Кейс: Скасування арешту майна у кримінальному провадженні про ухилення від сплати податків
#кримінал
#кримінальна відповідальність
#податки
#відповідальність за несплату податків
#арешт
час читання 5 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Бондар Артем Васильович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№5367 від 30.01.2019
Дата останнього оновлення:
24.11.2025
Кримінальні провадження щодо ухилення від сплати податків дуже часто супроводжуються арештом майна, що може паралізувати бізнес.
У таких випадках адвокатська допомога відіграє ключову роль у захисті прав власників, особливо коли арешт накладено без достатніх підстав.
Адвокат АО «Актум» Артем Бондарь успішно оскаржив арешт майна у кримінальній справі, довівши відсутність доказів відповідності вилученого майна критеріям речових доказів. Це дозволило звільнити транспортні засоби та товар від обмежень, запобігши збиткам для компаній-експортерів.
Ця справа демонструє, як системний аналіз законодавства та практики ЄСПЛ допомагає досягти справедливого рішення, навіть у складних кримінальних провадженнях.
Обставини справи
Клієнти: три товариства з обмеженю відповідальністью, щодо майна яких вирішується питання.
Адвокат: Артем Бондарь (АО «Актум»).
Суд: Одеський апеляційний суд.
Ухвала: справа № 947/15588/24 1-кс/947/16594/24.
Клієнти звернулися до адвокатського об'єднання «Актум» після накладення арешту на їхнє майно ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси. Арешт було накладено на підставі клопотання старшого детектива БЕБ, погодженого прокурором, у рамках кримінального провадження за ознаками ухилення від сплати податків за ч. ч. 1, 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (КК), підроблення документів для державної реєстрації суб’єкті господарю вання за ч. 2 ст. 205-1 та зловживання службовим становищем за ч.1 ст. 364 КК.
Вилучене майно включало:
копію митної декларації на експорт товару до країн ЄС;
інвойси від іноземних покупців із зазначенням цін та обсягів;
сертифікати якості олії, видані українськими лабораторіями;
свідоцтва на транспортні засоби, зареєстровані на клієнтів;
нефільтровану соняшникову олію наливом обсягом 26040 кг в цистерни для експорту;
вантажівку VOLVO FH 460 та причіп до неї, що використовувались для міжнародних перевезень.
Арешт полягав у забороні володіння, користування та розпорядження вилученим майном, що спричинило повну зупинку експортних операцій клієнтів, які є компаніями-експортерами з Одеської області.
Це призвело до значних фінансових втрат: оренда транспорту коштувала близько 50 000 грн на місяць, а соняшникова олія псувалася через відсутність можливості її реалізації чи зберігання, що оцінюється в сотні тисяч гривень збитків. Ухвала грунтувалася на тому, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), тому було визнано речовим доказом у кримінальній справі, зокрема в ній було зазначено, що:
сідловий тягач із причепом та самою олією могли використовуватися для реалізації злочинної схеми;
олія – це знаряддя кримінального правопорушення;
документи стосуються митного оформлення експорту та можуть містити ознаки злочину
Представник третіх осіб, в якості яких виступали три товариства з обмеженою відповідальністю, майно яких було вилучено слідством, довів в апеляційному суді, що по суті арешт є абсолютно необґрунтованим, оскільки немає жодних доказів причетності майна до злочинів. Крім того, клієнти у кримінальній справі є не підозрюваними, а третіми особами і арешт їхнього майна порушує принцип пропорційності та законності, гарантований:
Цей випадок ілюструє типові проблеми сучасного бізнесу в Україні, де правоохоронні органи часто застосовують арешт майна як превентивний захід, що може знищити підприємництво, особливо в умовах воєнного стану, коли експорт є ключовим джерелом доходів.
Дії та правова позиція адвоката АО «Актум»
Захист здійснював провідний в країні кримінальний адвокат Артем Бондарь. Він забезпечив комплексний захист, фокусуючись на аналізі процесуальних порушень, відсутності доказів та пропорційності арешту відповідно до норм КПК, Податкового кодексу України (ПК) та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Його стратегія включала не лише юридичний аналіз, але й практичну координацію з клієнтами для збору додаткових документів, що дозволило побудувати сильну доказову базу.
Ключевыми аргументами були:
арешт накладено неналежним суб'єктом, тому що клопотання подано детективом БЕБ, а не безпосередньо прокурором, що порушує ст. 171 КПК;
відсутні достатні підстави для визнання майна речовим доказом за ст. 98 КПК, яка вимагає, щоб майно має зберігати сліди злочину або є знаряддям його вчинення;
невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи;
грубе порушення права власності, (ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу 1 ЄКПЛ).
Адвокат також підкреслив, що арешт є непропорційним, оскільки він призводить до паралізації бізнесу без будь-яких вагомих доказів ухилення від податків.
Цей підхід дозволив не лише оскаржити арешт, але й встановити прецедент для подібних справ, демонструючи, як адвокати АО «Актум» захищають інтереси бізнесу в умовах підвищених ризиків від правоохоронних органів.
Збір доказової бази та аналіз матеріалів справи
Адвокат ретельно проаналізував усі матеріали справи, надані БЕБ, включаючи службові записки, листи від постачальників та контрагентів, податкові накладні, договори поставки та інші документи. Він встановив ряд критичних недоліків у позиції слідства:
відсутність будь-яких висновків економічної експертизи або перевірок Державної податкової служби (ДПС), які б підтверджували факт ухилення від сплати податків чи завищення цін;
наявність повного пакету податкових накладних та декларацій, що свідчать про легальність операцій з придбання соняшникової олії у постачальників;
наявність листів від постачальників, які категорично спростовують будь-які зв'язки з «ризиковими» суб'єктами та підтверджують прозорість транзакцій;
службові записки БЕБ, які не є повноцінними доказами згідно зі ст. 84 КПК, оскільки вони не підтверджені незалежними експертизами, аудиторськими перевірками чи свідченнями експертів, а базуються лише на припущеннях про «можливі ризики».
Системний професійний аналіз наявних документів допомагає розкрити слабкості в обвинувальному матеріалі.
Підготовка та подання апеляційної скарги
Адвокат підготував детальну апеляційну скаргу, мотивовану комплексом порушень та посилань на законодавство. Ключові пункти включали:
порушення ст.171 КПК щодо суб'єкта подання клопотання – детектив замість прокурора, що робить арешт недійсним;
відсутність доказів відповідності майна ст.98 КПК – немає слідів злочинів, товар придбаний легально через зареєстрованих постачальників із податковими документами;
непропорційність арешту, що порушує ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції» та «Ганус проти Литви», де підкреслюється необхідність збалансованості обмежень власності;
негативні наслідки для бізнесу, включаючи збитки від псування соняшникової олії, яка за оцінкою експертів складає до 200 000 грн та оренди транспорту – 50 000 грн на місяць, що призвело до втрати контрактів з іноземними партнерами.
Скарга була подана вчасно до Одеського апеляційного суду з додаванням всіх зібраних доказів, включаючи копії документів, експертні висновки про збитки, листи постачальників, що забезпечило її прийняття до розгляду без формальних відмов.
Етап підготовки апеляційної скарги із обґрунтуванням вимог доказами та посиланням на відповідні законодавчі акти підкреслив важливість участі адвоката.
Представництво інтересів клієнтів у суді апеляційної інстанції
У суді адвокат підтримав скаргу, доповнивши аргументи новими фактами та посиланнями на прецеденти. Він провів системний аналіз норм КПК, я саме ст. 170, 173 про необхідність достатніх підстав для арешту майна третіх осіб, підкресливши, що арешт вимагає конкретних доказів, а не лише припущень. Адвокат послався на практику ЄСПЛ щодо законності (належний суб'єкт), легітимності мети (запобігання злочинів) та пропорційності обмежень власності, наводячи приклади справ, де суди скасовували арешти через відсутність експертиз. Фактичні дані включали:
операції з олією супроводжувались податковими документами та експортними ліцензіями, що виключає ухилення;
транспорт використовувався для легальних перевезень;
документи підтверджують відсутність зв'язків із злочинними схемами.
Прокурор частково заперечував, пропонуючи скасувати арешт лише на транспортні засоби, але залишити на товар, аргументуючи «ризиками експорту». Адвокат наполіг на повному скасуванні, підкресливши єдність майна як комплексу для бізнесу.
Суд підтримав позицію адвоката, що дозволило клієнтам одразу відновити операції.
Результат
Одеський апеляційний суд повністю задовольнив апеляційну скаргу та скасував ухвалу першої інстанції та відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту.
Цей кейс підкреслює важливість швидкої реакції на дії правоохоронних органів та залучення досвідчених адвокатів для мінімізації ризиків.