Кримінальна відповідальність за наклеп та образу

В інформаційному просторі ми часто бачимо як одні персони намагаються знайти недоліки у вчинках інших, щоб підняти свої рейтинги в пошукових системах. Чи конкуренти по бізнесу виносять на загал навіть частково неправдиву інформацію, чим рушать довіру до звинуваченої сторони.

Наприклад, особа розмістила в групі свого міста у Facebook коментар після відвідування місцевого ресторану, в якому стверджувала що там годують простроченими продуктами, точно є таргани, люди масово труяться. Тобто особа не зробила оціночне судження (мені не сподобалось), а стверджувала нібито факти. Як наслідок, через вірусне поширення посту ресторан втратив багато клієнтів та замовлень.

Сучасне слово «хейт» складається з двох юридично врегульованих понять - наклеп та образа.

Наклеп це коли хтось поширює свідомо неправдиві факти які принижують честь, гідність, репутацію іншої особи.

Образи ж є суб’єктивним приниженням, вираженим в непристойній формі. Вона є емоційним висловом, а не фактичним твердженням. Якщо коротко - наклеп є брехнею, а образа лайкою.

Кримінальна відповідальність за наклеп та образу в Україні постійно перебуває в процесі трансформації, декриміналізації або повернення до неї. В одних випадках такі дії можуть кваліфікуватися як цивільно-правова відповідальність, в інших - адміністративна.

Наклеп це розповсюдження неправдивих відомостей, які ганьблять честь і гідність або виставляють в негативному ракурсі.

Стаття 151 наклеп існувала в Кримінальному кодексі України попередніх редакцій аж з 1960 року. Після прийняття кодексу в новій редакції стаття 151 1 КК України була декриміналізована та вилучена.

Термін забрали лише з кодексу, в інших нормативно-правових актах, наприклад в Конституції України, Законі «Про інформацію» залишився. Там визначено, що кожна людина має право вимагати спростувати неправдиву інформацію про себе (або членів родини) та вилучити її.

У 2011 році було підписано Закон України № 4061-VI «Про вибори народних депутатів». Пунктом 10 статті 74 якого заборонено розповсюдження завідомо недостовірних чи наклепницьких відомостей про суб’єкта виборчого процесу (партію) чи кандидата у депутати (наклепництво чи недостовірність яких доведено судом).

Стаття 151 1 КК України наклеп виключена з 2014 року. З прийняттям Закону України № 767-VII це більше не карається за кримінальним законодавством. Залишилась цивільно-правова та адміністративна відповідальність за наклеп. Цей крок оцінюється Парламентською асамблеєю Ради Європи як дуже позитивний для подальшої євроінтеграції України.

Образа це суб’єктивне приниження гідності особи у непристойній формі.

Законодавчо це врегульовано нормами Цивільного кодексу України:

Станом на 2025 рік кримінальна відповідальність за наклеп та образу передбачена внесеними 03.03.2022 змінами № 2110-IX до статті 435-1 Кримінального кодексу України щодо військовослужбовців (та членів їх родини) які здійснюють забезпечення національної безпеки та оборони, відсіч збройної агресії рф.

Також кримінальна відповідальність визначена статтею 129 Кримінального кодексу України, але лише за наявності інших складів злочинів, частиною з яких є образа честі та гідності.

До декриміналізації наклепу та образи можна також віднести втрату чинності у 2001 році статтею 145 Кримінального кодексу України в попередній редакції. З прийняттям нового кодексу в ній передбачено різні види покарання за розголошення лікарської таємниці. В разі якщо таке розголошення спричинило тяжкі наслідки передбачені різни види покарань:

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме стаття 173 передбачає:

Згідно зі статтею 129 Кримінального кодексу України за наявності інших, додаткових складів злочинів, наприклад погроза вбивством та образа, передбачено до двох років обмеження волі.

Репутаційні втрати: в сучасному світі навіть після сімейних скандалів корпорації розривають багатомільйонні контракти з акторами чи іншими спеціалістами, тому наклеп або образа персони або бренда завдасть значної шкоди діловій репутації, подальшій кар’єрі чи бізнесу.

Емоційна шкода: у будь-якому випадку людина отримує стрес та погіршення психічного здоров’я від негативних висловів в бік власного бізнесу або її особисто.

Юридичні ризики: якщо обрати бездіяльність, невиконання негайного переліку захисних дій, то надалі доказування в суді значно ускладниться, до повної відмови в задоволенні позову.

Прикладом втрати клієнтів через наклеп у відгуках можна привести ситуацію з ритейлером «АТБ» у 2020 році, на початку пандемії. У мережі почали писати штучні відгуки із фейковими фотографіями цінників ніби магазин значно підняв ціни на продукти першої потреби, чим викликав шквал негатива від покупців та втрату клієнтів.

Юристи миттєво включились та почали протидіяти цьому, зробили офіційні спростування із наданням реальних фото цінників, журналісти почали розслідування щодо замовників наклепу. Таким чином компанія повернула до себе довіру і клієнтів.