Крім того, якщо між Україною та державою, громадянами якої є сторони у справі, укладено договір про правову допомогу в сімейних і цивільних справах, застосовуються його положення і в частині розірвання шлюбу.

Якщо подружжя досягло між собою згоди та не має спільних дітей, розірвання шлюбу може здійснюватися органом ДРАЦС відповідно до законодавства України. Однак, як правило, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем здійснюється в судовому порядку.

Частиною першою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» , зокрема передбачено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи – відповідача, а також, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27-29 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо ви потребуєте консультації з сімейних питань, дзвоніть +380970739301 або заповніть заявку на сайті.