Сімейні конфлікти, розлучення, проживання дитини в іншій родини, неможливість дійти згоди про участь у житті дитини, її вихованні, утриманні все це може стати каталізатором ініціювання процесу позбавлення батьківських прав.

Але ж чи насправді у всіх випадках автоматично виникають підстави для позбавлення батьківських прав та якою є визначена законодавством процедура позбавлення батьківських прав? Розберемо докладніше.

Зазначимо, що законодавець не надав альтернативи у вирішенні всіх спорів про позбавлення батьківства – це виключно компетенція судів.

Крім того варто зауважити, що судова практика щодо позбавлення батьківських прав зводиться до того, що цей захід є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків, зазвичай - у ситуаціях коли матір чи батька вже неможливо виправити. Отже, які є підстави для позбавлення батьківських прав?

Причини позбавлення батьківських прав в Україні

Сімейний кодекс містить шість причин позбавлення батьківських прав, відображених у 164 статті:

залишення дитини в пологовому чи іншому медзакладі та відсутність батьківської уваги впродовж півроку;

ухилення від обов’язків по вихованню, освоєнню повної загальної середньої освіти;

насилля в адресу дитини у будь-якій формі;

наркоманія або хронічний алкоголізм батьків;

жебрацтво, бродяжництво, експлуатація дитини;

судимість за навмисний злочин по відношенню до дитини.

Проте існують ситуації коли підстави позбавлення батьківських прав не є абсолютними.

У яких випадках неможливо позбавити батьків їх прав на дитину

Умови позбавлення батьківських прав, які окреслені вище, не можуть бути застосовані:

до неповнолітніх батьків, які уникають обов’язків по вихованню або забезпеченню освітою, хронічних алкоголіків або наркоманів, експлуататорів дітей;

у разі неможливості виконання обов’язків по батьківству внаслідок хворобливого душевного стану, недоумства, довготривалого відрядження, перешкоджання контактам із дочкою чи сином.

Судова практика свідчить, що навіть за доведеності провини в поведінці того із батьків, до кого пропонують застосувати такий крайній захід пливу, як позбавлення батьківських прав, але останній в суді буде наголошувати на бажанні брати участь у житті дитини та турбуватися про неї, судові рішення можуть прийматися в інтересах дитини про відмову в задоволенні позовних вимог. У таких випадках відповідач попереджається про недопущення повторного аналогічного ставлення до своїх обов’язків та на органи опіки і піклування покладається контроль за їх виконанням.

При цьому, дитина, щодо якої пропонується позбавлення батьківських прав, не повинна досягнути вісімнадцятирічного віку.

Процедура обмеження батьківства

На підставі 170 статті Сімейного кодексу можна позиватись про відібрання дитини без позбавлення батьків батьківства.

Причинами можуть визначатися як ті ж, що передбачені пунктами 2-5 першої частини 164 статті СК при позбавленні, так і інші.

Обмежуючи батьків у правах суд розглядає також питання про стягнення на дитину аліментів.

Позбавлена батьківської опіки дитина може проживати певний час в сім’ї родичів чи інших осіб, з якими у дитини склалися близькі стосунки, або за їх відсутності поміщена в притулок або центр реабілітації.

Дії позивача

У залежності від того які підстави позбавлення матері батька батьківських прав, що спонукали звернутися до суду з позовом, необхідно мати в арсеналі документи, які будуть використані у судовому процесі у якості доказів наявності конкретної підстави позбавлення батьківських прав.

Наприклад, доводячи ухилення від обов’язків із виховання необхідно обґрунтувати свідомий та умисний характер діянь, що відповідач про дитину не піклується, не зацікавлений її подальшою долею, успіхами, здоров'ям, не займається її фізичним і духовним розвитком, навчанням; не спілкується з дитиною в достатньому обсязі; не прищеплює дитині моральні, культурні та інші духовні цінності; не цікавиться її внутрішнім всесвітом; не сприяє здобуттю нею освіти тощо.

Довести аб’юз по відношенню до дитини у формах психологічного, фізичного, економічного, сексуального насилля можливо надавши суду висновок психолога про фізичну чи емоційну характеристику стану дитини.

Хронічний алкоголізм та наркоманія - має бути зафіксований у відповідних медичних висновках.

До позовної заяви можуть бути також додані довідки (наявність заборгованості по аліментам), характеристики із школи, дитсадку, центрів розвитку, спортивних чи художніх гуртків, документальне підтвердження фактів насильства (звернення до поліції, відповіді, адмінпротоколи, судові рішення, тощо), довідки про лікування від алкогольної чи наркозалежності, акти обстеження житлово-побутових умов, аудіо-, відеозаписи чи фотографії та інші.

Після того, як зібрана доказова база, можна готувати позовну заяву, в які детально викладаються та обґрунтовуються позовні вимоги з посиланням на норми національного законодавства, судову практику Верховного Суду та ЄСПЛ у подібних правовідносинах.

Позивачами у таких справах можуть бути батьки, особи, у яких проживає дитина, які піклуються про неї чи є опікунами, заклад, куди вона поміщення для проживання (лікарня, притулок, центри реабілітації тощо), орган опіки та піклування, прокурор чи власне дитина після досягнення чотирнадцяти років.

До участі у справі у якості третьої особи залучають орган опіки та піклування, що виснує про свою позицію щодо спору в результаті обстеження умов життя дитини.

Чим може допомогти адвокат

Справи про позбавлення батьківства носять індивідуальний характер, а тому вирішуючи їх суди завжди виходять із конкретних обставин справи, враховуючи інтереси дитини, ставлення батьків до дитини та своїх обов’язків, оцінують у сукупності надані докази та позицію сторін.

Допомога адвоката в такій категорії справ полегшить комунікацію сторін, допоможе «згладити кути» у суперечливих та гострих моментах, зібрати необхідні докази та вірно викласти позовні вимоги з урахуванням усталеної судової практики.

Відповідачі у справі можуть розраховувати на допомогу в розробці стратегії захисту у суді аби домогтися безпідставного позбавлення батьківства.

Адвокат з сімейних справ у Києві та інших містах –з 8.00 до 22.00. Телефонуйте: 098-665-05-40, 050-665-05-60.