Мобілізація як процесуальний «фінт»: що означає справа Насірова для кримінального провадження

Дмитро Кушнаренко, адвокат адвокатського об'єднання Актум у програмі «Свобода Live» на Радіо Свобода розповів як зміг підсудний Насіров потрапити у військо та чи законно скасовувати наказ на його мобілізацію.


Джерело: Радіо Свобода

Правовий коментар адвокатів АО Актум або чому ця історія дійсно важлива

Обвинувачений у хабарництві на 722 млн грн (ч. 4 ст. 368‑5 ККУ, санкція — 8‑12 років позбавлення волі з конфіскацією майна) Роман Насіров у лютому 2025 р. добровільно звернувся до Територіального центру комплектування (ТЦК та СП) й отримав мобілізаційний наказ. Коли судове провадження вийшло на фінішну пряму, такий крок породив дискусію: чи це щире бажання служити, чи спроба уникнути вироку, дочекавшись спливу строків давності?

Ключові факти справи

Статус у кримінальному процесі: Насіров — обвинувачений, вироку ще немає.

Строки давності: за тяжким корупційним злочином вони спливають у квітні 2026 р.

Судовий марафон: слухання майже завершені; оголошення вироку очікувалось «із дня на день».

Мобілізація: після проходження ВЛК обвинуваченого направили до 101‑ї бригади ЗСУ.

Скасування: командир частини видав наказ про «скасування призову», що викликало професійну критику.

«Лазівка» мобілізації: як це працює з точки зору КПК

Підстава для зупинення провадження — п. 3 ч. 1 ст. 281 КПКУ: неможливість участі обвинуваченого у суді через виконання обов’язків військової служби.

Наслідок  — процес «заморожується», а строки давності продовжують спливати.

Практичний ефект  — за рік провадження може бути закрите без вироку (ч. 5 ст. 49 ККУ).

Захист держави чи захист себе?

Роман Насіров публічно заявив: «Я — простий хлопець з Чернігова. Хочу підтримати ЗСУ та Україну у складний час».

Проте з юридичного погляду: у разі мобілізації особи, яка перебуває у статусі обвинуваченого (але ще не засуджена), суд може зупинити провадження, а строки давності продовжать спливати. За рік — вони закінчуються, і справу можуть просто закрити.


Саме на цьому акцентує увагу Дмитро Кушнаренко, адвокат з кримінального та військового права Адвокатського об’єднання Актум: «Це — не вигадка. Це цілком реальний процесуальний «фінт». Насіров перебуває в статусі обвинуваченого, не засудженого. Формально він має право мобілізуватися. І якщо суд зупиняє розгляд, строки йдуть. І от через рік — все. Кінець. І такий крок для нього є «процесуально дієвим і, можливо, єдиним шансом» уникнути обвинувального рішення».

Чи законно скасували наказ?

І це чи не найголовніше питання в цій історії з огляду на діюче законодавство – військове право.

Після того як стало відомо про мобілізацію Насірова, командир 101-ї бригади скасував наказ про його призов. Але це викликало ще більший резонанс. Правники вважають, що командир частини не має повноважень скасувати мобілізаційний наказ.

Дисбаланс для «звичайних» та «публічних»

Пересічні мобілізовані часто не можуть домогтися звільнення, навіть якщо призов із порушеннями.

Одіозні та публічні фігури потенційно отримують «особливе трактування» (швидке скасування, відмова частини). Такі приклади створюють прецедент, який може зруйнувати довіру до мобілізаційної системи та судів.

«Це юридичний нонсенс. Командир може не прийняти людину до частини, але не може скасувати сам факт мобілізації. Це може зробити тільки ТЦК або суд. Наша система працює вибірково: звичайна людина, навіть якщо її мобілізували з порушенням, має служити. А з «відомими персонажами» закон починає підлаштовуватись», — наголошує Кушнаренко.

Хто може скасувати мобілізаційний наказ?

Лише орган, який його видав  — ТЦК та СП або Генштаб. Командир бригади не має таких повноважень.

Що міг зробити командир?

Відмовити у призначенні на конкретну посаду й повернути мобілізованого до ТЦК.

Повне «скасування призову»  — нонсенс, що суперечить ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».

Правова колізія чи небезпечний юридичний прецедент

Рішення ВСУ (2024 р.): навіть незаконно призваний продовжує служити до звільнення за іншими підставами. Адже вибірковість підходів підриває принцип рівності перед законом.

І ця ситуація створює небезпечний юридичний прецедент коли людина з кримінальною справою може «перехопити ініціативу» та законно зупинити розгляд справи через мобілізацію. При цьому, водночас держава демонструє подвійні стандарти: звичайних громадян мобілізують і не відпускають навіть за наявності порушень, а медійним обвинуваченим - дозволяють маневрувати.

Чи може Насіров оскаржити відмову частини?

Так, у Київському окружному адмінсуді, посилаючись на незаконну відмову прийняти його на службу. Практичні бар’єри: перевантаженість суду, тривалі строки розгляду. Але якщо за цей час буде ухвалено вирок, спір про мобілізацію втратить сенс.

Еволюція норм щодо засуджених і військового обліку

До травня 2024  р. особи, засуджені за тяжкі злочини, виключалися з військового обліку (п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону).

Після змін Постанови КМУ № 560 механізм повторного взяття на облік не врегульований, що призводить до парадоксів: одних беруть «усіх підряд», інших  — вибірково відсіюють.

Що би ми порадили: наші рекомендації

Законодавцеві:

Чітко розмежувати поняття «мобілізація» та «призначення у військову частину».

Передбачити можливість призупинення строків давності на час служби обвинуваченого.

Визначити вичерпний перелік підстав для скасування мобілізаційного наказу.

Судам:

Уніфікувати підходи до зупинення проваджень через мобілізацію.

Забезпечити оперативний розгляд справ, де строки давності близькі до спливу.

Правоохоронцям і ТЦК:

Уникати вибірковості; дотримуватися однакових процедур для всіх категорій громадян.

У якості висновків

Якщо поглянути на справу Романа  Насірова крізь призму юридичних наслідків, то вона демонструє, як «правова лазівка» мобілізації може стати інструментом процесуального захисту й водночас — тестом на стійкість принципу рівності перед законом. Без термінового доопрацювання норм і єдиної судової практики існує ризик перетворення мобілізаційної процедури на засіб уникнення кримінальної відповідальності, що шкодитиме як правосуддю, так і обороноздатності держави.

«Я не проти, щоб Насіров воював на рівних умовах, зі зброєю в руках, у штурмовій бригаді. Але якщо мета — просто уникнути вироку — це має бути чітко зафіксовано та врегульовано законодавчо», — підсумовує адвокат.


Термінова та фахова консультація адвоката з кримінального права: 050-665-05-60, 098-665-05-40