

Під час війни та, триваючих мобілізаційних процесів важливо мати належну медичну документацію, включаючи висновки лікарів, витяги з медкарт та історію хвороби. Особливо якщо мова йде про визначення придатності людей з гострими та хронічними вірусними формами гепатитів В15-В19.
Автор: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Наталя Гнатик, адвокат адвокатського об'єднання Актум, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ПТ №4456
19.05.2025
Важливо розуміти, що у справах, що стосуються гепатитів, ключовим фактором є наявність підтвердженого діагнозу та функціональних змін печінки. Наявність одного лише вірусу — не є безумовною підставою для звільнення від служби. Якщо ВЛК ігнорує реальний стан здоров’я — висновок можна оскаржити.
Отже як захистити себе та де шукати кваліфіковану допомогу – читайте у статті.
Стаття 4 розкладу хвороб військово-лікарської комісії передбачає хронічні вірусні гепатити та інші. Оцінка стану здоров’я особи з таким діагнозом проводиться на основі комплексного аналізу, який включає:
Клінічні прояви захворювання (втомлюваність, біль у правому підребер’ї, жовтяниця, свербіж шкіри тощо);
Лабораторні показники, зокрема рівень трансаміназ (АЛТ, АСТ), білірубіну, показники коагулограми, маркери вірусного навантаження;
Інструментальні дослідження — ультразвукова діагностика (УЗД), еластографія печінки, МРТ, біопсія (за потреби) тощо.
Стаття 4 розкладу хвороб застосовується під час проходження ВЛК для визначення придатності особи до військової служби у разі наявності хронічного вірусного гепатиту. Комісія оцінює стан здоров’я на основі медичних документів, лабораторних аналізів (біохімія, ПЛР, маркери гепатиту), результатів УЗД та, за необхідності, біопсії печінки.
Залежно від активності хвороби та ступеня ураження печінки, ВЛК може:
визнати особу непридатною до військової служби;
присвоїти категорію обмежено придатний;
у разі відсутності клінічних проявів та змін — визнати придатним з певними обмеженнями або направити на дообстеження.
Правильне застосування статті 4 ВЛК напряму залежить від повноти наданих медичних документів та кваліфікації членів комісії.
До переліку хвороб за статтею 4 розкладу хвороб, які враховуються при ВЛК, входять усі форми хронічного вірусного гепатиту, що класифікуються за кодами МКХ B15–B19, зокрема:
B15 – Гострий гепатит A (якщо перетворився на хронічну форму);
B16 – Гострий гепатит B (у випадку хронізації);
B17 – Інші гострі вірусні гепатити (включаючи гепатит C у стадії переходу в хронічну форму);
B18 – Хронічний вірусний гепатит B, C, D (основна категорія, що розглядається при ВЛК);
B19 – Інші невизначені вірусні гепатити.
Найчастіше до уваги беруться гепатит B і гепатит C, оскільки саме вони переходять у хронічну форму. Ступінь активності захворювання та ураження печінки визначає, чи підпадає військовозобов’язаний під звільнення, відстрочку або обмеження щодо військової служби, яку він має нести.
Наявність хронічного вірусного гепатиту безпосередньо впливає на рішення військово-лікарської комісії щодо придатності до військової служби. Усе залежить від форми захворювання, ступеня його активності та ускладнень, які воно спричинило:
Якщо гепатит у хронічній активній формі (із регулярними загостреннями, підвищеними печінковими ферментами, ознаками фіброзу або цирозу) — особа визнається непридатною до військової служби відповідно до ст. 4 А ВЛК.
За ст. 4 Б ВЛК, якщо хвороба перебуває у неактивній фазі, але є медичні підтвердження структурних змін печінки — комісія може присвоїти статус обмежено придатного.
У випадках без клінічних проявів (так званий носій вірусу без активного ураження печінки), ВЛК може визнати придатним відповідно до статті 4 В ВЛК, проте з можливими обмеженнями щодо роду служби або призначити дообстеження.
Таким чином, один і той самий діагноз може призвести до різних рішень ВЛК — усе визначається реальним клінічним станом здоров’я, який лікар повинен грамотно і повноцінно документувати.
Щоб військово-лікарська комісія визнала хронічний гепатит підставою для звільнення або обмеження у придатності до військової служби, необхідно надати повний пакет медичних документів.
Основні з них:
Виписка з амбулаторної чи стаціонарної карти з підтвердженим діагнозом.
Результати лабораторних аналізів (печінкові проби — ALT, AST, білірубін).
Аналізи на маркери гепатиту (HBsAg, Anti-HCV, HBV DNA або HCV RNA).
Дані УЗД або Фіброскан печінки (особливо у випадку статті 4 А ВЛК).
При потребі — результати біопсії печінки.
Висновки інфекціоніста або гастроентеролога.
Без цих документів ВЛК може визнати, що стан не відповідає критеріям, про які зазначає стаття 4-В ВЛК, і відмовити у звільненні чи відстрочці.
Перед проходженням ВЛК важливо звернутися до лікаря, який має досвід у підготовці документів для комісій. Консультація лікаря по ВЛК допоможе:
правильно оформити медичну документацію;
визначити, які аналізи потрібно зробити додатково;
отримати об’єктивний висновок щодо стану здоров’я;
уникнути формальних підстав для відмови з боку ВЛК.
Інколи лікар може підготувати спеціальне медичне обґрунтування, яке допоможе комісії коректно оцінити хворобу відповідно до розкладу.
У разі якщо ВЛК відмовила в звільненні чи визнала придатним до служби, хоча діагноз підтверджено, варто діяти в такий спосіб:
Отримати письмове рішення ВЛК.
Зібрати додаткові документи (нові аналізи, альтернативні висновки лікарів).
За потреби — звернутися до ВЛК вищого рівня, особливо якщо комісія ігнорує медичні факти. Якщо це не допоможе, необхідно звернутися до суду.
Варто також ознайомитись з Розкладом хвороб для звільнення від військової служби.
Допомога адвоката або юриста, які мають досвід у справах, пов’язаних з проходженням військово-лікарської комісії, може бути критично важливою. Вони можуть:
проаналізувати ситуацію та оцінити шанси на успіх;
допомогти скласти заяви, скарги або позови;
супроводжувати на медичних оглядах;
контролювати дотримання прав під час проходження ВЛК.
Також юрист під час консультації допоможе уникнути формальних причин для відмови, які часто використовуються, якщо документи подані з помилками або неповно.
ВЛК при оцінці придатності до військової служби керується Розкладом хвороб, де в статті 4 передбачені випадки усіх форм хронічного вірусного гепатиту (B15–B19). Комісія вивчає стадію захворювання, результати медичних досліджень, функціональний стан печінки та загальний вплив хвороби на здоров’я. Якщо хвороба має активну форму або призвела до порушень функцій організму, це є підставою для звільнення (стаття 4 А ВЛК) або визнання обмежено придатним.
До статті 4 розкладу хвороб підпадають всі хронічні форми вірусних гепатитів, включно з гепатитом B, C, D та інші, зазначені у класифікації МКХ B15–B19. Це можуть бути як активні, так і неактивні (персистуючі) форми. Особливо важливе значення для визначенням ступеня придатності мають ступінь фіброзу, наявність цирозу, показники ALT, AST, білірубіну та інші результати аналізів.
У разі відмови у звільненні або невизнання непридатним, ви маєте право оскаржити постанову у ЦВЛК. Військовозобов’язаному рекомендується зібрати всі медичні документи, висновки лікарів, результати УЗД, біопсії (якщо є), лабораторні показники та звернутися до юриста або адвоката, який допоможе з оскарженням рішення ВЛК.
Формально – ні. Але на практиці допомога юриста значно підвищує шанси на успішне проходження ВЛК або оскарження її рішень. Юрист або адвокат допоможе правильно зібрати документи, скласти звернення, супроводжувати у суді або медустанові. Це особливо важливо при складних чи суперечливих випадках, коли військовозобов’язаного або ж прросто призовника визнають придатним за ст. 4 В ВЛК всупереч фактичному стану здоров’я.
Так, повторне проходження ВЛК можливе. Для цього слід подати заяву до з проханням призначити повторне обстеження. Якщо є нові результати аналізів або погіршення стану здоров’я, варто долучити їх до справи. У складних випадках можна ініціювати позачергове направлення до ВЛК або звернутися за допомогою адвоката. Варто також знати, що таке висновок ВЛК про непридатність до військової служби військовозобов'язаного.
Важливими для ознайомлення будуть також наступні статті про проходження ВЛК: