Що робити, якщо вам погрожують: алгоритм дій та подача заяви в поліцію
#кримінальна відповідальність
#насильство
#ст. 121-122 КК
#Ст. 126 КК побої
#побиття людини
час читання 10 хв.
Автор статті: Дар'я Недоступ
Юридична відповідність:
Возняк Володимир Степанович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ЛВ №001601 від 30.07.2019
Дата останнього оновлення:
30.10.2026
Погрози фізичною розправою, словесні залякування чи попередження про розправу, зокрема повідомлення про намір убити, не варто ігнорувати, навіть якщо кривдник ще не вчинив жодних фізичних дій. За відсутності прямого фізичного насильства такі дії все одно є злочином, адже українське законодавство чітко визначає, яка стаття за погрози діє в таких випадках і як притягнути кривдника до відповідальності.
Далі ви отримаєте відповіді на найболючіші питання, які турбують багатьох людей, що опинилися в такий складний ситуації.
Що робити, якщо вам погрожують фізичною розправою? ➽ Оцініть ситуацію. При безпосередній небезпеці негайно телефонуйте 102 або 112. У безпечній ситуації зафіксуйте докази та звертайтеся до поліції.
Куди звертатися при погрозах? ➽ До найближчого відділення поліції із письмовою заявою, детально описавши обставини й наявні докази.
Чи є диктофонний запис доказом? ➽ Так, аудіозапис може бути доказом, якщо його походження та обставини отримання дозволяють встановити його значення для справи.
Що робити, якщо поліція ігнорує заяву? ➽ Оскаржувати бездіяльність правоохоронців через слідчого судді, якщо відомості не внесли до ЄРДР у встановлений строк.
Яка стаття за погрози та залякування? ➽ Залежить від обставин. Найчастіше це ст. 129 КК України (погроза вбивством), а також інші статті у разі вимагання.
Експертну аналітику та правовий супровід цього матеріалу забезпечив провідний адвокат з кримінальних справ об'єднання Актум Володимир Возняк, який спеціалізується на захисті потерпілих від насильства, залякувань та протидії бездіяльності правоохоронних органів.
Як правильно зафіксувати словесні погрози та залякування
Перший крок до захисту – зібрати докази. Навіть якщо погрози пролунали під час особистої розмови без свідків, це не означає, що звертатися до поліції немає сенсу. Для оцінки обставин важливо встановити, хто саме погрожував, що говорив, коли і де відбулась подія, чи були свідки.
Рекомендується:
зберігати повідомлення, електронні листи та історію дзвінків;
записувати дату, час і місце кожного інциденту;
зберігати аудіо- та відеозаписи, якщо вони є;
записати контакти людей, які могли чути погрози або спостерігати за поведінкою кривдника;
зберігати документи та інші матеріали, які допомагають відтворити обставини конфлікту.
Не видаляйте оригінали повідомлень і не редагуйте записи. Якщо словесні погрози підпадають під статтю та надходять регулярно, фіксуйте кожен новий випадок, тому що повторюваність може мати значення для загальної оцінки ситуації.
Як довести погрози без свідків та чи є диктофонний запис доказом
Запит, як довести погрози без свідків, виникає часто, адже залякування нерідко відбувається наодинці, під час телефонної розмови або в приватному листуванні. Відсутність очевидців не позбавляє потерпілого можливості звернутися до поліції. Доказами можуть бути аудіозаписи, повідомлення, електронне листування, відео, показання свідків та інші матеріали, отримані законним способом.
Чи є диктофонний запис доказом погроз? Подача аудіозапису в комплексі з іншими доказами – збільшує шанси на позитивне вирішення питання про реєстрацію кримінального провадження. Якщо ви записали розмову, збережіть оригінальний файл, не обрізайте фрагменти та зробіть резервну копію. Зафіксуйте дату, місце й обставини розмови, а також особу, голос якої можна ідентифікувати. Не варто публікувати запис погроз у соціальних мережах. Передусім збережіть його для передання правоохоронцям.
«Поширена помилка потерпілих вважати, що за відсутності свідків звертатися до поліції безперспективно. Аудіозапис розмови, збережене листування та ваші послідовні свідчення формують належну доказову базу. Головне правове правило – зберігати оригінал носія, не редагувати файли й чітко зафіксувати обставини запису», — пояснює адвокат Володимир Возняк.
Що робити, якщо погрожують в інтернеті, Telegram чи соціальних мережах
Погрози в інтернеті можуть надходити через Telegram, Instagram, Facebook, SMS, електронну пошту або коментарі під публікаціями. Навіть якщо автор використовує анонімний акаунт, це не означає, що його неможливо встановити в межах розслідування. Якщо ж публічні погрози супроводжуються поширенням недостовірної інформації чи приниженням честі, додатково оцінюється кримінальна відповідальність за наклеп та образу.
Передусім збережіть цифрові докази:
зробіть скриншоти повідомлень так, щоб було видно текст, ім’я або нікнейм акаунта, дату й час, якщо вони відображаються;
збережіть посилання на профіль, повідомлення або публікацію, а також ідентифікатор користувача, якщо він доступний;
за можливості запишіть відео екрана, на якому видно перехід до профілю та відповідне листування;
не видаляйте переписку й не блокуйте акаунт до збереження доступних матеріалів.
якщо повідомлення зникають або автор погрожує видалити акаунт, якнайшвидше зафіксуйте наявні дані та зверніться до поліції.
Важливо пам’ятати: Ніколи не видаляйте чат і не блокуйте акаунт кривдника до того, як повністю зафіксуєте всі повідомлення, ID профілю та зробите відеозапис екрана. Видалення листування в месенджері суттєво ускладнює подальше доказування в поліції.
Оскільки месенджери є найпопулярнішим каналом зв'язку, у багатьох потерпілих виникає запитання, що робити, якщо погрожують в Телеграмі або інших закритих чатах? Алгоритм дій залишається аналогічним. Першочергово збережіть оригінальні повідомлення, зафіксуйте детальний профіль відправника та передайте зібрані матеріали правоохоронцям. При цьому категорично не рекомендується самостійно намагатися зламати акаунт, незаконно добувати персональні дані кривдника або провокувати його на нові погрози.
Скриншот може допомогти підтвердити зміст повідомлення, але за певних обставин постане питання про його автентичність та встановлення автора. Тому не обмежуйтеся одним зображенням, якщо можете зберегти повне листування та посилання на оригінал.
Якщо погрози містять конкретні відомості про місце перебування, розклад або намір завдати шкоди найближчим часом, не чекайте завершення збору цифрових доказів. Спершу подбайте про безпеку та зверніться до поліції. Існує також механізм застосування заходів безпеки щодо особи в межах кримінального провадження, наприклад, залучення охорони.
Заява в поліцію про погрози: зразок та правила подання
Якщо вам погрожують фізичною розправою, важливо не лише зберегти докази, а й знати, як правильно оформити звернення до правоохоронців. Правильно складена заява в поліцію про погрози, зразок якої допомагає уникнути процесуальних помилок, має містити чітко зафіксовані факти, детальний перебіг подій та конкретні докази, а не лише загальні твердження про конфлікт чи почуття тривоги.
Подати заяву можна особисто під час візиту до найближчого відділення поліції або надіслати рекомендованим листом. Звертаючись до правоохоронців очно, обов'язково підготуйте документ у двох примірниках. Один залишається у черговій частині, а на другому співробітник поліції ставить відмітку, дату та штамп про прийняття.
Як написати заяву в поліцію про погрози фізичною розправою ККУ
Щоб зрозуміти, як написати заяву в поліцію про погрози, дотримуйтеся простої структури:
Зазначте назву органу поліції, до якого звертаєтеся, та свої контактні дані.
Опишіть, хто, коли й за яких обставин висловлював погрози.
Наведіть зміст погроз якомога точніше, не перебільшуючи та не змінюючи сказаного.
Поясніть, чому сприймаєте погрози серйозно, наприклад, через попередні висловлювання, поведінку особи, демонстрацію зброї або інші конкретні обставини.
Перелічіть наявні докази та зазначте, де їх можна отримати.
Попросіть зареєструвати заяву, внести відомості до ЄРДР за наявності даних про можливе кримінальне правопорушення та надати витяг у встановленому законом порядку.
Не обов’язково самостійно визначати остаточну кваліфікацію дій кривдника. Головне – докладно описати обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення.
Інфографіка 1. Шаблон та детальні правила заповнення заяви про погрози
Що робити, якщо поліція не приймає заяву про погрози або ігнорує її
Якщо поліція відмовляється прийняти заяву про погрозу фізичною розправою або не реагує на неї, важливо встановити, на якому етапі виникла проблема. Відповідно до ст. 214 КПК України за наявності передбачених законом підстав слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язаний негайно, але не пізніше ніж через 24 години після подання заяви про кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Через 24 години з моменту внесення відомостей заявнику має бути надано витяг із реєстру.
Важливо: Поліція зобов'язана внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин із моменту подання заяви про злочин. Якщо цього не зроблено, ви маєте законне право оскаржити бездіяльність слідчого до слідчого судді протягом 10 днів з дня закінчення процесуального строку.
Якщо відомості не внесли, можна подати скаргу слідчому судді на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора відповідно до ст. 303 КПК України.
Практичний алгоритм:
збережіть копію заяви та підтвердження її подання;
зафіксуйте дату звернення й наявні відповіді поліції;
перевірте, чи минув встановлений законом строк для внесення відомостей до ЄРДР;
підготуйте скаргу слідчому судді, виклавши обставини звернення та суть бездіяльності;
додайте копії заяви й документів, які підтверджують її подання.
Як відкрити кримінальну справу за погрози? У такій ситуації адвокат може підготувати та подати скаргу слідчому судді, обґрунтувати порушення вимог КПК України й домагатися зобов’язання уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР.
Адвокат роз’яснює: «Якщо поліція зволікає або відмовляється реєструвати заяву, не варто чекати. Інструмент оскарження бездіяльності через слідчого суддю за статтею 303 КПК України є максимально ефективним. У судовій практиці це найдієвіший спосіб примусити правоохоронців внести відомості до ЄРДР та розпочати реальне розслідування».
Відповідальність за залякування та оцінка слідством реальності погрози
Коли виникає тема погрози та залякування – яка стаття є ключовою, варто розуміти, що універсальної норми немає. Усе усе індивідуально.Кваліфікація залежить від змісту висловлювань, обставин конфлікту, мети особи та інших установлених фактів:
– якщо йдеться про погрозу вбивством, одним із можливих напрямів правової оцінки є ст. 129 КК України;
– якщо ж погрози використовують для примушування передати гроші, майно або вчинити дії майнового характеру, необхідно перевірити наявність ознак вимагання.
Саме тому під час звернення до поліції важливо не обмежуватися словами «мені погрожують», а описати зміст погроз і фактичні обставини, які допоможуть встановити характер події, адже як довести реальність погрози 129 ККУ, якщо немає усього опису ситуації.
Ознаки реальності погрози вбивством (стаття за погрози)
Під час оцінки ознак реальності погрози вбивством важливий не лише буквальний зміст висловлювання, а й контекст, у якому його зробили. Одна й та сама фраза може мати різне значення залежно від обставин конфлікту, поведінки особи та інших встановлених фактів.
Зокрема, увагу можуть привернути такі обставини:
Конкретність погрози. Людина прямо заявляє про намір вбити потерпілого, а не просто висловлює загальне невдоволення.
Попередня поведінка. Погрозам передували інші залякування або дії, які можуть свідчити про серйозність намірів.
Обізнаність про потерпілого. Особа повідомляє, що знає адресу проживання, місце роботи або маршрути пересування потерпілого. Саме по собі знання цих відомостей не доводить реальності погрози, але може мати значення в сукупності з іншими обставинами.
Спосіб висловлення. Погроза супроводжується діями або повідомленнями, які допомагають зрозуміти її контекст.
Повторюваність інцидентів. Людина систематично надсилає повідомлення із залякуванням або повторює погрози під час особистих зустрічей.
«Для кваліфікації дій за статтею 129 КК України ключовим є доведення реальності погрози. Слідство й суд оцінюють не лише самі слова, а й увесь контекст, а саме наявність зброї чи предметів, минулу поведінку кривдника, повторюваність дій та його обізнаність про ваш щоденний маршрут чи адресу. Саме детальна фіксація цих факторів перетворює погрозу з приватного конфлікту на кримінальну справу», — Володимир Возняк.
Інфографіка 2. Оцінка реальності погрози вбивством: на що звертає увагу поліція
Важливо розуміти: Жодна із цих ознак окремо не гарантує певної правової кваліфікації. Зокрема, сильний страх потерпілого або наявність психологічних переживань самі по собі не замінюють встановлення передбачених законом ознак правопорушення.
Якщо ви не впевнені, чи підпадають висловлювання під ст. 129 КК України, зафіксуйте точний зміст погроз, обставини їх висловлення та всі супутні факти. Остаточну правову оцінку надають уповноважені органи на підставі зібраних матеріалів.
Захист від залякування, психологічного тиску та неадекватних сусідів
Систематичні словесні погрози з боку сусіда чи знайомого тримають у постійній напрузі та створюють відчуття небезпеки. У разі затяжного чи повторюваного конфлікту головне – не піддаватися на провокації, не відповідати взаємними погрозами й не намагатися розв’язати ситуацію силою. Якщо залякування виникають у колі сім’ї або з боку колишнього партнера, такі дії можуть кваліфікуватися як домашнє насильство.
У випадках, коли систематичне психологічне цькування відбувається серед підлітків чи у навчальних та робочих колективах, окремо застосовується відповідальність за булінг.
Натомість послідовно фіксуйте кожен випадок, наприклад, записуйте дату й час інциденту, зберігайте листування, залучайте можливих свідків та документуйте будь-які деталі, які допоможуть відтворити перебіг подій. Зокрема, якщо сусід регулярно приходить до вашого помешкання з погрозами, у заяві до поліції необхідно детально вказати кожен конкретний епізод, а не обмежуватися загальними фразами про тривалий конфлікт. У разі ж виникнення безпосередньої загрози, негайно викликайте поліцію.
За потреби адвокат допоможе оцінити зібрані матеріали, правильно сформулювати заяву, перевірити дотримання процесуальних вимог та оскаржити бездіяльність правоохоронців. Це дозволяє діяти в правовому полі, не посилюючи конфлікт і не наражаючи себе на додатковий ризик.
ЮРИДИЧНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ (дисклеймер):
Цей матеріал має виключно інформаційно-роз'яснювальний характер і не становить індивідуальної юридичної консультації. Законодавство України та правозастосовна практика можуть змінюватися. Для правової оцінки конкретної ситуації, алгоритму дій та захисту ваших прав рекомендуємо звертатися по кваліфіковану юридичну допомогу до адвокатів адвокатського об'єднання Актум.
FAQ: поширені запитання про погрози та залякування
Що робити, якщо погрожують по телефону?
Збережіть історію дзвінків, дату й час розмови, номер абонента та наявні записи. Одразу після дзвінка запишіть зміст погроз і обставини розмови, поки пам’ятаєте деталі. Якщо погрози конкретні та викликають побоювання за життя, зверніться до поліції.
Яка стаття за погрози фізичною розправою в Україні?
Правова кваліфікація залежить від змісту погроз та обставин. Стаття 129 КК України стосується погрози вбивством за наявності реальних підстав побоюватися її здійснення. Інші погрози можуть потребувати іншої правової оцінки. Остаточну кваліфікацію визначають уповноважені органи.
Чи можна подати заяву, якщо погрози були лише в повідомленнях?
Так. Збережіть повне листування, скриншоти, посилання на профіль і доступні дані відправника. Подайте заяву до поліції та додайте матеріали, які підтверджують зміст повідомлень і обставини їх отримання.
Що робити, якщо погрожують у Telegram з анонімного акаунта?
Зафіксуйте повідомлення, профіль, посилання та інші доступні відомості. Не видаляйте переписку. Передайте матеріали поліції, яка в межах своїх повноважень може вживати заходів для встановлення особи відправника.
Чи можна звернутися до поліції без адвоката?
Так. Потерпілий може самостійно подати заяву та надати наявні докази. Адвокат не є обов’язковою умовою звернення, але може допомогти, якщо поліція не вносить відомості до ЄРДР, неправильно реагує на звернення або виникають складнощі з доказуванням.
Що робити, якщо поліція не приймає заяву про погрози?
Зафіксуйте факт звернення та спробуйте подати заяву іншим способом, який дозволяє підтвердити її отримання. Якщо заяву про можливе кримінальне правопорушення подано, але відомості не внесено до ЄРДР у встановлений строк, можна оскаржити бездіяльність слідчому судді за ст. 303 КПК України.
Як відкрити кримінальну справу за погрози через суд?
Якщо уповноважена особа не внесла відомості до ЄРДР після отримання заяви про можливе кримінальне правопорушення, можна подати слідчому судді скаргу на бездіяльність відповідно до ст. 303 КПК України. Якщо скаргу задовольнять, суд може зобов’язати уповноважену особу вчинити відповідну процесуальну дію. Це не означає автоматичного встановлення вини особи, якій ви приписуєте погрози.
Чи потрібно чекати, поки кривдник виконає погрозу?
Ні. Не потрібно чекати настання шкоди, щоб звернутися до поліції. Якщо погрози викликають обґрунтоване занепокоєння або є підстави вважати, що вам загрожує небезпека, фіксуйте обставини та повідомляйте правоохоронців.У разі безпосередньої загрози насамперед подбайте про безпеку.
Чи можна притягнути до відповідальності за погрози, якщо немає свідків?
Відсутність свідків не виключає можливості розслідування. Значення можуть мати записи, листування, історія дзвінків, показання потерпілого та інші докази. Їхню належність, допустимість і достатність оцінюють у межах провадження.
Чи потрібно самостійно вказувати статтю КК України в заяві про погрози?
Ні, це не є обов’язковою умовою подання заяви. Важливіше детально описати фактичні обставини, зміст погроз, можливі мотиви та наявні докази. Правову кваліфікацію події визначають уповноважені органи.