Порушення правил військового обліку: розмір штрафів, зняття з розшуку
#адміністративна відповідальність
#військовий стан
#військовозобов'язані
#мобілізація
#ТЦК та СП
#штраф ТЦК
час читання 5 хв.
Автор статті: Дмитренко Вікторія
Юридична відповідність:
Мунтяну Ігор Іванович, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№005150 від 22.12.2023р.
Дата останнього оновлення:
12.02.2026
Для більшості військовозобов’язаних перевірки та вимоги щодо військового обліку — це небажана і часто стресова процедура. Вона може супроводжуватися штрафами, викликами до територіальних центрів комплектування чи навіть ризиком оголошення у розшук.
Ми добре розуміємо, наскільки це стресово та обтяжливо для кожного, хто стикається з такими ситуаціями.
У цьому матеріалі ми допоможемо вам розібратися у складних юридичних нюансах, пояснимо, що означає порушення правил військового обліку, які заходи необхідно вжити, щоб мінімізувати ризики, а також роз’яснимо процедуру оскарження штрафів ТЦК. Також розповідаємо, як ці процедури відбуваються на практиці, з якими труднощами можуть зіткнутися громадяни та як їх правильно долати. Коментарі та поради надає адвокат АО «Актум» — Ігор Мунтяну.
Що є порушенням правил військового обліку?
Законодавство України не має чіткого визначення поняття, яке визначає, що таке порушення правил військового обліку. Однак з загального принципу правозастосування можемо стверджувати, що це невиконання громадянином, або керівником (посадовою особою), підприємства, установи, організації установлених законом обов’язків щодо військового обліку військовозобов’язаних.
Тож, якщо закон встановлює певний обов’язок для військовозобов’язаного чи підприємства щодо ведення військового обліку, то його невиконання вважається порушенням правил військового обліку. При цьому не існує єдиної статті закону, де був би наведений повний перелік таких порушень — вони визначаються через сукупність вимог, закріплених у різних нормах законодавства.
Законодавча база
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІ. Статті 33-38 цього закону визначають особливості військового обліку громадян, а ст. 42 визначає відповідальність за недотримання правил військового обліку.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII. Стаття 22 визначає обов’язок громадян з’явитися за повісткою.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487. Роз’яснює правила ведення військового обліку. Цим порядком користуються, зокрема і роботодавці.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Стаття 210 визначає міру адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, та застосовується переважно у мирний час. У період воєнного часу частіше застосовується ст. 210-1 — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Кримінальний кодекс України (ККУ). Статті 335-337 визначають кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби, мобілізації, обліку.
Які можуть бути порушення правил військового обліку?
Фізичні та юридичні особи мають різну правову складову змісту порушень правил військового обліку.
Фізичні особи несуть відповідальність за:
неповідомлення ТЦК про зміну місця проживання, роботи чи сімейного стану у визначений строк;
нез’явлення до ТЦК за повісткою або для уточнення даних обліку (ст. 22);
відсутність військово-облікових документів;
ігнорування вимог ТЦК щодо проходження ВЛК чи уточнення даних;
зміну місця проживання без повідомлення ТЦК.
Юридичні особи (роботодавці) несуть відповідальність, якщо вони:
не ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підприємстві. Обов’язок визначено в ч. 5 ст. 34 Закону №2232-ХІІ, п. 1 Порядку №1487;
не доводять до працівників правила військового обліку. Обов’язок визначено в п. 34 Порядку №1487;
не призначили відповідальну особу за ведення військового обліку. Обов’язок визначено в п. 9-13 Порядку №1487;
не взаємодіють з ТЦК (не надають дані про прийняття, звільнення чи переміщення працівників, які перебувають на військовому обліку у семиденний строк). Обов’язок визначено в п. 34 Порядку №1487;
не забезпечують своєчасне оповіщення та прибуття працівників за викликами до ТЦК. Обов’язок визначено в ст. 21 Закону № 3543-XII та п. 32 Порядку №1487;
не зберігають необхідні документи пов’язані з військовим обліком. Обов’язок визначено в п. 34 Порядку №1487.
Відповідальність за порушення правил військового обліку
З чого починається адміністративна відповідальність?
Якщо мало місце виявлення порушень правил військового обліку, відповідальна особа органу ТЦК повинна зафіксувати це у протоколі про адміністративне правопорушення, такі протоколи повинні складатися відповідно до вимог КУпАП та Інструкції затвердженої наказом МОУ №3 від 01.01.2024
Однак розділ ІІ Інструкції визначає виключення, за яких протокол не складається, та поширюється лише на особливий період, зокрема, якщо:
Особу належно повідомили про виклик до ТЦК, але вона без поважних причин не з’явилася, і ТЦК має підтвердження отримання нею повістки.
Особа подала заяву про визнання правопорушення, тобто не заперечує факт порушення та погоджується на притягнення до відповідальності без її присутності. Така заява може бути подана засобами застосунку Резерв+.
Якщо особа подала заяву у якій погоджується з порушеннями, керівник відповідного органу ТЦК протягом трьох днів виносить постанову без участі особи.
У такій постанові встановлюється мінімальний штраф, передбачений санкцією статті. Якщо заява подана через електронний кабінет, копію постанови можуть надіслати військовозобов’язаному на електронну пошту або в електронний кабінет призовника (ст. 279-9 КУпАП).
Адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку: розбір статей 210 та 210-1 КУпАП
Громадяни (призовники, військовозобов’язані та резервісти) у період воєнного стану за порушення правил військового обліку несуть відповідальність у вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі від 17 000 до 25 500 грн (від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Однак на практиці ця стаття застосовується доволі рідко.
Як бачимо, стаття 210 КУпАП поширюється лише на громадян у той час, як стаття 210-1 визначає відповідальність не лише громадян, але й посадових осіб підприємств, установ, організацій.
Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у особливий період відповідно до ст. 210-1 КУпАП, визначена відповідальність:
Для посадових осіб: від 34 000 до 51 000 грн (від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів).
Для громадян: від 17 000 до 25 500 грн (від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів).
Важливо: положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, якщо дані призовника, військовозобов’язаного чи резервіста можна отримати електронно через державні реєстри та інформаційні системи, без необхідності особистої явки або подачі документів.
Як це працює? ТЦК формує протокол лише, якщо неможливо самостійно, отримати дані через реєстри.
Слід зазначити, що статті КУпАП не містять конкретизованого змісту правопорушення, тож якщо законами №2232-ХІІ, № 3543-XII або Порядком №1487 визначено певний обов’язок, як то з’явитися до органу ТЦК чи повідомити про зміну облікових даних, то за недотримання цих правил буде відповідальність.
Кримінальна відповідальність за порушення військового обліку
Якщо у діях військовозобов’язаного вбачаються порушення кримінального закону, він може нести таку відповідальність.
- Ст. 335 ККУ – ухилення від призову на строкову службу або службу офіцерів карається обмеженням волі до 3 років.
- Ст. 336 ККУ – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації або в особливий період для резервістів карається позбавленням волі від 3 до 5 років.
- Ст. 336-2 ККУ – ухилення від контрактної служби під час мобілізації або воєнного стану карається позбавленням волі від 5 до 10 років.
- Ст. 337 ККУ – ухилення від військового обліку або навчальних зборів:
облік: штраф 300–500 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи до 1 року;
навчальні збори: штраф 500–700 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи до 2 років.
Способи сплати адміністративних штрафів
Офлайн спосіб сплати штрафу завжди доступний, однак більшість користувачів цікавить, як оплатити штраф, онлайн, без візитів до ТЦК та установ банку. Відповідаємо: для цього має бути реєстрація у застосунку Резерв+.
Нині функціонал застосунку Резерв+ розширено, користувачі мають змогу здійснити онлайн оплату штрафів за такі види порушень:
Якщо після 25 років не став на військовий облік.
Ігноруєш виклики ТЦК, не з’являєшся за повістками.
Змінив місце проживання, але не оформив у ТЦК таку зміну.
Якщо звільнився з місця позбавлення волі і не поновив свій статус у ТЦК.
ВПО не зареєстрована у ТЦК за фактичним місцем проживання.
Відсутній на військовому обліку за місцем проживання, роботи чи навчання.
Не виконав обов’язок щодо передачі необхідних ресурсів (будівель, споруд, транспорту) для потреб мобілізації.
Ухиляєшся або відмовляєшся від проходження ВЛК.
Штрафи за вказані порушення можна сплатити на пільгових умовах, у розмірі 8500 грн (50% від 17 000) протягом 20 днів, якщо особа подала заяву про визнання порушення.
За законом онлайн сплата можлива, але зняття розшуку залежить від факту внесення даних у систему «Оберіг» та виконання ТЦК своїх процедур, тому не можна гарантувати автоматичне зняття розшуку лише через оплату. Але все ж, якщо всі дані внесено — червона стрічка зникне орієнтовно за 3-4 дні після оплати, зазвичай потрібно оновити цифровий військовий документ у Резерв+.
Не сплатите зазначену суму протягом 20 днів, доведеться сплатити штраф у повному розмірі — 17 000 грн. Якщо і цю суму проігноруєте, стягнення штрафу буде передано до виконавчої служби де його розмір зросте до 34 000 грн., а виконавча служба має право накладати арешт на банківські рахунки та звертати стягнення на майно боржника.
Притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб
Юридичні особи зобов’язані здійснювати належний військовий облік відповідно до урядового Порядку №1487.
Порядком №1487 визначено, що суб’єктами адміністративної відповідальності можуть бути: уповноважена особа з ведення військового обліку або керівник. Якщо постанову винесено відносно особи, яка не відповідає за військовий облік, відповідно до згаданої постанови, це є підставою для скасування штрафу.
Звертаємо увагу! Штраф за порушення правил військового обліку може бути накладено виключно на посадову особу відповідно до приписів ст. 210-1 КУпАП, а не на підприємство.
Також за результатами перевірки підприємство-порушник не може втратити статусу критичності та можливості бронювати працівників, для цього передбачена окрема процедура моніторингу, відповідно до Постанови КМУ №76.
Розшук ТЦК, як складова адміністративної процедури
Якщо у вас наявний статус порушення правил військового обліку, ймовірність потрапити у розшук досить висока.
Варто врахувати, що дана процедура не є кримінальним переслідуванням. Вона полягає у зверненні ТЦК та СП до Національної поліції з ініціативою розшуку, метою якого є встановлення місцезнаходження особи, яка порушила правила військового обліку чи вимоги мобілізаційного законодавства, для подальшого притягнення її до адміністративної відповідальності, — зазначає Ігор Мунтяну.
Процедура оголошення у розшук
Фіксація порушення органом ТЦК за ст. 210 або 210-1 КУпАП. На цьому етапі у військовозобов’язаного у Резерв+ з’являється повідомлення про порушення правил військового обліку, але так трапляється не завжди, іноді потрапити у розшук можна і без факту правопорушення.
ТЦК формує електронний запит до Національної поліції, який містить наступну інформацію:
ПІБ особи, дата народження, адреса;
облікові дані з Реєстру;
підстава звернення (порушення ст. 210 або 210-1 КУпАП);
унікальний вихідний номер та КЕП посадової особи ТЦК.
Поліція вносить дані особи до інформаційної системи МВС, відповідно до п. 8 ст. 26 Закону “Про Національну поліцію”.
Після цього поліція може здійснити адміністративне затримання військовозобов’язаного та доставити його до відповідного ТЦК — для складання протоколу (абз. 3 п. 56 Порядку №1487, ст. 259 КУпАП).
Чи завжди має бути постанова про накладення адміністративного стягнення, щоб особа потрапила у розшук?
Відповідь на це запитання можна отримати з системного аналізу положень Порядку № 1487 та ст. 259 КУпАП.
Поліція має право доставити порушника до відділу ТЦК, якщо було відповідне звернення зазначеного органу. Форма звернення передбачена додатком 20 до Порядку №1487 та містить чітке посилання, що воно подається відповідно до ст. 259 КУпАП.
Зміст абзацу 1 ст. 259 КУпАП вказує на те, що порушника можуть доставити до відповідного органу ТЦК з метою складання протоколу, якщо він обов’язковий, але його неможливо скласти на місці.
Отже, оголосити у розшук можуть з моменту виявлення порушення, для складення протоколу про адміністративне правопорушення, а відповідно червона стрічка у застосунку Резерв+ може з’явитися і без наявної постанови про накладення адміністративного штрафу.
Процедура зняття з розшуку
Наявність сповіщення про розшук у застосунку Резерв+ не означає, що ця процедура є законною. Ситуації, коли військовозобов’язані отримували штрафи та навіть потрапляли у розшук, через збій у електронній системі або через певні зміни у законодавстві, непоодинокі.
Вище ми писали, що оголошення у розшук відповідно до ст. 259 КУпАП відбувається з метою складення протоколу. Але на практиці у вас уже може бути накладений штраф.
Тож, якщо військовозобов’язаний погоджується зі штрафом, та хоче швидко вирішити питання зняття з розшуку, сплата штрафу звільняє від цієї «червоної смуги», у окремих випадках, це можливо і за допомогою Резерв+.
Але якщо мова йде про оновлення даних чи проходження ВЛК, без візиту за викликом, не обійтися, адже особа має фактично надати документи для ТЦК, пройти медогляд, і тоді дані будуть внесені у систему “Оберіг” відповідальним працівником ТЦК.
Якщо ж маєте сумніви у законності такого заходу та не бажаєте особисто відвідувати ТЦК, зверніться до військового адвоката. Він направить до ТЦК адвокатський запит, на який протягом 5 робочих днів повинні відповісти. Встановивши підстави оголошення у розшук, правник обере правильну стратегію. Якщо буде встановлено, що особа у розшуку безпідставно, адвокат забезпечить процедуру оскарження таких дій.
Ігор Мунтяну наводить практичну ситуацію, як до нашого адвокатського об’єднання звернувся клієнт, який раніше був законно виключений з військового обліку.
Однак у 2025 році, після внесення законодавчих змін та оновлення інтеграції реєстру в системі «Оберіг», почали масово виникати збої, внаслідок яких у базу повторно потрапили дані окремих громадян, які вже були виключені з військового обліку раніше. Чи порушив клієнт законодавство? Ні. Але до розшуку потрапив.
Під час звичайної поїздки містом клієнта зупинив наряд поліції, після перевірки баз даних встановив його «розшуковий» статус та доставив до ТЦК. В ТЦК посадові особи склали протокол, а згодом і постанову про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП оскільки він не відреагував на їх виклик. При цьому клієнту не було надано можливості документально підтвердити свій статус.
Адвокатом була подана скарга на постанову до суду, у якій: обґрунтовано безпідставність такої постанови, закцентовано на відсутності у клієнта будь-яких військових обов’язків, зокрема і щодо прибуття за викликом ТЦК та надано документи, які підтверджують виключення з військового обліку.
Результат: постанову скасовано, клієнта знято з розшуку та до системи «Оберіг» внесені актуальні дані про виключення з військового обліку.
Водночас адвокат застерігає, зняття з розшуку не виключає ризику мобілізації. Уникнути служби у війську можливо лише на підставі законної відстрочки або виключення з військового обліку.
Оскарження адміністративних санкцій та заходів розшуку
Ігор Мунтяну, зазначає: аргументовано не погоджуєтеся зі штрафами, — оскаржуйте. Не впевнені, чи достатньо ваших аргументів для скасування постанови — зверніться до адвоката. Процедура оскарження потребує не лише знання права та твердого переконання у своїй правоті, але й досвіду у вмінні правильно застосувати ці знання у поєднанні зі сформованою судовою практикою. Трапляються ситуації, коли дійсно порушення мало місце однак орган ТЦК порушив строки притягнення до відповідальності, а це підстава для закриття справи, незважаючи на факт правопорушення.
Процедура оскарження постанови
Частина 3 с. 288 КУпАП передбачає, що оскаржити постанову про накладення адміністративного стягнення можна у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду. Як показує практика, звернення до суду є результативнішим заходом, тому рекомендуємо скористатися ним, щоб не втрачати дорогоцінного часу.
Отримайте постанову про накладення штрафу.
Підготуйте позовну заяву, у якій обґрунтуйте безпідставність винесеної постанови, з посиланням на відповідні докази та норми права.
Сплатіть судовий збір: 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн. у 2026 році).
Протягом 10 днів з дня винесення постанови подайте адміністративний позов до районного або міського суду за місцем розташування ТЦК або за місцем проживання військовозобов’язаного.
До позову долучіть докази вашої невинуватості та квитанцію про сплату судового збору. Якщо строк пропущено з поважних причин, разом із позовом подається заява про поновлення строку.
Стежте за судовою процедурою, реагуйте на ухвали суду, надавайте додаткові документи, як самостійно так і на вимогу суду.
Отримайте рішення за результатами розгляду справи.
На перший погляд процедура оскарження здається простою, проте нюанси можуть суттєво вплинути на результат. Тому до початку процедури оскарження доцільно залучити адвоката, який добре орієнтується у процесуальних тонкощах справ про оскарження таких постанов та здатен представляти ваші інтереси у суді без вашої особистої присутності.
Постанова передана до державної виконавчої служби: чи можна оскаржити?
Можливо. Якщо доведете, що не знали про її існування та не змогли вчасно оскаржити. З цього приводу вже є численна судова практика.
Для цього необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку, додавши докази та пояснення поважних причин його пропуску. Крім того, рекомендується через суд призупинити виконання постанови органом ДВС, щоб уникнути фактичного стягнення до завершення розгляду справи.
Судова практика
Аналіз судової практики свідчить, що найчастіше органи ТЦК накладають штрафи за неявку у ТЦК, не уточнення даних, не оформлення військово-облікових документів та не проходження ВЛК.
Що важливо, суди здебільшого стають на бік військовозобов’язаних, оскільки ТЦК часто накладають штрафи без достатніх доказів, з порушеннями встановленої процедури або виходячи за межі своїх законних повноважень. Це вбачається з актуальної судової практики.
Придніпровський районний суд м. Черкаси у справі №711/8338/25 скасував постанову про накладення адміністративного штрафу, яка вже була передана до органу ДВС для стягнення у подвійному розмірі.
- Суд встановив, що постанова ТЦК та СП від про накладення штрафу за ч.3 ст. 210-1 КУпАП винесена без належних доказів його повідомлення про виклик та розгляд справи, без підтвердження вручення повістки та без належного дослідження обставин. Доказів вручення позивачу повістки чи повідомлення про розгляд адміністративної справи органом ТЦК суду не надано.
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у справі № 334/5508/25 так само скасував постанову, яка вже знаходилася на примусовому виконанні у органі ДВС.
- Суть справи полягає у тому, що орган ТЦК притягнув до відповідальності за те, що особа не надала паперовий військово-обліковий документ, не зважаючи на те, що їм було надано електронний документ.
- Військовозобов’язаний дізнався про штраф, коли намагався розрахуватися картою у магазині, однак не зміг, орган ДВС вже заблокував його рахунки.
- Суд поновив, строки на оскарження постанови, підтвердив, що паперовий та електронний військово-облікові документи мають однакову юридичну силу, і вимагати паперового ТЦК не міг. Також суд закцентував, що постанова не містить обставин, що обтяжують відповідальність, а відповідно орган ТЦК безпідставно притягнув до адміністративної відповідальності у виді штрафу в максимальному розмірі 25 500 грн.
Вінницький міський суд Вінницької області у справі № 127/29096/25 скасував постанову, оскільки дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення.
- Штраф було накладено за нібито не оновлення персональних даних. Однак, суд встановив, що позивач регулярно з’являвся до ТЦК за повістками для уточнення даних та проходження ВЛК, а відповідач не надав жодних доказів того, які саме дані не були оновлені і чому їх неможливо отримати з державних реєстрів. За висновком суду умисел або необережність позивача не були встановлені.
Хорольський районний суд Полтавської області у справі № 548/2015/25 скасував постанову як таку, що накладена з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП, та щодо особи, яка мала законну відстрочку у зв’язку з інвалідністю.
Також, цікава обставина, яку суди стали досліджувати у справах де штраф накладено за несвоєчасний військовий облік або не оновлення даних — чи перевіряв орган ТЦК державні реєстри.
Зокрема суди вказують, що матеріали справи про адміністративне правопорушення повинні містити докази того, що орган ТЦК через державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів не міг отримати персональні дані особи через електронну інформаційну взаємодію з іншими інформаційно-комунікаційними системами чи реєстрами.
Подібний висновок можна зустріти у багатьох судових рішеннях, зокрема Чернівецького районного суду міста Чернівців № 725/4651/25.
Оскарження розшуку. Чи можливо?
Оскарження можливе за умови доведення факту, що ваші права були порушені. Тому перед оскарженням слід встановити обставини, що свідчать про незаконність дій ТЦК або порушення процедури. Найчастіше це:
відсутність доказів правопорушення чи факту його вчинення;
помилкове зазначення причини розшуку (наприклад, «неявка за мобілізаційним розпорядженням» без його фактичного вручення);
повторне подання у розшук за вже погашене правопорушення;
недотримання строків та процесуальних вимог при оформленні звернення (якщо строки притягнення до адміністративної відповідальності вже давно минули але ТЦК вас розшукує).
Процедура оскарження
Залучення адвоката, оскільки саме його запити є ключовим інструментом у таких справах.
Збір доказів — отримайте матеріали адміністративної справи, якщо вони були, потребуйте документи або інформацію через адвокатський запит.
Досудове врегулювання — звернення із заявою до ТЦК, вищого органу чи МОБ з вимогою усунути порушення. Їх відповіді будуть підтвердженням неправомірності дій у суді.
Перевірка реєстрів — уточнення даних через відповідні реєстри.
Позов до суду — підготовка позовної заяви відповідно до вимог КАСУ з доданням доказів.
Позов подається до адміністративного суду протягом 6 місяців з моменту виявлення порушення.
Аналіз судової практики свідчить, що здебільшого суди стають на бік позивачів. А це в черговий раз доводить свавілля органів ТЦК, які не керуються нормативно встановленою процедурою оголошення у розшук військовозобов’язаних.
Дієві поради
Поради для громадян
- Перевіряйте статус у “Резерв+”, оновлюйте дані. Оновлені облікові дані — ключовий доказ у справах про штрафи за ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
- Залучіть адвоката. Правник знає типові помилки ТЦК, процесуальні нюанси та може представляти вас у суді без вашої присутності.
- Зберігайте всі документи та підтвердження. Повістки, квитанції, довідки, скріншоти застосунку, медичні документи — усе це важливо для захисту.
- Фіксуйте порушення зі сторони ТЦК/поліції. Записуйте на телефон, залучайте свідків, робіть нотатки. В суді ці матеріали часто стають вирішальними.
- Накладено штраф, не зволікайте, дійте:
отримайте постанову;
зверніться за консультацією до юриста. Якщо постанова правомірна, сплатіть штраф, якщо неправомірна — оскарження протягом 10 днів;
якщо пропустили строк — подайте заяву про його поновлення.
- Оголошено у розшук. Встановіть чи правомірне таке оголошення через розгорнуту інформацію у Резерв+. Не маєте застосунку, зверніться до адвоката, який може направити адвокатський запит.
Поради для бізнесу (роботодавців)
Ведіть військовий облік відповідно до Порядку 1487. Належно оформлені списки, накази та повідомлення — ваш основний захист під час перевірок.
Перевіряйте статус працівників. Відстрочка, інвалідність, оновлення даних, статус заброньованого — ці дані мають бути підтверджені документально.
Зберігайте всі документи військового обліку. Повідомлення, запити ТЦК, розпорядження, відповіді, журнали обліку. Вони стануть доказами у разі спору.
Фіксуйте всі комунікації з ТЦК. Листування, електронні повідомлення, акти — важливо мати документальний слід.
Призначте відповідальну особу за ведення військового обліку.
Оскаржуйте незаконні штрафи. Судова практика свідчить: левова частина штрафів ТЦК скасована, через відсутність доказів та порушення процедури.
Звертайтеся по правову допомогу. Для бізнесу це може зекономити значно більше, ніж вартість штрафу.
Короткий гайд: як юрист допоможе у вирішенні питань військового обліку
Вчинення заходів щодо штрафів за порушення правил військового обліку має відбуватися за повного розуміння ситуації, тому якщо не маєте достатньо знань та досвіду, зверніться до юриста, який:
Надасть консультацію. Проаналізує вашу ситуацію та документи, зкоординує подальші дії.
Підготує відповідні запити, якщо документів або інформації недостатньо.
Оцінить доцільність оскарження постанови чи розшуку, адже не завжди варто починати цю процедуру. Якщо потрібно, підготує відповідну скаргу або позов до суду
Представить інтереси у суді.
Що у підсумку?
Воєнні реалії неминуче породжують негативні наслідки, тому військовозобов’язані у 2026 році можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності та оголошені розшук за порушення правил військового обліку. Однак ці рішення та дії можна оскаржити, та з великою ймовірністю отримати бажаний результат.
Якщо ви зіткнулися зі штрафом або внесенням до розшуку, зверніться до юриста — це найкоротший шлях до успішного оскарження та зняття з розшуку.
Військові адвокати ОА «Актум» мають відповідний досвід та знання, забезпечать швидке відновлення ваших прав у взаєминах із ТЦК.
Поширені питання і практичні поради від юристів
Чи можна уникнути штрафу за неявку до ТЦК?
Можливо, якщо буде доведена поважність причин неявки. Якщо військовозобов’язаний отримав повістку, однак не може прибути у визначений день, необхідно надати докази поважності причин (підтвердження перебування на лікуванні тощо). Однак у такому разі доведеться з’явитися у ТЦК, у інший, визначений день. Також, викликати можуть особу виключену з військового обліку, якщо це сталося, треба надати у ТЦК письмове обґрунтування такого виключення з відповідними документами. Якщо ТЦК накладе штраф, ваша переписка з ним буде належним доказом у суді.
Як перевірити, чи перебуваю в розшуку ТЦК?
Завантажити мобільний застосунок Резерв+. Також це можливо зробити через веб-портал «Дія», особистий запит до органу ТЦК або запит адвоката, якщо потрібна швидка відповідь.
Чи може підприємство забронювати працівника, якщо той перебуває у розшуку?
На жаль, щодо такого працівника роботодавець отримає відмову. Ситуацію можна врегулювати лише після усунення підстав, які призвели до такого статусу. Після цього роботодавець зможе повторно подати запит на бронювання через платформу «Дія».
Чи впливає воєнний стан на штрафи за порушення обліку?
Так. Санкція статей 210 та 210-1 КУпАП у мирний час значно м’якша. Так, за порушення правил військового обліку у поза воєнний час за ст. 210 КУпАП фізичні особи сплатять від 3 400 до 5 100 грн. (за повторне порушення до 8500 грн.) А за ст. 210-1 (порушення мобілізаційного законодавства), громадяни сплатять від 5 100 до 8 500 грн (за повторне порушення 11 900 грн.), посадові особи сплатять від 17 000 до 25 500 грн (за повторне порушення до 34 000 грн).
Чи можуть підприємства отримати штраф за працівників?
Відповідно до вимог ст. 21 Закону № 3543-XII та п. 32 Порядку №1487 роботодавці зобов’язані забезпечити своєчасне оповіщення та прибуття працівників за викликами ТЦК. Тож, якщо на підприємство надійшло розпорядження про вручення повістки, підприємство має вжити максимальних заходів, щоб працівник прибув у ТЦК.
Однак, як це має працювати на практиці законодавець не вказує. Адже роботодавець не може примусово доставити працівника, він лише має створити необхідні умови: видати наказ про увільнення від роботи, повідомити про необхідність явки за викликом та про персональну відповідальність працівника. Доволі часто під час перевірки ТЦК дорікають роботодавцям у недотриманні цього обов’язку, та включають до переліку порушень.
Чи потрібен юрист для зняття з розшуку ТЦК?
Досвід показує: найкращі результати у спілкуванні з ТЦК досягаються тоді, коли попередньо отримано фахову правову консультацію. На перший погляд типова ситуація може виявитися складною. У одному випадку досить буде консультації, у іншому випадку доведеться йти до суду. Тому дійте на випередження, консультуйтеся з професіоналами.
Чи можна оскаржити штраф за порушення обліку без явки до ТЦК?
Так, подавши позов про її скасування до суду. Більше того, особа може не з’являтися й до суду, доручивши ведення своєї справи адвокату.
Чи можна оскаржити протокол про адміністративне правопорушення?
Протокол не є актом індивідуальної дії, та по суті не породжує для правопорушника правових наслідків. Це документ, який фіксує факт правопорушення, на підставі якого особу може бути притягнуто до відповідальності, а може й ні. Оскарженню підлягає саме постанова про накладення адміністративного штрафу, вона визначає міру відповідальності та буде виконавчим документом, якщо особа відмовиться самостійно сплатити штраф.
Які наслідки ігнорування розшуку ТЦК?
Вас може бути затримано поліцією та примусово доставлено до органу ТЦК, і це може статися у самий не зручний для вас час. Зі статусом у розшуку можуть бути проблеми у працевлаштуванні, оформленні відстрочки, бронюванні. Якщо ви маєте право на перетин кордону, за наявності статусу «у розшуку» вам у цьому буде відмовлено. Тож, регулярно оновлюйте застосунок Резерв+, слідкуйте за оновленням статусу та своєчасно вживайте відповідні заходи.