

Питання одноразової грошової допомоги при загибелі військовослужбовця в період військового стану врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» №2011-XII (далі – Закону № 2011-XII), постановою Уряду від 28.02.2022 року № 168, наказом Міноборони від 25.01.2023 року № 45 та іншими нормативними документами.
Однак є потреба у постійному моніторингу законодавства, оскільки питання виплати ОГД постійно перебуває у центрі соціальних дискусій, і держава повинна реагувати на такі виклики.
Особливості та розміри призначених виплат безпосередньо залежать від характеру виконуваних завдань та обставин загибелі. По суті це грошова компенсація рідним - виплати по загибелі військовослужбовця, які держава виплачує за смерть військового. Нижче їх розглянемо.
Ця сума стала та чітко зафіксована як у Законі № 2011-XII, так і в Постанові КМУ №168, її розмір не може бути обмежений рішеннями можновладців.
Призначається, якщо смерть захисника настала під час захисту Батьківщини, та пов’язана з бойовими діями. Тож, якщо захисник мав поранення, контузії та інші каліцтва, які настали через виконання ним військового обов’язку (підтверджені довідкою 5 Наказу №402) та які призвели до смерті, рідні матимуть право на виплати у разі смерті військовослужбовця.
Причинно-наслідковий зв'язок між захворюванням (травмою, каліцтвом) і смертю зазначається у висновку військово-лікарської комісії.
ОГД в обсязі 750 прожиткових мінімумів, встановлених для громадян у 2025 році, складає 2 271 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII означений розмір виплати у разі смерті військовослужбовця призначається якщо він загинув під час виконання ним обов’язків військової служби або унаслідок захворювання, яке було викликане виконанням обов’язків військової служби, або ж смерті особи, яка була звільнена з військової служби протягом року після звільнення, якщо смерть сталася через поранення, контузію, каліцтво або захворювання, що виникли під час виконання обов’язків військової служби.
Визначальним при вирішенні питання щодо зазначеної виплати є встановлення чи загибель воїна сталася під час виконання обов’язків військової служби, під якою розуміємо – здійснення обов'язків на території військової частини в межах робочого часу, а також під час прямування до місця служби, виконання обов'язків під час службових поїздок або відряджень.
ОГД що становить 500 прожиткових мінімумів для громадян у 2025 р. дорівнює 1 514 000 грн.
Виплата при смерті військовослужбовця у означеному розмірі здійснюється якщо він помер під час проходження служби, або навчальних/перевірочних та спеціальних зборів, однак обставини його смерті не пов’язані з участю в бойових діях чи безпосередньою обороною держави.
Так само, якщо смерть настала внаслідок захворювання чи травми, які були зумовлені проходженням військової служби однак не пов’язані участю у бойових діях. Якщо смерть настала протягом року після звільнення з лав Збройних Сил при цьому ВЛК установлено причинно наслідковий зв'язок між хворобою/травмою та несенням служби.
Тож, виплата у разі загибелі військовослужбовця у розмірі 15 000 000 грн є сталою, її розмір чітко зафіксований у нормативних документах, та виплачується якщо військовослужбовець загинув під час бойових дій.
Виплати по смерті військовослужбовця у розмірі 500 та 750 прожиткових мінімумів громадян не пов’язані з безпосередньою участю у бойових діях, а їх розмір залежить від прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня відповідного року. Останні 2 роки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб не збільшувався, тож і розмір допомоги нині залишається на рівні 2024 року.
Звертаємо увагу! 30 квітня 2025 року президент України підписав законопроєкт № 12234, яким вносяться зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень родинам добровольців, загиблих під час захисту України.
Головною умовою ОГД відповідно до наказу Міноборони № 45 є обставини смерті воїна, а саме під час дії воєнного стану, а також внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в ЗСУ у цей період під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій РФ території нашої країни, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Стаття 16-1 Закону № 2011-XII визначає перелік осіб, які можуть претендувати на виплати за загибель військовослужбовця.
Діти (включаючи усиновлених), які були зачаті до смерті загиблого або померлого та народжені вже після його смерті. Також – діти, щодо яких за життя загиблого він був позбавлений батьківських прав.
Один із подружжя, який пережив загиблого (померлого).
Батьки або усиновлювачі загиблого (померлого), за умови, що вони не були позбавлені батьківських прав або ці права були поновлені до моменту смерті.
Внуки загиблого (померлого), якщо на момент його загибелі їхні батьки вже були померлими.
Чоловік або жінка, які проживали з загиблим (померлим) як одна сім’я без офіційного шлюбу (у разі, якщо це підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили).
Утриманці – члени родини, які повністю перебували на забезпеченні загиблого або отримували від нього постійну матеріальну допомогу, що була основним джерелом їхнього існування, до них відносяться:
діти (непрацездатні повнолітні, зазвичай мають інвалідність);
повнолітні діти (віком до 23 років, є студентами та досі отримують аліменти);
брати, сестри та онуки віком до 18 років (за умови що вони повністю перебували на утриманні померлого, допускається і старший вік, якщо така особа отримала інвалідність до 18 років та повністю перебувала на утриманні померлого воїна).
Родини загиблих українських воїнів не мають право на грошову компенсацію якщо вони проживають та/або є громадянами РФ чи в Білорусі ї. Також 15 мільйонів не отримають колаборанти, особи засуджені за державну зраду чи займаються діяльністю, яка пов’язана країною-агресором.
Закон 2011-XII також передбачає обставини, за яких родина військового втрачає право на ОГД.
До них належать:
вчинення загиблим кримінального або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння (Верховний Суд у Постанові від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а дійшов висновку, що смерть військовослужбовця перебуває в прямій залежності із тривалим вживанням ним спиртних напоїв, у результаті чого його родина не отримала ОДГ) ;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім встановленого судом випадку доведення особи до самогубства);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Особа, навмисно намагалася або позбавила життя того, хто має право на одноразову грошову допомогу, або була засуджена судом за правопорушення проти загиблого, не отримає цієї виплати.
Окрім цього право на допомогу втрачається якщо пропущено 3-річний строк для звернення за допомогою, який починає свій відлік від дати смерті, що зазначена в свідоцтві про смерть.
Якщо ж військовий був визнаний у судовому порядку таким що зник безвісти, та в подальшому судом його було визнано померлим, рідним потрібно вкластися у трирічний термін з дати винесення такого рішення суду, щоб не втратити право на допомогу.
Одноразова грошова допомога при загибелі військовослужбовця ділиться порівну на всіх членів сім’ї військового. При відмові від своєї частки або не звернення протягом трьох за її виплатою вона розподіляється між іншими родичами.
При цьому, частка ОГД може виплачуватися одному із членів сім’ї окремо від інших та не залежить від інших.
У разі якщо виплата ОГД в повному обсязі певним членам родини здійснена, але надійшла інше/інші звернення решти родичів, що мають на це право, перерозподіл виплачених сум може бути врегульовано ними за взаємною згодою або шляхом звернення до суду.
Законодавчі зміни кінця 2023 року, зокрема положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" були урегульовані таким чином, що військовослужбовець військовозобов’язаний (до початку фактичного проходження служби) або резервіст тепер мають право скласти особисте розпорядження щодо одноразової виплати при загибелі на війні.
У такому разі зазначений вище принцип пропорційного розподілу не застосовується, а сума виплати при загибелі військовослужбовця ділиться у тих пропорціях, які він визначить у своєму розпорядженні до своєї смерті. Таке розпорядження може бути складене відносно однієї особи (або щодо кількох у визначених частках), і не обов’язково зі складу сім’ї. Це може бути друг або кохана людина.
Незалежно від змісту особистого розпорядження, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого (померлого) мають гарантоване право на отримання 50% тієї частки виплати при смерті військовослужбовця, яка належала б кожному з них, якби таке розпорядження не було оформлене.
Протягом строку служби розпорядження може бути змінено або скасоване військовослужбовцем. У такому разі попереднє втрачає свою дію.
Якщо все ж трапилось так, що ви втратили близьку людину на війні й наразі вирішуєте питання щодо виплат у зв’язку із загибеллю військовослужбовця, для з’ясування обставин наявності відповідного розпорядження, слід звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/проживання або за місцем призову (прийняття) на службу, оскільки саме там зберігаються оригінали таких документів.
Після загибелі військовослужбовця військова частина, де він служив, оформляє та надає до відповідного РТЦК наступні документи:
витяг з наказу про те, що військового у зв’язку із загибеллю виключено зі списків особового складу;
витяг з послужного списку особової справи військового про його склад сім’ї;
грошовий атестат із сумами сплачених коштів на момент загибелі або поранення воїна, які він отримав захищаючи Батьківщину у воєнний час.
особисте розпорядження (за наявності).
У випадку, якщо військовослужбовець проходив службу у Збройних Силах України та загинув, для отримання передбаченої виплати його родині необхідно звернутися до ТЦК та СП, маючи при собі повний пакет документів згідно з Додатком 2 Наказу МОУ № 45.
Документи військових інших формувань на кшталт СБУ, Нацгвардії, ГУР МО, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку, та інші зберігаються у них, та для їх отримання треба звертатися безпосередньо до цих органів.
заява;
правовстановлюючий, посвідчуючий особу документ;
код РНОКПП;
свідоцтво про смерть воїна;
документ про підтвердження відповідних родинних зв’язків;
погодження на опрацювання персональних даних;
довідка про відсутність судимості осіб старше шістнадцяти років;
рішення судів, що стосуються ОГД, наприклад, про встановлення факту смерті воїна, тіло якого не знайдено; про перебування особи на утриманні військового, тощо.
Перелік документів не є вичерпним, а тому заявники можуть надавати й іншу документацію, що не зазначена в додатку.
Стосовно свідоцтва про смерть необхідно уточнити як діяти якщо тіло військового не знайдено. Члени родини звертаються до в/ч із заявою щодо складення акта про смерть, з яким в подальшому звертаються до суду. Рішення суду яким військовослужбовця оголошено померлим, дає підстави звернення до органів ДРАЦС, які і оформлять свідоцтво.
Маючи на руках свідоцтво про смерть можна клопотати перед командуванням в/ч про підготовку наказу про виключення загиблого із списків по особовому складу.
Зміни у законодавстві кінця 2024 року були покликані спростити процедуру подачі заяви. Тож тепер, подати заяву можна засобами порталу Дія або засобами реєстру. Заява в електронній формі засобами Порталу Дія та/або Реєстру може бути подана адміністратором центру, який здійснює ідентифікацію заявника шляхом пред’явлення заявником паспорта громадянина України.
Відомості, які необхідно зазначити у електронній заяві, визначені у пунктах 10 та 11 Постанови Кабінету Міністрів України №1090. До заяви додається пакет електронних копій оригіналів паперових документів, передбачений пунктом 12 цієї ж Постанови. Після цього заява підписується кваліфікованим електронним підписом.
Під час формування заяви засобами Порталу Дія та/або Реєстру у разі наявності технічної можливості, автоматично отримуються/підтверджуються такі відомості з різноманітних реєстрів (банківських, демографічних тощо).
Тож, особи які мають право на отримання ОГД, можуть обрати для себе один із найзручніших способів подачі заяви, як особисто, так і засобами Порталу Дія та/або Реєстру
Врахуйте! Якщо ви маєте право на отримання ОГД за загиблого воїна у розмірі 15 млн. грн, цифрові можливості вам не доступні, доведеться пройти всі кола паперової тяганини.
Процедура розгляду документів, поданих для призначення виплати у разі загибелі військовослужбовця включає наступні етапи:
Районний ТЦК та СП приймають документи, завіряють їх і надсилають в обласний ТЦК та СП протягом 7 робочих днів;
Обласний ТЦК та СП перевіряє документи та разом з висновком направляє їх до Департаменту соціального забезпечення Міноборони;
Структурні підрозділи Міноборони та Генштабу ЗСУ розглядають документи і передають їх до Комісії Міноборони;
Рішення про призначення допомоги повідомляється командуванню Сухопутних військ, яке інформує ТЦ та КСП та заявників;
ОГД виплачується обласним ТЦ та КСП протягом 5 робочих днів після отримання коштів на банківський рахунок одержувача.
Виплата коштів є бажаним результатом, однак від зазначених органів на різних етапах можуть надходити проміжні відповіді про необхідність доповнення пакета документів або підтвердження обставин смерті. Тож цей процес може бути досить клопітким і тривалим.
За отриманням допомоги необхідно звернутися не пізніше 3-років з дати смерті військовослужбовця, зазначеної у свідоцтві про смерть (ст. 16-3 Закону ), або ж з дати судового рішення, яким військовослужбовця оголошено померлим.
Якщо військовослужбовець зник безвісти за особливих обставин або був офіційно визнаний безвісти відсутнім, а згодом суд оголосив його померлим, то право на одноразову грошову допомогу виникає з дня, коли рішення суду набрало законної сили (докладніше читайте «Які виплати за безвісти зниклого військового та полоненого?»).
Раніше цей строк рахувався від дати смерті у свідоцтві, що створювало додаткові труднощі для родин і, в окремих випадках, позбавляло їх права на виплату, якщо рішення суду ухвалювалося із запізненням.
Важливо! Випадки відмови родинам загиблих військовослужбовців у наданні одноразової грошової допомоги трапляються доволі часто. Не варто залишатися наодинці з такими труднощами — Адвокатське об’єднання «Актум» та його фахівці мають значний досвід у оскарженні подібних рішень про відмову.
Залишились запитання про виплати військовослужбовцям, із задоволенням надамо вичерпні відповіді.
Консультація або юридичний супровід військового адвоката у Києві та інших містах – з 8.00 до 22.00.
Телефонуйте: 067-271-44-73, 098-665-05-40, 050-665-05-60
Крім зазначеного вище вам можуть бути корисні наступні публікації:
Фото і колаж: Як отримати виплати за загиблого ЗСУ / колаж УНІАН, фото ua.depositphotos.com
22.04.2025