Договір про співпрацю чи договір про спільну діяльність: що обрати для вашого бізнесу?
#господарське право
#ТОВ
#ФОП
#податки
#відповідальність за несплату податків
час читання 15 хв.
Автор статті: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Мунтяну Ігор Іванович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№005150 від 22.12.2023р.
Дата останнього оновлення:
19.09.2025
У бізнес-практиці важливо чітко розуміти юридичні межі співпраці. У цьому матеріалі ми порівнюємо договір про співпрацю та договір про спільну діяльність — два інструменти, які мають різні правові наслідки та рівень відповідальності сторін.
Зі збільшенням кількості бізнес-партнерств все гостріше постає потреба в ефективних стратегіях та налагодженні комунікації, тому питання розмежування цих видів договорів та вибору оптимального варіанту стає особливо актуальним для успішного стратегічного управління бізнесом.
У цій публікації ми проаналізуємо законодавче регулювання обох форм угод, зокрема положення Цивільного кодексу України, а також оцінимо податкові наслідки для сторін. У цьому нам допоможе лідер практики господарського права, Ігор Мунтяну, який пояснить переваги й ризики кожного типу договору та надасть практичні поради щодо вибору оптимального варіанту для ведення бізнесу у 2025 році.
Наша мета — надати експертну підтримку у виборі найкращої стратегії для вашої компанії.
Що таке договір про співпрацю?
Визначення поняття
Договір про співпрацю встановлює умови взаємодії сторін, які, зберігаючи власні інтереси і незалежність, об’єднують зусилля для досягнення спільної або суміжної мети. При цьому створення спільного майна не передбачається, що дозволяє кожній стороні залишатися автономною у своїй діяльності.
Договір про співпрацю, це юридичний інструмент оформлення партнерства – це партнерство на взаємовигідних умовах.
Законодавча база
Норми Цивільного кодексу України (ЦКУ), не містять окремого регулювання особливостей укладення даного виду договору, тому укладаючи такий договір слід керуватися вимогами статей 626-629 ЦКУ, які визначають загальні положення щодо цивільного договору.
Основні характеристики договору про співпрацю
Спільна мета. Сторони домовляються про спільні дії для досягнення конкретної цілі (наприклад, будівництво, нерухомість, реалізація маркетингового проєкту, обмін ресурсами тощо).
Самостійність сторін. Партнери договору зберігають свою юридичну та фінансову незалежність. При цьому не створюється окрема юридична особа або спільне підприємство.
Гнучкість. Угода може бути адаптована під конкретні потреби сторін — без жорстких зобов’язань, як у договорах про спільну діяльність.
Обмежена відповідальність. Кожна зі сторін договору відповідає лише за свої дії та зобов’язання, що знижує ризики у разі порушення умов договору.
Відсутність спільного управління. Рішення приймаються окремо, без створення спільних органів управління чи координаційних структур з урахуванням домовленостей досягнутих у договорі.
Сфера застосування
Маркетинг. Проведення спільних рекламних кампаній або просування брендів, де кожна компанія зберігає власну автономію.
Будівництво, нерухомість, інвестиційні проекти. Договір допомагає узгодити інтереси учасників (інвесторів, підрядників, замовників) при будівництві спільних об'єктів (ЖК, бізнес-центр тощо), їх фінансові зобов'язання, строки виконання, право на частки тощо
Консалтинг. Договір про співпрацю дозволяє експертам надавати послуги без формального включення до штату клієнта.
Освіта. Використовується для організації тренінгів, семінарів чи курсів між навчальними закладами та бізнесом, коли немає потреби в об’єднанні ресурсів.
Трудові відносини (інтелектуальна власність). Коли працівник компанії, створює певний продукт (програмне забезпечення, дизайн), відповідно до положень 429 ЦКУ, роботодавець та працівник можуть укласти договір про співпрацю, у якому врегулювати майнові права у такій співпраці, тобто сторони узгоджують хто скільки отримує від такої діяльності.
Угода про співробітництво ідеально підходить для компаній, які хочуть протестувати партнерство або реалізувати короткостроковий проєкт без довгострокових юридичних зобов’язань.
Що таке договір про спільну діяльність?
Визначення поняття
Договір про спільну діяльність — це форма цивільно-правової угоди, за якою сторони об’єднують свої зусилля для досягнення спільної мети без створення окремої юридичної особи. Така діяльність може базуватися як на внесенні майнових або немайнових вкладів (у межах простого товариства), так і без їх об’єднання, залежно від домовленостей між учасниками. Договір визначає порядок взаємодії, розподіл результатів та відповідальність кожної сторони (ст. 1130 ЦКУ).
Характеристики договору про спільну діяльність
Спільна мета. Сторони об’єднують зусилля для досягнення конкретної мети, яка не суперечить законодавству (наприклад, реалізація проєкту, будівництво, дослідження тощо).
Відсутність юридичної особи. Учасники не створюють окрему юридичну особу, а діють на підставі договору як просте товариство.
Об’єднання вкладів (за потреби). Спільна діяльність може здійснюватися з об’єднанням майнових або немайнових внесків — коштів, обладнання, прав, послуг тощо.
Спільна відповідальність. Учасники несуть відповідальність за результати діяльності пропорційно до своїх внесків або згідно з умовами договору.
Спільне управління. Рішення щодо спільної діяльності приймаються узгоджено, часто через уповноважену особу або спільний орган управління.
Розподіл результатів. Прибуток або інші результати діяльності розподіляються між учасниками відповідно до умов договору або частки внеску.
Гнучкість у формі. Договір може бути адаптований до різних сфер — від будівництва до наукових досліджень, без жорстких вимог до структури.
Учасниками договору про спільну діяльність можуть бути: як фізичні особи, так і суб’єкти підприємницької діяльності. Закон також дозволяє участь нерезидентів у таких договорах.
Приклад: договір між двома фірмами для запуску стартапу
ТОВ «І» та ТОВ «К» уклали договір про спільну діяльність. Метою такого об’єднання був запуск онлайн-платформи для автоматизації роботи малого бізнесу.
Сторони договору, зберігаючи свою автономію, домовилися: про об’єднання можливостей та ресурсів:
ТОВ «І» – надає технічну експертизу, розробляє програмне забезпечення та забезпечує хостинг
ТОВ «К» – відповідає за маркетингову стратегію, просування продукту та залучення клієнтів.
Укладаючи договір, сторони узгодили основні аспекти співпраці:
Мета — створення та комерціалізація цифрового продукту.
Форму внесків — грошові, інтелектуальні та матеріальні ресурси.
Порядок управління — створення спільного координаційного комітету з представників обох сторін.
Розподіл прибутку — пропорційно до внесків, з можливістю перегляду умов щоквартально.
Відповідальність — кожна сторона відповідає за свою частину зобов’язань, а спори вирішуються шляхом переговорів або в господарському суді.
Інтелектуальна власність — права на створений продукт належать обом сторонам спільно, якщо інше не буде погоджено окремо.
Законодавча база
На відміну від договору про співпрацю особливості спільної діяльності урегульовані главою 77 Цивільного кодексу (ст. 1130-1143), яка визначає порядок укладення договору, права та обов’язки учасників, умови об’єднання вкладів, управління спільною діяльністю, розподіл результатів та відповідальність сторін. Ці норми забезпечують юридичну основу для організації співпраці без створення окремої юридичної особи.
Види договору про спільну діяльність
За формою участі (ч. 2 ст. 1130):
Договір простого товариства (з об’єднанням внесків). Учасники об’єднують майно, кошти, знання чи інші ресурси для досягнення спільної мети. Найпоширеніший тип у бізнес-практиці.
Договір без об’єднання внесків. Сторони координують дії, але не створюють спільного майна. Часто використовується в консалтингу, освіті, маркетингових дослідженнях.
За метою:
Комерційні договори. Спрямовані на отримання прибутку (наприклад, спільне будівництво, виробництво, продаж).
Некомерційні договори. Мета — реалізація соціальних, освітніх, наукових чи культурних проєктів.
Сфера застосування
Цей тип договору особливо корисний для реалізації спільних проєктів, коли сторони хочуть зберегти автономність, але працювати разом на прозорих умовах, зокрема, але не виключно:
Спільне виробництво. Дві компанії домовляються про виготовлення продукції, де одна сторона надає обладнання, а інша — сировину та персонал. Результати виробництва розподіляються відповідно до внесків або умов договору.
Інвестиційні інтеграції. Учасники вкладають кошти у будівництво, розробку технологій або запуск бізнесу. Прибуток або інші результати діляться пропорційно до інвестицій або за окремо погодженими умовами.
Створення нового продукту. IT-компанія та наукова установа спільно розробляють програмне забезпечення або інноваційний пристрій. Кожна сторона вносить свій вклад — технічний, інтелектуальний або фінансовий — і отримує частку прав на результат.
Мистецькі проєкти. Організатори фестивалів, виставок чи концертів співпрацюють для реалізації події, вкладаючи кошти, обладнання або творчі ресурси.
Порівняння договорів: співпраця vs спільна діяльність
Критерії порівняння
Мета
Майно
Управління
Ресурси
Відповідальність
Оподаткування
Договір про співпрацю
Об’єднання зусиль для виконання окремих, часто короткострокових завдань, проектів чи стратегій.
Не передбачає створення або об’єднання спільного майна. Кожна сторона використовує власні ресурси.
Кожна сторона самостійно приймає рішення в межах своєї компетенції. Взаємодія координується, але не централізована.
Співпраця не передбачає об’єднання капіталу чи внесків. Кожна сторона діє на власний ризик і за власний рахунок.
Кожна сторона несе відповідальність лише за свої дії та зобов’язання, визначені договором.
Податковий облік ведеться окремо кожною стороною відповідно до її господарської діяльності.
Договір про спільну діяльність
Тривала узгоджена, співпраця для реалізації спільної мети.
Може бути як із об’єднанням майна та коштів, так і без нього.
Управління здійснюється спільно, рішення приймаються узгоджено, можливе створення спільного органу управління.
Діяльність базується на об’єднанні вкладів — фінансових, матеріальних, інтелектуальних або трудових.
Учасники несуть солідарну або часткову відповідальність за результати спільної діяльності.
Може передбачати ведення спільного податкового обліку, особливо при об’єднанні майна чи прибутку.
Шукаємо сильні та слабкі сторони
Переваги договору про співпрац
Простий у оформленні, не потребує складної структури чи об'єднання майна.
Кожна сторона зберігає автономність.
Відсутність спільної відповідальності, що мінімізує юридичні ризики.
Підходить для короткострокових проєктів та швидкої реалізації інтеграцій.
Не потребує окремого ведення податкового обліку. Кожен суб'єкт такий облік здійснює самостійно.
Недоліки договору про співпрацю
Відсутність спільного управління може ускладнити координацію.
Потребує ретельного юридичного оформлення та узгодження внесків.
Відсутність спільної відповідальності, через що ризики та зобов’язання залишаються індивідуальними.
Можливість дублювання зусиль і ресурсів, що призводить до неефективності.
Обмежене застосування для складних або довгострокових проєктів із високою інтеграцією.
Переваги договору про спільну діяльність
Може бути адаптований до різних форм співпраці, включаючи об'єднання ресурсів.
Чітке визначення внесків, управління та розподілу результатів.
Можливість спільного управління та контролю.
Ефективний для довгострокових, масштабних ініціатив.
Може бути вигідним при спільному фінансуванні чи інвестуванні.
Недоліки договору про спільну діяльність
Може викликати додаткові бухгалтерські та податкові труднощі, оскільки потребує особливого податкового обліку такої співпраці.
Нечіткість визначення форми внеску, адже вклад може бути у вигляді майна, коштів, прав або послуг, але без чіткої деталізації, як наслідок виникають ризики непорозумінь між учасниками
Кожен із наведених договорів має свої переваги й недоліки. Якщо ви вагаєтесь, який із них найкраще відповідає потребам вашого бізнесу, варто звернутися до спеціаліста з господарського права. Професіонал допоможе оцінити ваші цілі та запропонує оптимальний варіант договору, який максимально відповідає вашим поточним чи стратегічним інтересам.
Приклад: як договір про співпрацю допоміг уникнути ризиків у короткостроковому проєкті
Маркетингова компанія «А» та компанія «B» (стартап з виробництва здорових напоїв) вирішили провести короткостроковий спільний проєкт – промо-кампанію тривалістю 3 місяці.
Укладаючи договір сторони узгодили:
розподіл витрат: компанія B фінансує медіа-розміщення, а компанія А забезпечує креатив і менеджмент;
результати кампанії: кількість рекламних матеріалів, охоплення аудиторії, дедлайни;
відповідальність за зрив строків у вигляді штрафних санкцій;
права інтелектуальної власності: фото й відео залишаються у виробника;
конфіденційність: задля уникнення витоку бізнес-даних.
У результаті проєкт завершився вчасно, обидві сторони отримали користь: стартап — зростання продажів і впізнаваність бренду, агенція — кейс у портфоліо. Завдяки договору вдалося уникнути суперечок і непорозумінь, зокрема щодо витрат та авторських прав.
Податкові та юридичні аспекти договорів
Оподаткування договору про співпрацю не потребує особливих дій, оскільки не створює окремого об’єкта оподаткування. При такій співпраці, кожна сторона самостійно веде облік своїх операцій і сплачує податки відповідно до свого податкового статусу (ПДВ, податок на прибуток).
Юридичні аспекти договору
Предмет співпраці — чітке визначення, що саме робитимуть сторони.
Права та обов’язки — розподіл ролей, відповідальності та внесків.
Фінансові умови — порядок розрахунків, розподіл витрат і доходів.
Термін дії — строки реалізації проєкту та умови припинення.
Механізми вирішення спорів — судовий чи договірний порядок.
Конфіденційність — захист комерційної та технічної інформації.
Юридичні ризики та захист
Нечіткі формулювання можуть призвести до конфліктів або судових спорів.
Відсутність механізму розірвання — ускладнює вихід із проєкту.
Невизначеність у розподілі результатів — може створити правову невизначеність.
Перевірка контрагента — важливо оцінити надійність партнера перед підписанням угоди.
Договір про спільну діяльність, особливості податкового обліку, розподілу прибутку.
Результати спільної діяльності при такій співпраці ведуться окремо від основної господарської діяльності.
Відповідно до вимог ЦКУ, прибуток, одержаний учасниками договору, простого товариства внаслідок їхньої спільної діяльності, розподіляється між ними пропорційно до вартості їхніх внесків у спільне майно, якщо інше не передбачено умовами договору або домовленістю сторін.
Сторони договору визначають відповідальну сторону за ведення обліку – так звану уповноважену особу спільної діяльності (ч. 2 ст. 1134 ЦКУ).
А що з податком на прибуток?
Спільна діяльність не має статусу окремого платника податку на прибуток. Фінансові результати, отримані в рамках договору спільної діяльності, розподіляються між її учасниками, а дохід кожного з них оподатковується відповідно до застосовних для нього правил оподаткування.
Як це правильно зробити?
В межах співпраці уповноважена сторона формує окрему фінансову звітність за спільною діяльністю, яку не подають у державні органи.
Цю звітність отримують всі учасники, що дозволяє їм пропорційно визначати свої доходи й витрати.
Визначені таким чином показники включаються до основної фінансової звітності кожного учасника.
На підставі цих даних учасники декларують свій прибуток відповідно до податкових вимог.
Реєстрація договору у фіскальних органах
Реєстрація договору про спільну діяльність обов'язкова, але за певних умов
Реєстрація потрібна лише у випадках, коли обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за договором перевищує 1 мільйон гривень (без ПДВ). Тоді одна зі сторін, уповноважена вести облік, стає платником ПДВ і реєструє договір у контролюючих органах.
Якщо обсяги таких операцій відсутні або менші за 1 млн грн, і сторони не бажають реєструвати договір як платника ПДВ, він не підлягає обліку у контролюючих органах.
ДПС України надала детальне роз’яснення процедури взяття на облік таких договорів Таким чином, на обліку в ДПС перебувають лише договори про спільну діяльність, які пов’язані з оподатковуваними ПДВ операціями або реалізацією пального й спирту етилового, оподатковуваних акцизом.
Юридичні аспекти договору про спільну діяльність
Основні умови договору:
Предмет договору — чітке визначення мети співпраці.
Права та обов’язки сторін — хто за що відповідає.
Участь у прибутках/збитках — як розподіляються результати діяльності.
Уповноважена особа — одна зі сторін може вести облік та представляти інтереси перед третіми особами.
Форма договору — письмова; за бажанням сторін може бути нотаріально засвідчена.
Ризик спільної (солідарної) відповідальності у договорі про спільну діяльність полягає в тому, що кожен учасник може нести відповідальність за зобов’язаннями всього товариства перед третіми особами, навіть якщо сам не порушував умов договору.
Ігор Мунтяну наголошує, що ризиків уникнути можна, але треба діяти системно: Включити до договору умови про розмежування відповідальності. Прописати механізми внутрішнього регресу — тобто право вимагати компенсацію від винної сторони. Визначити чіткий порядок прийняття рішень і контролю за діями учасників. Залучити юриста для перевірки договору перед підписанням.
Приклад: як спільна діяльність призвела до податкових ускладнень через неправильний облік
Учасники договору простого товариства розпочали спільну діяльність без створення юридичної особи. Вони не організували окремий податковий облік результатів спільної діяльності, не визначили уповноважену особу, як того вимагає законодавство. Через це доходи та витрати спільної діяльності були змішані з особистими операціями учасників.
Внаслідок такого підходу контролюючі органи виявили порушення: відсутність окремого обліку призвела до неправильного нарахування податку на прибуток і ПДВ. Учасникам довелося сплатити штрафи та донарахування податків, а також витратити час і ресурси на виправлення помилок і подання уточнюючих звітів.
Цей випадок підкреслює важливість залучення фахівців у галузі господарського права, ще на етапі укладення договору, які роз’яснлять особливості та механізми співпраці, а також можливі ризики від такої діяльності.
Як обрати між договором про співпрацю та спільною діяльністю?
Фактори вибору
Мета проєкту:
Якщо це тестовий запуск, маркетингова кампанія чи разова акція — краще обрати договір про співпрацю.
Якщо планується будівництво, спільне виробництво чи довгострокова інвестиція — доцільний договір про спільну діяльність.
Ресурси:
Якщо сторони не об’єднують майно чи кошти — співпраця.
Якщо створюється спільне майно або інвестуються ресурси — спільна діяльність.
Ризики:
Співпраця дозволяє уникнути солідарної відповідальності.
Спільна діяльність передбачає глибшу відповідальність і можливі податкові наслідки.
Договір про співпрацю — гнучкий інструмент для партнерських відносин без глибокої інтеграції. Чудовий вибір для короткострокових проєктів.
Договір про спільну діяльність — більш структурований формат для реалізації складних, ресурсномістких проєктів для довгострокової співпраці.
Роль юриста у супроводі договорів про співпрацю та/або спільну діяльність
Аналіз умов, правова експертиза. Якщо договір пропонує партнер, юрист перевірить його на відповідність законодавству, виявить «підводні камені» та невигідні положення за потреби підготує протокол розбіжностей.
Підготовка договорів. Розробка проєктів договорів «з нуля» або адаптація шаблонів під конкретну ситуацію. Юрист обере найвигідніші умови зформувавши чіткі механізми розподілу обов’язків, прав та відповідальності сторін.
Базовий супровід. Забезпечить правову безпеку бізнесу та мінімізує ризики у процесі співпраці.
Захист інтересів клієнта. Забезпечить представництво у переговорах із партнерами; у разі спорів – захист у суді чи досудовому врегулюванні.
Приклад: як IT-стартап обрав договір про співпрацю для тестового проєкту
IT-стартап (розробник) розробив мобільний застосунок для освітніх платформ. Щоб протестувати ідею, команда домовляється з навчальним закладом про пілотний (тестовий) проєкт — використання застосунку студентами протягом семестру.
Для впровадження проєкту розробник обрав договір про співпрацю (безоплатний). В результаті чого, сторони договору отримали наступні переваги:
Навчальний заклад не сплачує кошти за тестування, але надає можливість для реального випробування продукту.
Розробник забезпечує програму, технічну підтримку та адаптацію під потреби конкретного навчального процесу.
Обидві сторони мають інтерес: розробник отримує досвід, реальну інтеграцію, докази ефективності продукту та враховує прогалини розробки, а навчальний заклад — інноваційний інструмент навчання без витрат.
Таким чином, договір про співпрацю дозволив уникнути передчасних фінансових зобов’язань, показав реальну ефективність розробки і створив основу для партнерства, яке може перерости у комерційну угоду у майбутньому.
Поради для бізнесу
Ми прагнемо підтримати вас у мінімізації юридичних ризиків, зробити співпрацю максимально прозорою та допомогти зберегти повний контроль над фінансовими і правовими питаннями бізнесу. Саме тому рекомендуємо дотримуватися таких кроків.
Залучайте юриста ще на етапі підготовки договору. Саме юрист визначить який тип договору вам потрібен у конкретній ситуації. Професійний юридичний супровід гарантує, що умови договору будуть чіткими, збалансованими та захищатимуть ваші інтереси у разі спорів або перевірок.
АО «Актум» надає повний спектр правового захисту бізнесу від розробки договорів до судового захисту у господарських спорах.
Чітко визначайте мету та ресурси співпраці. Перед укладенням договору про співпрацю чи спільну діяльність проаналізуйте, яку мету ви переслідуєте (короткострокову чи довгострокову) та які ресурси плануєте залучити. Це допоможе обрати оптимальний формат взаємодії.
Використовуйте юридичні шаблони лише як основу. Типові драфти, — це лише відправна точка, адже кожен договір слід індивідуально пристосовувати до специфіки конкретної співпраці. Зразок договору про спільну діяльність із мережі зазвичай має загальний характер і не враховує унікальних особливостей вашої ситуації. Ефективне рішення – індивідуальний підхід.
Враховуйте податкові наслідки ще до підписання. Договір про спільну діяльність передбачає складніші податкові аспекти, тоді як договір про співпрацю є простішим і зрозумілішим з точки зору оподаткування. Краще прорахувати це заздалегідь, ніж потім мати проблеми з податковим обліком.
Зберігайте всі документи, пов’язані з договірними відносинами. Договори, акти, листування, протоколи — усе це може стати доказом у разі податкових перевірок або юридичних спорів. Ведіть облік системно.
Слідкуйте за оновленнями законодавства. Зміни в Цивільному та Податковому кодексах можуть вплинути на ваші зобов’язання. Регулярно перевіряйте актуальну інформацію на сайті Верховної Ради України.
Договір про співпрацю є оптимальним інструментом для реалізації короткострокових завдань, тоді як договір про спільну діяльність доцільніше застосовувати у масштабних та довготривалих проєктах, що потребують консолідації ресурсів. Грамотно обраний формат договору допомагає знизити юридичні й податкові ризики та зробити управління бізнесом більш ефективним. Для належного оформлення та повного захисту інтересів варто залучити фахового юриста.
Плануєте співпрацю, не чекайте, дійте:
Залучіть спеціаліста у галузі господарського права.
Будьте у контексті актуального законодавства, що регулює обраний вид співпраці:
Оцініть всі «за» і «проти» ще до початку співпраці.
Відповіді на ваші запитання від досвідченого адвоката — експертна підтримка та правова ясність
Чи потрібно нотаріально посвідчувати договір про співпрацю?
Ні. Такої законодавчої вимоги немає. Договір про співпрацю укладається у простій письмовій формі. Водночас, на вимогу однієї сторони або за їх згодою, договір можна посвідчити нотаріально.
Чи обов’язкова реєстрація договору про спільну діяльність у податковій?
Реєстрація договору необхідна лише тоді, коли сума оподатковуваних ПДВ операцій за ним перевищує 1 мільйон гривень (без урахування ПДВ).
Які ризики договору про спільну діяльність для бізнесу?
Договір про спільну діяльність відкриває можливості для масштабних проєктів із об’єднанням ресурсів, але несе й певні ризики: спільну фінансову відповідальність у разі збитків, юридичні суперечки через нечіткі права та обов’язки, податкові складнощі та операційну залежність від партнерів. Щоб мінімізувати ці ризики, важливо чітко прописати умови розподілу прибутку і витрат, механізми управління та вирішення спорів, а також залучити професійного юриста на етапі укладання договору.
Чи можна розірвати договір про співпрацю достроково?
Так, за згодою сторін або у односторонньому порядку відповідно до умов договору. Якщо сторони не узгодили можливість та порядок одностороннього розірвання у договорі, це можливо зробити у судовому порядку відповідно до ст. 651 ЦКУ, у разі суттєвого порушення іншою стороною договірних зобов’язань. Суттєве порушення — це таке, що значно позбавляє сторону очікуваних вигод від договору.
Як оподатковується прибуток за договором про співпрацю?
Кожна сторона договору оподатковує свій прибуток на загальних умовах згідно з обраною системою оподаткування.
Чи може ФОП укласти договір про спільну діяльність?
Так, чинне законодавство не забороняє це робити.
Які документи потрібні для укладання договору про співпрацю?
Якщо сторони вже узгодили умови співпраці, то для укладення договору вони обмінюються копіями таких документів:
Установчі документи сторін (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з ЄДР, витяг ПДВ тощо);
Документи, що підтверджують повноваження підписанта (наказ про призначення директора або довіреність на уповноважену особу);
Ідентифікаційні дані для ФОП (паспорт, ІПН);
Довідка банку з реквізитами.
Чи захищає договір про співпрацю від невиконання зобов’язань?
Все залежить від механізмів захисту, визначених сторонами договору. За загальним правилом, за невиконання зобов’язань сторони несуть відповідальність визначену договором або Законом.
Як розподіляється прибуток у договорі про спільну діяльність?
Прибуток, отриманий учасниками простого товариства в результаті спільної діяльності, розподіляється пропорційно їхнім внескам у спільне майно, якщо інше не передбачено договором або домовленістю сторін. Положення, що позбавляє учасника права на частину прибутку або передбачає його відмову від цього права, вважається недійсним (ст. 1139 ЦКУ).
Чи можна використовувати договір про співпрацю для разового проєкту?
Так. Зазвичай саме така форма договору й використовується для разових чи короткострокових проєктів.
Чи можна укласти договір про співпрацю між ФОП (фізичними особами-підприємцями)?
Так, фізичні особи-підприємці можуть укладати договір про співпрацю між собою — це законна та поширена практика в українському бізнес-середовищі. Головне — правильно оформити договір у письмовій формі, чітко визначити предмет співпраці. Також важливо уникати формулювань, які можуть бути трактовані як ознаки трудових відносин, щоб не виникло ризиків перекваліфікації з боку контролюючих органів.
Договір про співробітництво та партнерство та договір про співпрацю це одне і те ж?
У юридичній практиці ці договори дуже подібні, хіба що договори про співробітництво та партнерство можуть мати елементи глибшої взаємодії.
Ігор Мунтяну наголошує: Назва договору не визначає його юридичну суть — все залежить від того, що саме прописано в умовах. Якщо договір має назву «про співробітництво та партнерство», але передбачає об'єднання ресурсів, спільне управління, розподіл прибутку, то фактично це буде договір про спільну діяльність та породжуватиме відповідні юридичні наслідки.
Вибір між договором про співпрацю та договором про спільну діяльність має базуватися на унікальних цілях і потребах вашого бізнесу. Юристи АО «АКТУМ» проведуть детальний аналіз ваших цілей та можливих ризиків, запропонують найоптимальніше рішення та підготують договір, який надійно захистить ваші інтереси і забезпечить правову безпеку у будь-яких партнерських відносинах.