Як убезпечити своє заставне та іпотечне майно після змін у законодавстві 2025 року (поза процедурою банкрутства)
#банкрутство
#господарське право
#кредит
час читання 20 хв.
Автор статті: Наталія Ладижинська
Юридична відповідність:
Ольга Олександрівна Проніна, адвокат Адвокатського об’єднання АКТУМ, свідоцтво: #№488 від 09.09.2010
Дата останнього оновлення:
21.11.2025
З 28 серпня 2025 року в Україні набули чинності системні зміни у сфері господарського права, спрямовані на уніфікацію приватноправового регулювання та усунення дублювання між Господарським і Цивільним кодексами. Скасування Господарського кодексу стало формальним завершенням реформи, яка передала регулювання господарських відносин під юрисдикцію Цивільного кодексу та спеціальних законів.
Водночас чи вплинули такі масштабні зміни на інститут застави та іпотеки? Чи змінилася процедура стягнення за договорами іпотеки? Чи змінилися правила гри у сфері забезпечення виконання зобов’язань?
У цьому матеріалі, спираючись на положення ЦКУ, Закону «Про іпотеку» та інших актуальних нормативних актів, ми розглянемо нові правила застави, особливості звернення стягнення — як судового, так і позасудового, а також практичну роль юриста в умовах нової правової реальності. Коментує тему адвокат ОА «Актум»: Ольга Проніна , експерт з багаторічним досвідом у сфері господарських спорів та банкрутства.
Що змінилося в регулюванні застави та іпотеки з 2025 року?
Визначення термінів
Застава — це форма забезпечення виконання зобов’язання, при якому боржник або третя особа передає кредитору право на майно (рухоме або нерухоме) як гарантію виконання зобов’язання. Якщо зобов’язання буде виконано частково, або взагалі не буде — кредитор має право звернути стягнення на це майно у визначений законом спосіб та ініціювати звернення стягнення на предмет застави.
Іпотека — це вид забезпечення зобов'язання, яке стосується лише нерухомого майна.
Законодавча основа
Питання застави урегульовано:
Статтями 572–593 ЦК України, які визначають загальні положення про заставу.
Спеціальним Законом України «Про заставу» № 2654-XII.
Питання забезпечення нерухомого майна визначає Закон «Про іпотеку».
Тож, втрата чинності Господарським кодексом докорінно не змінила механізми застосування інституту застави (іпотеки), адже і до цього ці правовідносини регулювалися спеціальними нормативними актами.
Однак це створило потребу в узгодженні застосування норм права, адже окремі положення ГКУ, хоч і не були ключовими, все ж доповнювали загальну систему регулювання господарських зобов’язань. Тепер акцент остаточно зміщується на ЦК України, що вимагає від практикуючих юристів більшої уважності до змін у судовій практиці та нормативному тлумаченні інституту застави та іпотеки. Також виникає потреба у перегляді змісту договорів, щоб вони узгоджувалися з новими законодавчими вимогами.
Важливо! Господарські договори, укладені до моменту скасування ГКУ, не втрачають чинності автоматично, та продовжують діяти до завершення встановленого в них строку. Однак, це не заважає сторонам договору привести положення діючого правочину у відповідність до норм чинного законодавства, шляхом укладення додаткових угод.
Цифрові трансформації: іпотека через «Дію»
Сьогодні програма «єОселя» стала одним із найзручніших і найшвидших способів отримання житлового кредиту за зниженими відсотковими ставками, забезпечуючи прозорий та доступний механізм іпотечного фінансування.
Бажаючі оформити іпотеку можуть подати онлайн-заявку через застосунок «Дія». У розділі «Сервіси» обираєте розділ «єОселя». Після цього користувач обирає бажане житло (на вторинному ринку або в новобудові) та банк, який розглядатиме заявку. Документи підписуються через Дія. Підпис.
Пам’ятайте! Отримавши кредит за державною програмою, дотримуйтесь умов договору та розкладу платежів. Пільгове кредитування не означає пільгових умов оплати. Порушення зобов’язань щодо сплати, призведе до накопичення боргу, звернення стягнення на предмет іпотеки й, як наслідок, втрата не тільки житла, а й грошей. Приймайте рішення виважено та відповідально.
Основні способи стягнення поза банкрутством
Якщо боржник не виконує зобов’язання, забезпечене заставою, заставодержатель має право, у законний спосіб звернути стягнення на майно, яке перебуває у заставі. За його рахунок кредитор може повністю покрити свою вимогу — включаючи проценти, штрафи, збитки, витрати на утримання майна та витрати, пов’язані з пред’явленням вимоги.
Судова процедура стягнення
Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду — це офіційна процедура, коли кредитор подає позов для повернення боргу. Після розгляду справи та набрання рішенням суду законної сили, державна виконавча служба або приватний виконавець розпочинає процес реалізації іпотечного майна. Отримані кошти спрямовуються на погашення заборгованості перед кредитором. Такий порядок дозволяє законним шляхом відновити права кредитора та забезпечити виконання зобов’язань позичальника.
На практиці кредитор в інший спосіб задовольняє свої вимоги до боржника - подає до суду позов про стягнення заборгованості та через приватного (державного) виконавця забирає не тільки іпотеку, а й заробітну плату чи інше майно. Тому не потрібно тішити себе ілюзіями, що під загрозою знаходиться лише об’єкт іпотеки — наголошує адвокат Ольга Проніна.
Позасудова процедура стягнення
Цей механізм дозволяє прискорити процес стягнення та зменшити витрати, оскільки не потребує судового розгляду. Та може реалізовуватися наступним чином:
Виконавчий напис — це доволі популярний інструмент захисту прав кредиторів. За своєю суттю це розпорядження нотаріуса, яке здійснюється на документі, відповідно до якого виникли зобов’язання і дає право кредитору стягнути борг у примусовому порядку, без суду та доволі швидко.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII, нотаріус має право вчинити виконавчий напис лише у випадку, якщо заборгованість є безспірною, а з моменту виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Ольга Проніна застерігає: Ви маєте право оскаржити виконавчий напис до суду, якщо договір посвідчений нотаріально та ваш борг має інший розмір. Закон зобов’язує нотаріуса перевірити не лише розмір заборгованості, а й її безспірність — саме на цьому акцентує увагу Верховний Суд у постанові №947/10174/21.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя (іпотечне застереження) це угода, за якою іпотекодавець та іпотекодержатель визначають спосіб реалізації предмета іпотеки для погашення боргу. Такі вимоги можуть бути передбачені як у самому договорі іпотеки, так і в окремому договорі, який посвідчується нотаріально.
Умови, порядок оцінки майна та порядок направлення повідомлень (претензій) мають бути чітко прописані у документі. Такий договір визначає спосіб задоволення вимог, який може відбуватися наступним чином:
Шляхом передачі права власності на предмет іпотеки іпотекодержателю в рахунок погашення основного зобов’язання — відповідно до порядку, визначеного ст. 37 Закону «Про іпотеку».
Шляхом надання іпотекодержателю права самостійно реалізувати предмет іпотеки через укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою від свого імені — згідно з процедурою, встановленою ст. 38 Закону «Про іпотеку».
Реалізувати зазначені способи стягнення предмета іпотеки можливо за умови чіткого формулювання у договорі та поза справою банкрутства.
Приклад реалізації позасудового стягнення банком шляхом самостійної реалізації предмета іпотеки
Фінансова установа здійснила позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки — нежитлове приміщення, що належало фізичній особі-підприємцю — на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного одночасно з основним договором іпотеки та нотаріально посвідченого.
Документ містив чіткі умови реалізації майна, порядок оцінки (на основі висновку незалежного експерта) та порядку направлення боржнику повідомлення (претензії). Після прострочення за кредитом банк, дотримуючись вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», письмово повідомив іпотекодавця та інших заінтересованих осіб про намір продажу. Оскільки ніхто не скористався переважним правом викупу, банк уклав договір купівлі-продажу з третьою особою.
Після реалізації об’єкта було складено звіт про розподіл коштів, а залишок виручки повернуто іпотекодавцю. Усі дії проведено без звернення до суду, відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Цей кейс демонструє ефективність позасудового механізму стягнення за умови належного юридичного оформлення договору, дотримання процедур, передбачених законодавством та гідної поведінки сторін. Такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки має позитивні сторони лише для кредитора, а для боржника означає фактичне припинення господарської діяльності та зумовлює банкрутство ФОП.
Іпотека під час війни
З введенням в Україні правового режиму воєнного стану запроваджено тимчасовий мораторій на звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом зупинення окремих положень Закону «Про іпотеку» щодо набуття власності іпотекодержателем, продажу іпотечного майна, виселення мешканців чи продажу через електронні торги.
Однак ці зміни не стосуються юридичних осіб, оскільки спрямовані на споживчі кредити і стосується майна, яке знаходиться у зоні бойових дій або єдиної житлової нерухомості.
Під час дії мораторію позичальники звільняються від сплати пені та штрафних санкцій.
Однак боржникам не варто забувати, що за умови несплати боргу по «тілу» кредиту та відсоткам він буде накопичуватись, і у такому разі може бути застосована процедура банкрутства фізичних осіб. А це для боржника додаткове фінансове навантаження.
Які документи потрібні для звернення стягнення?
Договір застави/іпотеки – основа правових зобов’язань сторін
Договір іпотеки — це письмова угода, яка встановлює обтяження нерухомого майна з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань. Це основний документ, який породжує права та обов’язки для його сторін.
Регулювання іпотечних договорів узагальнено у нормах ЦК України (ст. 527-593) та ЗУ «Про іпотеку». Ми підготували короткий огляд основних елементів, які мають бути передбачені в такому договорі, однак цей перелік не є вичерпним:
Сторони договору: іпотекодавець (власник майна, який передає його в іпотеку); іпотекодержатель (кредитор, на користь якого встановлюється іпотека).
Предмет іпотеки: конкретний вид нерухомого майна (квартира, будинок, земельна ділянка, комплексна забудова тощо), опис такого майна із зазначенням адреси, технічних характеристик, кадастрового номера (для землі), правового статусу та вартості.
Основне зобов’язання: підстава виникнення боргу (кредитний договір, позика тощо), строк виконання основного зобов’язання його вартість, інші умови.
Оцінка предмета іпотеки: зазначається вартість майна (визначена за домовленістю чи за оцінкою).
Права та обов’язки сторін: обов’язок іпотекодавця утримувати майно, не відчужувати його без згоди іпотекодержателя; право іпотекодержателя контролювати стан майна та вимагати дострокового виконання зобов’язання у разі порушення умов договору тощо.
Умова про звернення стягнення: у договорі має бути передбачено порядок і спосіб стягнення — у судовому порядку або позасудово, шляхом виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Страхування предмета іпотеки: іпотекодавець страхує предмет іпотеки (ст. 8 ЗУ «Про іпотеку»). Це законодавча вимога, однак цю умову, як правило прописують у договорі.
Відповідальність сторін за порушення умов договору: штрафи, пені тощо.
Строк дії договору: до повного виконання основного зобов’язання або припинення забезпечення за законом. Позовна давність: може бути збільшена договором, наприклад, до 5 років.
Реквізити сторін: адреси, номери телефонів, електронні адреси, банківські реквізити.
Форма договору застави нерухомого майна (іпотеки) завжди письмова та підлягає нотаріальному посвідченню, у той час як застава може підлягати лише державній реєстрації у випадках, встановлених законом.
Врахуйте! Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про іпотеку», будь-яке обтяження нерухомого майна іпотекою не має юридичної сили без проходження процедури державної реєстрації. Обов’язок здійснити держреєстрацію лежить на іпотекодержателі.
Договір є ключовим документом, на підставі якого буде відбуватися стягнення як через суд, так і у позасудовому порядку. Тому під час його укладення важливо приділити максимальну увагу кожній деталі, адже саме точність формулювань визначає подальший захист прав сторін. Найкращим рішенням буде залучення досвідчених юристів, які володіють практикою підготовки та супроводу таких договорів, — наголошує адвокат.
Документи для вчинення виконавчого напису
Пунктами 1 та 1-1 Постанови КМУ № 1172 (в редакції Постанови №662) t для здійснення виконавчого напису нотаріусу необхідно надати визначений перелік документів.
Для договорів, що передбачають сплату коштів, передачу або повернення майна, а також право на звернення стягнення на заставлене майно (п. 1):
Нотаріально посвідчений договір, що містить положення про забезпечення виконання зобов’язань боржника.
Письмові підтвердження факту прострочення платежів, які підтверджують безспірність вимог: розрахунок заборгованості, акт звірки, лист-вимога, інші документи які свідчать про безспірність боргу та прострочення.
Для іпотечних договорів, які передбачають право на звернення стягнення до завершення строку виконання основного зобов’язання (у разі прострочення платежів):
Нотаріально посвідчений договір іпотеки (оригінал).
Договір за основним зобов’язанням (оригінал або засвідчена копія).
Завірена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення, з підтвердженням її направлення боржнику та, за наявності, майновому поручителю, а також із зазначенням факту непогашення заборгованості.
Документи оператора поштового зв’язку, що підтверджують факт надсилання вимоги — квитанція та опис вкладення, повідомлення про вручення.
Довідка установи банку, що підтверджує відсутність надходження платежу у визначений строк.
Виконавчий напис, є документом на підставі якого виконавча служба здійснює примусове стягнення боргу, і відповідно до ст. 89 ЗУ № 3425-XII повинен містити такі відомості:
дата його вчинення (рік, місяць, число), а також посада, прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса, який склав виконавчий напис;
найменування та адреса стягувача;
дані боржника — найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичних осіб), адреса, дата і місце народження, місце роботи (для фізичних осіб), а також номери банківських рахунків (для юридичних осіб);
період, за який здійснюється стягнення;
сума, що підлягає стягненню, або опис майна, яке має бути витребуване, включно з пенею та відсотками (якщо вони підлягають стягненню);
розмір плати, державного мита або іншого збору, сплаченого чи належного до сплати;
реєстраційний номер виконавчого напису;
дата набрання ним юридичної сили;
строк, протягом якого виконавчий напис може бути пред’явлений до виконання (три роки з дати вчинення).
У період війни виконавчі написи нотаріусів і договори про задоволення вимог, застосовуються лише тоді, коли іпотечне майно або кредит не охоплюються дією мораторію. Судова практика, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки демонструє делікатний підхід: суди аналізують, чи є кредит споживчим і чи підлягає він захисту, та дозволяють стягнення лише щодо майна, яке не підпадає під обмеження, — застерігає правник.
Документи для стягнення заборгованості у судовому порядку
Позовна заява. Документ має містити обґрунтування, посилання на докази та норми права.
Кредитний договір (основний договір за зобов'язанням).
Договір іпотеки.
Виписка з рахунку боржника.
Розрахунок заборгованості – основного боргу, відсотків, пені, штрафів, із зазначенням сум, які вже були сплачені в рахунок погашення боргу.
Докази порушення зобов’язань: листи-вимоги, повідомлення про прострочення тощо.
Документ, що підтверджує вартість предмета іпотеки. Звіт про оцінку майна (за потреби, для визначення розміру стягнення або способу реалізації).
Документ про сплату судового збору.
Інші документи, які підтверджують обставини справи.
За результатами розгляду справи, та у разі її задоволення, у кредитора виникне законне право стягнути боргу примусовому порядку.
Ризики та проблеми при зверненні стягнення
Недоліки в договорі іпотеки. Не чітко визначений предмет іпотеки (відсутні кадастрові дані, адреса, опис майна); не передбачено позасудове звернення стягнення, що позбавляє можливості на проведення спрощеної процедури.
Порушення процедури повідомлення боржника. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення щодо погашення боргу, або недотримання вимог договору, щодо такого повідомлення, додає складнощів та затягує процедуру.
Спірна сума. Якщо борг оспорюється, нотаріус не може здійснити виконавчий напис, а якщо здійснить – він може бути оскаржений. У суді оспорювання суми може затягнути процес.
Порушення строків звернення стягнення. Є чіткі строки звернення до суду з позовною заявою, до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, а також терміни звернення до виконавчої служби для примусового стягнення. Недотримання цих строків має негативні, а іноді й незворотні наслідки.
Відкриття справи про банкрутство боржника. Наслідки банкрутства фізичної особи або банкрутство підприємств не завжди бажані для кредитора, адже після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність звернення стягнення поза межами банкрутства заборонене. Більше того ЗУ про банкрутство, а точніше його трансформована нова редакція – Кодекс України з процедур банкрутства – передбачає повне списання боргів перед кредиторами, якщо боржник дійшов до стадії ліквідації.
Воєнні реалії. Запроваджений мораторій додає клопоту кредиторам.
Проблеми під час реалізації майна. Заниження оціночної вартості, оскарження результатів продажу іншими заінтересованими особами.
Порушення прав третіх осіб. Якщо майно перебуває у спільній власності або обтяжене іншими правами, звернення стягнення може викликати додаткові судові спори.
Приклад: як кредитор втратив час через некоректний договір іпотеки.
Банківська установа надала будівельній компанії кредит у розмірі 8 млн грн. Для забезпечення виконання зобов’язань сторони уклали договір іпотеки на складське приміщення, яке належало боржнику.
Коли боржник припинив сплачувати кредит, банк вирішив звернутися до нотаріуса, щоб забезпечити стягнення через виконавчий напис. Однак нотаріус відмовив у вчиненні зазначеної дії, оскільки в договорі було вказано лише адресу об’єкта, без зазначення опису майна, його площі, інвентаризаційних даних та реєстраційного номера в Державному реєстрі прав, що виключало можливість звернення стягнення у позасудовому порядку.
Через це кредитор змушений був йти до суду, та встановлювати ці факти у судовому порядку. Стягнення надалі також було здійснено через суд. Питання було вирішено, але час та кошти – втрачено.
Як не допустити подібних помилок у власній практиці?
Залучати правника на стадії укладення договору. Професійна консультація юриста — це ефективний превентивний інструмент, який допомагає завчасно виявити та уникнути прихованих ризиків, запобігаючи «підводним каменям» у майбутньому.
Роль юриста в процесі звернення стягнення
Законотворчість динамічна, та реагує на потреби часу. Враховуючи скасування ГК України та воєнні реалії нашої держави — правозастосування стає все більш складним і непередбачуваним.
Судова практика повсякчас демонструє неоднозначність, а будь-які помилки — від неточного оформлення документів до пропущених строків — можуть призвести до фінансових втрат, що робить професійну правову підтримку не просто бажаною, а необхідною.
Функції юриста:
Правовий аналіз договору. Юрист перевіряє відповідність договору нормам ЦКУ та іншим спеціальним законам. Оцінює ризики недійсності або оскарження договору. Визначає, чи передбачено іпотечне застереження або позасудовий порядок стягнення.
Юридична консультація. Іпотека – досить складна процедура і деталі мають важливе значення. Юрист визначає алгоритм дій у кожному конкретному випадку. Зокрема: чи підпадає майно під мораторій, чи є борг безспірним, чи можливе стягнення за виконавчим написом, чи не порушені строки стягнення тощо. До початку будь-яких процедур важливо отримати фахову настанову.
Супровід позасудового стягнення. Юрист готує документи, необхідні для оформлення виконавчого напису, забезпечує продаж майна або процедуру переходу права власності. Якщо юрист представляє інтереси боржника, перевіряє, чи дотримані всі вимоги, за яких може вчинятися виконавчий напис.
Представництво в суді. Незалежно від того, кредитор це чи боржник, правова допомога — запорука ефективного захисту інтересів. Юрист забезпечить підготовку процесуальних документів, контроль строків, побудову правової позиції.
Примусове стягнення. Правник забезпечить ефективний супровід процедури примусового стягнення через виконавчу службу чи приватного виконавця. За потреби — оскаржить їхні дії або бездіяльність.
Не ризикуйте часом і ресурсами — довірте процедуру стягнення досвідченому юристу. Команда адвокатів з господарських справ ОА «Актум» точно знає, як діяти саме у вашій ситуації.
Поради для кредиторів і боржників
Чітко оформляйте предмет договору. Детально описуйте заставне майно, його площу, вартість, номери тощо.
Передбачайте умову про позасудове стягнення. Це скоротить час та витрати на судовий процес.
Перевіряйте правовий статус майна. Переконайтеся, що майно не перебуває у спільній власності без згоди всіх власників, не обтяжене іншими правами та не перебуває в процедурі банкрутства.
Ведіть точний облік заборгованості. Якщо ви кредитор, то повинні точно знати суму боргу (враховуючи пені та відсотки), якщо доведеться її стягувати. Якщо ви боржник такий облік допоможе запобігти надмірному стягненню.
Залучайте юриста. Як на початковій стадії, так і у процесі співпраці, якщо потрібен аудит договору або пошук шляхів вирішення проблеми.
На завершення
Зміни законодавства 2025 року все ж не змінили кардинально сутність інститутів застави та іпотеки — вони залишаються ключовими механізмами забезпечення виконання зобов’язань. Водночас юридична точність у формулюваннях договору, дотримання строків і прозорість дій іпотекодержателя є критично важливими для уникнення спорів з боржником та третіми особами.
Як судове, так і позасудове врегулювання спору є ефективним за умови належного оформлення договору та дотримання всіх процедур.
Таким чином, іпотека та застава залишаються дієвими інструментами захисту інтересів кредитора, але їхня ефективність напряму залежить від юридичної точності та професійного супроводу.
Продовжуємо розбиратися — кожне ваше запитання важливе
Як зміни 2025 року вплинули на договори застави та іпотеки?
Зміни серпня 2025 року стосуються договірних відносин: якщо раніше ГКУ чітко фіксував істотні умови договору, такі як: предмет, ціна та строк дії, то нині, згідно зі ст. 638 ЦКУ, істотними є умови, визначені законом або необхідні для договорів певного виду. У нашому випадку сторони керуються ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про заставу» та нормами ЦКУ. При цьому згода сторін на всі істотні умови — обов’язкова умова чинності договору.
Також нові зміни чітко фіксують порядок нарахування пені, яка не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, менший розмір сторони договору можуть узгодити, а більший – ні. Більше того, відпала необхідність таку пеню прописувати у договорі, оскільки вона прямо визначена законом, крім випадків встановлення меншого розміру.
Яких юридичних і фінансових наслідків може зазнати особа, якщо не сплачує кредит, забезпечений іпотекою?
Невиконання кредитного договору, забезпеченого іпотекою, тягне за собою не лише втрату майна, а й поступове нарощення боргового навантаження через штрафи, пеню та витрати на стягнення. У разі затягування ситуації боржник може опинитися у стані фінансової неспроможності, коли єдиним законним шляхом врегулювання стає процедура банкрутства фізичних осіб відповідно до спеціального закону. А тоді вже виникає інше запитання: скільки коштує банкрутство фізичної особи і чи варто чекати, поки ситуація стане критичною.
Тому важливо не допускати накопичення боргів, а при перших ознаках проблем — звертатися за юридичною консультацією для пошуку законного і своєчасного рішення.
Чи можна звернути стягнення на іпотеку без суду у 2025 році?
Так, за умови, що це передбачено договором і не порушує дії мораторію чи інших обмежень.
Які строки звернення стягнення поза банкрутством?
Загальний строк позовної давності складає 3 роки з моменту порушення зобов’язання (ст. 257 ЦКУ). Стягнення за виконавчими написами нотаріуса також вчиняються не пізніше трьох років.Слід зауважити, що з 4 вересня 2025 року в Україні поновився перебіг строків позовної давності, які були зупинені через воєнний стан.
Чи потрібна згода боржника для стягнення за заставою?
Така згода по суті надається у договорі, коли сторони узгоджують позасудовий порядок стягнення боргу. Якщо стягнення відбувається у судовому порядку, то це право кредитора, яке не потребує погодження боржника.
Що робити, якщо нотаріус відмовив у виконавчому написі?
Все залежить від обставин відмови. Якщо відмова була формальною — через відсутність певних документів, потрібно доповнити пакет і подати знову.
Якщо ж відмова пов’язана з тим, що, на думку нотаріуса, борг не можна вважати безспірним — звертайтеся до суду. Суд розгляне справу навіть тоді, коли борг є спірним.
Чи впливає воєнний стан на звернення стягнення у 2025 році?
Так, для фізичних осіб запроваджено деякі послаблення. Вище ми вже актуалізували, на кого поширюється тимчасовий мораторій.
Які штрафи передбачено за невідповідність іпотечного договору новим нормам?
Штрафи як такі не встановлені, але невідповідність може призвести до визнання договору недійсним, втрати права на стягнення або відмови у державній реєстрації прав.
Наголошуємо: усі укладені договори продовжують діяти до завершення свого строку.
Чи потрібен юрист для звернення стягнення поза банкрутством?
Юрист – цінний союзник, особливо у нестандартних ситуаціях. Вірогідність, що боржник буде заперечувати борг, є досить високою.
Щоб стратегія захисту була ефективною, доцільно скористатися допомогою правника.
Як захистити права боржника при стягненні застави?
Боржник має низку правових інструментів захисту, залежно від обставин.
Якщо мова йде про виконавчий напис, боржник може подати позов до суду про визнання виконавчого напису недійсним, якщо борг не є безспірним або порушено процедуру його вчинення.
Також боржник може ініціювати через суд визнання договору недійсним, якщо його укладено з порушенням вимог закону.
Якщо кредитор звернувся до суду, боржник має право захищати свої інтереси шляхом подання заперечень на позов.
Команда адвокатів ОА «Актум» — надійний союзник у сфері захисту як боржників, так і кредиторів. Довірте нам свою справу — ми гарантуємо гідний результат.