Actum Logo
Actum Logo
Публікації
Стаття 125 ККУ: кримінальна відповідальність за легкі тілесні ушкодження
Поиск

Стаття 125 ККУ: кримінальна відповідальність за легкі тілесні ушкодження

#кримінальна відповідальність

#ст. 121-122 КК

#Ст. 126 КК побої

#побиття людини

час читання 12 хв.

Автор статті: Дар'я Недоступ

Юридична відповідність:

Возняк Володимир Степанович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #Серія ЛВ №001601 від 30.07.2019

Дата останнього оновлення:

06.10.2026

Легкі тілесні ушкодження в Україні можуть бути підставою для кримінальної відповідальності за статтею 125 ККУ. Водночас покарання залежить від того, наскільки саме було заподіяно шкоди здоров'ю потерпілого. Закон розмежовує два склади правопорушення: за частиною 1 йдеться про легке тілесне ушкодження без короткочасного розладу здоров’я, а частина 2 застосовується, якщо таке ушкодження спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну стійку втрату працездатності.

media image

Експрес-відповіді на головні питання:

Чи можуть посадити за ст. 125 ККУ? ➽ Ні, це кримінальний проступок, за який найсуворішим покаранням є обмеження волі до 2 років (за ч. 2), але найчастіше призначають штраф або громадські роботи.

Це адміністративний штраф чи судимість? ➽ Це виключно кримінальна відповідальність. Жодної «адміністративки» за статтею 125 ККУ не існує.

Як закрити справу без вироку? ➽ Найефективніший шлях у 2026 році – офіційне примирення з потерпілим та відшкодування шкоди згідно зі ст. 46 ККУ.

Важливо: Стаття 125 ККУ не встановлює адміністративної відповідальності. Йдеться про кримінальний проступок, розслідування якого відбувається у формі дізнання та може розглядатися судом у порядку спрощеного провадження. У конкретній ситуації вирішальне значення має не лише факт конфлікту чи наявність видимих слідів удару, а й висновок судово-медичного експерта щодо ступеня тяжкості заподіяних ушкоджень.quote

Розібратися у процесуальних нюансах розслідування кримінального проступку за ст. 125 ККУ, правильно оцінити висновки судово-медичної експертизи та захистити права у провадженні допоможе адвокат із кримінальних справ Актум Володимир Возняк. Спираючись на юридичний аналіз норм КК і КПК України та реальний досвід захисту громадян, він роз’яснює основні ризики й алгоритми дій…

Що таке легкі тілесні ушкодження: стаття 125 ККУ

Під легкими тілесними ушкодженнями розуміють травми, які за своїми наслідками є найменш тяжкими у кримінально-правовій класифікації. До них можуть входити, зокрема, синці, садна, подряпини та інші пошкодження, якщо за результатами медичного дослідження вони відповідають критеріям легкого ступеня тяжкос

Сам факт появи синця або садна після конфлікту ще не означає автоматичного притягнення людини до відповідальності саме за ст. 125 ККУ. Для правильної правової кваліфікації потрібно встановити інші поверхневі травми, тривалість розладу здоров’я та інші обставини.

Які ушкодження належать до легких

При оцінці тілесних ушкоджень враховується не тільки їх зовнішній вигляд. Значення мають медичні наслідки травми та їх тривалість. Саме тому однаковий на перший погляд синець у різних ситуаціях може мати різне юридичне значення.

До легких ушкоджень можуть належати:

синці та крововиливи;

садна;

подряпини;

поверхневі рани;

інші травми, які не спричинили тяжких наслідків для здоров’я.

Однак остаточну оцінку ступеня тяжкості дають не учасники конфлікту і не правоохоронці на власний розсуд. Для цього проводиться судово-медичне дослідження потерпілого та раніше складених первинних медичних документів.

Важливо: Формулювання «легкі тілесні ушкодження» не означає, що будь-яка незначна травма автоматично підпадає під ст. 125 ККУ. Для кримінально-правової кваліфікації необхідно встановити відповідність ушкодження критеріям, передбаченим законодавством.quote

Інфографіка 1. Критерії легких тілесних ушкоджень – ст 125 ККУ

media image

Судово-медична експертиза визначає ступінь тяжкості ушкоджень

Судово-медична експертиза має ключове значення у справах про нанесення легких тілесних ушкоджень. Її завдання – встановити характер травм, механізм їх утворення та ступінь тяжкості шкоди здоров’ю.

Для потерпілого це означає, що після конфлікту важливо не обмежуватися фотографіями синців чи зверненням до поліції. Необхідно належним чином зафіксувати ушкодження та пройти відповідне медичне обстеження.

Під час оцінки враховуються, зокрема:

характер та локалізація ушкоджень;

їх кількість і особливості;

тривалість розладу здоров’я;

наявність або відсутність стійкої втрати працездатності;

інші медичні дані, необхідні для визначення ступеня тяжкості.

Саме висновок судово-медичного експерта може стати одним із ключових доказів для визначення правильної кваліфікації діяння.

icon quote
«Головна помилка багатьох потерпілих – це віра в те, що фотографії саден у телефоні є беззаперечним доказом для суду. Насправді судово-медичний експерт оцінює не світлини, а чіткі клінічні дані та первинні медичні документи. Якщо зафіксувати травми з запізненням хоча б на кілька днів, довести зв'язок між конфліктом і ушкодженнями стає юридично складно, що часто дозволяє винуватцю уникнути відповідальності», — роз'яснює адвокат Володимир Возняк.
Зауважте: Якщо потерпілий вважає, що йому завдали легких тілесних ушкоджень, бажано звернутися за медичною допомогою якомога швидше. Це дозволяє своєчасно зафіксувати травми та зібрати документи, які надалі можуть використовуватися у кримінальному провадженні.quote

Стаття 125 ККУ: покарання за частиною 1 та частиною 2

Відповідальність за легкі тілесні ушкодження залежить від наслідків для здоров’я потерпілого.

Стаття 125 ККУ передбачає два окремі склади кримінального правопорушення – частину 1 та частину 2. Основна відмінність полягає у тривалості розладу здоров’я та наслідках отриманої травми. Якщо ушкодження не спричинило короткочасного розладу здоров’я, застосовується ч. 1 ст. 125 ККУ. Якщо ж через травму виник короткочасний розлад здоров’я або незначна стійка втрата працездатності, дії можуть бути кваліфіковані за ч. 2.

125 ККУ ч. 1: покарання за легкі тілесні ушкодження

Частина 1 статті 125 ККУ стосується умисного легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної стійкої втрати працездатності.

За такі дії закон передбачає кримінальне покарання у вигляді:

штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

громадських робіт;

виправних робіт.

Тобто навіть ситуація, яка на перший погляд може здаватися побутовим конфліктом (або розглядатися як насильство в сім’ї) через синець чи садно, за певних обставин може мати наслідком кримінальне провадження. Водночас наявність тілесного ушкодження сама по собі не визначає кваліфікацію. Важливо встановити, що травма була заподіяна умисно, а її наслідки відповідають критеріям саме ч. 1 ст. 125 ККУ.

Ст 125 ч. 2 ККУ: коли ушкодження спричинило розлад здоров’я

Частина 2 статті 125 ККУ передбачає більш сувору відповідальність. Вона застосовується, коли умисне легке тілесне ушкодження спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну стійку втрату працездатності. Короткочасний розлад здоров’я у цьому контексті охоплює період понад 6, але не більше 21 дня.

Санкція ч. 2 ст. 125 ККУ передбачає:

штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

або громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин;

або виправні роботи на строк до одного року;

або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Отже, наслідки травми безпосередньо впливають на правову кваліфікацію та можливе покарання.

Важливо: Покарання за ч. 1 та ч. 2 ст. 125 ККУ є кримінальним, а не адміністративним. Стаття 125 міститься саме у Кримінальному кодексі України та передбачає відповідальність за кримінальний проступок.quote

Щоб краще орієнтуватися в юридичних тонкощах та швидко визначити, під яку саме частину підпадає конкретний випадок, ми систематизували їхні ключові розбіжності. Наочна порівняльна таблиця нижче допоможе зрозуміти різницю в характері травм, тривалості розладу здоров'я та межах кримінального покарання.

Таблиця. Порівняльна характеристика частин 1 та 2 статті 125 ККУ

Ознака
Характер ушкодження
Розлад здоров’я
Тривалість розладу
Втрата працездатності
Покарання
Ч. 1 ст. 125 ККУ
Легке тілесне ушкодження
Відсутній короткочасний розлад
Не має встановленої тривалості короткочасного розладу
Немає незначної стійкої втрати
Штраф, громадські або виправні роботи
Ч. 2 ст. 125 ККУ
Легке тілесне ушкодження з додатковими наслідками
Є короткочасний розлад здоров’я
Понад 6, але не більше 21 дня
Може бути незначна стійка втрата працездатності
Карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Остаточна кваліфікація залежить від встановлених обставин справи та медичних даних. Тому за наявності спору щодо ступеня тяжкості травм важливе значення має висновок судово-медичного експерта.

Нанесення легких тілесних ушкоджень: як відбувається розслідування

Провадження за статтею 125 ККУ має особливий процесуальний порядок, оскільки це кримінальний проступок. Розслідування таких правопорушень здійснюється у формі дізнання, а не досудового слідства у звичайній формі. Це важливо як для потерпілого, так і для особи, щодо якої здійснюється провадження. Від правильності фіксації обставин, зібраних доказів та визначення ступеня тяжкості ушкоджень залежить подальша кваліфікація.

Інфографіка 2. Розслідування за статтею 125 ККУ – кримінальний проступок

media image

Стаття 125 ККУ як кримінальний проступок

Кримінальний проступок – це окрема категорія кримінального правопорушення, для якої закон встановлює спрощений порядок розслідування. Саме до цієї категорії належить правопорушення, передбачене ст. 125 ККУ. Тому використовувати щодо нього формулювання «адміністративне правопорушення» або «адміністративний штраф» неправильно. Після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у межах кримінального провадження збираються докази, встановлюються обставини події та визначається правова кваліфікація.

До доказів у такій категорії справ можуть належати:

висновок судово-медичного експерта;

медичні документи;

фото- та відеоматеріали;

показання потерпілого та свідків;

листування та інші матеріали, які підтверджують обставини конфлікту;

інші докази, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Дізнання за ст. 125 ККУ

Розслідування кримінальних проступків здійснюється у формі дізнання. Відповідну процесуальну роботу проводить дізнавач, а не слідчий – це важлива термінологічна відмінність, яку необхідно враховувати у справах за ст. 125 ККУ.

У ході дізнання можуть проводитися необхідні процесуальні дії для встановлення:

факту заподіяння тілесних ушкоджень;

особи, яка їх заподіяла;

форми вини;

ступеня тяжкості ушкоджень;

інших обставин, що мають значення для кваліфікації.

Для потерпілого на цьому етапі важливо своєчасно надати документи про лікування та належно зафіксувати травми. Для підозрюваного – не ігнорувати виклики та процесуальні документи й отримати юридичну допомогу ще до того, як сформується остаточна позиція сторони обвинувачення.

Адвокат акцентує: «Оскільки стаття 125 ККУ віднесена до кримінальних проступків, дізнання проходить за спрощеною та дуже швидкою процедурою. Багато підозрюваних помилково вважають це дрібницею чи "адміністративкою" і пасивно чекають розвитку подій. Проте вже за кілька тижнів справа може опинитися у суді з готовим обвинуваченням, де людина гарантовано отримає судимість, якщо вчасно не залучить захист».quote
media image

Як закрити справу за ст. 125 ККУ через примирення сторін

Порушення кримінального провадження за ст. 125 ККУ не завжди означає, що справа обов’язково завершиться обвинувальним вироком. У передбачених законом випадках кримінальне провадження може бути закрито у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим. Такий механізм передбачений статтею 46 ККУ. Для його застосування важливі не лише бажання сторін припинити конфлікт, а й виконання встановлених законом умов. Зокрема, має бути досягнуто примирення та відшкодовано завдані збитки або усунуто заподіяну шкоду.

Стаття 46 ККУ: звільнення від кримінальної відповідальності

Стаття 46 ККУ передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим. У справах про легкі тілесні ушкодження цей механізм може мати практичне значення, оскільки ст. 125 ККУ належить до кримінальних проступків. Для застосування такого способу завершення справи необхідно врахувати передбачені законом умови. Зокрема, важливими є:

примирення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, з потерпілим;

відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди;

відсутність обставин, які перешкоджають звільненню від кримінальної відповідальності.

Тобто простого усного повідомлення «ми більше не маємо претензій» може бути недостатньо. Примирення та виконання інших необхідних умов повинні бути належним чином оформлені в межах кримінального провадження.

Примирення сторін при легких тілесних ушкодженнях

На практиці примирення передбачає врегулювання конфлікту між потерпілим та особою, яка притягується до кримінальної відповідальності. Перш за все сторони мають визначитися, чи готові вони припинити конфлікт та врегулювати його наслідки. Якщо потерпілий заявляє про відсутність претензій, необхідно також вирішити питання щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, якщо така була заподіяна. У результаті може бути підготовлена відповідна процесуальна позиція щодо закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Важливо: Примирення не означає автоматичного припинення будь-якого провадження за ст. 125 ККУ. Необхідно перевірити, чи відповідає конкретна ситуація вимогам ст. 46 ККУ та чи виконані передбачені нею умови.quote
icon quote
«Усна домовленість або розписка на папері не закривають кримінальне провадження автоматично. Примирення за статтею 46 ККУ – це суворий процесуальний алгоритм, де мають бути чітко зафіксовані факт визнання вини, повне відшкодування шкоди та офіційна заява потерпілого. Будь-яка юридична помилка в оформленні може призвести до того, що гроші будуть виплачені, а вирок суду все одно буде винесено», — зазначає Володимир Возняк.

Угода про примирення: коли вона застосовується

Окремим процесуальним механізмом є угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Її укладення та затвердження здійснюються відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Угода дозволяє сторонам зафіксувати досягнуті домовленості та визначити порядок виконання взятих на себе зобов’язань. Водночас угода про примирення та звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 ККУ – це не тотожні правові механізми, тому в кожній справі потрібно визначати, який саме порядок відповідає обставинам.

Інфографіка 3. Примирення сторін при легких тілесних – ст 46 та ст 125 ККУ

media image

Як довести легкі тілесні ушкодження та захистити свої права

Для потерпілого важливо не тільки повідомити про факт конфлікту, а й забезпечити належну доказову базу. Чим раніше зафіксовані тілесні ушкодження та обставини їх заподіяння, тим простіше надалі оцінювати докази у кримінальному провадженні.

Як правильно зафіксувати тілесні ушкодження

Після отримання травми варто звернутися до медичного закладу та повідомити лікарю про обставини її отримання. Своєчасна процедура зняття побоїв та зібрані медичні документи можуть мати вирішальне значення для подальшого встановлення характеру та наслідків ушкоджень.

Також доцільно:

сфотографувати видимі ушкодження;

зберегти медичні довідки, висновки та інші документи;

не видаляти листування чи інші матеріали, які можуть підтверджувати конфлікт;

встановити можливих свідків події;

повідомити правоохоронців про обставини заподіяння травм.

Фото синців, саден або подряпин можуть підтверджувати сам факт наявності видимих слідів травми, однак вони не замінюють судово-медичної оцінки ступеня тяжкості ушкоджень.

Заява в поліцію про нанесення тілесних ушкоджень

Якщо людина стала потерпілою від умисного заподіяння тілесних ушкоджень, вона може звернутися до поліції із заявою про кримінальне правопорушення. Провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, тобто досудове розслідування не може розпочатися без подання потерпілим заяви протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У заяві бажано максимально конкретно описати:

коли та де стався конфлікт;

хто саме заподіяв ушкодження;

яким способом вони були заподіяні;

які саме травми отримала особа

хто міг бачити подію;

чи є відеозаписи, фотографії, листування або інші докази.

Доцільно також повідомити про звернення за медичною допомогою та надати документи, які підтверджують лікування.

Як потерпілому отримати компенсацію

Заподіяння тілесних ушкоджень може спричинити не лише фізичні наслідки, а й витрати на лікування та моральні переживання. Тому потерпілому варто зберігати документи, які підтверджують понесені витрати.

Йдеться, зокрема, про:

чеки на придбання лікарських засобів;

рахунки та квитанції за медичні послуги;

документи щодо лікування;

інші підтвердження фактичних витрат.

Інфографіка 4. Як довести легкі тілесні ушкодження – ст 125 ККУ

media image

Питання відшкодування витрат на лікування при побитті може бути врегульоване сторонами під час примирення. Потерпілий може подати цивільний позов на стадії досудового розслідування, судового розгляду а також після набрання вироком законної сили у цивільно-правовому порядку.

Як захищатися у провадженні за статтею 125 ККУ

Захист у кримінальному провадженні за ст. 125 ККУ залежить від обставин конкретної ситуації. Особі, якій повідомлено про підозру, важливо розуміти зміст пред’явленої кваліфікації та докази, на яких вона ґрунтується.

Що робити підозрюваному

Після отримання інформації про кримінальне провадження не варто ігнорувати процесуальні документи або намагатися самостійно «вирішити» питання з правоохоронцями.

Насамперед необхідно з’ясувати:

за якою саме частиною ст. 125 ККУ здійснюється провадження;

які тілесні ушкодження встановлені;

на підставі яких доказів зроблено відповідні висновки;

чи є висновок судово-медичного експерта;

які пояснення та докази має сторона захисту;

чи можливе примирення з потерпілим.

Інфографіка 5. Як захищатися за статтею 125 ККУ – план дій підозрюваного

media image

Коли необхідно перевірити кваліфікацію

Одна з важливих задач захисту – перевірити, чи відповідає правова кваліфікація фактичним обставинам справи. Особливу увагу варто звернути на висновок судово-медичного експерта, оскільки саме медичні наслідки можуть впливати на розмежування ч. 1 та ч. 2 ст. 125 ККУ. Також необхідно оцінити докази щодо умислу, обставин конфлікту та механізму утворення ушкоджень.

Володимир Возняк пояснює: «Мій практичний досвід свідчить, що тонкощі між першою та другою частинами статті 125 ККУ нерідко ігноруються на етапі повідомлення про підозру. Захист має ретельно перевіряти обґрунтованість зарахування днів лікарняного до розладу здоров'я. Непоодинокі випадки, коли завдяки детальному переаналізу експертизи чи доведенню відсутності прямих доказів умислу вдається змінити кваліфікацію на м'якшу або взагалі довести відсутність складу злочину».quote

Порада: якщо провадження вже розпочато, консультація адвоката у справах про тілесні ушкодження на ранньому етапі дозволяє визначити стратегію захисту до того, як сторона обвинувачення завершить основні процесуальні дії

media image

Практичний алгоритм дій у справі за ст. 125 ККУ

Якщо людина отримала легкі тілесні ушкодження або сама стала учасником кримінального провадження за ст. 125 ККУ, важливо діяти послідовно. Перші кроки можуть вплинути на подальшу кваліфікацію події, доказування та можливість врегулювання конфлікту.

Що робити потерпілому

Крок 1. Зафіксувати ушкодження. Зверніться до медичного закладу та повідомте про отримані травми. Збережіть медичні документи, результати обстежень та інші підтвердження звернення по допомогу.

Крок 2. Зафіксувати зовнішні сліди травм. Сфотографуйте синці, садна, подряпини та інші видимі ушкодження. За можливості фото мають містити дату або іншим способом бути прив’язані до часу події.

Крок 3. Подати заяву про кримінальне правопорушення. У заяві варто детально описати обставини конфлікту, дії іншої особи, отримані травми, наявних свідків та докази.

Крок 4. Пройти судово-медичне дослідження. Саме медична оцінка має значення для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і правильної кваліфікації.

Крок 5. Зібрати докази. Збережіть відеозаписи, фотографії, листування, контакти свідків та документи, які підтверджують витрати на лікування.

Крок 6. Визначити питання компенсації. Якщо через травми виникли витрати на лікування або заподіяна моральна шкода, ці питання можуть бути предметом вимог потерпілого та домовленостей під час примирення сторін при легких тілесних.

Що робити підозрюваному

Особа, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, також має право на захист. Насамперед необхідно з’ясувати, за якою частиною ст. 125 ККУ здійснюється провадження та на яких доказах ґрунтується підозра.

Алгоритм може бути таким:

отримати інформацію про правову кваліфікацію;

ознайомитися з процесуальними документами;

скористатися правом на захисника;

перевірити висновки щодо ступеня тяжкості ушкоджень;

зібрати докази на підтвердження своєї позиції;

оцінити можливість примирення з потерпілим;

за необхідності підготувати разом із адвокатом відповідні процесуальні документи.

Інфографіка 6. Практичний алгоритм дій у справі за ст 125 ККУ для потерпілого та підозрюван

media image
Порада: Не варто погоджуватися на будь-які домовленості про компенсацію або примирення, не розуміючи їхніх юридичних наслідків. Якщо справа вже перебуває на стадії кримінального провадження, порядок оформлення домовленостей має значення.quote
media image

ЮРИДИЧНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ (дисклеймер):

Інформація в цій статті має виключно ознайомчий характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. Законодавство України та судова практика регулярно змінюються. Для розробки лінії захисту у вашій справі звертайтеся за індивідуальною допомогою до адвокатів адвокатського об'єднання Актум.

Чим стаття 125 ККУ відрізняється від статей 121, 122 і 126 ККУ

Не кожне діяння, що підпадає під статті за побиття або заподіяння болю, кваліфікується за ст. 125 ККУ. Ключове значення мають характер ушкоджень, наслідки для здоров’я та обставини вчинення дій. Залежно від ступеня тяжкості, правопорушення може перекваліфікуватися як:

– середні ушкодження (ст. 122 ККУ);

– тяжкі ушкодження (ст. 121 ККУ).

Інфографіка 7 Порівняльна характеристика статей ККУ про фізичне насильство (ст 121, 122, 125, 126)

media image

Часті запитання про статтю 125 ККУ

Що передбачає 125 стаття Кримінального кодексу України?

Стаття 125 ККУ встановлює кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження. Вона має дві частини залежно від наслідків для здоров’я потерпілого.

Яке покарання передбачає 125 ККУ ч. 1?

За ч. 1 ст. 125 ККУ передбачені штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи до 200 годин або виправні роботи до одного року.

Яке покарання передбачає ст. 125 ч. 2 ККУ?

Чинна санкція ч. 2 передбачає штраф від 50 до 100 НМДГ, громадські роботи від 150 до 240 годин, виправні роботи до одного року, пробаційний нагляд до двох років або обмеження волі на той самий строк.

Чи є ст. 125 ККУ адміністративним правопорушенням?

Ні. Стаття 125 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження. Це кримінальний проступок, а не адміністративне правопорушення.

Як довести легкі тілесні ушкодження?

Для цього важливо своєчасно звернутися за медичною допомогою, зафіксувати травми та пройти необхідне судово-медичне дослідження. Додатковими доказами можуть бути фотографії, відео, показання свідків, листування та інші матеріали.

Чи можна закрити справу за ст. 125 ККУ через примирення?

У передбачених законом випадках особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим відповідно до ст. 46 ККУ. Для цього мають бути виконані встановлені законом умови, зокрема щодо примирення та відшкодування завданої шкоди.

Чим ст. 125 ККУ відрізняється від ст. 126 ККУ?

За ст. 125 ККУ йдеться про заподіяння тілесного ушкодження. Стаття 126 ККУ охоплює удари, побої та інші насильницькі дії, які завдали фізичного болю, але не спричинили тілесних ушкоджень.

Чи потрібен адвокат у справі про легкі тілесні ушкодження?

Залучення адвоката не є обов’язковим у кожній ситуації, однак правнича допомога може бути корисною, якщо сторони сперечаються щодо обставин події, ступеня тяжкості ушкоджень, доказів або можливості примирення.

Чи можна отримати компенсацію за легкі тілесні ушкодження?

Потерпілий може порушувати питання про відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди. Для підтвердження матеріальних витрат важливо зберігати документи про лікування, придбання ліків та інші пов’язані витрати.

Що робити, якщо неправильно визначили статтю ККУ?

Необхідно проаналізувати фактичні обставини події, медичні документи, висновок судово-медичного експерта та інші докази. Якщо кваліфікація не відповідає встановленим обставинам, питання її зміни може бути порушене в установленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.