Валютний нагляд, як запобігти нарахуванню пені
#кредит
#валютний нагляд
час читання 10 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Мунтяну Ігор Іванович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№005150 від 22.12.2023
Дата останнього оновлення:
22.12.2025
Чи актуальна тема валютного нагляду у 2025 році
Актуальність теми нагляду зумовлена декількома ключовими факторами, які значно впливають на український бізнес в умовах поточної економічної та безпекової ситуації. Від 2022 року, Національний банк України запровадив та продовжує підтримувати жорстке валютне регулювання для захисту фінансової стабільності, запобігання відтоку капіталу та забезпечення стійкості гривні. Це включає:
Постійний моніторинг ЗЕД-операцій: будь-яка зовнішньоекономічна операція, особливо експорт та імпорт великих сум, перебуває під пильною увагою уповноважених органів.
Чинні граничні строки: попри стабілізацію ситуації, періоди обчислення залишаються обов'язковими, їх недодержання автоматично призводить до фінансових санкцій.
Для бізнесу, який працює з імпортом та експортом, ризик нарахування є значним фінансовим тягарем. Це робить дотримання законодавства критичним для фінансової безпеки підприємств. До того ж для українського бізнесу залишається багато інших складнощів у ЗЕД:
Логістичні проблеми: затримки вантажів та зміни маршрутів можуть призвести до несвоєчасного надходження товару/виручки.
Дії контрагентів: недотримання іноземними партнерами договірних умов (несплата, затримка відвантаження) прямо впливає на українського резидента.
Суть нагляду полягає у систематичному моніторингу за дотриманням резидентами та нерезидентами України законодавства, головною метою якого є забезпечення стабільності гривні та збалансованості фінансового ринку держави.
Основні нормативно-правові акти, що регулюють такі правовідносини:
Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII базовий акт, який визначає правові засади, регулювання таких операцій, а також встановлює санкції (зокрема стаття 13).
Постанова НБУ «Про затвердження Положення про здійснення валютного нагляду» № 2 визначає порядок та обсяг контролю, який здійснюється уповноваженими агентами за дотриманням термінів обчислення їхніми клієнтами.
Постанова НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» № 18 (зі змінами) встановлює найважливіші обмеження
та дозволи, строки (у 2025 для більшості продукції він становить 180 календарних днів, для аграрної продукції - 120).
Постанова НБУ № 67 (зі змінами) «Про встановлення винятків та особливостей запровадження граничних строків розрахунків за експортними операціями» визначає ситуації,
коли вони можуть бути іншими (взагалі не застосовуватись), до неї вносяться всі зміни щодо спеціальних строків розрахунків, які відрізняються від базового.
Митний та Податковий кодекси України регулюють практичне виконання та відповідальність за порушення валютного контролю.
Що таке валютний нагляд?
Це системна функція, спрямована на моніторинг за дотриманням резидентами та нерезидентами вимог законодавства, а також правил проведення операцій при експорті, імпорті, здійсненні переказів. Мета полягає у забезпеченні макрофінансової стабільності держави шляхом запобігання неконтрольованому відтоку капіталу та спостереженням за дотриманням чинного законодавства у зовнішньоекономічній діяльності. Ця мета пріоритетна, вона реалізується через перевірку дотримання виконання зобов'язань.
НБУ через уповноважені установи перевіряє, щоб після здійснення авансового платежу (передоплати) за імпорт товари були своєчасно отримані резидентом. Якщо вони не надходять, це трактується потенційним виведенням коштів.
Також метою є контроль за дотриманням граничних строків, він також стосується імпорту і експорту та включає слідкування за своєчасним надходженням грошей, ввезенням продукції в Україну. Держава використовує цей інструмент для забезпечення отримання українською економікою валюти, щоб кошти, витрачені на імпорт, приносили реальні товари, а не були засобом нелегального виведення грошових сум.
Основні вимоги стосуються насамперед термінів, документального підтвердження та суми операцій:
Дотримання граничних строків розрахунків
Це найважливіша вимога, недодержання якої автоматично передбачає застосування санкцій згідно зі статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції». Під час експорту це вимога забезпечити повернення валютної виручки на рахунки резидента України. При імпорті (за авансом) - вимога забезпечити поставку, закриття контракту.
Вимоги до документального підтвердження:
Для того, щоб уповноважена фінансова установа могла зняти операцію з моніторингу, резидент повинен надати повний пакет документів - первинних та підтверджуючих виконання.
Забезпечення повноти інформації:
Важливо надати всю необхідну інформацію про зовнішньоекономічний договір, а також негайно інформувати про зміни умов контракту (продовження, зміна суми), настання форс-мажорних обставин.
Сума, від якої починається нагляд:
Під нагляд підпадають зовнішньоекономічні операції, сума яких перевищує еквівалент 400 тисяч гривень. До цієї суми вони залишаються об'єктом фінансового моніторингу. Про це йдеться у двох ключових взаємопов'язаних документах:
- Інструкції про порядок валютного нагляду банків (Постанова НБУ № 7), де зазначено, що банк завершує спостереження, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту/імпорту не перевищує незначної суми.
- Законі № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...» де визначено поняття «незначної суми» на рівні 400 000 гривень. Отже, маємо результат спільної дії цих двох норм.
Це зроблено задля спрощення умов ведення бізнесу малими підприємствами, зменшуючи контроль за дрібними операціями.
Такі вимоги необхідні для відстеження руху валюти та гарантування, що кошти, які виходять, або виручка, яка має надійти в країну, не «губляться» та не використовуються для незаконного виведення капіталу.
Приведемо приклад, коли український імпортер потрапив у фінансову пастку через недодержання термінів, викликане незалежними обставинами. У березні 2025 року ТОВ «Будівельник» перерахував 150 тис. євро іноземному постачальнику. Ця 100% передоплата мала забезпечити швидке отримання будівельного крана та супутнього обладнання. Щойно кошти пішли за кордон (10 березня), операція була взята під нагляд.
ввезти кран. Кінцевий термін настав 6 вересня. У першій половині вересня кран був уже у Східній Європі, але перехід кордону став проблемою. Логістичний колапс, спричинений війною та чергами, затримав вантаж.
7 вересня, коли кран стояв у черзі за сотні кілометрів, механізм обчислення спрацював автоматично. Щодня фіксувалось: умови не виконані, товар не ввезено. Пеня почала «капати». Зрештою кран прибув та був оформлений лише 30 жовтня — на 54 дні пізніше встановленого терміну.
Навіть після успішного ввезення продукції, вся інформація передана банками до Державної податкової служби, в результаті чого ТОВ «Будівельник» отримало податкове повідомлення-рішення (ппр) на мільйон гривень. За результатом оскарження в судовому порядку, та отримання сертифікату про форс-мажор, вдалось скасувати рішення податкової про нарахування пені.
Відповідальність за порушення валютного законодавства
До 2022 року стандартний строк надходження коштів/товарів становив 365 календарних днів. Через воєнний стан було внесено багато змін, зокрема постановою № 18, та наразі, у 2025 він для більшої частини товарів становить 180 календарних днів (для аграріїв 120 днів, перед цим, недовготривало, становив 90).
Окрім термінів, інший вид порушення - неподання звітності та підтверджень. Включає ненадання, несвоєчасне надання документів, необхідних для зняття нагляду (наприклад МД, актів приймання-передачі). Закриття неможливе без доказів, це формально призводить до недотримання умов.
Також проблемою стануть фіктивні операції, а саме здійснення переказів валюти за кордон без реального наміру отримати товар (транзитні платежі, перекази, які не мають чіткого економічного обґрунтування). Вони розглядаються як спроба незаконного виведення капіталу.
За порушення застосовується пеня, механізм якої чітко визначений:
розмір - нараховується 0,3% за кожен день недоотримання грошових коштів (вартості недопоставленого товару).
межа відповідальності - загальний розмір нарахування не може бути більше ніж 100% суми недоотриманої виручки (вартості виробів).
Автоматизований контроль за зовнішньоекономічними операціями є стандартною функцією уповноважених агентів відповідно до Постанови НБУ № 2.
Контроль відбувається без прямого втручання менеджера установи завдяки спеціалізованому програмному забезпеченню. Щойно здійснюється перша операція, наприклад, оформлення митної декларації на експорт, списання коштів за імпортним авансом, програма реєструє цю операцію у своїй внутрішній системі, фіксуючи дату початку відліку. Система щоденно моніторить:
для експорту - чи надійшла виручка;
для імпорту: чи надійшла інформація митниці про оформлення митної декларації на ввезення та інформація про виконання.
Якщо після останнього дня система не фіксує факту закриття автоматично фіксується сплив строку. Постанова № 2 зобов’язує банк щомісячно надавати податковій службі інформацію про всі виявлені факти порушень. Таким чином, цей високо автоматизований процес мінімізує людський фактор у фіксації порушень, але вимагає максимальної дисципліни та юридичної обізнаності.
Через автоматизацію клієнту необхідно діяти проактивно, він повинен самостійно слідкувати за датами, завчасно надавати всі необхідні підтвердження (МД, акти, сертифікат ТПП про форс-мажор, дозвіл) для того, щоб зняли операцію з моніторингу.
Наприклад можна привести ситуацію ТОВ «Агро» яке відправило партію продукції на суму 50 тис. євро своєму європейському контрагенту. У цей же день, 10 квітня, банк взяв цю операцію на супроводження. Іноземний партнер був трохи повільним, гроші надійшли на рахунок української фірми лише 14 жовтня. Система наступного дня після останнього терміну (8 жовтня) зафіксувала невиконання угоди. Фактично гроші надійшли із запізненням лише на тиждень. Незважаючи на незначну затримку, механізм спрацював одразу. Була застосована така формула розрахунку пені:
сума невиконаного зобов'язання: 50000 USD
перерахунок у гривню: припустимо, на дату нарахування курс валюти був 40,00
50000 USD * 40,00 = 2000000 грн
2000000 грн * 0,3% (щоденна) = 6000 грн/день
6000 грн/день * 7 днів прострочення = 42000 грн загальна сума.
Отже, після отримання інформації, Державна податкова служба виставила ТОВ «Агро» ппр на суму 42 тис. грн. В результаті, через недбалість іноземного контрагента та відсутність бухгалтерського контролю, підприємство втратило понад 40 тисяч гривень прибутку. Ці гроші були витрачені на штраф, якого можна було б уникнути, якби компанія всього за тиждень нагадала своєму партнеру про необхідність оплати. Нарахування пені в період воєнного стану може завдати збитків та змусити бізнес понести фінансові втрати.
Документи для валютного нагляду
Офіційні документи - єдина законна підстава зняття зовнішньоекономічної операції з моніторингу. Повний та своєчасно поданий їх пакет підтверджує факт виконання резидентом своїх обов’язків.
Контрактна база:
Договір (контракт) на експорт/імпорт: оригінал (належним чином засвідчена копія), всі додатки та специфікації.
Інвойси (рахунки-фактури): підтверджують вартість та найменування продукції.
Підтвердження виконання:
Митні декларації: для імпорту — підтверджують факт ввезення на територію України; для експорту — факт вивезення.
Акти приймання-передачі, накладні, CMR: підтверджують фактичне отримання товару контрагентом.
Фінансові підтвердження:
Платіжні доручення: документують факт здійснення попередньої оплати (авансу), повної оплати.
Банківські виписки: підтверджують надходження/списання коштів резидента.
Подача підтверджуючих документів відбувається до свого уповноваженого банку, який здійснює моніторинг за його операцією, виключно в електронній формі через систему «Клієнт-Банк», іноді через інші захищені канали зв'язку банку. При цьому всі електронні копії документів мають бути засвідчені кваліфікованим електронним підписом (КЕП) відповідальної особи (керівника чи бухгалтера). Подача документів здійснюється виключно в електронному вигляді, оскільки це забезпечує швидкість, захист та відповідність вимогам щодо документообігу. Деякі банки можуть мати спеціалізовані онлайн-платформи чи канали захищеної електронної пошти для обміну такими даними. Подання документів у паперовому вигляді наразі використовується рідко і, як правило, вимагає додаткового засвідчення банком.
Терміни подання звітності та інформації:
Важливо розрізняти подання первинних документів та спеціальної звітності (якщо така вимагається):
- Первинні (МД, акти): подаються негайно або у найкоротші можливі терміни після виконання (ввезення/вивезення, отримання коштів).
Спеціальна звітність (декларації, форми): до 2019 року були спеціальні форми та звіти, які компанії повинні були подавати безпосередньо до НБУ, ДПС для статистичних цілей чи для контролю руху капіталу (наприклад, декларація про валютні цінності). Після 2019 року більшість такої звітності було скасовано, і тепер вся необхідна інформація автоматично йде від банків та митниці, але теоретично Національний банк може вимагати звітність валютний контроль своїми окремими постановами, тому важливо бути обізнаним щодо нововведень.
Отже, чим швидше ви подасте митну декларацію (для імпорту), інформацію про надходження коштів (для експорту), тим швидше закінчиться спостереження, меншим буде ризик.
Можна навести приклад того, як свідомість та швидкість бухгалтерії врятували підприємство від неминучого штрафу, довівши, що валютний нагляд — це гра проти годинника. ТОВ «Експорт» здійснило передоплату (аванс) за нову лінію пакування на суму 80 тис. доларів. Дата авансу була 15 травня, останній день, коли товар мав бути ввезений, припадав на 11 листопада. Вже на початку листопада стало зрозуміло - через проблеми на кордоні вантаж прибуде в Україну впритул до кінцевої дати. Лінія пакування була оформлена лише 08 листопада. Тобто, зобов'язання було закрито, але залишалося тільки три робочі дні. Система щодня моніторила надходження інформації, готувалась зафіксувати недодержання строку вранці 12 листопада. Формальне оформлення 8 листопада було лише половиною справи. Банк ще не мав цих даних у своїй системі тому продовжив рахувати дні. Бухгалтер негайно отримала завірену електронну копію митної декларації. Наступного дня після оформлення, 09 листопада усі необхідні папери (МД, інвойси, акт-приймання) були скановані та подані через систему «Клієнт-Банк». Отримавши офіційне підтвердження ввезення обладнання за три дні до кінцевої дати, того ж дня операція була знята зі спостереження. Якби підприємство затягнуло подачу до 15 листопада (4 дні), вони отримали б санкції в розмірі 38 400 грн. Завдяки поданню до офіційного дедлайну, ТОВ «Експорт» легально уникнув боргу. Цей приклад підкреслює: швидкість подачі до фінансової установи важливіша, ніж факт отримання документа.
Як запобігти нарахуванню пені?
Для легального запобігання нарахувань суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно вжити проактивних заходів, чітко дотримуватися процедур. Ключовими кроками для цього будуть наступні:
Продовження граничних строків розрахунків, встановлених Нацбанком. У випадку, коли невідворотність порушення стає очевидною, отримайте висновок про продовження граничних строків за окремими операціями шляхом подання до Міністерства економіки відповідної заяви. Її можна подати через портал «Дія» в розділі «Зовнішньоекономічна діяльність».
Зупинення перебігу строку розрахунків та нарахування пені у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин. Щоб підтвердити дію обставин непереборної сили, компанія має сформувати відповідну довідку та підкріпити її Сертифікатом ТПП або, для складних контрактів (будівництво, спецтовари, консигнація), висновком Мінекономіки. Однак бізнес має розуміти: цей документ не є «автоматичною індульгенцією» від відповідальності.
Податкова служба прискіпливо вивчає зміст сертифіката. Їх цікавить не просто факт війни чи катаклізму, а конкретика:
Чи дійсно обставини були невідворотними? Загальні фрази про воєнний стан будуть розцінені як недостатній доказ.
Чи є прямий зв'язок між подією та зривом вашого контракту? У документі має бути чітко прописано, чому саме цей форс-мажор унеможливив виконання саме цієї угоди.
Як співвідносяться дати форс-мажору з дедлайнами валютного нагляду НБУ?
Зупинення перебігу строку розрахунків, нарахування пені можливе також шляхом подання позовної заяви до суду, міжнародного комерційного арбітражу. Також можна подати заяву в позасудовому (досудовому) порядку відповідному уповноваженому органу щодо стягнення заборгованості з нерезидента на користь резидента. Згідно з листом ДПС від 22.04.2025 № 410/2/99-00-24-01-03-02 з моменту прийняття до розгляду позовної заяви судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією зупиняється перебіг строку та, відповідно, не сплачується пеня.
Додатково приділіть увагу деталям:
Перевірка та робота з контрагентами. Для мінімізації ризиків, пов'язаних із невиконанням обов’язків іноземними партнерами уникайте співпраці з неперевіреними компаніями, фірмами, які мають ознаки фіктивних операцій, оскільки це може призвести до ненадходження товару (виручки). Передбачте в контракті штрафні санкції для іноземного партнера за недотримання умов договору, яке стимулюватиме вчасне виконання.
Своєчасна подача. Документи для НБУ (МД, акти) подаються виключно через установу, яка обслуговує цю операцію. Подавайте все негайно після отримання (наприклад, декларації після оформлення митницею), справа закриється лише після їх отримання.
Ведення внутрішнього обліку та моніторингу. Важлива внутрішня дисципліна, оскільки банківський супровід автоматизований:
створіть внутрішній реєстр усіх ЗЕД-контрактів, де для кожної угоди фіксується початок відліку (МД, авансу) та точна кінцева дата;
слідкуйте за змінами у ваших операціях, введіть список необхідних митних декларацій, актів, інвойсів, потрібних для закриття, слідкуйте за їх своєчасним отриманням;
регулярно звіряйте внутрішні дані обліку з інформацією про стан ваших трансакцій в банку.
На усіх цих етапах важливо отримати юридичну підтримку. В якості превентивних заходів кваліфікований спеціаліст має провести аудит контрактів, оцінюючи ризики. У разі загрози недотримання терміну він повинен завчасно ініціювати отримання сертифіката Торгово - промислової палати. У разі довгострокових контрактів він готує заяву на отримання індивідуального дозволу на продовження.
Якщо санкції вже нараховані Державною податковою службою, ваш адвокат здійснить оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС вищого рівня, у разі необхідності здійснить судове оскарження. Основна стратегія - довести появу прострочення через об'єктивні обставини, вжиття всіх заходів для його уникнення.
Маємо приклад запобігання податкових нарахувань. На момент звернення ТОВ «Пром», вже отримало податкове повідомлення-рішення на 100 тис. грн. Товар був вивезений, а виручка надійшла із запізненням на 45 днів, оскільки іноземний банк-кореспондент довго проводив перевірку платежу. Підприємство отримало пеню, бо не встигло зробити та подати сертифікат ТПП. Замість того, щоб просто сплатити борг, юрист ініціював судове оскарження ппр. Він сфокусувався не на причинах, а на процедурі нарахування. Під час судових засідань було виявлено, що ДПС при нарахуванні невірно застосувала курс валюти та неточно розрахувала дні. Суд, проаналізувавши надані докази про процедурні недоліки та недотримання ДПС порядку, дійшов висновку про неправомірність донарахувань. Завдяки скрупульозному аналізу та оскарженню, борг було скасовано.
Ризики та проблеми валютного нагляду
Дотримання законодавства вимагає високої дисципліни, оскільки будь-яка помилка або затримка може призвести до серйозних наслідків. Ці проблеми виникають безпосередньо у процесі зовнішньоекономічної діяльності та є найчастішими причинами виникнення обов’язків сплати:
Технічні помилки: неправильне, неповне оформлення первинних документів (інвойсів, специфікацій, актів). Сюди ж входить невідповідність даних у контракті та митній декларації.
Прострочка: виникає через затримку надходження виручки, несвоєчасне ввезення товару. Часто спричинена логістичними проблемами або недбалістю контрагента.
Банківські та митні перевірки: можуть вимагати додаткові докази, роз'яснення, що спричиняє затримку у її закритті та збільшує ризики.
Фінансові наслідки автоматичні та найбільш болючі:
Нарахування пені до 100% суми: нараховується у розмірі 0,3% за кожний день, загальний розмір може сягати 100 відсотків розміру невиконаних умов контракту.
а також у випадку виявлення ознак фіктивних операцій, спрацювання фінансового моніторингу, банки часто відмовляють у проведення таких операцій.
а також у випадку виявлення ознак фіктивних операцій, спрацювання фінансового моніторингу, банки часто відмовляють у проведення таких операцій.
Адміністративна відповідальність: порушення правил може тягнути за собою застосування штрафів до посадових осіб згідно зі статтею 1621 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір штрафу може становити від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо пеня вже нарахована, компанія змушена нести витрати на юридичні послуги для оскарження податкового повідомлення-рішення в суді. Середня вартість послуг адвоката у таких справах може бути 20-60 тис. грн (залежно від складності справи та розміру штрафу). При цьому якщо звернутись до спеціаліста на етапі аудиту проведення операції, вартість буде меншою.
Роль юриста у валютному нагляді
Роль юриста виходить далеко за межі оскарження вже накладених штрафів, він виступає превентивним щитом, забезпечуючи легальність зовнішньоекономічної діяльності компанії. Основне його завдання - запобігти порушенню ще до того, як воно відбулося. Також він проводить аудит всіх експортно-імпортних контрактів, платіжних умов на предмет їхньої відповідності вимогам Закону № 2473-VIII та поточним постановам НБУ. Ідентифікує «ризикових» контрактів, дати виконання яких наближається до кінцевого та розробляє план дій (отримання форс-мажору, дозволу). Також забезпечує чистоту та своєчасність усіх необхідних процедур:
займається складанням звітності та заявок: готує пакет інформації для подачі до Мінекономіки для отримання індивідуального дозволу;
перевіряє первинні документи: проводить аудит митних декларацій, актів перед їхньою подачею для гарантування їх достовірності, коректності;
оформлює форс-мажор: оперативно ініціює та супроводжує процес отримання сертифіката ТПП для законного призупинення умов.
Якщо перевищення строку все ж таки сталося, фахівець забезпечує захист інтересів компанії шляхом подання скарги до ДПС України в адміністративному порядку та, у разі відмови, направлення позову до адміністративного суду для оскарження пені НБУ.
Щоб уникнути фінансових ризиків ЗЕД-контракту, зверніться до фахівця заздалегідь, превентивний аудит завжди коштує дешевше. Адвокати АО «Актум» мають значний досвід в супроводженні справ даної категорії та зможуть кваліфіковано допомогти вашому бізнесу.
У сфері валютного нагляду час — це гроші, які ви можете втратити. Автоматизований механізм не враховує ваших логістичних проблем, затримок контрагента. Не чекайте, доки система сама зафіксує прострочення, зверніться до професіонала, щоб забезпечити юридичну чистоту ваших зовнішньоекономічних операцій.
Поради для бізнесу
Для ефективного керування зовнішньоекономічною діяльністю, підприємці мають дотримуватися декількох ключових правил внутрішнього контролю:
Зробіть календар строків: для кожного ЗЕД-контракту чітко фіксуйте дату відліку (дата авансу, митної декларації на експорт) та точну дату закінчення.
Слідкуйте за статусом: ведіть облік, який показує, який саме документ (МД, акт, платіж) необхідний для закриття договору, чи поданий він.
Захистить ділову репутацію: проведіть перевірку контрагента, щоб уникнути співпраці з фіктивними фірмами, компаніями, які мають історію затримок у розрахунках.
Також використовуйте доступні міжнародні та внутрішні реєстри для підтвердження надійності партнера, зокрема суб'єкти ЗЕД використовують наступні джерела:
міжнародні бізнес-реєстри: офіційні торговельні реєстри країни реєстрації контрагента.
бази даних санкцій: перевірка на предмет перебування контрагента під міжнародними санкціями (ЄС, США, ООН).
комерційні сервіси: платні аналітичні системи, які надають дані про фінансовий стан, судові позови та ділову репутацію компаній.
Юридична експертиза є страховкою проти помилок, які можуть коштувати сотні тисяч гривень. Періодично залучайте юриста для аудиту чинних ЗЕД-контрактів та перевірки правильності оформлення всіх документів перед їхньою подачею. Якщо сума вже нарахована, лише спеціаліст з досвідом та відповідними знаннями може ефективно оскаржити ппр.
Законодавство є динамічним, особливо в умовах воєнного стану. Регулярно перевіряйте офіційний сайт НБУ, оскільки саме він має право оперативно змінювати умови.
Підсумок
Валютний нагляд вимагає фінансової дисципліни та чіткого дотримання правил. Запобігання пені, в першу чергу, це контроль за дотриманням граничних умов розрахунків, недотримання яких автоматично призводить до нарахування.
Саме юридична підтримка є найважливішим інструментом для зниження ризиків штрафів та перевірок. Не чекайте, доки автоматизована система перевірок зафіксує прострочення і передасть інформацію до податкової служби. Щоб захистити свій капітал та уникнути штрафів зверніться до юриста, рекомендуємо спеціалістів АО «Актум», для підготовки та аудиту вашої зовнішньоекономічної діяльності. Превентивний захист завжди дешевше, ніж ліквідація наслідків штрафу.
Звертайтеся: юридичний супровід бізнесу
Питання - Відповіді
Що таке пеня за порушення валютного законодавства?
Це фінансова санкція, яка автоматично нараховується суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 0,3% за кожний день та не більше 100 відсотків суми зобов'язання.
Який строк нарахування пені за валютними операціями?
Він починається з першого дня після закінчення граничного строку і триває до дня фактичного виконання зобов'язання
Як здійснюється розрахунок пені за кожен день прострочення?
Розрахунок здійснюється у розмірі 0,3% недоотриманої виручки (або вартості недопоставленого товару), перерахованої у гривні за офіційним курсом
Який максимальний розмір пені може бути нарахований?
Максимальний розмір, який може бути нарахований за порушення умов, не може перевищувати 100% суми виручки, яка була недоотримана (або вартості товару який недопоставлено)
Як уникнути відповідальності за порушення валютного законодавства?
Своєчасно подавати документи, отримати висновок щодо продовження періоду розрахунків від Міністерства економіки, засвідчувати наявність форс-мажорних обставин
Як нараховується пеня в період воєнного стану?
За загальним правилом у розмірі 0,3% за кожний день прострочення граничного періоду розрахунків шляхом винесення податкового повідомлення-рішення
Які санкції за порушення валютного законодавства можуть бути застосовані?
Можуть бути застосовані фінансові санкції до 100% суми невиконаного зобов'язання, а також адміністративна відповідальність для посадових осіб у вигляді штрафу (стаття 162 КУпАП)
Коли не нараховується пеня?
Не нараховується у випадках, коли резидент вчасно виконав зобов'язання (надійшла виручка, товар) або коли перебіг було зупинено висновком Мінекономіки про продовження строків, підтверджено індивідуальним сертифікатом ТПП
Яка сума не підлягає валютному контролю?
Зовнішньоекономічні операції з експорту та імпорту товарів, сума яких не перевищує в еквіваленті 400 тисяч гривень, не підлягають нагляду з боку уповноважених банків, але підпадають під фінмоніторинг
Що підпадає під валютний контроль?
Операції з цінностями, які здійснюються між резидентами та нерезидентами, що передбачають перехід права власності, вимоги на цінності, їх торгівлю, транскордонні перекази та переміщення, на суму що перевищує 400 тис. грн в еквіваленті