Стаття 61 розкладу хвороб ВЛК - Ступінь придатності
#ВЛК
#Розклад хвороб ВЛК
#військові
#військовозобов'язані
#мобілізація
#відстрочка від мобілізації
час читання 10 хв.
Автор статті: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Гнатик Наталя Ігорівна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№4456
Дата останнього оновлення:
24.10.2025
Артроз і остеохондроз — хвороби, про які чув кожен. Але питання в тому, який ступінь ураження кісток, суглобів або м’яких тканин має бути у військовозобов’язаного, щоб ВЛК у своїй постанові вказала «непридатний».
Поширеність діагнозів в Україні
Стаття 61 ВЛК охоплює широкий спектр захворювань опорно-рухового апарату, включно з дегенеративними змінами суглобів (артрози), запальними процесами в м'яких тканинах та порушеннями кісткової тканини. Особливу увагу приділено патологіям великих суглобів, таким як: колінний та тазостегновий, які часто призводять до значного обмеження рухів та зниження якості життя.
До переліку захворювань, що підпадають під дію цієї статті, належать:
Артропатії: різноманітні ураження суглобів, включно з деструктивними змінами хряща, кісткові розростання та запальні процеси.
Міопатії та тендинопатії: захворювання м'язів та сухожилля, що можуть бути пов'язані з перевантаженням, травмами або системними захворюваннями.
Остеопатії: група захворювань кісткової тканини, що характеризуються порушенням її структури та мінерального складу.
Хондропатії: ураження хрящової тканини, що призводять до погіршення ковзання суглобових поверхонь та розвитку артрозу.
Артроз (остеоартроз) – це хронічна патологія, яка характеризується руйнуванням суглобового хряща і подальшою деформацією суглобових кісток. На артроз хворіють від 10 до 12% людей різних вікових категорій, причому стаття 61 Розкладу хвороб охоплює не тільки артроз загалом, а і перераховані вище види.
За даними ВООЗ, сам по собі артроз – одне із найбільш поширених захворювань опорно-рухового апарату, яке може призводити до інвалідності. Приблизно 15% населення світу страждає на цю недугу. В Україні артроз діагностують у кожного третього жителя. Хвороба може зустрічатися навіть у молодих людей віком від 16 до 25 років, але її поширеність значно зростає з віком: серед людей старших за 50 років на артроз страждають близько 27%, а серед тих, кому понад 60 років – вже 79%.
Визначення придатності відповідно до 61 статті
Зазвичай, рішення про придатність до військової служби при захворюваннях кісток і суглобів ухвалюється після завершення стаціонарного обстеження та лікування. До ключових факторів, що впливають на оцінку, належать схильність хвороби до рецидивів або прогресування, тривалість та стабільність ремісії, а також специфічні вимоги до здоров’я у військових умовах.
У разі незадовільних результатів лікування або відмови пацієнта від терапії рішення про придатність до служби ухвалюється за пунктами «А», «Б» або «В», враховуючи рівень функціональних обмежень на момент медичного огляду.
1) Непридатною до військової служби відповідно до статті 61 А вважається особа, яка має такі порушення:
фіксація великого суглоба в неприродному та функціонально невигідному положенні, зумовлена кістковою або фіброзною спайкою;
значне обмеження рухів у великому суглобі, спричинене надмірною рухливістю або жорсткою контрактурою, що призводить до порушення функції кінцівки;
асептичне відмирання кісткової тканини головки стегна або іншої великої кістки, що входить до складу суглоба, з подальшим руйнуванням суглобової поверхні;
наявність ендопротеза великого суглоба, який не забезпечує адекватну функцію кінцівки та спричиняє значний дискомфорт (за умови успішного протезування підпадає під оцінку за пунктом «Б»);
деформуючий артроз великого суглоба III-IV стадії (із кістковими наростами понад 2 мм, пошкодженням хряща, звуженням суглобової щілини до менш ніж 2 мм), з частими рецидивами (двічі на рік і частіше), больовим синдромом і деформацією осі кінцівки;
великий дефект кісткової тканини (понад 1 см), що призводить до нестабільності суглоба та порушення функції кінцівки, незважаючи на проведене лікування;
псевдоартроз стегнової або великогомілкової кістки;
хронічне гнійне запалення кістки з утворенням секвестрів, що призводить до формування гнійних порожнин та хронічних незагоєних свищів, які періодично відкриваються (не рідше двох разів на рік).
2) Відповідно до статті 61 Б, придатними до служби у військових частинах, навчальних закладах і пунктах забезпечення будуть особи, у яких:
діагностований деформуючий артроз великого суглоба II стадії з вираженим больовим синдромом, що підтверджується рентгенологічно звуженою суглобовою щілиною до 2-4 мм;
супутній остеомієліт, що має переважно хронічний перебіг із щорічними загостреннями, значно ускладнює перебіг захворювання;
стійкі контрактури суглоба, які призводять до помірного обмеження рухів;
часті вивихи (понад три рази на рік) навіть при незначних навантаженнях, свідчать про значну нестабільність суглоба та спричиняють розвиток рецидивного синовіту.
Внаслідок хронічного запалення та нестабільності спостерігається помірна атрофія м’язів кінцівки.
3) Стаття 61 В визначає повну придатність до військової служби, навіть якщо у особи наявні наступні хвороби:
деформуючий артроз одного з великих суглобів на початковій стадії;
остеомієліт із рідкими загостреннями (приблизно раз на 2-3 роки), без формування секвестрів та порожнин;
стійкі контрактури великого суглоба, що викликають незначні обмеження в рухах;
стресові переломи або патологічні зміни кісток після стаціонарного лікування (включаючи наявність металоконструкцій після операцій)
а також гіперостози, що ускладнюють рух кінцівки або носіння стандартного взуття, військового обмундирування і спорядження, супроводжувані больовим синдромом;
поодинокі вивихи великих суглобів (менше трьох разів на рік);
нестабільність і рецидивуючий синовіт великих суглобів при помірних фізичних навантаженнях;
остеохондропатії з незавершеними процесами ураження тканин.
Особливості застосування 61 статті Розкладу хвороб
Для визначення придатності військовослужбовця за статтею 61 ВЛК при повторних вивихах великих суглобів необхідна наявність детальної медичної документації, зокрема, висновків лікарів, знімків рентгенографії до і після корекції. Клінічна картина нестабільності суглоба, зумовлена пошкодженням його зв’язок або капсули, має бути підтверджена результатами комплексного обстеження, включаючи рентгенографію та магнітно-резонансну томографію.
Стандартним методом лікування нестабільності великих суглобів є хірургічне втручання. Після успішної операції військовослужбовець направляється на лікувальну відпустку за статтею 65 з подальшим проходженням повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).
Оцінка стану здоров’я осіб, які перенесли операцію на великих суглобах або відмовилися від неї, здійснюється згідно з чітко визначеними критеріями, передбаченими пунктами «А», «Б» або «В» статті 61 ВЛК.
Правова допомога по ВЛК
До нас ви можете звернутися для допомоги з оскарженням рішення ВЛК , підготуватися до проходження ВЛК або отримання групи інвалідності. Адже надати вичерпну відповідь на питання: чи підпадає мій діагноз під звільнення чи відстрочку, зможе лишень кваліфікований правник, який працює у тісній зв’язці з лікарем.
Замовивши послугу «консультація лікаря по ВЛК або МСЕК + адвокат» ви отримаєте від лікаря: ґрунтовний аналіз всіх ваших медичних документів, перевірку формулювань медичних висновків.
Натомість адвокат проконсультує та надасть вам весь необхідний супровід з питань, пов'язаних із медичними оглядами для визначення придатності до військової служби, допоможе підготувати пакет необхідних документів для проходження ВЛК.