Історія знає безліч випадків підробок – від документів і творів мистецтва до цифрових афер з криптовалютою. Однією з найстародавніших підробок вважається опис битви фараона Рамзеса ІІ, в якому йому приписали величну перемогу.

Проте, в цій статті ми поговоримо саме про підробку документів, що трапляється найчастіше та може торкнутись кожного. Чому в Україні за це можна отримати звинувачення за різними статтями Карного Кодексу – 358 або 366, де проходить межа між ними та як захистити свої права у разі необґрунтованих звинувачень?

Кримінальна відповідальність за підробку документів та підпису

Карний кодекс присвятив кримінальним правопорушенням щодо підроблення документів наступні статті:

• ст. З58, яка переймається притягненням до відповідальності за підробку офіційних документів, використання підроблених документів, а також за виготовлення підроблених печаток або штампів.

• ст. 366, що за підроблення документів карає виключно службових осіб.

Розберемо кожну з них на прикладах, щоб було зрозуміліше.

Стаття 358 ККУ: підробка документів

Ця норма стосується випадків, коли документ підробляють, щоб хтось отримав якесь право, позбавився обов’язку, утворився юридичний факт тощо. Наприклад:

• створення фальшивого паспорта, диплома чи посвідчення УБД;

• внесення неправдивих даних у офіційний документ;

• підпис документу від імені певної людини іншою особою; 

• а також використання підроблених довідок, листів та інших «папірців», що мають ознаки офіційних.

Важливо: для складу ст. 358 КК України потрібно, щоби зловмисник мав за ціль використання підробки, зокрема заради збуту. 

Стаття 366 ККУ: службове підроблення

За нею кваліфікують випадки, коли неправдиві відомості вносяться у документи службовими особами, тобто людьми, які мають офіційні повноваження. Типові приклади: 

• бухгалтер організації навмисно занижує доходи компанії у фінансовому звіті;

• посадовець видає неправдиві довідки про вартість зруйнованого майна;

• фальшування слідчим протоколу огляду ДТП.

Важливо: перекручення істини в документі можливе саме через службове становище людини, яка ці документи підробляє.

Чому трапляється плутанина між статей 358 та 366 КК

Вочевидь зрозуміло: коли підробку документів вчиняє службова особа – то відповідальність за ст. 366 КК України; а коли людина, у якої такого статусу немає – за 358.  

Проте, на практиці часто-густо трапляється необґрунтовані звинувачення: замість ст. 358 підозрюваним інкримінують ст. 366. Це трапляється з наступних причин:

• Помилка в кваліфікації кримінального правопорушення – через низьку правову культуру правоохоронців. Слуги закону елементарно плутають ознаки службової особи (наведені у ст. 18 Кримінального кодексу). 

• Навмисне перекручення, окозамилювання. Обвинувачений у службовому підробленні – більш «ласа» та «крупна» риба у порівнянні зі звичайним злодюжкою. Адже це корупційний злочин: він карається більш суворо, а головне – на корупціонерів «полюють» заради статистичних показників. Які начебто свідчать про успіхи у боротьбі з корупцією... 

Розуміння різниці між статтями 358 та 366 КК України допомагає захиститися від хибних звинувачень та несправедливого покарання. А детально пояснити цю різницю може адвокат за статтею 358. Він же розповість про те, що міра/суворість покарання залежить не лише від статті, а й від обставин справи, як вони будуть встановлені під час слідства та суду. Тому й дуже важливо скористатися допомогою професійного юриста. Адвокат з кримінальних справ проконтролює правильність кваліфікації кримінального правопорушення, статус не допустить перекручування фактів.

Якщо зіткнулися із ситуацією, пов’язаною з підробкою документів чи службовим підробленням – звертайтесь до бувалих адвокатів нашого об’єднання.


Працюємо без вихідних і надаємо кваліфікований захист по всій країні: телефонуйте 097-073-93-01.