Нові правила бронювання: що змінює законопроєкт 13335 і кого це зачіпає

Ігор Мунтяну, адвокат адвокатського об'єднання Актум у програмі «Сьогодні зранку» на Українському Радіо розповів чому з’явилася ініціатива, кого торкнуться зміни, що зміниться для бізнесу, держслужбовців та працівників критичної інфраструктури, як працює механізм бронювання зараз і що може змінитися в разі ухвалення закону.

Джерело: Українське Радіо

Чому відбуваються зміни в процедурі бронювання?

Така законодавча ініціатива насамперед зумовлена реальною проблемою — великим перекосом між паперовими військово-обліковими справами та електронними реєстрами, а також дефіцитом кадрів на критичних підприємствах (зокрема в ОПК).

Тобто є реальна проблема: частина працівників критичних підприємств не може бути заброньована через невідповідність військово-облікових документів. Це не лише сфера оборонно-промислового комплексу (ОПК), а й інші галузі. Наприклад, людина колись ставала на облік, але її дані не внесені в електронний реєстр. Або вона взагалі ніколи не перебувала на обліку. Через це підприємство не може законно оформити бронювання.

Наша адвокатська практика свідчить, що досить часто працівники мають «проблеми з документами»: не стоять на обліку, мають невірні записи або відсутність інформації в електронному реєстрі. Внаслідок цього підприємство не може їх забронювати, хоча вони виконують критичні функції.

Законопроєкт пропонує надавати тимчасові - до 45 днів, можливості бронювання, щоб людина могла вирішити питання з документами і зберегти кадри. Це відповідь на масив проблем, пов’язаних з переходом до електронних реєстрів і великою роллю мобілізаційних процедур. Але поки що — лише перше читання: текст може змінюватися до остаточного ухвалення.

Які проблеми з документами можуть виникати?

Це можуть бути різні випадки:

• відсутність військово-облікового документа;

• відсутність реєстрації за місцем проживання;

• людина раніше стала на облік в одному місці, потім переїхала й не перереєструвалася;

• помилки при перенесенні паперових справ в електронний реєстр;

• в електронній системі даних немає або вони суперечать паперовим записам;

• розбіжності між паперовими і електронними даними;

• порушення правил військового обліку.

Працівник хоче легалізувати свій статус, але, звернувшись до ТЦК для уточнення даних, ризикує отримати повістку й одразу бути мобілізованим. Такі випадки траплялися і в IT-сфері, і в ОПК.

Часто, коли працівник приходить до територіального центру комплектування (ТЦК та СП) щоб уточнити дані, то ризикує одразу отримати повістку й одразу бути мобілізованим. І підприємство втрачає шанс його забронювати.

Приклад. Людина приносить лист від підприємства: «Мене хочуть забронювати», просить 10 днів, щоб привести документи до ладу. Але формально ТЦК має право мобілізувати її на місці. Через це багато критичних підприємств втрачали цінних працівників. Саме ці випадки є поширеними. І саме цю проблему покликаний вирішити законопроєкт.

Як відбувається процедура бронювання зараз і що зміниться?

Наразі на практиці, якщо працівник не стоїть на обліку або має порушення, підприємство не може оформити бронювання.

Новий законопрєкт передбачає, що підприємство зможе отримати бронювання на строк до 45 днів, щоб людина встигла встати на облік, виправити помилки або пройти медкомісію. Протягом цих 45 днів потрібно привести військово-облікові документи (ВОД) у відповідність. Якщо цього не відбудеться — тоді бронювання не продовжать, і підприємство знову втратить можливість на рік його забронювати (або матиме інші механізми, наприклад робота у резерві).

Наскільки поширеною є проблема розбіжностей між паперовими справами і електронними реєстрами?

Дуже поширена. Перехід до електронних реєстрів супроводжувався помилками імпорту даних:

• хтось був знятий, але в паперових справах — є;

• у реєстрі з’являються «розшуки» через технічні або процедурні помилки;

• різні ТЦК по-різному вносять дані.

Буває, що людина стоїть на обліку, але в реєстрі з’являється статус «у розшуку». Потім цей статус зникає, потім знову з’являється. Це результат технічних збоїв, неузгодженості між різними ТЦК та якістю ведення реєстрів.

Особливо гостро це виявилось після 2022 року, коли багато людей змінювали місце проживання або ставали на облік у нових ТЦК та СП — і реальне наведення порядку в реєстрах потребує часу і великого обсягу роботи.

Є досить багато прикладів серед переселенців, які стикнулись з подібними проблемами: хтось став на облік у Львові, потім переїхав у Київ — і дані не синхронізувались роками. І саме такі ситуації ми бачимо регулярно. Людина може бути «в обліку» за паперами, але в електронному реєстрі її немає — і навпаки. Це ускладнює і роботу роботодавця, і право людини на безпечне врегулювання статусу.

45 днів – для чого?

У законопроєкті до першого читання було прописано загально вимогу привести військово-облікові документи у відповідність.

За існуючими правилами (постанова Кабміну №76) для бронювання є критерії: перебування на обліку, відсутність розшуку, відсутність порушень військового обліку тощо.

Працівник має стати на облік, усунути порушення (наприклад, сплатити штраф) або пройти медкомісію — і тоді підприємство може оформити бронювання повторно (на рік згідно процедури).

Якщо не встигає — можливі інші шляхи, але прямого продовження бронювання нема.

Можна бронювати 100%, а не 50% - від чого залежить?

З 3 вересня дозволили бронювати 100% працівників критичних підприємств на прифронтових територіях (раніше — 50%). Хто визначає, чи є територія «прифронтовою», і як підприємцям орієнтуватися?

Йдеться про критично важливі підприємства у зонах активних або можливих бойових дій. Відповідні критерії та переліки територій визначає урядова постанова, де є категорії «активні бойові дії» (типові прифронтові райони) і «можливі бойові дії».

Питання належності території — це питання офіційного включення у перелік. Також орган, що давав рішення про критичність підприємства (зазвичай обласна військова адміністрація), може обґрунтувати необхідність для підприємства мати більшу квоту бронювання — до 100% (тобто до 100%, а не автоматично 100%). Підприємству потрібно підготувати лист з обґрунтуванням і звертатися до відповідного органу.

Наприклад, Запорізька чи Херсонська області – це активні бойові дії, а Миколаївська чи Одеська – можливі. Підприємство має подати обґрунтування до органу, який визнав його критичним. І якщо справді більшість працівників виконує важливі завдання, можна отримати дозвіл на бронювання більшої кількості – до 100%. Це реальна допомога для підприємств у складних умовах.

Якщо в «Резерв+» з’явилось повідомлення «у розшуку», що робити?

 Це досить поширена ситуація. Причини можуть бути різні:

• оновлення інформації ТЦК та СП по конкретній особі (нова інформація і, можливо, направлення повістки);

• технічні збої при синхронізації електронних і паперових реєстрів;

• або ж різні записи в різних ТЦК та СП (особова справа в одному місці, електронний запис — в іншому).

• Міноборони теж має доступ до реєстру і може здійснювати оновлення.

Усе це іноді дає розбіжності й повідомлення про розшук, які потребують перевірки в ТЦК.

Порада: будьте уважні до повідомлень від ТЦК і звертайтесь до своїх роботодавців, якщо виникають питання з документами.

Повна версія етеру