Стаття 182 Кримінального кодексу: Порушення недоторканності приватного життя
#КПК України
#кримінал
#кримінальна відповідальність
#СІЗО
#арешт
#компенсація
час читання 15 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Нурієв Рустам Бейказович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№000722 від 30.09.2019
Дата останнього оновлення:
10.02.2026
ПРИВАТНІСТЬ – це ФОРТЕЦЯ. Колись її захищали римські закони iniuria (образа), convicium (публічне приниження) та speculatio (таємне стеження). Сьогодні ваш захист у цифровому світі – це стаття 182 Кримінального кодексу України.
На захисті найціннішого – вашої приватності
В епоху тотальної цифровізації, коли кожен клік, дзвінок чи повідомлення залишає слід, втручання в особисте життя стало не лише питанням етики, але й гострою юридичною проблемою. Зростання випадків незаконного стеження, збору та поширення особистих даних через цифрові технології у 2026 році ставить перед громадянами та правоохоронною системою нові виклики.
Актуальність теми зростає щодня. Згідно зі статистикою, оприлюдненою на сайті Офісу Генерального прокурора України та інших спеціалізованих аналітичних ресурсів, кількість зареєстрованих злочинів, пов'язаних із незаконним збором даних, демонструє стійку тенденцію до збільшення, перетворюючи питання приватності на одну з головних тем для судових суперечок.
Саме тому проблеми захисту як обвинувачених, так і потерпілих за ст. 182 Кримінального кодексу України (КК) є сьогодні дуже актуальними…
Для того, щоб отримати вичерпне роз’яснення щодо суті кримінального правопорушення, передбаченого статтею 182 КК, пояснити відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, презентувати практичні механізми протидії та наголосити на безумовній необхідності професійного правового захисту, ми звернулися до відомого в Україні кримінального адвоката АО «Актум» Рустама Нурієва. Наш огляд охоплює юридичне визначення злочину, відповідальність за який передбачає 182 стаття Кримінального кодексу України, можливі покарання, роль адвоката як для обвинувачених, так і для потерпілих, а також ключові аспекти судової практики та збору доказів.
Зауважте! Цей матеріал – це не про захист фізичного життя, а про боротьбу за недоторканність вашого цифрового сліду та особистих кордонів у світі, де інформація стала валютою. Іншими словами, ми розповімо про недоторканність духу – про те, як Кримінальний кодекс захищає вашу особистість у нематеріальному просторі.
Спочатку для розуміння суті цієї законодавчої норми треба подивитися, як вона виникла в правовому просторі нашої країни.
Від «права бути залишеним у спокої» до кримінала: Коротка мирова історія захисту приватності
Історія недоторканності приватного життя як права, що охороняється законом, бере свій початок не зі стародавніх кодексів, а з... винаходу портативної фотокамери! Саме 1890 рік вважається точкою відліку, коли у світовій юриспруденції народилася нова юридична концепція.
Два американські юристи – Семюель Уоррен та Луїс Брандейс, який згодом став суддею Верховного Суду США, визначили, що право перестало встигати за стрімким соціальним розвитком. Уоррен, чиє життя було постійною мішенню для світської хроніки та так званої «жовтої журналістики,» у 1890 році написав зі співавтором статтю «The Right to Privacy» для найпрестижнішого та найбільш цитованого юридичного наукового журналу Harvard Law Review (Гарвардський правовий огляд). Вони довели, що закон має перестати фокусуватися виключно на захисті фізичного майна та тіла і почати захищати «нематеріальні цінності» – думки, емоції та приватне життя людини від масового та легкого вторгнення.
Вони визначили це право як «право бути залишеним у спокої» – the right to be let alone. Спочатку цей принцип діяв лише у рамках цивільного права у вигляді деліктного позову і дозволяв потерпілому стягнути лише компенсацію за завдану шкоду. Справжній перехід до міжнародної легітимізації відбувся у середині XX століття. Після жахів світових війн у 1948 році Генеральна Асамблея ООН закріпила право на приватність як фундаментальне право людини у ст. 12 Загальної декларації прав людини. Це призвело до незворотного кроку – включення цих гарантій у конституції та закони всіх демократичних держав.
Світова ж криміналізація втручання в особисте життя сталася значно пізніше, у другій половині XX століття. З 1970-х років, коли з'явилися комп'ютери, що дозволяли слідству та державним агентствам збирати величезні масиви конфіденційної інформації та виникла гостра потреба не лише цивільного, а й кримінального захисту. У відповідь на зростання електронного стеження та незаконного прослуховування у таких країнах, як США та Німеччина були прийняті перші закони, де порушення цих норм набуло статусу кримінального злочину з реальними тюремними вироками
США, 1974 рік – Privacy Act of 74 (закон про приватність);
Німеччина, 1978 рік – Bundesdatenschutzgesetz чи BDS G (федеральний закон про захист даних).
Таким чином, переслідування (стаття) та порушення приватності стаття 182 сімейного кодексу України та їй підібні в інших країнах – це кульмінація понад столітньої правової еволюції: починаючи із захисту проти надто допитливих журналістів у 1890 році і закінчуючи захистом від цифрового стеження та зламу конфіденційної інформації у 2026. Це є яскравим прикладом того, як закон пристосовується до нових загроз.
Що передбачає стаття 182 КК України?
Стаття 182 Кримінального кодексу України становить стрижневий механізм захисту конституційних засад стосовно права кожного громадянина на недоторканність приватного життя. Це право охороняє інформацію про особисте та сімейне життя особи, її погляди, звички, стан здоров’я, майновий стан та інші конфіденційні відомості.
Визначення злочину
Злочином, передбаченим 182 статтею Кримінального кодексу України, є несанкціоноване здійснення операцій щодо збирання, накопичення, застосування або розкриття конфіденційних відомостей про особу. Ключовими елементами, що формують склад злочину, є відсутність згоди на ці дії та наявність умислу в особи, яка вчинила порушення.
Види порушень недоторканності приватного життя
Аналіз фактичних кримінальних проваджень підтверджує широке коло діянь, що підпадають під юридичну кваліфікацію цієї статті:
незаконне стеження – встановлення таємного відео- чи аудіоконтролю, включаючи використання GPS-трекерів;
приховане фотографування та відеозйомка;
Це треба знати! Останнім часом законодавець фокусується на так званій «гармонізації» правових нормативів. Так, право на приватне життя закріплене статтею 32 Конституції України.
Деталізація кримінальної відповідальності здійснюється Кримінальним кодексом – ст. 182 КК України, а фундаментальні принципи обігу інформації – ЗУ «Про захист персональних даних» №2297-VI. У 2026 році особлива увага приділяється оновленню норм цього Закону у частині посилення відповідальності за обробку конфіденційної інформації.
Відмінність від суміжних правопорушень: порушення приватності ↔ вимагання
Важливо розрізняти порушення недоторканності приватного життя від інших злочинів:
Наразі ці правопорушення, як правило, розглядаються у порядку цивільного судочинства або рамках провадження про адміністративне правопорушення, де потерпілий уповноважений вимагати спростування недостовірних відомостей та відшкодування моральної шкоди. Кримінальний кодекс зосереджує захист на недоторканності приватного життя (ст. 182 КК) та конфіденційної інформації, а не на суб'єктивній оцінці честі чи гідності, вираженій у публічних висловлюваннях. Відповідальність настає навіть за сам факт зберігання або збирання такої інформації.
Приклад з практики. Особа «А» незаконно зламала акаунт особи «Б» у месенджері, знайшла особисті фотографії та опублікувала їх у соціальних мережах, щоб помститися. Ці діяння були кваліфіковані як злочин за ст. 182 КК, оскільки відбулося незаконний збір та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Кримінальна відповідальність за переслідування фізичної особи та втручання у приватність: Аналіз статті 182 КК України
Наступний розділ деталізує відповідальність за переслідування особи шляхом втручання в приватне життя, диференційовану з урахуванням кваліфікуючих ознак злочину, які представлені у зведеній таблиці.
Важливо! Суд може врахувати обставини, що пом'якшують покарання (ст. 66 КК), наприклад, добровільне припинення порушення, відшкодування шкоди, каяття або допомога уповноваженим органам.
Роль адвоката у справах за статтею 182 КК: Стратегічний захист
У справах, де на кону стоїть приватність та особиста свобода, кваліфікований адвокат відіграє вирішальну роль, забезпечуючи захист інтересів клієнта – чи то обвинувачений, чи то потерпілий.
Функції кримінального адвоката:
аналіз доказів та стратегія – адвокат проводить глибокий юридичний аудит усіх зібраних доказів, визначаючи їх допустимість (ст. 86 КПК) та релевантність;
участь у слідчих діях – присутність адвоката під час допитів та обшуків гарантує дотримання правових норм та запобігає тиску з боку слідства;
оскарження – в разі незаконного збору доказів, наприклад, якщо стеження проводилося без відповідної ухвали суду, заявляє клопотання про визнання їх недопустимими;
комунікація та примирення – ведення переговорів з потерпілою стороною щодо добровільного відшкодування шкоди або примирення, що є важливою пом'якшувальною обставиною.
Стратегії захисту для обвинуваченого vs потерпілого
Стратегічні напрями забезпечення прав обвинуваченої особи:
- спростування тверджень щодо наявності умислу – основною умовою для кваліфікації протиправних діянь за ст. 182 КК є умисність, а адвокат може доводити, що особа не мала наміру порушувати приватність, наприклад, через технічну помилку чи випадкове оприлюднення, що також є складом злочину за ст. 182;
- оскарження недопустимих доказів – якщо докази, приміром, записи телефонних розмов чи результати експертизи комп’ютерної техніки, були зібрані з порушенням процесуальних норм, вони мають бути визнані недопустимими (ст. 87 КПК).
Захист потерпілих та компенсація
Для потерпілого адвокат забезпечує не лише притягнення винної особи до відповідальності, але й максимальну компенсацію. Шляхи:
- цивільний позов – у рамках кримінального провадження подається цивільний позов про відшкодування моральної та/або майнової шкоди
ст. 128 КПК України
- фіксація та експертиза – адвокат допомагає правильно зафіксувати та забезпечити цифрові докази до їх видалення, такі як скріншоти, дані геолокації тощо.
Приклад з практики АО «Актум». Наш адвокат успішно домігся винесення обвинувального вироку та компенсації 50 000 грн моральної шкоди клієнту, чиї особисті дані та листування були незаконно опубліковані у соціальній мережі його колишнім партнером.
Як збираються докази у справах за статтею 182 КК?
Справи, пов’язані з порушенням недоторканності приватного життя, вимагають специфічних доказів, оскільки злочин часто залишає тільки цифровий слід. Види та їх роль у справі представлені в таблиці.
Процедура слідства
Треба розуміти, що процес досудового розслідування у справах про порушення недоторканності приватного життя за ст. 182 КК являє собою не лише допити сторін та свідків. Це цілий комплекс слідчих дій з метою законно отримати та закріпити цифрові докази, що підтверджують факт несанкціонованого втручання в особисте життя чи збирання конфіденційної інформації.
Гласні дії: Від обшуку техніки до білінгу
У комплекс пошукових заходів входять:
- обшук та вилучення техніки (ст. 234 КПК) – дії з метою вилучення об’єктів, які могли бути знаряддям злочину, наприклад, комп’ютерів, серверів, мобільних телефонів, GPS-трекерів, що проводяться за ухвалою слідчого судді;
- тимчасовий доступ до речей та документів (ст. 159 КПК) – фактично непрямий, але дуже важливий метод, який дозволяє слідству через судову ухвалу отримувати:
доступ до даних, що зберігаються у третіх осіб;
білінг та геолокацію через мобільні оператори;
IP-адреси, метадані та інформацію про час, коли підозрюваний виходив в мережу, наприклад, для зламу, – від інтернет-провайдерів
Експертизи
Оскільки більшість доказів за ст. 182 КК мають цифрову природу, висновки експертів є вирішальними. У ході слідства можуть призначатися:
комп’ютерно-технічна (кібернетична) експертиза – встановлює факт, час та спосіб несанкціонованого втручання, зламу пристроїв, збирання чи поширення конфіденційної інформації;
фоноскопічна експертиза – призначається у випадках незаконного прослуховування для ідентифікації голосів та автентичності записів;
Важливо! Як бачимо, обсяг заходів під час досудового розслідування дуже великий і кожний захід – це окрема і досить складна процесуальна процедура зі своїм порядком та нюансами проведення. Саме тому вирішальна роль адвоката полягає у забезпеченні законності та допустимості кожного доказу, отриманого слідством, оскільки будь-яке порушення процедури збору цифрового сліду може призвести до визнання доказів недійсними, а обвинувачення – необґрунтованим.
Кримінальний адвокат під час розслідування: Баланс між слідством та правом
Фактично, кваліфікований адвокат у справах за ст. 182 КК виконує функцію юридичного контролю за дотриманням прав клієнта на кожному етапі:
захист під час обшуку – гарантує, що слідчі вилучають лише об'єкти, прямо зазначені в судовій ухвалі, а не всю техніку поспіль;
або неналежне оформлення протоколу обшуку, адвокат негайно ініціює процедуру визнання отриманих доказів недопустимими (ст. 87 КПК).
або неналежне оформлення протоколу обшуку, адвокат негайно ініціює процедуру визнання отриманих доказів недопустимими (ст. 87 КПК).
Висновок. У справах, де на кону стоїть приватність, адвокат – це не просто представник, а ключовий фактор, що забезпечує верховенство права над процесуальним свавіллям.
Наприкінці розмови про злочини, пов’язані із приватністю, пропонуємо дізнатися про справи, які сколихнули світ та продемонстрували, що покарання за порушення приватності вимірюється не лише тюремними термінами, а й мільярдними штрафами та глобальними змінами законодавства.
Ціна приватності: Як світові суди карають хакерів та технологічних гігантів
Справи про порушення недоторканності приватного життя за останні десятиліття вийшли за межі дрібних скандалів, трансформувавшись у потужні юридичні та політичні кризи. Вони демонструють, що покарання може бути застосоване як до хакерів, так і до транснаціональних корпорацій.
Корпоративна та державна відповідальність: Мільярдні штрафи
Найбільший вплив на світову політику приватності мали скандали, пов'язані з масштабним збором даних:
- скандал зі стеженням NSA (справа Сноудена) – розкриття програм масового стеження стало покаранням для уряду США, спричинивши юридичні поразки та політичну реформу, яка закінчилася ухваленням USA Freedom Act – «закона про свободу», що обмежив можливості NSA зі збору метаданих;
- Cambridge Analytica та Facebook – за незаконне використання персональних даних 87 мільйонів користувачів для політичних маніпуляцій, Facebook отримав від Федеральної торгової комісії США (FTC) штраф у розмірі $5 мільярдів, що встановило рекорд як найбільша санкція в історії приватності;
- «Право бути забутим» (Google Spain) – рішення Європейського суду у цій справі змусило Google визнати право громадян вимагати видалення застарілої інформації, що стало прямим каталізатором для впровадження GDPR – режиму, який загрожує компаніям мільярдними штрафами за порушення;
- Riley v. California – Верховний Суд США встановив прецедент, що поліція не має права проводити обшук вмісту мобільного телефону без ухвали суду, а докази, отримані таким чином є недопустимими.
Кримінальна відповідальність: Реальне ув'язнення за цифровий злам
Кримінальне покарання чекало на осіб, які безпосередньо атакували приватність знаменитостей, підтверджуючи, що злам у цьому контексті розглядається як тяжкий злочин, що передбачає позбавлення волі:
- Райан Коллінз (Ryan Collins, «The Fappening») – за злам 50-ти акаунтів голлівудських зірок, включаючи Дженніфер Лоуренс та Кейт Аптон та викрадення їхніх приватних фото, Коллінз був засуджений до 18 місяців (1.5 року) федерального ув'язнення;
- Крістофер Чейні (Christopher Chaney, «Celebgate») – хакер, який зламав акаунти Скарлетт Йоханссон, Міли Куніс та Крістіни Агілери, отримав 5 років (60 місяців) ув'язнення та був зобов'язаний сплатити значну компенсацію за шкоду;
- справа короля ревенж-порно Хантера Мура (Hunter Moore) – оператор скандального сайту «порно-помсти» був засуджений до 2,5 років ув'язнення за крадіжку особистих даних та несанкціонований доступ до комп'ютерів, що підтвердило кримінальну відповідальність за сприяння порушенню приватності.
Висновок. Ці випадки чітко ілюструють, що сучасне право розглядає недоторканність приватного життя як фундаментальну цінність, порушення якої карається як багатомільярдними санкціями, так і реальним ув'язненням.
Поради для громадян: Як захистити своє приватне життя
Захист приватності починається з особистої обережності, а саме:
- захищайте свої дані – використовуйте складні унікальні паролі та двофакторну аутентифікацію для всіх критично важливих акаунтів;
- обмежте публікацію конфіденційної інформації в соціальних мережах;
- фіксуйте докази – якщо ви виявили, що вас хтось переслідує або було втручання в особисте життя, наприклад, незаконне стеження, негайно зробіть скріншоти, збережіть записи чи повідомлення;
- негайно звертайтесь до адвоката – не чекайте, поки злочин завдасть непоправної шкоди та при перших ознаках переслідування або підозри, що ваші дані збирають, звертайтесь до кримінального адвоката АО «Актум» за консультацією;
- слідкуйте за законодавством – ознайомлюйтесь зі змінами в Кримінальному кодексі України та Законі «Про захист персональних даних» №2297-VI на офіційному сайті ВРУ, щоб знати свої права.
Для термінової консультації та захисту ваших прав ви можете звернутися до АО «Актум» за вказаними телефонами.
Висновок
Стаття за порушення недоторканності приватного життя 182 КК України є надійним юридичним інструментом захисту кожного громадянина в умовах сучасних цифрових загроз. Своєчасне реагування, професійна фіксація доказів і, найголовніше, кваліфікований юридичний супровід від адвоката АО «Актум» є єдиним способом захисту ваших прав чи отримання справедливої компенсації.
Пам'ятайте! Приватне життя це не право для обговорення, а право, яке гарантоване законом. Не дозволяйте його порушувати!
FAQ
Чи можна відмовитися від допиту?
Ви не можете відмовитися від явки на законний виклик слідчого чи суду. Проте, ви маєте абсолютне право відмовитися давати показання стосовно себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів. Це гарантовано статтею 63 Конституції України. Наш кримінальний адвокат допоможе вам правильно реалізувати це право, уникнувши кримінальної відповідальності за відмову від свідчень (ст. 385 КК).
Чи законно, що слідчий вимагає надати доступ до мого телефону чи комп'ютера?
Якщо немає судової ухвали, то ні. Доступ до вмісту телефону чи комп'ютера у кримінальному провадженні є виключною прерогативою суду і вимагає чіткого дотримання процедури. Між тим, існують два основні шляхи отримання доступу:
тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 159 КПК), коли слідчому потрібні лише копії чи перегляд певних електронних даних, що зберігаються на пристрої (наприклад, конкретне листування чи файл), причому без його вилучення та арешту;
обшук (ст. 234 КПК) – коли слідчий має вагомі підстави вважати, що на пристрої зберігаються знаряддя злочину або докази його вчинення, і необхідно вилучити сам пристрій для подальшого експертного дослідження.
Будь-який доступ або огляд електронних пристроїв, здійснений без ухвали суду або без згоди клієнта, за винятком невідкладних випадків, які мають бути згодом санкціоновані судом, призводить до визнання отриманих доказів недопустимими (ст. 86 КПК).
Чи обов’язково мати адвоката на допиті?
За законом, наявність адвоката для свідка чи потерпілого не є обов'язковою, але є життєво необхідною гарантією захисту. Адвокат контролює порядок проведення допиту, запобігає тиску та забезпечує, щоб ваші показання свідка не були використані проти вас у майбутньому, особливо у справах, пов'язаних із майновими суперечками чи втручанням в особисте життя.
Чи має право свідок відмовитися надати паролі до своїх акаунтів?
Так, свідок або підозрюваний має право відмовитися надати паролі до своїх електронних акаунтів, оскільки надання пароля може розглядатися як дія, що призведе до самовикриття, а це вже порушення ст. ст. 31, 32, 41 Конституції України. У юридичній практиці надання пароля часто класифікується як свідчення, оскільки воно відкриває доступ до інформації, яка може стати обвинувальною.
Що робити, якщо слідчий чинить тиск?
Негайно заявляйте про тиск уголос та вимагайте внесення цього факту до протоколу. Припиніть давати показання та вимагайте перерви для конфіденційної консультації з адвокатом.
Чи вважається стеження у соціальних мережах (сталкінг) злочином за ст. 182 КК?
Не будь-яке стеження (сталкінг) у соціальних мережах є автоматично злочином за ст. 182 КК України, але це може бути кваліфіковано за даною статтею, якщо стеження пов'язане із збором конфіденційної інформації будь-яким шляхом. Якщо сталкер лише переглядає ваш відкритий профіль у Facebook чи Instagram, злочину за ст. 182 немає, оскільки інформація є публічною. Проте ст. 182 КК застосовується, якщо:
використовуються технічні засоби, такі як злам паролів, фішинг, отримання доступу до приватних повідомлень;
збирається інформація не з публічних джерел, приміром, фотографії, які не були призначені для публічного показу.
Також, сталкінг в залежності від низки обставин може бути кваліфікований як хуліганство (ст. 296 КК) або доведення до самогубства (ст. 120 КК), якщо дії мають системний характер і призводять до тяжких наслідків. Адвокат ретельно розмежовує ці статті.
Чи охоплює стаття 182 КК України «ревенж-порно» – розповсюдження інтимних фото?
Так, хоча ця стаття кодексу безпосередньо не містить терміну «ревенж-порно», її диспозиція охоплює дії, які становлять його сутність, але часто цей злочин кваліфікується за сукупністю. Ст. 182 КК карає за незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, але в цьому випадку в залежності від характеру розповсюджених інтимних фото або відео кваліфікація злочину може бути змінена. Саме тому краще з подібних питань звертатися за професійною правовою допомогою. Кримінальний адвокат ретельно проаналізує, за якою статтею або сукупністю статей пред'явлено обвинувачення та вибудує ефективний захист.
Чи можуть притягнути до відповідальності за порушення приватності, якщо я не публікував інформацію?
Так, притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 182 КК України можливе, навіть якщо ви не публікували (не поширювали) конфіденційну інформацію. Справа у тому, що ця правова норма передбачає відповідальність за чотири альтернативні дії, за які настає покарання: незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу. Це означає, що злочин вважається закінченим вже тоді, коли ви:
незаконно зібрали конфіденційні дані, наприклад, сфотографували чи записали розмову без згоди;
незаконно зберігаєте ці дані, наприклад, тримаєте зламані паролі чи фото на своєму комп'ютері;
використовуєте ці дані, наприклад, для шантажу чи впливу на особисте життя.
Чи можуть свідка звинуватити у злочині?
Так. Якщо під час допиту свідка у кримінальному провадженні виявляються докази, що вказують на його причетність до злочину, наприклад, у збиранні даних, слідчий зобов'язаний змінити ваш статус на підозрюваного та вручити повідомлення про підозру. Це підкреслює критичну важливість присутності кримінального адвоката для контролю ризику зміни процесуального статусу.
Ваша приватність – це не право, яким можна ризикувати! Якщо ви зіткнулися з обвинуваченням за ст. 182 КК або стали жертвою переслідування, не втрачайте часу та залучіть адвоката АО «Актум»!