При чому, такий обов'язок не залежить від перебування батьків у шлюбі, його розірвання чи, навіть, перебування у вільних відносинах. Виплата утримання (аліментів) - один із численних способів участі батьків у житті дітей./p>

Закон захищає право дітей на достатній рівень матеріального забезпечення та встановлює мінімальний щомісячний розмір аліментів.

Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до діючого законодавства аліменти можуть сплачуватися як в добровільному так і в примусовому порядку. У разі досягнення згоди між батьками щодо добровільного утримання дітей, батькам слід погодити та зафіксувати свою згоду в нотаріально посвідченому договорі про утримання дітей, який в свою чергу буде передбачати правила та розмір сплати аліментів, порядок відшкодування додаткових витрат на дитину, який включає в себе навчання, лікування та оздоровлення дитини.

Альтернативним варіантом є укладення нотаріально посвідченого договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно. За таким договором платник аліментів передає у власність дитини нерухоме майно та звільняється від сплати аліментів. При цьому, обов’язок сплати додаткових витрат на утримання дитини залишається незмінним.

Як прикро б не звучало проте судова практика є яскравим підтвердженням саме стягнення аліментів на утримання дітей в примусовому порядку через судові органи.

Стягнення аліментів відбувається в судовому порядку за позовною заявою будь кого із батьків.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів). Прожитковий мінімум змінюється щорічно та є різним для дітей відповідних вікових категорій.

При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (стаття 182 Сімейного кодексу України).

Якщо ж платник аліментів навпаки має нерегулярний дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Обов’язковою умовою для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є стягнення аліментів, що не пов’язане із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).

Наостанок хотілося б зазначити, що абсолютно кожна життєва ситуація та обставини стягнення аліментів є індивідуальними та потребують консультації та адвокатського супроводу задля отримання швидкого та позитивного результату. Тому, рекомендуємо звертатися за консультацією до адвокатів нашого бюро “Актум".