Зміни до статті 23: що передбачає законопроєкт №13634 про мобілізацію студентів
#відстрочка від мобілізації
#мобілізація
#відстрочка
час читання 10 хв.
Автор статті: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Хоменко Олена Миколаївна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ВЛ №1274 від 30.10.2020
Дата останнього оновлення:
21.11.2025
У 2025 році Україна продовжує реформувати систему мобілізації, намагаючись поєднати потреби оборони з правом громадян на освіту та професійним розвитком.
Однак законодавчі ініціативи останнього часу, зокрема законопроєкт №13634, яким пропонується внести зміни до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», викликають значний суспільний резонанс.
Документ покликаний уточнити умови надання відстрочки від призову для студентів, педагогічних і наукових працівників, але фактично звужує коло тих, хто може скористатися цим правом.
У цій статті ми пояснимо, кого можуть торкнутися зміни, а також розповімо, які ризики несуть для студентів та освітян законодавчі новації. Зосередимо увагу на тому, кого зміни не торкнуться.
Спойлер. Законопроект ще не прийнятий в цілому, тож стверджувати однозначно, що такі зміни матимуть місце, зарано. Однак ми уважно стежимо за кожним кроком законодавця, щоб ви могли бути підготовленими та поінформованими, ще до того, як зміни стануть реальністю.
Станом на 4 листопада 2025 року Верховна Рада не включила до порядку денного законопроєкт №13634 про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо прав педагогічних працівників та здобувачів освіти.
Суть законопроєкту №13634, зміни до статті 23 Закону №3543-XII
Зміни до закону про мобілізацію учнів закладів вищої та професійної освіти запропоновані ще у серпні 2025 року на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік та резолюції Прем’єр-міністра України від 7.11.2024. Його метою є уточнення переліку осіб, які не підлягають призову під час мобілізації, зокрема серед здобувачів освіти та педагогічних працівників.
Зміни пропонуються до пунктів 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII
Така законодавча ініціатива здійснена з метою забезпечення національних інтересів України, запобігання використанню здобуття освіти як способу ухилення від мобілізації (зокрема здобувачами освіти віком від 25 років і старшими) та усунення законодавчих прогалин, що створюють можливості для уникнення мобілізації чоловіками призовного віку — про це прямо йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Законопроєкт № 13634, роз’яснення ключових положень
Якщо законопроєкт буде прийнятий в цілому, право на відстрочку не матимуть:
студенти, які навчаються в іноземних закладах освіти;
здобувачі вищої освіти, які перевищили граничний строк виконання освітньої програми (зокрема ті, хто перебував в академічній відпустці);
здобувачі освіти у закладах професійної та фахової передвищої освіти, які розпочали навчання пізніше року, в якому їм виповнилося 25 років;
особи, які повторно здобувають освіту на тому ж рівні, навіть якщо не завершили попереднє навчання через відрахування.
Таким чином, проект спрямований на звуження кола осіб, які можуть користуватися правом на відстрочку від мобілізації, з метою запобігання зловживанням правом на освіту як засобом уникнення військового обов’язку.
У своїх попередніх публікаціях ми неодноразово наголошували, що доки триває активна фаза війни, доки законодавець шукатиме способи поповнювати мобілізаційний резерв, тому політика «закручування гайок» продовжується.
Мета змін до закону про мобілізацію
З системного аналізу пояснювальної записки до законопроєкту можемо зробити висновок щодо основних цілей таких змін:
Виключити випадки зловживання правом на відстрочку від мобілізації через формальне вступлення до навчальних закладів, зокрема на повторне або нижче за рівнем навчання, а також навчання за кордоном.
Забезпечити стабільність і безперервність освітнього процесу, зберігши відстрочку лише для тих здобувачів освіти та працівників закладів, які дійсно реалізують своє право на освіту чи забезпечують виконання освітніх програм.
Гарантувати справедливий і прозорий підхід до мобілізації, щоб відстрочка надавалася виключно з об’єктивних підстав, а не використовувалася як спосіб ухилення від військового обов’язку.
Підвищити рівень довіри до системи освіти та її репутацію серед громадян і міжнародних партнерів, запобігаючи дискредитації освітнього середовища через масові зловживання.
Також з пояснювальної записки вбачається, що уряд ретельно вивчав судову практику, та врахував зростання кількості судових позовів від здобувачів освіти, які навчаються у непослідовному порядку, а точніше повторно вступають на навчальні рівні з яких їх було відраховано та з цих підстав отримують відстрочку.
Законопроєкт №13634, суть нових правил для відстрочки
Підстави для отримання відстрочки студентам
Зміни в законопроєкті про мобілізацію студентів передбачають сукупність підстав, за яких чоловіки матимуть право на відстрочку. Нижче ми наведемо перелік таких підстав з урахуванням чинних положень та тих, що ймовірно, будуть введені в дію.
Початок навчання у професійно-технічному або фаховому передвищому закладі має відбутися не пізніше календарного року, коли особі виповнилося 25 років. Це обмеження не поширюється на студентів вищої освіти, докторантів і лікарів.
Освітній процес здійснюється за денною або дуальною формою навчання, тобто з постійною присутністю в закладі або поєднанням навчання з практикою. Заочна форма як і раніше не дає права на відстрочку.
Навчання проходить виключно в українських освітніх або наукових установах, що мають відповідну акредитацію. Органи ТЦК й раніше відмовляли у відстрочці студентам іноземних закладів освіти, однак у судовому порядку це питання вирішувалося на користь військовозобов’язаних.
Освітній рівень, який здобувається, має бути вищим за попередній, і це перше навчання на цьому рівні (наприклад, після бакалаврату — магістратура). Здобуття освіти за відповідними рівнями і раніше було передбачено, однак нині законопроєкт робить акцент на слові «вперше». Така редакція норми може створити ризики для осіб, які з об’єктивних причин були відраховані з навчання (наприклад, з бакалаврату) і прагнуть повторно продовжити освіту на тому ж рівні. У їхньому випадку це формулювання може бути підставою для відмови у наданні відстрочки від мобілізації.
Особа є докторантом, лікарем-інтерном (включно з фармацевтами) чи лікарем-резидентом. Це пункт дещо розширився, якщо раніше мова була лише про докторантів та інтернів, тепер конкретизується, і щодо лікарів які проходять резидентуру та фармацевтів, які проходять інтернатуру.
Дотримання терміну освітньої програми. Затримки у здачі навчального матеріалу, академвідпустка, не даватимуть права на відстрочку. Тож, якщо за освітнім рівнем «бакалавр» особа вступила до навчального закладу 01 вересня 2022 року, а згідно з її освітньою програмою навчання на цьому рівні закінчується 30 червня 2026 року то з 1 липня такий студент втратить право на відстрочку, навіть, якщо з певних причин, станом на 30.06.2026 він ще не завершив навчальну програму.
Таким чином запропонований законопроєкт про мобілізацію студентів значним чином звужує права здобувачів освіти, адже не всі з них навчаються з метою ухилення від мобілізації. Розширення прав стосується лише лікарів, які проходять резиндетуру.
Про чинні підстави отримання відстрочки студентами та ризики, пов’язані з цією процедурою, ми розповідали у своїй публікації «Відстрочка від мобілізації студентам».
Відстрочка для педагогічних і наукових працівників
У порівнянні зі студентами, зміни щодо освітян менш концептуальні, категорично не змінюють коло осіб, які мають право на відстрочку.
Окремі депутати слушно наполягали на потребі включити до цього переліку й педагогічних працівників дошкільної освіти. Однак у зазначеному законопроєкті не було враховано такі коментарі.
Критерії отримання відстрочки за п. 2 ч. 3 ст. 23 ЗУ №3543-XII
Для наукових і науково-педагогічних працівників:
Працюють у закладах вищої освіти (університет, академія, інститут), наукових установах або організаціях.
Мають науковий ступінь (доцент, доктор, кандидат наук тощо).
Основне місце роботи — не менше ніж 0,75 ставки.
Під відстрочку підпадають ті, хто реально виконує наукову або науково-педагогічну діяльність за профілем.
Для педагогічних працівників:
Працюють у:
закладах фахової передвищої освіти (коледжі),
закладах професійної (професійно-технічної) освіти (ПТУ),
закладах загальної середньої освіти (школи).
Основне місце роботи — не менше ніж 0,75 ставки.
Необхідна дійсна педагогічна діяльність, тобто участь у навчальному процесі.
Приклад: як викладач втратив право на відстрочку через незнання закону
Викладач працює на 0,5 ставки у двох різних навчальних закладах — наприклад, у коледжі та у вищому навчальному закладі, який є його основним місцем роботи. Знаючи про навантаження у 0,75 ставки для отримання відстрочки, викладач був переконаний, що не підлягає призову. Однак він не врахував імперативну норму, за якою для отримання відстрочки від служби необхідно працювати за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки.
У означеному випадку викладач не досягає мінімальної ставки 0,75 за основним місцем роботи та відповідно втрачає право на відстрочку, навіть якщо сумарно його навантаження дорівнює 1 ставці. Як наслідок, освітянину відмовлено у оформленні відстрочки та вручено повістку для проходження ВЛК.
Коли набувають чинності зміни
Станом на жовтень 2025 року законопроєкт №13634 вже опрацьований відповідними комітетами Верховної Ради:
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки немає зауважень до законопроєкту та рекомендував включити його до порядку денного.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету немає заперечень проти прийняття цього закону, оскільки він не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку наголосило, що законопроєкт фактично обмежує право на відстрочку від мобілізації для студентів профтеху та фахової передвищої освіти, якщо вони почали навчання після 25 років. Та закцентував, що такий підхід створює нерівність між здобувачами освіти різного віку, що суперечить конституційному принципу рівності всіх перед законом.
Також у висновку зазначено про необхідність включення до кола осіб, які мають право на відстрочку — педагогічних працівників дошкільної освіти.
Крім того, комітет застерігає про можливий правовий вакуум протягом трьох місяців з моменту набрання чинності законом, адже це термін протягом якого всі підзаконні нормативно-правові акти мають бути приведені у відповідність до нового закону, а отже в цей час не буде чіткого механізму регулювання запровадження прийнятих змін.
Водночас, згідно з прикінцевими положеннями законопроєкту, у разі його ухвалення в цілому, він набуде чинності з 1 січня 2026 року.
Чи втратять право на відстрочку студенти які навчаються за старими правилами?
Ми неодноразово наголошували, — закон не має зворотної дії. Тому студенти, які вступили (вступлять) до навчального закладу до моменту набрання чинності нових норм та встигнуть оформити відстрочку — збережуть її.
Чи завжди це працює? Ні! Адже в органів ТЦК вражаючі мобілізаційні завдання, і вони шукатимуть способи поповнити мобілізаційні резерви, зокрема за рахунок осіб, які не знають своїх прав. Випадків, коли органи ТЦК намагалися використовувати нові законодавчі обмеження і до тих осіб, які мали право на відстрочку або навіть були виключені з військового обліку, дуже багато.
Яке ж рішення? Навіть якщо ви впевнені, що маєте законне право на відстрочку, а тим більше — якщо маєте сумніви щодо свого статусу, краще заздалегідь проконсультуватися з військовим адвокатом. Завчасна юридична порада значно ефективніша, ніж спроби вирішити ситуацію, перебуваючи у військовому навчальному центрі.
Важливо! Відстрочка студентам надається строком на шість місяців. При оформленні наступної відстрочки її будуть надавати з урахуванням норм чинних, які діють на дату її оформлення. Тому, якщо ви підпадаєте під обмеження визначені законопроєктом, є великий ризик втратити свою відстрочку від служби у армії при наступному оформленні.
Приклад: як зміни можуть змінити статус
Студент Сергій, який раніше через суд домігся надання відстрочки від мобілізації, після повторного вступу на бакалаврат (оскільки був відрахований і не отримав диплом) продовжить користуватися правом на відстрочку протягом строку, на який її було надано.
Однак, якщо законопроєкт буде прийнято у тій редакції, що нині запропонована, після завершення попередньої відстрочки, Сергій знову почне процедуру оформлення відстрочки, і цього разу її не нададуть, адже право на її отримання матимуть лише ті, хто вперше вступає на відповідний рівень освіти. Враховуючи, що Сергій вже навчався на бакалавраті, але не закінчив навчання, ця інформація і стане підставою для відмови.
Цей приклад ілюструє, що запропоновані зміни можуть ускладнити отримання відстрочки для осіб із нетиповими випадками вступу або перерв у навчанні, навіть якщо раніше вони вже мали законне право на відстрочку.
Юридичні поради
Наша практика — це не лише досвід, а й конкретні рішення. Тож ділимось з вами порадами, які працюють.
Зберігайте підтверджувальні документи, які дають право на відстрочку: довідку з навчального закладу; копію наказу про зарахування; витяг з ЄДЕБО, якщо ви викладач, наказ про призначення (чи переведення), яким підтверджується обсяг навантаження.
Уточнюйте інформацію у деканаті або відділі кадрів. Маєте якісь сумніви, щодо свого статусу — уточніть цю інформацію у відповідальних осіб.
Звертайтесь до військового юриста у разі сумнівів. Превентивна консультація допоможе уникнути помилок і захистити ваше право на відстрочку.
Оформлюйте відстрочку завчасно, через Резерв+ або ТЦК. Відстрочка не виникає автоматично, таке право треба підтвердити у законодавчо визначений спосіб — не відкладайте до останнього моменту, бо можете бути мобілізовані.
Викладачам — перевірити трудові договори. Якщо ви претендуєте на відстрочку як працівник освіти, переконайтесь, що ваш договір відповідає вимогам (повна зайнятість або не менше 0,75 ставки, основне місце роботи).
Слідкуйте за термінами навчання. Якщо законопроєкт буде прийнято, важливо не перевищити нормативний строк освітньої програми.
Стежте за оновленнями законопроєкту та інших законодавчих ініціатив на сайті Верховної Ради України й за потреби звертайтеся по правову консультацію, щоб діяти у межах закону, але не втратити можливість здобувати освіту.
Висновок
Ми погоджуємося, що законопроєкт №13634 є вимушеним кроком, продиктованим реаліями воєнного часу. Обороноздатність держави досягає своєї критичної межі, а отже є потреба у справедливому та чіткому порядку відстрочки для окремих громадян, зокрема, студентів та освітян.
Проте не можна не погодитися з висновками Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, що впроваджені норми частково обмежують реалізацію конституційного права на освіту, створюючи додаткові бар’єри для навчання. Такий баланс між національною безпекою й правами громадян є досить делікатним та потребує додаткового ретельного вивчення та врахування пропозицій управління до прийняття законопроєкту в цілому.
Ви запитуєте — ми відповідаємо
Коли набуде чинності законопроєкт №13634?
У разі прийняття його в цілому та підписання Президентом України у тій редакції що зареєстрована на сайті ВРУ — з 01.01.2026 року.
Кому залишиться відстрочка від мобілізації за новим законом?
Право на відстрочку збережуть студенти українських закладів освіти, які вперше здобувають відповідний рівень освіти та вклалися у визначений навчальний план. Також здобувачі освіти у закладах профтех та фахової передвищої освіти, які почали навчання до досягнення 25 років.
Чи втратять студенти право на відстрочку?
Наявна у студента відстрочка є законною та наданою на підставі чинних норм на момент її видачі, а отже автоматичного скасування відстрочок з дати набрання чинності законом не буде. А точніше — не повинно бути.
Однак не забуваємо, що відстрочку студенти переоформлюють один раз на 6 місяців. І нову відстрочку будуть надавати на підставі чинних норм. Тому якщо ви підпадаєте під критерії, про які ми писали вище, та за умови прийняття законопроєкту, у відстрочці вам відмовлять.
Які умови відстрочки для педагогічних працівників?
Навантаження на не менш як 0,75 ставки за основним місцем роботи.
Якщо викладач університету зайнятий за основним місцем роботи на 0,6 ставки та додатково за сумісництвом у цьому ж університеті на 0,25 ставки, чи зберігає він право на відстрочку від мобілізації?
Ні. У такому разі права на відстрочку він не має. Норма ст. 23 Закону №3543-XII має імперативний характер та чітко вказує, що зайнятість за основним місцем роботи має бути 0,75 ставки, навіть якщо викладач працює у одному закладі на різних посадах.
Чи втратять студенти ВНЗ право на відстрочку, якщо вступили після 25 років?
Ні, запропоновані вікові обмеження стосуються лише здобувачів освіти профтех та фахових передвищих закладів. Здобувачі освітніх рівнів: бакалавр, магістр, аспірант зберігають право на відстрочку, за умови збереження послідовності рівнів освіти, навчання за денною чи дуальною формою. За умови прийняття змін буде враховано період навчального плану та те, чи вступив студент вперше на відповідний рівень.
Що робити студентам, які навчаються за кордоном?
Якщо ваша мета вступу до закордонного вишу — отримання освіти, сміливо продовжуйте навчання: зміни стосуються лише права на відстрочку.
Однак якщо вступ був радше способом отримати відстрочку і ви часто перетинаєте кордон у напрямку України, шукайте альтернативні способи отримання відстрочки. Адже після ухвалення законопроєкту повторну відстрочку за статусом студента закордонного вишу отримати буде неможливо.
Як діяти, якщо не впевнений, чи стосуються запропоновані зміни твоєї конкретної ситуації?
Звернутися до фахівців у галузі військового права. Військові адвокати АО «Актум» уважно відстежують усі зміни в законодавстві та судовій практиці і вміло застосовують ці знання для вирішення кожної індивідуальної ситуації клієнта. Коли здається, що двері зачинені, ми допоможемо знайти ключ.