Цивільно-правова заміна норм ГКУ: що тепер регулює ЦКУ та спецзакони
#господарське право
час читання 15 хв.
Автор статті: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Мунтяну Ігор Іванович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№005150 від 22.12.2023р.
Дата останнього оновлення:
21.11.2025
Втрата чинності Господарським кодексом України стала досить гучною подією у юридичному та бізнес-середовищі. Хтось цього боявся, хтось розумів невідворотність змін. Тож тепер регулювання господарських відносин повністю переходить під юрисдикцію Цивільного кодексу України (ЦКУ) та спеціальних законів.
Ця реформа — ключовий етап у процесі уніфікації приватного права, який впливає на бізнес, договори, корпоративне управління та юридичну практику.
У цій статті користуючись практичним досвідом наших адвокатів, ми поступово розкриємо суть змін та розповімо вам: які норми ЦКУ та спецзаконів замінили ГКУ, як зміни вплинуть на укладення договорів та ведення господарської діяльності, пояснимо як адаптувати юридичні документи до нових вимог, надамо корисні практичні поради.
Підґрунтям для аналізу ситуації та висновків слугують ключові нормативні акти: Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» №4196-IX, Цивільний кодекс України, Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275 та інші спеціальні закони.
Що означає скасування ГКУ та перехід до ЦКУ?
Передумови. Основними причинами скасування Господарського кодексу стали його суперечність нормам Цивільного кодексу. Окремі норми ГКУ та ЦКУ вступали в протиріччя, що спричиняло правові колізії та різне тлумачення аналогічних правових ситуацій.
В умовах євроінтеграційних процесів нашої держави також важливо гармонізувати законодавство України з європейським, а застарілі, часто радянські норми ГК, заважали цьому процесу.
Нині у фокусі законотворчої діяльності — розширення корпоративних відносин і підтримка підприємництва задля стимулювання економіки.
Ключові зміни. Скасування ГК України означає, що регулювання господарських правовідносин остаточно перейшло до цивільного законодавства та спецзаконів.
Відтепер саме ЦКУ та профільні закони визначають правила для підприємницької діяльності, корпоративного управління, договірних зобов’язань та інших ключових аспектів господарського обігу.
Мета реформи. Головною концепцією реформи є узгодження українського законодавства з європейськими стандартами та спрощення правового регулювання підприємницької діяльності. Також у центрі реформаційних змін — корпоратизація державних і комунальних підприємств шляхом їх перетворення на товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства.
Це дозволяє створити більш прозоре, ефективне та передбачуване середовище для ведення бізнесу.
Законодавча база
Кінцеву крапку в історії Господарського кодексу поставив Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196-IX від 09.01.2025. Стаття 17 цього закону остаточно задекларувала ліквідацію Господарського кодексу.
Закон № 4196-IX є основоположним у господарській реформі та регулює перехідний період, протягом якого має бути переглянута діяльність окремих юридичних осіб. Серед ключових змін — обов’язкова корпоратизація державних підприємств, заборона реєстрації нових суб’єктів у застарілих організаційно-правових формах (зокрема, приватних підприємств), а також перехід зареєстрованих підприємств під цивільне регулювання підприємницької діяльності.
Тож, нині Цивільний кодекс України — це основоположний документ з регулювання господарської діяльності в Україні. Деталізацію процедур і механізмів забезпечують профільні закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Від господарського до цивільного: оновлення договірного регулювання
Короткий гайд щодо основних законодавчих трансформацій договірних відносин
Господарські договори (Глава 20 ГКУ) → Глава 52, 53 ЦКУ: визначення договору, істотні умови, порядок укладення.
Загальні засади відповідальності (Глава 24 ГКУ) → Глава 3, 47, 48, 51 ЦКУ: системне регулювання відповідальності сторін.
Відшкодування збитків (Глава 25 ГКУ) → Глава 22, 47, 48, 51 ЦКУ: інтегроване правове регулювання механізмів компенсації.
Штрафні санкції (Глава 26 ГКУ) → Глава 49, 52, 53 ЦКУ (ст. 611, 615, 627, 628): правові наслідки порушення зобов’язань, способи забезпечення виконання.
Регулювання договору поставки: перехід від ГКУ до ЦКУ
Раніше умови договору поставки були детально врегульовані в Господарському кодексі України (глава 30, ст. 264–271), зокрема дозволялося використовувати міжнародні звичаї, рекомендації та правила, якщо це не суперечить українському законодавству (ч. 4 ст. 265 ГКУ).
Після переходу до Цивільного кодексу України, договір поставки регулюється лише статтею 712 ЦКУ, яка відсилає до загальних положень про купівлю-продаж. Прямих норм щодо специфіки поставки ЦКУ не містить.
Що змінилося у регулюванні договору поставки
Якість товару. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ГКУ покупець мав право не приймати та не оплачувати неякісний товар, який не відповідав стандартам чи технічним умовам. Водночас ЦК України дозволяє відмовитися від товару лише, якщо мають місце істотні порушення якості товару, а саме: недоліки не підлягають усуненню; усунення дефектів потребує надмірних витрат або часу; дефекти повторюються або з’являються знову після їх усунення (ч. 2 ст. 678 ЦКУ).
Гарантійний строк. Гарантійний строк за ГКУ починався з моменту введення товару в експлуатацію, але не пізніше ніж через рік після його отримання покупцем. За ЦКУ гарантія стартує з моменту передання товару, якщо інше не встановлено договором.
Строк дії договору. ГКУ визначав строк дії договору — один рік або довгостроково, а за відсутності строку договір вважався укладеним на рік (ч. 1 ст. 267). ЦКУ не містить конкретної норми строку дії договору поставки. Тож тепер застосовуємо загальнодоговірні положення ЦКУ відповідно до яких строк визначається за домовленістю сторін.
Строки позовної давності. Позови щодо товарів неналежної якості за ГКУ могли бути подані протягом 6 місяців з моменту виявлення недоліків (ч. 8 ст. 269). За ЦКУ строк позовної давності становить 1 рік з дня виявлення дефекту або з моменту його виявлення в межах гарантійного строку, якщо такий встановлено (ст. 681, ст. 680). Однак ст. 259 ЦК дозволяє сторонам домовитися про збільшення строку позовної давності.
Практичний кейс: як юрист допоміг адаптувати договір поставки під законодавчі зміни
Після скасування ГКУ компанія з постачання сантехніки звернулася до юриста для оновлення договору поставки, оскільки попередній базувався на застарілих нормах. Юрист підготував новий проект з урахуванням інтересів постачальника.
Зокрема, було змінено формулювання, щодо якості товару, де право на відмову виникає лише за істотних порушень якості — наприклад, якщо дефекти неусувні або повторюються. Це дозволило постачальнику уникнути ризику необґрунтованих відмов від товару.
Цей кейс демонструє, наскільки важливо застосовувати професійний юридичний підхід, враховуючи специфіку та унікальні потреби кожного бізнесу.
Найм (оренда): ст.759—787 — що нового?
За оновленими нормами, регулювання найму (оренди) стало більш гнучким — ключовий акцент зроблено на свободі договору.
Істотні умови. Раніше ГКУ чітко визначав істотні умови договору оренди — об’єкт, строк, плату, амортизацію, умови повернення чи викупу. У ЦКУ такі вимоги зберігаються лише для оренди житла з викупом. Тепер діє принцип свободи договору (ст. 627 ЦКУ): сторони самі визначають умови, не заборонені законом. Щоб уникнути спорів, варто прямо зазначати в договорі, які умови вважаються істотними.
Переважне право. Орендар, який сумлінно виконує умови договору, має переважне право на його продовження порівняно з іншими претендентами — як за ГКУ, так і за ЦКУ. У Цивільному кодексі це право закріплено для наймача, що належно виконував договір, і дає йому перевагу при укладенні нового договору після завершення попереднього строку.
Одностороннє розірвання договору. Відповідно до ч. 1 ст. 291 ГКУ одностороння відмова від договору оренди була заборонена. Натомість ЦКУ допускає таку відмову, якщо інша сторона попереджена письмово. Зокрема, наймодавець може розірвати договір і вимагати повернення майна, якщо наймач не сплачує орендну плату три місяці поспіль (ч. 1 ст. 782 ЦКУ).
Приклад: оренда за новими правилами
Ситуація: Компанія шукає приміщення для розміщення офісу. Раніше, за ГКУ, договір оренди вимагав чітко прописаних істотних умов: строк, об’єкт, орендна плата, амортизація, порядок повернення. Будь-яке порушення структури могло призвести до визнання договору недійсним.
Компанія укладає договір оренди у вересні 2025 року за новими правилами, де діє принцип свободи договору (ст. 627 ЦК). У договорі сторони самостійно визначають істотні умови — строк, плату, порядок розірвання — і прямо зазначають: «Сторони визнають істотними умовами строк оренди та порядок повернення майна». Додатково: Орендар отримує переважне право на продовження договору, а орендодавець — можливість одностороннього розірвання відповідно по положень ЦКУ.
Тож нові зміни дозволили укласти договір швидше, з урахуванням бізнес-процесів, та з меншими ризиками завдяки чітко узгодженим положенням.
Підряд (ст. 837 — 864 ЦКУ)
Раніше ГК України визначав лише підрядні відносини у капітальному будівництві (ст. 317-322). Та мав пряму норму, яка відсилала до норм Цивільного кодексу: «Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом».
Тож тепер, регулювання підряду, зокрема капітального, віднесено до компетенції ЦК України, однак деталі укладення такого договору регулюються урядовою Постановою № 668.
Що маємо на виході?
Ми проаналізували лише три види договірних правовідносин, однак можемо зробити висновок, що реформа ГКУ спростила укладення договорів, уніфікувавши регулювання за Цивільним кодексом. В першу чергу це виключило випадки правової невизначеності, коли окремі норми ГК суперечили нормам цивільного законодаства.
Роль спеціальних законів після скасування ГКУ
Основні спецзакони для бізнесу: що треба знати?
Підприємництво
Глави 7, 8, 10 і 11 Господарського кодексу України охоплювали організаційно-правові форми підприємств — приватні, державні, комунальні та колективні — а також засади їх створення та діяльності.
Закон №4196-IX передбачає реформу юридичних осіб, зокрема вилучення форми «підприємство» з правового поля, що робить положення цих глав неактуальними. Відповідно підприємництво більше не регулюється спец законами, однак воно має перевтілитися у нові форми.
Законодавець вказує, якщо протягом перехідного періоду власник або уповноважений орган не ухвалив рішення про припинення приватного підприємства, його діяльність надалі регулюється положеннями Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275. При цьому статут ПП втрачає чинність у частині, що суперечить нормам Закону №2275.
Також до 28 лютого 2026 року державні підприємства повинні змінити свою організаційно-правову форму на ТОВ або АТ та надалі діяти згідно із Законом №2275, Законом України «Про акціонерні товариства» №2465-IX та іншими спеціальними нормативними актами. Якщо цього не буде зроблено, Уряд передає відповідний майновий комплекс Фонду державного майна для подальшої приватизації або припинення діяльності.
Держзакупівлі
Нині процес закупівлі товарів (держзамовлення), як і раніше регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» №922-VIII, з урахуванням Особливостей, затверджених постановою КМУ №1178 на період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його завершення.
У зв’язку з набранням чинності Законом № 4196-IX, замовникам необхідно оновити тендерну документацію та проєкти договорів для відкритих торгів, що оголошуватимуться після втрати чинності Господарським кодексом України. Зокрема, слід вилучити посилання на норми застарілого кодексу та замінити їх положеннями Цивільного кодексу України або відповідними галузевими законами.
Договори про закупівлю, укладені до 28 серпня 2025 року, залишаються чинними та виконуються протягом установленого строку. Зміна їх істотних умов можлива лише у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей №1178, і повинна відповідати положенням, передбаченим у проєкті договору та самому договорі про закупівлю.
Захист від монополізму
Раніше глава 3 Господарського кодексу України «Обмеження монополізму та захист від недобросовісної конкуренції» закріплювала основи правового регулювання, спрямованого на забезпечення рівних умов господарювання, недопущення зловживання монопольним становищем і захист від недобросовісної конкуренції.
Після втрати чинності ГКУ відповідні правовідносини продовжують регулюватися без посередницької участі ГК, спеціальним законодавством, зокрема:
Законом України «Про захист економічної конкуренції» (№2210-III),
Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (№236/96-ВР),
Законом України «Про Антимонопольний комітет України» (№3659-XII).
Участь держави у господарській діяльності
Нині функції держави, які раніше були зосереджені у Главі 2 Господарського кодексу, реалізуються спецзаконами, які діяли і раніше, але поруч діяв і ГКУ. До таких законів відносяться:
Податковий кодекс України;
№877-V — Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
№1023-XII — Закон України «Про захист прав споживачів»;
№222-VIII — Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;
№124-VIII — Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»;
№5007-VI — Закон України «Про ціни і ціноутворення» та інші.
Право інтелектуальної власності
Глава 16 ГКУ передала свої компетенції гл. 35 ЦКУ та спецзаконам, зокрема:
№3687-XII — Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», який визначає правові механізми захисту технічних рішень;
№3689-XII — Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» — регулює порядок реєстрації та використання торговельних марок.
Вплив на бізнес: договори, претензії та внутрішні політики
Чи потрібно негайно адаптувати договори відповідно до нових законодавчих вимог?
Ігор Мунтяну, адвокат з практик господарьского права, акцентує: Гострої потреби у негайній адаптації немає, у частині, що стосується чинних господарських договорів, укладених до законодавчих змін, Закон №4196-ІХ не встановлює окремих перехідних норм щодо договорів. Тож договори укладені відповідно до ГК не втрачають своєї сили та продовжують діяти на визначених умовах до закінчення строку їхньої дії або дострокового припинення.
На цьому наголошує і Верховний суд у своєму висновку.
Разом з тим, поступова адаптація договорів до норм ЦКУ має бути забезпечена бізнесом.
Якщо договір містить терміни, притаманні лише господарському праву (наприклад, «господарське зобов’язання», «виробничо-господарська діяльність», «упущена вигода»), їх слід замінити на формулювання, узгоджені з нормами Цивільного кодексу, щоб уникнути правової невизначеності.
Тому рекомендуємо звернутися до юриста адвоката з господарських справ для проведення аудиту договорів та поступового приведення їх до чинних законодавчих реалій, шляхом укладення додаткових угод. Якщо строк дії договору закінчився правник допоможе скласти новий проект договору з урахуванням законодавчих змін.
Інститут претензій: актуальність після скасування ГКУ
У результаті реформи господарського права зникає і єдиний законодавчо визначений порядок досудового врегулювання спору шляхом направлення претензії (ст. 222 ГКУ).
Тож тепер сторонам доцільно самостійно визначати такий порядок у договорі — через чітке приписання відповідних процедур, зокрема: строки подання, надання відповіді та наслідки її відсутності.
Повноваження керівника
Частина 5 ст. 65 ГК України чітко визначала, що керівник діє від імені підприємства без доручення. Однак чинний Цивільний кодекс України такої кореспондуючої норми немає.
Ігор Мунтяну наголошує: Ситуація не змінилася, керівники і далі діють без довіреності, однак варто потурбуватися, щоб таке повноваження було прямо прописано у статуті, який відповідно до ст. 88 ЦКУ повинен містити опис органів управління юрособи та їхні повноваження.
Спецзакони «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та «Про акціонерні товариства» також передбачають представництво без довіреності керівним органом, однак акцентовано на певних особливостях, які можуть встановлюватися статутами.
Штатний розпис сьогодні: обов’язок чи право?
Господарський кодекс єдиний закон, який визначав обов’язковість штатного розпису.
Наразі ні КЗпПУ, ні Закон «Про оплату праці» не встановлюють прямої вимоги щодо обов’язковості такого документа, проте його значення опосередковано визнається у низці інших нормативних актів.
Тому якщо у вас є штатний розпис, скасовувати його у зв’язку з законодавчими змінами не потрібно. Чинне законодавство не забороняє наявність такого документа.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці (ст. 30 ЗУ «Про оплату праці»), погодьтеся, це складно зробити, якщо у роботодавця немає структурованого документу, де зафіксовані посади та розміри окладів. Тож моя наполеглива рекомендація, мати у пакеті внутрішніх локальних документів роботодавця штатний розпис. Його назва й форма можуть бути встановлені на розсуд роботодавця, однак наявність такого документа суттєво впорядковує кадрові процеси, — акцентує Ігор Мунтяну.
Щодо наявності штатного розпису після 28.08.2025 висловилися і державні регулятори: Мінекономіки у листі № 4701-05/55169-09 від 19.08.2025 та Держпраці у листі № 2983/2.3/2.1-25а від 07.08.2025.
Чи буде штраф за відсутності штатного розпису, чи іншого документа який визначає розміри окладів та посади?
Цілком ймовірно — у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (ст. 265 КЗпПУ). Адже перевіряючими це може бути розцінено, як неналежне забезпечення роботодавцем достовірного обліку витрат на оплату праці.
Роль юриста в адаптації до нових норм
Юрист відіграє ключову роль у адаптації бізнесу до нових норм: аналізує законодавчі зміни, оновлює внутрішні документи, консультує щодо правових ризиків і забезпечує відповідність діяльності актуальним вимогам.
Функції юриста:
Аудит документів. Проведення комплексної перевірки договорів, внутрішніх політик, положень і процедур підприємства на відповідність вимогам ЦКУ, спеціального законодавства та актуальної судової практики. Виявлення правових ризиків і підготовка рекомендацій щодо їх усунення.
Адаптація внутрішніх процесів. Внесення змін до кадрових, фінансових, договірних та управлінських документів відповідно до нових норм.
Розробка нових документів. Розроблення нових договорів, положень, регламентів та інших юридично значущих документів, внесення необхідних змін і доповнень до чинних актів. Забезпечення юридичної узгодженості документів між собою та з нормами права.
Консультація. Надання роз’яснень щодо застосування положень ЦКУ та спеціальних законів, формування правових висновків, розроблення алгоритмів дій для керівництва та відповідальних працівників.
Супровід змін у статутних документах, реєстрах. При зміні організаційно-правової форми, якщо статут містив прямі положення з ГК тощо.
Оскарження та захист. Представництво інтересів підприємства у спорах, що виникають через невідповідність документів законодавству, зокрема у судових процесах.
Моніторинг законодавства. Системне відстеження змін у нормативно-правових актах, що впливають на господарську діяльність, та оперативне реагування на них.
Практична ситуація: як юридична консультація допомогла обрати правильну бізнес-стратегію зміни організаційної форми
Через зміни в законодавстві приватне підприємство має перейти на форму ТОВ. Власник спершу планував створити нове ТОВ і поступово перевести активи, ліквідувавши ПП.
Нашим адвокатом було проаналізовано статутні документи клієнта та встановлено, що діяльність підприємства здійснюється на підставі чинних дозволів і ліцензій. Тому було запропоновано обрати варіант не ліквідації, а реорганізації шляхом перетворення (ст. 108 ЦКУ), відповідно до якого ТОВ є правонаступником ПП. Таким чином ТОВ зберігає всі права, обов’язки, дозволи, ліцензії, код ЄДРПОУ тощо, які видавалися попереднику.
Після ухвалення рішення та за підтримки адвоката ПП розпочало перетворення: оформлено протокол зборів, створено комісію з реорганізації, визначено строки для вимог кредиторів і проведено державну реєстрацію таких змін.
Далі клієнта чекає ще ряд процедур, як то розгляд та задоволення вимог кредиторів, затвердження нових статутних документів, оформлення передавальних актів, вирішення питання щодо переведення працівників.
Цей процес досить місткий та тривалий, однак у порівнянні з повною ліквідацією, такий підхід забезпечує правову спадкоємність та мінімізує ризики для бізнесу.
Маєте сумніви щодо подальших дій чи стратегій, звертайтеся за консультацією.
Команда адвокатів з супроводу бізнесу ОА «Актум» допоможе пройти реформу без зайвих турбот.
Поради для бізнесу
Проведіть аудит договорів і політик до 28.08.2025. Виявіть положення, що базуються на нормах ГКУ, та оцініть їх актуальність.
Зверніться до юриста для адаптації документів до цивільно-правових норм та спецзаконів. Це допоможе уникнути правової невизначеності та зберегти юридичну силу документів.
Оновіть корпоративні політики та процедури. Врахуйте нові вимоги ЦКУ при формуванні кадрових, договірних, фінансових та управлінських політик.
Також важливо деталізувати досудовий порядок врегулювання спорів, механізми відповідальності та гарантійні умови.
Оновіть шаблони договорів та інструкцій. Створіть нові типові форми, які відповідають ЦКУ, щоб спростити роботу з документами.
У якості висновків
Як бачимо законодавчі зміни, пов’язані з скасуванням ГК України, не вплинули на бізнес у глобальному сенсі, адже так чи інакше регулювалися нормами ЦКУ та спецзаконами. Єдине, що додало клопоту — необхідність зміни організаційної форми для окремих підприємств.
По суті, окрім Закону №4196-IX, нових нормативних актів не було ухвалено, а підприємницька діяльність і надалі базується на спеціальному законодавстві, яке діяло й раніше. Господарський кодекс виконував радше загальну функцію, надаючи рамкове регулювання окремих сфер, тоді як у практиці бізнесу завжди перевага надавалася галузевим законам, що містять конкретні та прикладні норми.
Отже, бізнесу не варто остерігатися викликів, пов’язаних із реформою господарського законодавства — за умови кваліфікованого юридичного супроводу перехід до нових правил відбувається впевнено, структуровано та без зайвих труднощів.
Запитання від бізнесу — відповіді від експертів
Які основні зміни в регулюванні бізнесу після скасування ГКУ?
Після скасування ГКУ бізнес переходить на регулювання ЦК України та спеціальними законами, що вимагає оновлення договорів і внутрішніх документів та посилює роль свободи договору.
Які статті ЦКУ тепер регулюють господарські договори?
Глава 52 і 53 ЦКУ встановлюють загальні правила укладання договорів: порядок їх оформлення, істотні умови, форму, момент набуття чинності, а також підстави для зміни чи розірвання.
Які спецзакони важливі для бізнесу після скасування ГКУ?
Усе визначається особливостями конкретного виду діяльності. Раніше були згадані окремі галузеві закони, однак їх існує значно більше, і кожен з них має свою значимість залежно від сфери застосування — тому їхню актуальність слід оцінювати індивідуально.
Чи потрібно переукладати старі договори після 28.08.2025?
Закон №4196 не передбачає окремих перехідних норм щодо господарських договорів, укладених до відміни господарського кодексу. Відтак, такі договори залишаються чинними до завершення строку їх дії або до припинення на інших законних підставах.
Як спецзакони впливають на корпоративне управління?
Суттєво. Адже закони деталізують та конкретизують особливості функціонування, контролю й відповідальності. Зокрема регулювання прав акціонерів, контроль конкуренції, регулювання повноважень та відповідальності керівників, забезпечення корпоративної прозорості та підзвітності — все це регулюється спецзаконами та закріплюється у відповідних статутних документах.
Які ризики, якщо не адаптувати договори до ЦКУ?
Це може спричинити юридичну невизначеність, ускладнити взаємодію з контрагентами, а з часом — стати предметом уваги контролюючих органів через виявлені прогалини в документації.
Чи потрібен юрист для адаптації до нових норм ЦКУ?
Неправильно адаптовані договори можуть містити недійсні або суперечливі положення, що ускладнить претензійну роботу або судовий захист. Тому залучення юриста, який спеціалізується на корпоративному праві це правильне стратегічне рішення.
Як скасування ГКУ впливає на форс-мажор у договорах?
Категоричних змін не відбудеться, адже питання звільнення від відповідальності передбачено у ст. 716 ЦКУ, а деталізація форс-мажору, та документ, який підтверджує такі обставини, урегульовано у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати».
Чи зазнали змін Господарський процесуальний кодекс України (ГПКУ) та Цивільний процесуальний кодекс України?
Суттєвих змін процесуальні закони не зазнали. Єдине на що варто звернути увагу, що законом №4271-IX було виключено з ГПКУ таке поняття як «суб’єкт господарювання», тепер застосовується формулювання: юридична особа або фізична особа-підприємець. Також ст. 20 доповнено новими визначеннями, які розрізняють, що таке господарська діяльність, зокрема: комерційна та некомерційна. ЦПКУ подібних змін не зазнав.
Як дізнатися про нові норми ЦКУ та спецзаконів?
Щоб бути у контексті законодавчих змін слідкуйте за оновленням через сайт:
Регулярний моніторинг дозволить оперативно реагувати на нові вимоги. Допоміжною буде професійна аналітика з профільних сайтів та видань.
У господарських справах важлива точність — і саме її забезпечує команда АО «Актум», працюючи з вами персонально.