



Апеляція на рішення суду
#кримінальна відповідальність
#адміністративна відповідальність
час читання 15 хв.
Автор статті: Сергій Березин
Юридична відповідність:
Пронін Руслан Олександрович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№3174/10 від 21.12.2006
Коробейнікова Єлизавета, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ДП №4504 від 04.10.2019
Дата останнього оновлення:
18.10.2025
З прийняттям у 2016 році поправок у Конституцію України стосовно правосуддя (ЗУ № 1401–VIII від 02.06.2016 р.) було покладено основу запровадження на конституційному рівні новітніх підходів до реалізації права оскаржувати судові рішення в так званому апеляційному порядку. У п. 8 ст. 129 Конституції прямо вказано, що одним із фундаментальних принципів судового процесу в Україні є гарантування можливості апеляційного оскарження рішення суду. Право на апеляцію, як ключовий принцип судового процесу, було присутнє в Конституції країни і до цього закону, але саме зміни 2016 р. акцентували увагу конкретно на процедурах перегляду судових рішень в апеляційній та касаційній інстанціях. Вони яскраво демонструють можливість для кожного громадянина країни вільного доступу до справедливого судочинства.
Що ж таке апеляція на рішення районного суду у нашій країні і як це право можна реалізувати? Про всі ці питання ми поговоримо з адвокатами адвокатського об'єднання «Актум». Розглянемо у чому суть апеляційного оскарження, як цей інститут розвивався в світі та в Україні, яким він є сьогодні і в чому особливості апеляції в адміністративному судочинстві та в інших видах національної судової юрисдикції. Адвокати нададуть практичні поради та відповіді на поширені питання.
Що таке апеляція та як створювалося це право в історії?
Що таке апеляційне оскарження?
Подання апеляції на рішення суду першої інстанції являє собою процесуальний захід, орієнтований на оскарження такого рішення. Спосіб його здійснення передбачає складання та подання до апеляційної інстанції скарги щодо рішення суду нижчого рівня із подальшим її аналізом апеляційним судом. Іншими словами, якщо ви усвідомлюєте, що ваші права в судовому процесі були порушені і у вас є вагомі докази цього, то законом передбачена для вас можливість підготувати та направити скаргу до апеляційної інстанції, в якій зазначити підстави, чому рішення суду нижчого рівня, на ваш погляд, є незаконним.
Коли мова йде про оскаржуване «судове рішення», то розуміємо під ним всі види актів за підсумками судового розгляду, а саме:
ухвали і вироки – у кримінальних справа;
ухвали і постанови – у справах про адміністративні порушення;
ухвали, окремі ухвали та постанови – у цивільному, господарському, а також адміністративному судочинстві.
Після отримання апеляційним судом скарги та її прийняття до розгляду розпочинається апеляційне провадження, в ході якого перевіряється, наскільки точно судом першої інстанції були застосовані норми права. Для досягнення цієї мети суд повторно аналізує всі обставини справи, перевіряє коректність дослідження та оцінки доказів судом першої інстанції або обґрунтованість відмови в їхньому розгляді, а також вивчає інші матеріали, що безпосередньо стосуються суті справи, розглянутої місцевим судом.
Навіщо потрібна апеляція? Скарга до апеляційної інстанції є базовим правом будь-якого громадянина України, який переконаний у тому, що його права, свободи чи законні інтереси були порушені в ході розгляду справи місцевим судом.
Місце апеляції у структурі сучасної національної судової системи
Всю організацію судової влади, її структуру та загальні засади здійснення правосуддя в сучасній Україні визначає ЗУ 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в поточній редакції 27.12.2023 р.
На наведеній нижче схемі організації судової системи добре видно місця всіх трьох ступенів судових інстанцій, які забезпечують правосуддя в нашій країні:

перша (нижча) – місцеві суди;
друга (середня) – апеляційні суди;
третя (вища) – касаційні суди у складі Верховного Суду.
У ієрархії судових органів апеляційна інстанція є проміжною між місцевими судами і вищими касаційними.
Система судових органів загальної юрисдикції включає апеляційну інстанцію, де можна здійснити оскарження рішення в цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, і вона складається з відповідних апеляційних судів.
Основною функцією цих судів є здійснення судочинства у встановленому процесуальним законодавством порядку. В окремих ситуаціях апеляційна інстанція може розглядати справи певної судової юрисдикції як суд першої інстанції, тобто самостійно приймати рішення у справі. Крім того, на апеляційні суди покладено функції аналізу судової практики, надання методичної підтримки місцевим судам та виконання низки інших повноважень, передбачених законодавством.
Особливості вітчизняного апеляційного провадження
Науковці з галузі права називають апеляційне провадження в Україні змішаним, тому що головною його особливістю є наявність двох моделей апеляції:
неповна апеляція – при неповній апеляції судом аналізуються докази, які не були надані до суду першої інстанції за умови, що апелянт обгрунтував неможливість їх подання раніше через обставини, що не залежали від нього;
повна апеляція – у разі повної апеляції під час її розгляду суд не може передати справу на новий розгляд до першої інстанції.
Хто має право подати апеляцію?
Право на апеляційне оскарження надано усім учасникам (сторонам), які були залучені до судового процесу в суді першої інстанції. При цьому в апеляційних справах, аналогічно до розгляду справи у місцевому суді, вони залишаються незмінними. Варто також підкреслити, що в більшості проваджень, окрім сторін у справі, апелянтом може виступати особа, яка не брала участі в суді першої інстанції. У цьому випадку головною умовою її допуску для участі в апеляційному провадженні є висновок суду про те, що рішенням, яке оскаржується, були порушені її права, свободи, законні інтереси або обов'язки.
Як саме відбувається реалізація права на апеляційне оскарження? Слід знати, що будь-яка скарга по суті є вимогою, тобто людина зазначає, що будь-яке рішення, дія чи бездіяльність порушує його права та висуває певні вимоги з метою виправлення ситуації. Апеляція у цьому випадку не виняток з тією лише різницею, що вимоги постраждалої сторони втілені в процесуальній формі через письмову апеляційну скаргу та її подання в апеляційний суд.
Як написати апеляцію: зразок
Теоретичні питання щодо ролі апеляційної інстанції в сучасній системі українського правосуддя розглянуті. Тепер перейдемо до практичних аспектів і почнемо з того, як подати апеляцію до суду. Зразок цього документу ми теж наведемо. Форма апеляції як такої довільна, але обов'язково письмова. Законом встановлено також обов'язковий склад апеляційної скарги, тобто наведено перелік тієї інформації, яка вона має містити, а саме:
ПІБ заявника у разі, якщо він є фізичною особою або точна назва організації, коли в якості заявника виступає юридична особа;
номер та інші реквізити рішення або ухвали, що оскаржується, а також назва суду першої інстанції, яка його прийняла;
обґрунтування подання апеляційної скарги у вигляді доказів невірності визначення судом першої інстанції обставин справи, відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження та оцінки тощо;
посилання на законодавчі норми, порушені судом першої інстанції під час винесення рішення;
клопотання із зазначенням вимог заявника;
перелік документів та інших матеріалів, які додані до апеляційної скарги;
дата подання скарги;
підпис заявника.
Хоча форма апеляційної скарги довільна, тобто відсутні будь-які її шаблони, для того щоб вона була прийнята апеляційним судом і розглянута по суті, дуже важливо грамотно викласти в ній всю потрібну інформацію І насамперед, необхідно посилатися на конкретні нормативно-правові акти, які на думку заявника були порушені.
Для наочності представляємо зразок, як написати апеляцію на прикладі апеляції на постанову суду про адміністративне правопорушення.
Ще однією важливою умовою успішного подання апеляції є підготовка документів та ін. матеріалів, які стануть додатками до скарги. Серед них можуть бути копії протоколів, показань свідків, аналізів, результати медичних оглядів, відповідей на адвокатські запити, відео- та фото матеріалів тощо. Крім того, обов'язково необхідно зробити копії апеляційної скарги та всіх додатків до неї для кожної сторони судового розгляду, а також додати квитанцію про сплату судового збору.
Адвокат Єлизавета Коробейнікова звертає увагу: Якщо особа, яка подає таку скаргу, не звільнення від його сплати в силу вимог ЗУ «Про судовий збір». У випадку, коли Апелянт підпадає під визначені Законом критерії для звільнення від сплати судового збору, до скарги подається відповідний документ, який підтверджує право на пільги (посвідчення особи з інвалідністю І, ІІ груп, посвідчення УБД, посвідчення постраждалого від ЧАЕС 1,2 категорії тощо). Повний перелік осіб, які можуть скористатися безоплатним подання до суду, в тому числі й апеляційної скарги, міститься у статтях Закону.
Порядок подання апеляції на судове рішення?
Закон передбачає можливість подання апеляційних скарг:
безпосередньо до канцелярії апеляційного суду відповідної судової юрисдикції;
в електронному форматі з використанням державної платформи «Електронний суд»;
поштою з повідомленням про вручення.
Ми радимо подавати апеляцію через свого адвоката. Він знає, як її правильно оформити і як подати, щоб вона була прийнята до розгляду.
Процедура апеляційного розгляду
Розгляд апеляційної скарги поділяється на такі етапи:
підготовка справи до апеляційного розгляду (здійснюється суддею-доповідачем з колегії);
апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження або з викликом сторін у судове засідання.
Під час підготовчого розгляду суддя-доповідача з'ясовує:
склад учасників судового процесу;
обставини, на які посилаються учасники справи;
обставини, які визнаються та які заперечуються учасниками справи;
долучення нових доказів за необхідності (за ініціативою учасника справи або суду) та підстави їх неподання до суду першої інстанції;
необхідність виклику свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача тощо;
можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;
інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
Закінчується підготовка до апеляційного перегляду прийняттям ухвали про завершення підготовки та призначення розгляду справи.
Питання про повернення апеляційної скарги вирішується на етапі відкриття провадження та у разі наявності підстав для повернення або залишення скарги без руху, провадження за апеляційною скаргою не відкривається.
Розгляд справи по суті. Починається судовий розгляд із оголошення змісту скарги, доводів апелянта та визначенння рамок, у межах яких буде здійснюватися перевірка оскаржуваного рішення, встановлюватися ті чи інші факти та досліджуватися докази. Потім, у разі розгляду скарги з викликом учасників справи, починаючи з апелянта, дають пояснення сторони процесу, здійснюється перевірка обставин та вивчення доказів, після чого кожному учаснику судового розгляду надається можливість виступити у судових дебатах.
Ухвалення судового рішення. Підсумком розгляду справи є рішення апеляційного суду. Часто запитують, чи може апеляція скасувати рішення суду? Саме в цьому і полягає весь зміст апеляційного оскарження і, якщо суд погодиться з доводами скарги, це може призвести до повного або часткового скасування рішення суду першої інстанції. А якщо суд не визнає докази, викладені в апеляційній скарзі, то вона відхиляється і після апеляції рішення набирає чинності. А це означає, що розпочнуться процеси отримання виконавчого листа після апеляції та виконавчого провадження, але це вже, як то кажуть, зовсім інша історія, яка потребує окремої розмови.
Порівняння апеляцій у різних видах національного судочинства
Вище ми говорили про порядок апеляційного оскарження загалом – без поділу судових юрисдикцій. Такий підхід не зовсім правильний, тому що у кожному виді судового процесу апеляційні законодавчі блоки, що регулюють цей вид оскарження, дещо відрізняються.
Давайте порівняємо апеляції у господарському, адміністративному, цивільному та кримінальному процесах і визначимо, у чому вони схожі, а чим відрізняються.
Як відбувається апеляція у цивільній справі?
Правом на апеляційне оскарження у цивільному процесі мають учасники справи та ті, хто не брав участі у розгляді справи в першій інстанції, якщо суд вирішив питання щодо їхніх прав та обов'язків.
Скільки часу дається на апеляцію у цивільному процесі? Скарга на рішення суду – 30 днів, на ухвалу – 15 днів з моменту їх оголошення, а у випадку якщо судом було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи/питання без присутності учасників справи - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строки для розгляду:
скарг на рішення – до 60-ти днів;
скарг на ухвали – протягом 30-ти днів.
Термін подачі апеляції на рішення суду чи ухвалу у цивільному процесі відраховуються з часу їх оголошення/складення повного судового рішення, а терміни розгляду – з часу прийняття ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження.
Сьогодні багатьох українців цікавить апеляція на рішення суду за кредитом. Ось тут якраз спрацьовують механізми оскарження, які затвердженні нормативами ЦПК: підготовка скарги – до 30 днів, розгляд в апеляційній інстанції – 90-днів.
Як і скільки розглядається апеляція у господарському процесі?
Апеляційне оскарження у господарському судочинстві регулює Господарський процесуальний кодекс, а саме статі від 252-1 до 285-1. Так само як і в цивільному процесі, подавати апеляції можуть учасники судового розгляду та ті особи, щодо яких судом ухвалено рішення про їх права та обов'язки. Термін подачі апеляції на рішення суду – 20 днів, на ухвалу – 10 днів (ч. 1 ст. 256 ГПК). Судовой розгляд здійснюється протягом 60-ти днів для рышень і 30-ти – для ухвал.
Апеляція в кодексі адміністративного судочинства (ст.ст. 292-326 КАС)
Подавати апеляційні скарги в адміністративних справах можуть учасники процесу та інші особи, права чи обов'язки яких зачіпає судове рішення. Апеляція в адміністративному судочинстві може тривати:
подача скарги на рішення суду – 30 днів;
подача скарги на ухвалу суду – 15 днів;
апеляційний розгляд скарги на судове рішення – 60 днів;
апеляційний розгляд при оскарженні ухвали – 30 днів.
У виняткових випадках апеляційний розгляд в адміністративному судочинстві може бути продовжений на 15 діб, про що суд приймає окрему ухвалу.
Оскарження у справах про адміністративні правопорушення
Порядок оскарження регулюють ст. ст. 287-297 КУпАП. Апеляція на постанови про адміністративне правопорушення може бути подана, а постанови про адміністративне правопорушення можуть бути оскаржені:
особою, притягнутою до відповідальності за адміністративне правопорушення, її законним представником та захисником;
потерпілим, а також його представником;
прокурором, якщо до правопорушника застосовуються заходи примусу, що обмежують його особисту свободу.
Апеляція на постанову суду про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення (ч. 2 ст. 294 КУпАП), а перегляд здійснюється протягом 20 днів з дня надходження до апеляційного суду (ч. 4 ст. 294 КУпАП). У випадку порушення термінів подання апеляції в адміністративній справі скарга залишається без розгляду та повертається апелянту.
Апеляція у кримінальному процесі (ст. ст. 392-423 КПК)
Право на ініціювання апеляційного провадження у кримінальній справі належить:
обвинуваченому по обвинувальному/виправдувальному вироку, його законному представнику чи адвокату;
підозрюваному/обвинуваченому, його законному представнику чи адвокату;
потерпілому, його законному представнику чи адвокату у межах вимог, що були заявлені в місцевому суді;
неповнолітній особі, її законному представнику щодо примусових заходів виховного характеру;
особі та її законному представнику та адвокату щодо примусових медичних заходів;
прокурору;
цивільному позивачу та відповідачу, їх представникам та іншим особам, визначеним кримінальним законодавством, яких стосується справа.
Терміни оскарження в апеляції у кримінальному процесі:
вирок – 30 днів;
ухвала про застосування/відмову стосовно медичних або виховних примусових заходів – 30 днів;
інші ухвали – 7 днів;
ухвали слідчого судді – 5 днів.
Адвокат Руслан Пронін акцентує: Часто запитують, чи може апеляція погіршити вирок? У цьому питанні треба враховувати, що вирок суду першої інстанції не підлягає зміні апеляційною ухвалою, оскільки це погіршить правове становище обвинуваченого, що недопустимо згідно з ч. 1 ст. 414 КПК. Водночас, беручи до уваги, що апеляція в кримінальному процесі переглядає вирок в межах апеляційної скарги і вона може бути подана як прокурором, так і потерпілим, можливим результатом розгляду є скасування вироку для застосування більш суворого покарання за скоєння тяжкого злочину.
Одним з прикладів, коли Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, яка погіршила стан обвинуваченого, та направив на новий розгляд для винесення більш суворого вироку є справа № 183/3169/18.
Підведемо підсумки порівняння процедур апеляційного оскарження в різних видах судочинства. Спільним у всіх видах апеляційних проваджень є право на оскарження судових актів, які не набрали чинності. В усіх інших аспектах, включаючи вартість подання апеляції, вони в тій чи іншій мірі відрізняються. Приклад – питання, скільки часу дається на апеляцію. З метою кращої ілюстрації представимо таблицю.

Правова допомога
Ми розглянули особливості національного інституту апеляційного оскарження рішень судів різної юрисдикції, торкнувшись лише основних аспектів. Наш екскурс дозволив відкрити лише вершину айсбергу. Насправді процеси у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах значно глибші, наповнені великою кількістю юридично складних процедур і у непідготовленої людини часто викликають практично непереборні труднощі.
Більше того, в адвокатській практиці АТ «Актум» безліч випадків свідчить ще й про те, що коли людина без юридичної освіти, яка звертається до суду, може навіть не здогадуватися, що її права порушені. Саме тому важливо розуміти, на яких етапах можуть виникнути проблеми.
Послуги нашого адвоката – це впевненість 100% у тому, що апеляційна скарга буде належно складена та оформлена, правильно розрахований та сплачений судовий збір та її буде прийнято апеляційною інстанцією до розгляду. Отримати правову допомогу ви завжди можете у АО «Актум».
У нашому об'єднанні працюють адвокати з багатим практичним досвідом, які мають за плечима численні успішні апеляційні оскарження судових рішень. Вони прекрасно володіють усіма нюансами процесуальних дій і в кожному конкретному випадку знаходять найрезультативніші рішення. Наші фахівці зможуть не лише надати професійні консультації, а й знайдуть переконливі підстави для перегляду будь-якої справи.
Отримуйте правову підтримку за вказаними на сайті номерами телефонів або заповнюйте спеціальну онлайн-форму для того, щоб записатися на повноцінну професійну консультацію стосовно конкретного судового рішення, яке підлягає оскарженню.
Поширені питання
Чим апеляційне провадження відрізняється від касаційного?
Різниця важлива і вона полягає у самій юридичній природі цих двох видів процесуальних процедур. Апеляційна інстанція розглядає обставини справи, досліджує докази та оцінює правильність застосування судом першої інстанції законодавчих нормативів, тобто фактично проводить перегляд рішення у межах апеляційної скарги та розглянутих у місцевому суді матеріалів.
Касаційна інстанція знаходиться над апеляційною та вважається вищою. Вона не оцінює обставини у справі, не проводить її розгляд, а перевіряє відповідність судового рішення нормам процесуального і матеріального права. Можна сміливо заявити, що вона виконує ревізію оскаржуваних рішень з точки зору їх законності.
Про всі нюанси подання касаційної скарги читайте, будь ласка, в матеріалі «Касаційне оскарження».
Що таке апеляційна скарга та коли її можна подати?
Апеляційна скарга — це розповсюджений процесуальний документ, передбачений нормами законодавства для оскарження рішень судів першої інстанції, що не вступили в силу. Її можуть подавати усі сторони, які приймали участь у засіданні суду першої інстанції. Після прийняття скарги апеляційним судом відривається провадження у справі та зацікавлена особа набуває правового статусу учасника судового розгляду в апеляційній інстанції.
Щодо термінів подання апеляційних скарг, то вони залежать від виду судочинств та оскаржуваних рішень. Наприклад у господарському провадженні для підготовки скарги на судове рішення передбачені 20 днів з дня його прийняття. Водночас, якщо учасник справи не отримав судове рішення в день його проголошення, то він може розраховувати на продовження пропущеного строку, відведеного на апеляційне оскарження.
Подання апеляційних скарг у воєнний час здійснюється у такі ж терміни, але при цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку, зокрема, й на апеляційне оскарження. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом встановленого законом строку. Тому лише за допомогою повного юридичного аналізу та доведення обставин, які під час оголошеного в країні військового стану спричинили пропущення процесуальних строків, є шанси поновити строки на апеляційне провадження з цих підстав.
Хто може подати апеляцію на рішення суду?
Право на апеляційне оскарження мають усі сторони судового провадження. Наприклад, у кримінальному провадженні це прокурор, обвинувачений, його законний представник та адвокат, а також потерпіла сторона.
Які рішення суду підлягають апеляційному оскарженню в кримінальному провадженні?
Вичерпний список рішень, доступних для оскарження після розгляду кримінальної справи, міститься у статті 392 Кримінального процесуального кодексу. Він включає:
обвинувальні й виправдувальні вироки, окрім винесених у рамках спрощеного кримінального провадження та тих, що оскаржуються на основі заперечення обставин,
ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного впливу або про відмову в цьому;
інші ухвали, встановлені законодавством.
Які документи потрібні для подання апеляції?
Щоб подати апеляційну скаргу, необхідно надати: саму апеляційну скаргу, копію рішення суду першої інстанції, що оскаржується, документ із датою отримання цього рішення, документи та інші матеріали, які є доказами, а також квитанцію про сплату судового збору. До оригіналу скарги та документів слід додати копії для кожного учасника судового процесу.
Скільки коштує подати апеляцію: судовий збір за апеляцію та інші витрати?
Якщо не враховувати витрати на правову допомогу з підготовки апеляційної скарги та копіювання документів, то стаття витрат, що залишилася, для того, щоб направити апеляцію – судовий збір. З 1 січня 2025 року він розраховується у відсотках від ціни позову та має фіксований розмір. Наприклад, якщо йдеться про подання фізичною особою до загального апеляційного суду скарги майнового характеру, то судовий збір за апеляцію становитиме 1% ціни позову за умови, що сума буде не меншою за 1211.20 грн і не більше 15140 грн. Розрахунки для різних судових юрисдикцій та категорій апелянтів представлені у Законі України «Про судовий збір» в редакції 16.07.2025 р.
Також, є коло осіб законодавчо звільнених від судового збору - детальний перелік у ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», а також є можливість, використовуючи функціонал Електронного суду для подачі апеляційної скарги, скористатися 20% знижкою, бо за правилами ч. 3 ст. 4 Закону Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів,зокрема апеляційної скарги, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.
Скільки разів можна подавати апеляцію?
На конкретне судове рішення апеляція може бути подана лише один раз, виключенням є випадки, коли апеляційна скарга через недотримання вимог щодо її оформлення була повернута апелянту, бо у цьому випадку можна використати право на повторне подання апеляційної скарги з усуненням всіх зауважень суду, що стали підставою для її повернення. Крім того, якщо після апеляційного перегляду рішення суду скасовано з призначенням нового розгляду справи в суді першої інстанції, то в цьому випадку нове рішення може бути оскаржено в апеляційній інстанції.
Що відбувається після подання апеляційної скарги?
Після прийняття апеляційної скарги до розгляду суд:
відкриває апеляційне провадження;
здійснює підготовку до апеляційного розгляду, яка включає подання заперечень на апеляцію, надання нових доказів, розгляд клопотань сторін;
після закінчення підготовчого етапу здійснюється безпосередньо апеляційний розгляд, якій завершується прийняттям ухвали.
За результатами апеляційного перегляду судове рішення може бути:
залишено без змін;
змінено;
скасовано частково чи повністю із прийняттям апеляційним судом нового рішення;
скасовано із закриттям судового провадження;
скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Чи можна змінити рішення апеляційного суду?
Законодавством така можливість передбачена. Для цього необхідно подати до Верховного суду касаційну скаргу і якщо він встановить, що апеляційний суд вчинив процесуальну помилку, то рішення буде скасовано. При цьому важливо попередити, що далеко не кожне рішення суду першої або апеляційної інстанції можна оскаржувати в касації, а сам процес оскарження є вкрай складним із позицій трактування законодавчих норм.
Чи потрібен адвокат для апеляції на рішення суду?
Законодавством передбачено обов'язкову участь адвоката лише у кримінальному провадженні. В інших судових юрисдикціях можна захищати себе самостійно, проте очевидно, що залучення професійного юриста завжди значно підвищує шанси відстояти свої права, особливо якщо і якості захисника виступає адвокат, який спеціалізується на відповідній галузі права.
Цікаві факти
Становлення інституту апеляційного оскарження у світовій історії
«Appellare», що у перекладі з латинської означає «звернення» – це слово дало назву способу оскарження в судах вищих інстанцій (апеляційних) рішень судів, які не набрали чинності. Формування цього юридичного інституту відносять до освіченого Стародавнього Риму, коли за правління імператора Юстиніана (527-565 р.р. до н.е.) була остаточно сформована і закріплена система оскарження рішень судів за допомогою апеляційних скарг. Причому сам факт подання такої скарги припиняв виконання рішення суду. Набагато пізніше ця форма судочинства поширилася на інші європейські країни. Апеляційні системи різних країн сильно відрізнялися структурами та механізмами реалізації, проте принцип залишався незмінним – можливість оскарження судового рішення в суді вищої за ієрархією інстанції.
Апеляція в історії України
За твердженням істориків, в Україні ще з часів Київської Русі наприкінці IX ст. вже існували перші ознаки перегляду судових рішень, які згодом стали основними для побудови ієрархічної судової системи. Її становили ряд світських і церковних судових органів, які були цілком самостійними та не мали жодних субординаційних зв'язків.
Від XIV до половини XVII ст. спостерігався подальший еволюційний розвиток інституту апеляційного перегляду, який на українських землях здійснювався разом із законодавством тих держав, до складу яких входив той чи інший регіон нашої країни:
на землях, що входили до Великого князівства Литовського, з 1566 року була законодавчо закріплена можливість оскаржити судове рішення в порядку апеляції;
в Галичині, що входила до Польського королівства, апеляцію можна було подавати до так званих «вічових судів» шляхти воєводств, а з XV століття – безпосередньо королю;
з 1784 року у Галичині та Буковині, які входили до складу Австрійської імперії, функції вищої судової інстанції виконував спочатку апеляційний суд у Львові, а пізніше – Чернівецький окружний суд окремо для Буковини.
За часів Запорізької Січі система судочинства була поділена на кілька рівнів, а її функції здійснювалися полковником, отаманом та кошовими отаманом. Вищим судовим органом був суд кошового отамана, а пізніше для здійснення кримінального провадження в судову систему було введено посаду військового судді. На землях, що входили до складу Росії, поширювалися дії Зводів законів Російської імперії 1832 року, а функції судових інстанцій виконували місцева адміністрація і поліція. У 1917 році після краху царського режиму та утворення УНР було ухвалено рішення про заснування Київського, Харківського та Одеського апеляційних судів, проте останні два так і не встигли створити.
Як бачимо, на території України упродовж усього історичного шляху тією чи іншою мірою функціонував інститут апеляційного перегляду судових рішень. Інший аспект – наскільки він був дієвим і забезпечував охорону прав людей. Залишимо це питання без відповіді, адже це велика тема для іншої розмови, як за часів окупації історичних українських земель порушувалися права українців.