

Поширеною є думка, що одруження з іноземцем в Україні завжди було процесом складним, а з початком війни та запровадженням в країні воєнного стану взагалі практично неможливим. Чи це дійсно так?
Чи вірно те, що для оформлення шлюбу з іноземцем потрібно зібрати купу документів, подолати складні адміністративні формальності, а потім ще довго чекати на рішення від різних інстанцій? На всі ці та інші питання, пов'язані з реєстрацією шлюбів з іноземцями, дає відповіді адвокат з розлучень Катерина Петренко.
Міф про те, що створити сім'ю з іноземцем дуже складно і майже неможливо, сягає корінням в часи, коли за СРСР міжнародні шлюби були заборонені партійним керівництвом. Відповідна постанова комуністів вийшла у 1947 році. Її порушення супроводжувалося суворим громадським засудженням, рівень якого можна було порівняти з кримінальним переслідуванням за горезвісними статтями 54, 58 Кримінального Кодексу УРСР антирадянська пропаганда та зрада Батьківщині.
Проіснував цей антигуманний указ лише 6 років, але його скасування не знищило саму причину, яка породила драконівські заходи за міжнародні шлюби – параноїдальну самоізоляцію країни. Типові методи розправи за шлюби з іноземцями залишилися ті самі: звільнення з роботи з вовчим квитком, потім суд за дармоїдство та виселення з міста.
Реаліі СРСР. Як це було? Драматург радянської епохи Едуард Хруцький описував факт, коли в загубленому в степах маленькому казахському селищі зустрів трьох знайомих випускниць МДУ. Виявилося, що їх вислали в цю глухомань за рішенням суду через те, що вони «встали на слизький шлях» – одруження з іноземцем. Одна одружилася з італійським режисером, інша – з офіцером військ НДР (частина Німеччини після Другої світової війни), а третя взагалі тому, що зустрічалася з арабським льотчиком, який проходив підготовку в льотному училищі в Жуковському.
Ось з таким своєрідним вшитим рефлексом щодо шлюбів з іноземцями «велика держава» проіснувала до свого розпаду в 1991 році. Проте, як відомо, історична пам'ять річ незабутня...
За роки існування незалежної України ситуація кардинально змінилася. Законодавством визначено, що в сімейних відносинах іноземці, які на законних підставах перебувають на території України, мають такі самі права та обов'язки, як і українські громадяни. У процедурі реєстрації шлюбу в Україні немає ніяких відмінностей. Рівність прав та обов'язків закріплено ст. 3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», отже, принципи шлюбу та взагалі сімейних відносин регулюються для них положеннями Сімейного Кодексу та інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України - як для українських громадян.
Серед міжнародних законодавчих актів, що наразі діють в Україні та регулюють сімейні відносини, зокрема з іноземцями, відзначаються положення:
Конвенції про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбів (1962 р.), яка є юридично обов'язковою міжнародною угодою щодо стандартів шлюбів;
Гаазької Конвенції про укладення шлюбу та визнання його недійсним (1978 р.);
Конвенції про право, що застосовується до режиму майна подружжя (1978р.);
Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1993 р.);
Конвенції про громадянство одруженої жінки (1957 р.), яка імплементована в законодавстві України з питань громадянства.
Весь масив міжнародних норм, діючих в сучасній Україні, не тільки є гарантом дотримання прав і свобод людини, але й механізмом колізійного регулювання шлюбу, ускладненого тим, що один із подружжя є громадянином іншої країни зі своїми законами.
Звертаємо увагу, що сьогодні в рамках захисту прав людини, підвищення соціальної стабільності та інтеграції в європейський простір Україною підписано резолюції та рекомендації від Рада Європи у галузі сімейного права. Ці документи стосуються реєстрації шлюбів та розлучень, принципів гендерної рівності, прав дітей, боротьби з насильством в сім'ї.
Як бачимо, з позицій законодавства для одруження з іноземцем в сучасній Україні немає жодних перешкод. Інша справа підготовка документів та проходження самої процедури реєстрації шлюбу. Ось тут саме і виникає безліч проблем, які потребують втручання професійного юриста…
Законодавством визначено умови проведення реєстрації шлюбу громадян. Вони передбачають:
досягнення нареченими шлюбного віку – 18 років;
відсутність інших зареєстрованих шлюбів;
відсутність перешкод для одруження, наприклад, неможливий шлюб між родичами, усиновлювачем і усиновленим та з інших підстав, зазначених у ст. 26 СК України.
Досить часто закохані «Джульєтти» запитують, як одружитися з іноземцем до 18-річного віку, наприклад, у 15 років. Відповідь буде негативною. Натомість закон надає можливість знизити шлюбний вік, але тільки до 16 років. При цьому важливо розуміти, що такий дозвіл можна отримати лише через суд. Наречена має подати до суду відповідну заяву із зазначенням причин, чому зменшення шлюбного віку відповідатиме її інтересам.
Шлюбний вік може бути знижений у випадках:
вагітності нареченої;
якщо у наречених народилася дитина;
загрози життю одного з наречених.
У довоєнні часи безпосередньо реєстрація здійснювалась через один місяць з моменту подачі заяви (при наявності поважних причин шлюб можна було зареєструвати швидше - до спливу цього терміну). В умовах воєнного часу - одруження відбувається у день подання заяви або в інший час за бажанням наречених.
Якщо існують відомості про існування будь-яких перешкод для здійснення держреєстрації шлюбу, його можуть відкласти на три місяця, після чого заява, яка подана до органу РАЦС, залишається без розгляду.
Першим кроком до укладення шлюбу з іноземцем є звернення до РАЦСу, заповнення заяви-анкети та подача документів.
громадянський паспорт;
свідоцтво про народження;
у разі повторного шлюбу документ про розірвання минулого;
свідоцтва про народження дітей.
паспорт іноземного громадянина;
посвідчення на постійне чи тимчасове перебування на території України, або ін. документ, що підтверджує законність знаходження в Україні;
свідоцтво про народження або його аналог;
довідка про сімейний стан, яка засвідчує, що іноземний громадянин не перебуває у шлюбних відносинах;
у разі повторного шлюбу документ про розірвання минулого (якщо іноземець не був раніше одружений документи не потрібні);
свідоцтва про народження дітей.
Юридична практика свідчить, що найбільші складнощі виникають під час підготовки документів іноземця, зокрема вирішення питання про тимчасове або постійне проживання в Україні та отримання офіційних документів. Здавалося б, усе очевидно, проте в реальності люди плутаються в поняттях, не орієнтуються в порядку вирішення цих питань та припускаються помилок, які згодом створюють суттєві перешкоди для реєстрації шлюбу.
Давайте в усі ці питання внесемо ясність...
Одним з каменів спотикання на шляху до створення міжнародного шлюбу може стати підтвердження справжності документів, виданих іншою країною. Цей процес має назву «легалізація» документів. Паспорт, підтвердження відсутності перешкод для вступу в шлюб та ін. документи, видані в іншій державі, можна легалізувати двома способами: за допомогою консульської легалізації або нанесення Апостилю.
Іноземні громадяни, які прибули в Україну на законних підставах, мають право перебувати на її території тимчасово. У цьому разі під час перетину кордону в пункті пропуску в паспорті громадянина іншої держави робиться відмітка про реєстрацію на певний строк, а саме:
встановленому візою у разі візового порядку в'їзду;
не більше 90 днів у період 180 днів з моменту першого в'їзду в безвізовому порядку;
на період дії візи, але при цьому з обмеженням у 90 днів у період 180 першого в'їзду за візою.
У цьому випадку іноземець отримує документ під назвою «Посвідка на проживання», який дає право перебування на території України протягом тривалого часу. Посвідка на проживання може бути як тимчасовою, так і постійною.
У першому випадку іноземець отримує посвідчення на тимчасове проживання. Підставою для його видачі є наявність візи «D» та ін. передбачених законом документів, які подаються до органу міграційної служби. Термін розгляду - два тижні.
У другому випадку іноземець отримує посвідку на постійне проживання в Україні, що оформляється на підставі дозволу на еміграцію, отримання якого за наявності всіх передбачених законом документів займає до одного року.
Зважайте, що моменту оформлення шлюбу у подружжя виникають права та обов'язки по відношенню один до одного, включно з майновими. І ось тут може виникнути ще одна проблема. Річ у тому, що відповідно до українського законодавства, все майно, придбане в шлюбі, перебуває у спільній сумісній власності подружжя, тобто в рівних частках - 50/50, навіть за умови, що грошові внески в його придбання були різні. У разі міжнародного шлюбу майнові спори між подружжям при розірванні шлюбу завжди проходять складно, болісно для обох сторін і затягуються на тривалий час.
Ми рекомендуємо перед укладенням шлюбу з іноземцем врахувати всі ці питання, щоб максимально знизити ризики. Найдієвішим способом захисту від можливих неприємностей у майбутньому є - укладення шлюбного контракту. Багато хто чомусь соромиться це робити, але треба розуміти, що в Європі та ін. розвинених країнах це нормальна практика. Для укладення шлюбного контракту краще звернутися до сімейного адвоката.
Законом України реєстрація шлюбу за дорученням заборонено! Тільки особиста присутність.
Повномасштабне вторгнення росії в 22.02.2022 році та оголошений у зв'язку з цим в Україні воєнний стан, безумовно, внесли корективи. Переважно вони стосуються процедури одруження з іноземцем в Україні та документів.
Так, поряд із можливістю для військовослужбовців та працівників силових структур зареєструвати шлюб з іноземцем у день подачі заяви, тепер для громадян України дозволено подавати заяви онлайн через офіційний державний мобільний додаток «Дія». Крім того заяву та документи для одруження з іноземцем можна подати дистанційно, а шлюб зареєструвати одразу ж після прибуття у призначений день до органу РАЦС.
Головне заздалегідь перевірити, щоб:
документи іншої держави відповідали всім вимогам про яки ми зазначали вище;
у паспорті громадянина іноземної держави була відмітка про перетин кордону під час в'їзду в Україну.
Порада. Перед тим як офіційно подавати заяву про реєстрацію шлюбу з іноземцем, краще заздалегідь звернутися у відділ РАЦС, де планується реєстрація, щоб уточнити вимоги до довідок чи інших документі та унеможливити неприємні «сюрпризи» під час їхньої офіційної подачі.
Що ж до вінчання в церкві або просто проживання та ведення спільного господарства, то Україна визнає виключно традиційні шлюби, які офіційно зареєстровані в державних органах. Це означає, що ні церковні, ні так звані «громадянські» шлюби, тобто без державної реєстрації відносин між жінкою та чоловіком, не вважаються офіційно оформленими.
З урахуванням того, що реєстрація міжнародний шлюбу пов'язана з необхідністю подачі документів іншої держави та обмеженням терміну розгляду заяви в РАЦСі, в багатьох випадках професійний юридичний супровід є гарантією успіху. Крім того, є багато питань, коли без юристів зовсім не обійтися, а саме:
як подати на розлучення перебуваючи в міжнародному шлюбі;
де знайти досвідченого адвоката з розлучень та багато інших.
Всі зазначені питання можна вирішити в адвокатському об'єднанні «Актум».
Тел.: 067-271-44-73, 098-665-05-40, 050-665-05-60
06.05.2025