Юридичні механізми стягнення дебіторської заборгованості: покроковий гід для компаній
#господарське право
#ТОВ
#ФОП
#податки
#відповідальність за несплату податків
час читання 15 хв.
Автор статті: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Мунтяну Ігор Іванович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№005150 від 22.12.2023р.
Прудникова Наталя Георгіївна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№3692 від 22.12.2010
Дата останнього оновлення:
03.10.2025
У підприємницькій діяльності дебіторська заборгованість є звичним явищем, однак порушення контрагентами своїх договірних зобов’язань може створити серйозні фінансові труднощі для компанії. Саме тому важливо не лише вести облік боргів, але й своєчасно організовувати їх стягнення.
Питання пошуку ефективної протидії боргам не втрачає своєї актуальності, адже прострочені платежі можуть призвести до зниження ліквідності підприємства, блокування розвитку та навіть банкрутства. Тому ефективне управління дебіторською заборгованістю і правильне застосування юридичних механізмів її стягнення мають стратегічне значення для компаній.
У цьому матеріалі ми поступово пояснимо, який порядок стягнення дебіторської заборгованості, які є досудові заходи врегулювання спорів, пояснимо особливості судового процесу та роз’яснимо порядок виконання рішень у межах виконавчого провадження. У статті ви знайдете відповіді на найпоширеніші запитання бізнесу й практичні поради, що дозволять мінімізувати фінансові ризики та уникнути боргових проблем.
Наша мета надати бізнесу покроковий гід щодо юридичних механізмів стягнення дебіторської заборгованості, який допоможе ефективно захищати свої інтереси.
Що таке дебіторська заборгованість?
Визначення, види та типові причини виникнення дебіторської заборгованості
Дебіторська заборгованість – це сума коштів, яку заборгували підприємству на певну дату.
Вирізняють такі види дебіторської заборгованості: поточна та прострочена.
Поточна заборгованість – це поточний процес господарської діяльності, однак коли ця заборгованість переростає у прострочену, підприємству необхідно налагодити механізми управління боргами.
За видом стягнення можна виокремити: реальну, сумнівну та безнадійну дебіторську заборгованість.
При появі сумнівної заборгованості у вашому бізнесі важливо невідкладно залучити юриста. На цій стадії ще можливе повернення коштів, тоді як перехід боргу у безнадійну категорію зазвичай означає лише його списання.
Коли виникає дебіторська заборгованість?
Прострочена дебіторська заборгованість виникає через різні фактори: відстрочку платежу за договором, договірні суперечки через неповну або неякісну поставку, несвоєчасну оплату контрагентом, відсутність перевірки надійності партнера до початку співпраці, помилки в документах або недостатній фінансовий контроль з боку підприємства.
У матеріалі: «Ефективне управління дебіторською заборгованістю: від аналізу до стягнення» ми детально розповіли, як зменшити дебіторську заборгованість та які процеси управління боргами повинен організувати бізнес.
Дебіторська заборгованість: ризики для бізнесу
Якщо дебіторська заборгованість не контрольована, регулярно переростає у прострочену та накопичується – це несе потенційні ризики для бізнесу, серед яких:
Зниження ліквідності. Гроші, які не працюють на розвиток бізнесу, оскільки заблоковані у боргах, можуть призводити до касових розривів. Підприємство стає обмежене у здійсненні поточних витрат чи прогнозованих інвестиціях.
Фінансові втрати. Підприємство ризикує недоотримати кошти або втратити весь борг, що суттєво впливає на його фінанси, зокрема у випадках визнання дебітора неплатоспроможним.
Вплив на кредитоспроможність. За наявності боргів, банк може розцінити ваш бізнес, як потенційно ризиковий. Як наслідок ускладнене залучення кредитів, або повна втрата можливості кредитування.
Гальмування бізнесу. Кошти, які не працюють на розвиток підприємництва обмежують закупівельні можливості, проекти з розвитку тощо.
Додаткові витрати. Якщо кошти не повернуто, доведеться йти до суду, а це додаткові витрати на юридичні процедури.
Репутаційні ризики. Накопичена дебіторська може сигналізувати партнерам та інвесторам про нестабільність бізнесу.
Законодавча база. Правові орієнтири роботи з дебіторською заборгованістю
Юридичні вимоги, щодо договорів, їх різновиди та істотні умови регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Якщо борг вже є і досудовий порядок не дав бажаного результату – вам допоможе Господарський процесуальний кодекс України, який визначає порядок звернення до суду та особливості розгляду справи.
Суд виніс рішення на вашу користь, тож наступним кроком стає застосування положень Закону України «Про виконавче провадження», який регламентує всі процедурні нюанси стягнення боргу.
Облік дебіторської заборгованості для цілей оподаткування та фінансової звітності врегульовано нормами Податкового кодексу України.
Звертаємо увагу! З 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність в цілому, та відповідно його норми до правовідносин, які виникли після цієї дати, не застосовуються.
Досудове врегулювання: перший крок до стягнення боргу
Чому це так важливо?
Це економить ваш час та ресурси.
Переговори з боржником: стратегії, фіксація домовленостей.
Іноді причиною виникнення дебіторської заборгованості є звичайне непорозуміння, відсутність дисципліни щодо виконання працівниками дебітора або бухгалтерські помилки.
Тому починати досудове врегулювання спору потрібно з переговорів, які можуть бути, як у форматі особистих зустрічей, так і форматі обміну електронними листами.
Правильно обрана стратегія переговорів дозволяє зберегти ділові відносини, мінімізувати втрати, а інколи — уникнути судового спору.
Пропонуємо корисні стратегії переговорів:
Залучення юриста. Присутність фахівця підсилює позицію та дисциплінує боржника. Коментарі контрагента можуть потребувати правильної та швидкої реакції.
Збір інформації. На переговори йдіть з повним пакетом документів (акти звірок, акти наданих послуг, видаткові накладні), які підтверджують борг.
Позиція «win–win». Покажіть боржнику, що ви зацікавлені у врегулюванні конфлікту. Він зберігає репутацію та уникає судової тяганини, ви — повертаєте кошти.
Гнучкість умов. Запропонуйте можливі варіанти вирішення питання: реструктуризація (розстрочення) боргу, узгодження нового графіку погашення боргу, домовленість про бартер або певну знижку – це допоможе зберегти партнерські відносини та вийти з ситуації без великих втрат.
Фіксація наслідків. Нагадайте боржнику про штрафні санкції відповідно до договору, а також додаткові судові витрати, які він понесе, якщо борг не буде сплачено.
Формалізація процесу. Спілкування варто оформити у вигляді протоколу зустрічі або принаймні підтверджувати його електронною поштою.
Укладення додаткової угоди. Якщо переговори мали успіх, і сторони узгодили певні зміни у подальшій співпраці зафіксуйте їх додатковою угодою до договору.
Ігор Мунтяну, адвокат по господарським справам, наголошує на необхідності юридичної фіксації домовленостей, оскільки переговори не завжди завершуються реальним погашенням боргу.
Римський військовий теоретик Публій Флавій Вегецій Ренат мудро застеріг: Si vis pacem, para bellum — Якщо прагнеш миру, готуйся до війни.
Цей принцип слід використовувати і в бізнесі — як нагадування про важливість превентивної підготовки.
Юридична фіксація домовленостей
Акт звірки взаєморозрахунків – підтверджує наявність боргу та його суму.
Додаткова угода до договору – фіксує умови реструктуризації, нові строки або графіки розрахунків.
Розписка боржника – письмове підтвердження зобов’язання сплатити певну суму у визначений строк, може застосовуватись у процедурі реструктуризації.
Протокол переговорів – підписаний обома сторонами документ, який може бути доказом у суді.
Електронна переписка / листування – теж може використовуватись як доказ, якщо містить чітке визнання боргу.
Правильно обрана стратегія переговорів дозволяє зберегти ділові відносини, мінімізувати втрати, а інколи — уникнути судового спору. Важливо не лише вести діалог професійно, а й належним чином документувати досягнуті домовленості, щоб вони мали юридичну силу та могли бути використані у випадку подальшого спору.
Якщо переговори не дали бажаного результату, наступний крок – направлення обґрунтованої претензії з документальним підтвердженням боргу.
Складання та надсилання претензії
Як уже згадувалося, Господарський кодекс України втратив чинність, а разом із ним і стаття 222, яка визначала порядок досудового врегулювання спорів, з шляхом подання претензії. Саме ця норма регламентувала претензійну роботу: структуру претензії, правила звірки взаєморозрахунків та строки її розгляду.
Звертаємо увагу! Якщо в договорі немає згадки про претензійний порядок досудового вирішення спору, то подання претензії — це право, а не обов’язок. Однак ми рекомендуємо скористатися таким правом, адже є шанси уникнути судового спору в майбутньому.
Структура претензії
Реквізити сторін: Повна назва компанії-кредитора, адреса, контактні дані. Дані боржника (назва, адреса, код ЄДРПОУ/ІПН).
Назва документа: Чітке формулювання: «Претензія про стягнення заборгованості».
Опис обставин виникнення боргу: Дата та номер договору, за яким виникли зобов’язання. Умови оплати, передбачені договором. Факт порушення: прострочення, неповна оплата чи інші порушення. Посилання на норми права
Розрахунок заборгованості: Основна заборгованість. Нараховані штрафи, пеня, відсотки (якщо передбачені договором). Загальна сума до сплати.
Вимоги кредитора: Вказати, яку суму необхідно сплатити у який строк та на який рахунок. Попередження про можливість звернення до суду у разі невиконання вимог.
Додатки до претензії: Копії договору, актів виконаних робіт/накладних, рахунків, акт звірки розрахунків тощо.
Дата і підпис: Зазначається дата складання претензії та підпис уповноваженої особи.
Ризики ігнорування досудового етапу вирішення спору.
Ігнорування досудового етапу стягнення дебіторської заборгованості для кредитора може призвести до потенційних додаткових витрат на судовий розгляд справи, цей й витрати на правничу допомогу, судовий збір, та можливі витрати на експертизи.
Для дебітора ризиків значно більше:
Додаткові судові витрати – сплата судового збору та оплата послуг адвоката, який представлятиме інтереси боржника в суді. До того ж кредитор має право вимагати компенсації витрат на правничу допомогу, понесених у зв’язку з розглядом судової справи, і їхній розмір може виявитися доволі значним.
Репутаційні ризики – негативний вплив на ділову репутацію перед партнерами та клієнтами.
Потрапляння у реєстр боржників – внесення боржника до державних або кредитних реєстрів – ускладнює подальшу співпрацю та отримання фінансуванн: нотаріуси можуть відмовляти в укладенні окремих угод, інші контрагенти, під час перевірки благонадійності, відноситимуть такого партнера до ризикових
Таким чином досудовий порядок стягнення дебіторської заборгованості – це механізм, який варто використовувати у господарській практиці, оскільки він дозволяє зменшити витрати та ризики, а також підвищити шанси на добровільне погашення заборгованості.
Судове стягнення заборгованості
Судовий порядок стягнення заборгованості застосовується у випадках, коли всі попередні спроби врегулювати спір мирним шляхом виявилися неефективними.
Підготовка до судового вирішення спору
На цьому етапі критично важлива наявність юридичної підтримки. Якщо ви скористалися досудовим порядком вирішення спору, то документи у вас вже мають бути зібрані. В іншому випадку варто підготувати наступний перелік документів:
Договір, додаткові угоди, додатки, специфікації — підстава виникнення зобов’язань;
Рахунки, товарні накладні, акти наданих послуг — підтвердження факту надання товарів чи послуг;
Акти звірки взаєморозрахунків (якщо проводилися) – підтвердять наявність боргу;
Виписки по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» – підтвердить обсяг оборотів та взаєморозрахунків у розрізі всіх операцій (корисно коли за договором здійснюється багато поставок).
Ділове листування — електронні або письмові повідомлення з боржником, що фіксують визнання боргу або домовленості щодо оплати.
Допоміжним буде знайти судову практику Верховного Суду, яка підсилить вашу правову позицію у суді.
Також на цьому етапі кредитору (позивачу) слід сплатити судовий збір, який відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» складає 1,5% від вартості позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше трьохсот п’ятдесяти таких мінімумів. Ці витрати ви зможете покласти на відповідача.
Судовий процес: етапи, процедурні особливості
Судове стягнення починається з підготовки позовної заяви, яка відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України повинна містити:
Найменування суду першої інстанції, до якого подається заява
Відомості про сторони справи: найменування (ПІБ), місцезнаходження, ідентифікаційні дані, контакти, наявність електронного кабінету тощо.
Ціна позову та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються (основний борг, пені, штрафи).
Позовні вимоги: спосіб захисту прав та інтересів.
Обставини та докази, що підтверджують позов, правові підстави:
Досудове врегулювання спору, якщо воно є обов’язковим. Якщо не обов’язкове, але ви ним скористалися, також долучіть відповідні докази.
Заходи забезпечення доказів або позову, вжиті до подання заяви (якщо такі були).
Перелік документів та доказів, що додаються, з уточненням про наявність оригіналів або копій.
Орієнтовний розрахунок судових витрат, понесених і очікуваних у процесі розгляду. Тут зазначаєте витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу адвоката.
Заява про забезпечення позову
Одним із ефективних заходів превентивного характеру є забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, найчастіше її подають разом з позовною заявою.
Такий захід дозволяє запобігти ризику невиконання рішення у разі затягування процесу або недобросовісної поведінки відповідача.
Відповідно до ст 137 ГПКУ така заява може містити прохання про арешт майна, коштів, зупинення стягнення за виконавчим документом, заборону на вчинення певних дій тощо.
Заява про забезпечення позову, за загальним правилом, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розгляд справи
Якщо справа малозначна (сума позову до 302 800 грн у 2025 році або нескладна), суд розгляне її у спрощеному порядку протягом 60 днів, без вашої присутності на засіданні. Тож важливо чітко обґрунтувати позов і надати докази. У разі подання відзиву відповідачем ви маєте право надати відповідь.
При загальному позовному провадженні участь у суді обов’язкова для захисту позиції і реагування на пояснення боржника. Такий процес може бути тривалим із допитами, експертизами і збором доказів.
Після розгляду суд може стягнути основну заборгованість, відсотки, штрафи (за договором), а також компенсувати кредитору судовий збір і витрати на правову допомогу.
Таким чином, судове рішення дозволяє не лише повернути борг, а й відновити фінансовий баланс підприємства, зменшивши втрати, понесені у зв’язку з простроченням платежів та судовим розглядом справи.
Якщо відповідачем не було подано апеляційну скаргу, рішення суду набирає законної сили через 20 днів з дня його оголошення (ст. 241, 256 ГПКУ). Саме з цього моменту рішення суду породжує правові наслідки для сторін. Для кредитора – право стягнути борг примусово, для дебітора – обов’язок повернути кошти.
Чому правова допомога важлива?
Успіх стягнення дебіторської допомоги у судовому порядку залежить не лише від наявності реального та документально підтвердженого боргу, а й від правильності оформлення документів, дотримання процесуальних норм і вміння захистити інтереси в суді. Тому участь фахового правника необхідна для:
Забезпечення належної доказової бази — юрист знає, які документи мають юридичну силу та як їх правильно оформити.
Уникнення процесуальних помилок — навіть незначна неточність може стати підставою для відмови у позові, зменшення суми позовних вимог, втрати можливості повернути кошти, витрачені на правову допомогу.
Формування ефективної стратегії захисту — досвідчений правник передбачає дії боржника та готує контраргументи.
Супровід виконавчого провадження — після рішення суду важливо домогтися реального повернення коштів, а не просто виграти справу.
Тож, не слід покладатися лише на власні сили — кожен має фахово виконувати свою роль. Судовий процес — це арена, де професіонали-юристи ведуть запеклу боротьбу за ваші інтереси. Команда адвокатів ОА «Актум» здатна не лише повернути борг, а й захистити ваш бізнес від повторних ризиків.
Приклад: Стягнення боргу через суд з арештом майна
До нас звернулася компанія — постачальник будматеріалів, яка не отримала оплату понад 1,2 млн грн. Контрагент, будівельна фірма, уникав зв’язку, а претензії ігнорував. Було реальне занепокоєння, що боржник може швидко вивести кошти або розпродати майно.
Окрім застосування традиційних судових процедур, нашими адвокатами одночасно з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на активи боржника на суму боргу. Суд визнав такі вимоги обґрунтованими та наклав арешт.
Після винесення рішення про стягнення всієї суми заборгованості на користь клієнта, було оперативно забезпечено реальне виконання рішення та стягнуто суму боргу через виконавчу службу. Це стало можливим завдяки своєчасно застосованій процедурі забезпечення позову.
Виконавче провадження: як повернути борг
Отже, рішення суду набрало законної сили, боржник самостійно його не виконує, а відповідно вам потрібно примусити його це зробити. В Україні примусове стягнення здійснюється через державну виконавчу службу або приватного виконавця.
Отримання виконавчого листа: порядок строки
Відповідно до ст. 327 ГПК України виконання судового рішення відбувається на підставі наказу, який видає суд першої інстанції, що розглядав відповідну справу. Виконавчий документ формується через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили.
Якщо учасник справи зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» текст виконавчого документ надійде йому у кабінет користувача, з посиланням на веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів.
Якщо підприємство не зареєстровано у системі «Електронний суд», копія виконавчого документа надійде поштою.
Взаємодія з державними виконавцями
Пред’явлення заяви
Виконавче провадження зі стягнення боргу починається зі звернення до державної виконавчої служби або приватного виконавця з відповідною заявою до якої долучається виконавчий документ.
Завдяки інформаційній взаємодії різних державних реєстрів, звернення з такою заявою можливе і в електронному форматі. Ця функція доступна користувачам підсистеми «Електронний суд», яким виконавчий документ надійшов у особистий кабінет.
Варто відзначити, що зазвичай приватні виконавці здійснюють виконання судових рішень оперативніше, що забезпечує швидше досягнення бажаного результату. Однак обираючи між приватним виконавцем та державною виконавчою службою врахуйте обмеження компетенції приватного виконавця встановлені статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження». До прикладу: у справах де боржником є держава, стягнення може здійснювати лише державна виконавча служба
Контроль за виконанням здійснюється шляхом:
моніторингу дій виконавця через Електронний кабінет або особисте звернення;
подання запитів щодо стану провадження;
ініціювання додаткових заходів (опис майна, арешт рахунків тощо).
оскарження дій або бездіяльності державного/приватного виконавця.
Своєчасне реагування та активна участь у процесі дозволяють стягувачу ефективно впливати на хід виконання рішення та прискорити повернення заборгованості.
Заходи примусового стягнення
У межах виконавчого провадження застосовуються ефективні заходи, спрямовані на реальне повернення заборгованості, якщо мова йде про боржників суб’єктів господарювання, то до них може бути застосовано:
Арешт банківських рахунків – блокування доступу до коштів компанії з подальшим списанням у рахунок боргу.
Арешт майна підприємства – включає нерухомість, транспортні засоби, обладнання, товарні запаси. Майно може бути реалізоване через електронні торги.
Внесення до Єдиного реєстру боржників є додатковим стимулом для сплати боргу, адже перебування у цьому реєстрі ускладнює господарську діяльність боржника.
Виконавче провадження: проблеми, ризики та шляхи вирішення
Бездіяльність виконавця. Затягування процесу або формальне виконання обов’язків.
Рішення: подання скарги до суду чи Мін’юсту, залучення адвоката для контролю дій виконавця.
Відсутність коштів на рахунках. «Відсутність коштів на рахунках або їх умисне виведення у «тінь»
Рішення: пошук майна через державні реєстри, арешт майна, виявлення корпоративних прав та іншого майна боржника.
Приховування або переоформлення майна. Приховування майна, або переоформлення його підставних осіб.
Рішення: ініціювання визнання правочинів удаваними або недійсними через суд.
Ухилення боржника. Боржники чинять опір затягуючи процес: подають скарги як до вищих інстанцій так і до суду.
Рішення: залучення адвоката, для своєчасної правової реакції та підготовки контраргументів.
Технічні проблеми з реалізацією майна. Електронні торги можуть затягуватися чи проводитися з порушенням процедур
Рішення: співпраця з адвокатом, контроль процедури торгів, оскарження їх результатів у випадку зловживань.
Роль юриста у виконавчому провадженні
Залучення правника дозволяє стягувачу уникнути помилок, прискорити процес та захистити свої інтереси на всіх етапах виконавчого провадження. До основних функцій юриста належать:
Підготовка документів. Оформлення заяви про відкриття виконавчого провадження, супровідних матеріалів, запитів та скарг.
Контроль за діями виконавця. Перевірка законності та своєчасності вжитих заходів: арешт майна, опис активів, направлення запитів до банків та реєстрів.
Захист інтересів клієнта. Оскарження бездіяльності виконавця, незаконних рішень або дій, представництво в суді у разі порушення прав стягувача.
Комунікація з боржником. Проведення переговорів щодо добровільного виконання рішення, укладення мирових угод або графіків погашення.
Юридичний супровід реалізації майна. Контроль за процедурою електронних торгів, участь у процесі продажу арештованого майна.
Практичні кейси: як компанії повертають борги
Кейс 1: Успішне досудове врегулювання спору через претензію
Клієнт звернувся до нашого адвокатського об’єднання оскільки зіткнувся з проблемою невиконання фінансових зобов’язань з боку контрагента. Замість негайного звернення до суду було обрано стратегію захисту прав кредитора шляхом направлення юридично обґрунтованої претензії.
кредитора шляхом направлення юридично обґрунтованої претензії. У документі були чітко визначені підстави боргу, з їх документальним підтвердженням, строк для добровільної сплати. Визначальним для боржника став ризик додаткових судових витрат та штрафів за невиконання договору, про які було акцентовано у претензії.
Результат — боржник погасив заборгованість протягом 10 днів, і компанія уникнула судових витрат та втрати часу.
Кейс 2: Типовий позов про стягнення заборгованості
ТОВ «К» поставило товар ТОВ «Б» на 250 000 грн із відстрочкою платежу 10 днів. Попри виконані зобов’язання та наявні видаткові накладні, оплата не надійшла, хоча були неодноразові нагадування і претензія.
Тоді ТОВ «К» подало позов із доданими копіями договору, видаткових накладних, рахунків, претензії, заявивши до стягнення: суму боргу, пеню, судовий збір (3750 грн) і витрати на адвоката (10 000 грн). Суд розглянув справу у порядку спрощеного провадження, та задовольнив позов у повному обсязі.
Для боржника це додаткові фінансові витрати, подальшими витратами на виконавче провадження. Однак, цього можна було уникнути, домовившись на досудовому етапі.
Кейс 3: Вирішення проблем у процесі виконавчого провадження
Адвокат нашої компанії представляв інтереси ТОВ «І» та виграв суд про стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 370 000 грн. Супровід виконавчого провадження також забезпечувався адвокатом. Однак від самого початку державний виконавець відверто затягував процес виконання, а з власних джерел клієнта стало відомо, що боржник вживає активні заходи з приховування активів.
Що зробив адвокат:
Подав обґрунтовану скаргу на бездіяльність виконавця;
Через адвокатські запити виявив нерухомість та транспорт боржника, що не були зафіксовані виконавцем;
Результат: скарга була задоволена, державний виконавець наклав арешт на майно, яке виявили за допомогою адвокатських запитів. Майно було реалізовано через електронні торги, а кошти зараховані клієнту в рахунок часткового погашення боргу.
Що працює на практиці?
Усі запропоновані методи стягнення дебіторської заборгованості ефективні та підтверджені практикою наших адвокатів. Однак багато залежить від доброчесності контрагента, адже якщо той цінує свою репутацію, то питання буде вирішене ще на стадії переговорів. У протилежному випадку доведеться пройти всі стадії — від переговорів до звернення до виконавчої служби, а іноді й до процедур банкрутства.
Тож ретельна перевірка контрагента перед початком співпраці є важливим превентивним заходом, що допомагає суттєво зменшити ризики виникнення дебіторської заборгованості.
Рекомендації для компаній: як мінімізувати ризики
Наталя Прудникова, адвокат, лідер практики з юридичного супроводу бізнесу наполегливо рекомендує вживати наступних заходів задля зменшення ризиків виникнення дебіторської заборгованості.
Превентивні міри. Перевірте контрагента на його благонадійність, нехай така перевірка включатиме: юридичну фінансову та репутаційну складову. Проводьте детальний аналіз договорів (так званий legal review), ще до початку співпраці, виключайте з нього потенційно ризикові умови.
Налагодження моніторингу заборгованості. Фінансова дисципліна забезпечується за допомогою організованого моніторингу та контролю, який повинен бути автоматизованим (ERP/CRM-системи) і багаторівневим: менеджери відстежують оплати по кожному клієнту, а бухгалтери узагальнюють ці дані, які відображаються у програмах з обліку.
Юридичний супровід. Від етапу перевірки контрагента до стягнення заборгованості обов’язковою є участь юриста, що забезпечує надійний захист інтересів і мінімізує ризики усього процесу.
Що в підсумку?
Повернення боргів допомагає компанії зберегти ліквідність і впевнено рухатися вперед. Для досягнення цього результату необхідний комплексний підхід: аналіз документів, досудові заходи, судовий захист і виконання рішення. Адвокатська підтримка стане запорукою того, що всі кроки будуть зроблені грамотно та ефективно.
Відповіді на часті запитання
Як правильно скласти претензію до боржника?
Претензія має бути не просто вимогою, а юридично обґрунтованим документом. Містити нормативне обґрунтування, посилатися на пункти договору та підкріплена відповідними первинними документами, що підтверджують факт заборгованості. Вище ми вже розглядали базову структуру претензії, яку можна взяти за основу.
Які строки подання позовної заяви?
Строк позовної давності по дебіторській заборгованості складає 3 роки з моменту виникнення порушеного права, якщо інші терміни не були узгоджені у договорі.
Що робити, якщо боржник не платить за рішенням суду?
Стягувати у примусовому порядку через державну виконавчу службу або приватного виконавця.
Чи потрібен юрист для стягнення боргу?
Неодмінно. Процедура стягнення має багато юридичних деталей, саме юрист зорієнтує, яка процедура найбільш ефективна у вашій індивідуальній ситуації та забезпечить її супровід.
Як перевірити контрагента в Україні?
У загальному доступі можна скористатися різноманітними реєстрами, як то: ЄДР; реєстр судових рішень; реєстр боржників тощо. На умовах платних підписок, такі ресурси як: YouControl; Opendatabot дають ширший доступ до інформації, зокрема до фінансової звітності.
Не відкладайте на потім!
Впровадьте моніторинг дебіторської заборгованості вже сьогодні та обов’язково перевіряйте контрагентів. Краще застосувати превентивні заходи вже сьогодні та захистити бізнес від боргових ризиків, ніж завтра шукати шляхи повернення коштів.
Залучіть юристів для грамотної підготовки претензій та позовів. Це забезпечить належне обґрунтування ваших вимог і підвищить ефективність захисту. Правова допомога — це не витрати, а інвестиція в результат.