апріорного формування позиції щодо винуватості особи до моменту повного дослідження доказів.
Порівняння позицій сторони обвинувачення та захисту
Характеристика
Оцінка загрози
Суб'єктивна сторона
Кваліфікація
Прогноз вироку
Позиція слідства (ст. 119 КК)
Загроза була некритичною
Необережність, непередбачуваність
Вбивство через необережність приклади помилкової кваліфікації дій
Ув'язнення до 5 років
Позиція адвоката Поліни Дудчак (ст. 36 КК)
Реальна загроза життю (напад з бітою)
Свідомий самозахист від агресії
Необхідна оборона приклади з успішної практики об'єднання Актум
Повне виправдання
Робота зі свідками та доказовою базою
Завдяки наполегливості адвоката по кримінальним справам, суду було представлено докази того, що клієнт не ініціював бійку, а лише реагував на неправомірні дії потерпілого. Це дозволило перекваліфікувати сприйняття події суддею з «випадкового вбивства» на «законний захист».
Результат – набрання виправдувальним вироком законної сили
Дослідивши надані адвокатом Поліною Дудчак докази та проаналізувавши обставини події, суд дійшов висновку про відсутність у діях підсудного усіх обов’язкових елементів, що утворюють склад злочинного діяння. Судом було офіційно визнано, що клієнт діяв у стані правомірної необхідної оборони, що згідно із законом виключає злочинність діяння.
Процесуальний статус рішення. Вирок місцевого суду про повне виправдання клієнта за ч. 1 стаття 119 ККУ був оскаржений в апеляційному порядку стороною обвинувачення. Проте завдяки сталій правовій позиції захисту, апеляційна та касаційна інстанції залишили виправдувальний вирок без змін.
Юридичне значення. У судовій практиці у справах, пов'язаних із загибеллю особи, виправдувальний вирок на підставі ст. 36 КК України є результатом виключно детального доказування кожного елемента самооборони та спростування позиції слідства, яка на практиці часто будується всупереч принципу презумпції невинуватості.
Висновок
Цей кейс доводить, що навіть у найскладніших ситуаціях, коли правоохоронна система налаштована на обвинувачення, професійний захист може змінити хід історії. вбивство через необережність – це серйозне тавро, але справедливість відновлювана, якщо ваші інтереси представляє досвідчений правозахисник.
Рекомендації адвоката Поліни Дудчак щодо правової стратегії захисту:
- «принцип «мовчання-золото» – не надавайте жодних свідчень до прибуття вашого захисника, тому що кожне слово, сказане у стані стресу, може бути використане для доведення «необережності» замість «самооборони»;
- фіксація обставин нападу – вимагайте негайного медичного огляду для фіксації навіть незначних тілесних ушкоджень, таких як синяки, садна тощо, які отримали ви, тому що у справах за ст. 119 ККУ все це є доказами того, що напад був реальним;
- критичне ставлення до кваліфікації – пам'ятайте, що органи слідства часто схильні ігнорувати стан необхідної оборони, тому статтю 119 ККУ вони часто перетворюють у зручний для обвинувачення інструмент, який вимагає професійної протидії вже на етапі досудового розслідування;
- збереження речових доказів – якщо напад здійснювався з використанням предметів (біти, арматури чи каміння), наполягайте на їх негайному вилученню та опечатуванні.
Ваше майбутнє та свобода залежать від перших кроків після інциденту. Якщо вам або вашим близьким загрожує відповідальність за умисне вбивство або смерть, яку слідство трактує як вбивство через необережність, звертайтеся до професіоналів. Об’єднання «Актум» – це ваш надійний щит у кримінальному процесі. Ми знаємо, як довести вашу невинуватість.
123